Ухвала

від 10.06.2024 по справі 445/130/22

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/130/22

Провадження № 4-с/445/2/24

УХВАЛА

10 червня 2024 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М. В.,

секретаря судового засідання - Назар С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Золочева заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Бакаїм М.В. по цивільній справі про визнання рішення державного виконавця неказаконним та зобов`язання вчинити певні дії у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися,-

в с т а н о в и в:

в провадженні Золочівського районного суду Львівської області знаходиться справа ОСОБА_1 про визнання рішення державного виконавця неказаконним та зобов`язання вчинити певні дії по цивільній справі наказного провадження за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися, судове засідання у якій призначено на 04.07.2024 року.03.06.2024 року на адресу електронного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у даній справі Бакаїм М.В .

В даній заяві зазначено, що ухвалою судді Бакаїм М.В. від 02 листопада 2023 року скарга повернута скаржнику без розгляду. Постановою від 09 травня 2024 року Львівського апеляційного суду ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 02 листопада 2023 року скасовано. Справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та зобов?язання вчинити певні дії направлено до Золочівського районного суду Львівської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про прийняття. ОСОБА_1 вважвє, що незаконна ухвала прийнята через незнання законодавства, а тому є підстави сумніватись у неупередженості судді Бакаїм М.В. У відповідності до ст. 36 ЦПК України сумнів в неупередженості або об`єктивності судді є підставою для відводу судді.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Станом на 03.06.2024 у Золочівському районному суді правосуддя здійснюють двоє суддів Бакаї М.В. і Сивак В.М.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Судом вирішено розглянути заяву в судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Частиною 1 ст. 36 ЦПК України визначенні підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У справі «Ветштан проти Швейцарії», рішення від 28.10.1998 вказано, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, за наявності до того підстав, повинен заявляти самовідвід.

Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

В ухвалі від 01.07.2022 (справа № 369/2874/20), Верховний Суд вказав, що оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, суд повинен встановити, чи існують будь-які підстави стверджувати, що суддя має та виявляє особисту упередженість під час розгляду справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм судом підлягає з`ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.

Як на підставу для відводу судді Зарічний Руслан Ярославович вказує на те, що B провадженні Золочівського районного суду перебуває скарга на бездіяльність Золочівського районного відділу державної виконавчої служби тa зобов?язання вчинити певні дії. Ухвалою судді Бакаїм М.В. від 02 листопада 2023 року скарга повернута скаржнику без розгляду. Постановою від 09 травня 2024 року Львівського апеляційного суду ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 02 листопада 2023 року скасовано. Справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та зобов?язання вчинити певні дії направлено до Золочівського районного суду Львівської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про прийняття. Також припускає, що незаконна ухвала прийнята через незнання законодавства, а тому вважаю що є підстави сумніватись у неупередженості судді Бакаїм М.В.

Тобто з наведеного вбачається, що підставою для відводу судді представник відповідача зазначає, процесуальні дії та рішення суду, постановлені у вказаній справі. Слід вказати, що згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд, аналізуючи підстави для відводу судді виходить з того, що непогодження заявника із застосуванням суддею норм процесуального права при розгляді справи та судовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду скарги про визнання бездіяльності державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії, не є підставою для відводу судді, а свідчать про непогодження із застосуванням відповідних норм права суддею та ухваленим суддею судовим рішенням.При цьому суд враховує, що за правилами частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

З оглянутих матеріалів цивільної справи вбачається, що підставою для відкладення судових засідань слугували заяви сторін та їх представників, а також ухвалені в судових засіданнях судові рішення, аналіз яких, суд, який розглядає заяву про відвід не вправі надавати.

За таких обставин непогодження заявника із застосуванням суддею норм процесуального права при розгляді справи та судовим рішенням, ухваленим за клопотанням сторони позивача не може бути підставою для відводу судді.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у його неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).

Враховуючи наведене, підстави для відводу судді, передбачені ст.36 ЦПК України відсутні, а відтак, суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.36,40 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Бакаїм М.В. по цивільній справі про визнання рішення державного виконавця неказаконним та зобов`язання вчинити певні дії у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Бакаїм