Ухвала від 13.06.2024 по справі 320/16783/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про забезпечення позову

13 червня 2024 року №320/16783/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа: Міністерство освіти і науки України про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі відповідач), третя особа: Міністерство освіти і науки України (далі третя особа, МОН), з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №51 (64) від 25.12.2023 про внесення на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації доктора економічних наук С.Шкарлета "Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку" фактів академічного плагіату;

- визнати протиправним і скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.02.2024 про виявлення академічного плагіату в захищеній 28.01.2028 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.03 дисертації С.Шкарлета "Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку", поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У подальшому, 11.06.2024 позивач подав до суду заяв про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії ухваленого на засіданні 27.02.2024 (протокол № 5 (55)) рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про виявлення академічного плагіату в захищеній 28.01.2008 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана дисертації С.Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук;

- заборонити Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти (ідентифікаційний код юридичної особи 40927307, місцезнаходження: вулиця Володимира Винниченка, 5, м. Київ, 02222) надсилати, передавати чи іншим чином доводити до відома органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.02.2024 про виявлення академічного плагіату в захищеній 28.01.2008 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана дисертації С.Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук;

- заборонити Міністерству освіти і науки України (ідентифікаційний код юридичної особи 38621185, місцезнаходження: просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135) приймати рішення про позбавлення ОСОБА_2 наукового ступеня доктора економічних наук на підставі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.02.2024 про виявлення академічного плагіату в захищеній 28.01.2008 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана дисертації С.Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що на думку позивач існує серйозний ризик того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити у майбутньому виконання рішення суду, а також ефективний захист його порушених прав та інтересів.

Вказав, що 07.03.2024 Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти надіслало до Міністерства освіти і науки України копію оскаржуваного рішення від 27.02.2024, яким передбачено необхідність позбавлення ОСОБА_2 наукового ступеня доктора економічних наук. Наголошує на тому, що Порядком присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 №1197 (далі Порядок) не передбачено будь-які строки, упродовж яких МОН приймає рішення про позбавлення особи наукового ступеня, а також той факт, що у ньому прямо вказується, що особа інформується лише про факт прийняття рішення і не передбачається будь-яка можливість її участі у цьому процесі, повідомлення її про дату і час, коли прийматиметься відповідне рішення, то існують обґрунтовані підстави вважати, що на підставі оскаржуваного рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.02.2024 МОН України може прийняти рішення про скасування його наукового ступеня ще до того як набере законної сили судове рішення за результатами розгляду адміністративного позову.

Стверджує, що вказане вище дає підстави вважати про існування серйозних ризиків того, що навіть якщо адміністративний суд за результатами розгляду адміністративної справи №320/16783/24 прийде до висновку про протиправність та скасування рішення відповідача від 27.02.2024, позивач змушений буде знову звертатися до суду за захистом, оскаржуючи вже рішення Міністерства освіти і науки України, прийняте за результатами розгляду відповідного рішення від 27.02.2024, при цьому обґрунтовуючи порушення своїх прав та інтересів фактично тими ж підставами, які мають розглядатися у цій адміністративній справі.

Крім того, позивач акцентує увагу на ту обставину, що рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.02.2024 є самостійним за своєю суттю, тобто не потребує будь-якого додаткового підтвердження встановленого у ньому факту академічного плагіату і, відповідно, закріплений у ньому факт, що ОСОБА_1 допустив порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату є підставою не лише для прийняття рішення Міністерства освіти і науки України про позбавлення його наукового ступеня доктора наук, але й для прийняття на його підставі інших рішень, які істотно впливають на його права та інтереси.

Таким чином, на підставі оскаржуваного рішення відповідача від 27.02.2024 до нього можуть застосовуватися заходи дисциплінарної відповідальності закладом освіти - Національним університетом «Чернігівська політехніка», де він обіймає посаду першого проректора, і, відповідно, навіть у разі визнання оскаржуваного рішення відповідача протиправним, це не дозволить забезпечити ефективне поновлення його порушених прав та інтересів без необхідності вжиття додаткових заходів, в тому числі й нового звернення до суду.

Крім того позивач зазначив, що він у Національному університеті «Чернігівська політехніка» здійснює керівництво науковою роботою 2 аспірантів-здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії. Так, дія рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.02.2024, яким встановлено факт порушення ОСОБА_1 академічної доброчесності вимагатиме від навчального закладу припинити здійснення ним наукового керівництва, що безумовно впливатиме не лише на його професійні права, але й на права здобувачів, для яких він є науковим керівником і цілком очевидно, що поки адміністративна справа по суті позову розглядатиметься судом навчальний заклад повинен буде визначити аспірантам інших керівників, а він буде позбавлений можливості керувати їхньою науковою роботою.

Також позивач наголосив на тому, що саме по собі існування оскаржуваного рішення створює негативні наслідки для репутації позивача як науковця, дає підстави для його громадського осуду та негативного ставлення до нього з боку колег-науковців.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та доданні до неї матеріали суд приходить до висновку, що дану заяву слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вищенаведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Отже, законодавець визначив лише дві підстави, за наявності яких суд може забезпечити позов, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Як передбачено частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

За приписами ч.ч. 4-6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №826/14951/18 та від 28.10.2020 у справі №140/2474/20.

Судом встановлено, що 27.02.2024 Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти на своєму засіданні (протокол № 5 (55)) за результатами розгляду подання Комітету з питань етики від 04.01.2024, відповідно до рішення Комітету з питань етики від 25.12.2023 № 51 (64), ухвалило рішення про виявлення академічного плагіату в захищеній 28 січня 2008 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана дисертації С.Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук.

Зазначеним рішенням Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти вирішило:

1) встановити у захищеній 28.01.2008 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана дисертації С.Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату;

2) звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення С.Шкарлета наукового ступеня доктора економічних наук;

3) надіслати до Міністерства освіти і науки України разом із супровідним листом копію прийнятого рішення з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення, а також візуального порівняння, фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання.

Так, 07.03.2024 Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти надіслало до Міністерства освіти і науки України копію оскаржуваного рішення від 27.02.2024, яким передбачено необхідність позбавлення ОСОБА_2 наукового ступеня доктора економічних наук.

Відповідно до пунктів 39, 41 Порядку №1197, якими передбачено, що для розгляду питання про позбавлення наукового ступеня до МОН може подавати звернення, зокрема Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти надсилає до МОН разом із супровідним листом копію прийнятого рішення щодо виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.

Відповідно до пунктів 43-44 цього Порядку у МОН готується узагальнений висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН. Атестаційна колегія МОН розглядає узагальнений висновок і приймає рішення щодо позбавлення особи наукового ступеня. МОН на підставі рішення атестаційної колегії позбавляє особу наукового ступеня, скасовує своє рішення про видачу особі відповідного диплома та визнає диплом недійсним (скасовує своє рішення про затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії). Особа має право ознайомитися з узагальненим висновком МОН після прийняття МОН рішення про позбавлення її наукового ступеня. МОН письмово інформує особу про прийняте рішення та надає копію висновку.

Суд зазначає, що відповідним Порядком не передбачено будь-які строки, упродовж яких МОН приймає рішення про позбавлення особи наукового ступеня.

Також судом враховується той факт, що у зазначеному Порядку прямо вказується, що особа інформується лише про факт прийняття рішення і не передбачається будь-яка можливість її участі у цьому процесі, повідомлення її про дату і час, коли прийматиметься відповідне рішення, таким чином існують обґрунтовані підстави вважати, що на підставі оскаржуваного рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.02.2024 МОН України може прийняти рішення про скасування його наукового ступеня ще до того як буде прийняте судове рішення за результатами розгляду даної адміністративної справи.

Таким чином, на думку суду, невжиття заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом заборонити Міністерству освіти і науки України приймати рішення про позбавлення ОСОБА_2 наукового ступеня доктора економічних наук на підставі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.02.2024 про виявлення академічного плагіату в захищеній 28.01.2008 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана дисертації С.Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Щодо іншого заходу забезпечення позову, якого просить вжити позивач, як зупинення дії ухваленого на засіданні 27.02.2024 (протокол № 5 (55)) рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про виявлення академічного плагіату в захищеній 28.01.2008 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана дисертації С.Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, то суд зазначає наступне.

Забезпечення позову шляхом зупинення дії ухваленого на засіданні 27.02.2024 (протокол № 5 (55)) рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про виявлення академічного плагіату в захищеній 28.01.2008 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана дисертації С.Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, до набрання законної сили рішення суду по справі є фактично прийняттям судового рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інститут забезпечення позову.

Також суд зауважує, що протиправність вказаного вище рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості, достовірності та достатності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Щодо заходу забезпечення позову, як заборона Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти надсилати, передавати чи іншим чином доводити до відома органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.02.2024 про виявлення академічного плагіату в захищеній 28.01.2008 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана дисертації С.Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, суд зазначає таке.

Зміст заяви позивача в цій частині вказує про відсутність належного та достатнього обґрунтування про те яким чином створюється очевидна небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та неможливість ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача.

Отже, заходи забезпечення адміністративного позову в такий спосіб, який вище визначено судом, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову щодо заборони Міністерству освіти і науки України приймати рішення про позбавлення ОСОБА_2 наукового ступеня доктора економічних наук на підставі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.02.2024 про виявлення академічного плагіату в захищеній 28.01.2008 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана дисертації С.Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрано адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судовим рішенням.

Також суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Пантелеєнко проти України" від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні "Дорани проти Ірландії" від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Враховуючи вищевказані норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що порушення свободи здійснення господарської діяльності підприємства у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних внаслідок прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків, є саме тими підставами, які свідчать про обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.

Крім того, заходи забезпечення позову щодо зупинення дії оскаржуваного рішення, про вжиття котрих у заяві просить позивач, відповідають предмету позову, водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного припису відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи.

Станом на момент подання заяви про забезпечення позову до суду позивачем представлено переконливі докази, які б свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову щодо заборони Міністерству освіти і науки України приймати рішення про позбавлення ОСОБА_2 наукового ступеня доктора економічних наук на підставі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.02.2024 про виявлення академічного плагіату в захищеній 28.01.2008 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана дисертації С.Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, у зазначеній частині, може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника.

У свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову, у зазначеній частині, не порушить прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб.

Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову, у зазначеній частині, можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль та витрат.

При цьому, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову, у зазначеній частині, відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища суб`єкта господарювання до винесення остаточного рішення у справі.

Аналогічні висновки щодо подібних правовідносинах зроблено Верховним Судом у постанові від 14.12.2021 у справі №240/16920/21 та постанові від 15.04.2022 у справі №440/6755/21.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі №320/16783/24 задовольнити частково.

2. Заборонити Міністерству освіти і науки України (ідентифікаційний код юридичної особи 38621185, місцезнаходження: просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135) приймати рішення про позбавлення ОСОБА_2 наукового ступеня доктора економічних наук на підставі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 27.02.2024 про виявлення академічного плагіату в захищеній 28.01.2008 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана дисертації С.Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук.

3. В іншій частинні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

4. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

5. Роз`яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

6. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.

Стягувач: ОСОБА_1 місцезнаходження: АДРЕСА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 );

Боржник: Міністерство освіти і науки України місцезнаходження: просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135 (код ЄДРПОУ: 38621185).