Рішення
від 13.06.2024 по справі 420/10558/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10558/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 05.04.2024 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500370/2023/000053/2 від 15.11.2023;

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про визначення митної вартості товарів» № UA500050/2023/000003/2 від 22.11.2023;

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2023/000004/2 від 23.11.2023;

4. Визнати протиправною та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2023/000004/2 від 05.12.2023;

5. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000198 від 15.11.2023;

6. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2023/000241 від 21.11.2023;

7. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2023/000245 від 23.11.2023;

8. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2023/000265 від 05.12.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, шо 10.12.2022 між ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», як покупцем, та GREENLINE CHEMICALS Ltd, як продавцем, укладено контракт №10122022, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність Товар: - БІКАРБОНАТ НАТРІЮ; - КАРБОНАТ НАТРІЮ (КАЛЬЦІНОВАНА СОДА, ЩІЛЬНА У ВИГЛЯДІ ГРАНУЛИ АБО ПОРОШКУ); - МОНОКАЛЬЦІЙФОСФАТ; - КАУСТИЧНА СОДА (ПЛАСТІВЦІ АБО ГРАНУЛА); - МАГНЕЗІЯ ВИПАЛЕНА (СПЕЧЕНА); - ЛИМОННА КИСЛОТА МОНОГІДРАТ; НАТРІЮ ПЕРКАРБОНАТ З ПОКРИТТЯМ. 15.11.2023 до пп "Ізмаїльський морський торговельний порт" ВМО № 1 мп "Ізмаїл" на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №10122022 від 10.12.2022 позивачем, із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, було подано до митного оформлення наступну митну декларацію: Митну декларацію № 23UA500370009809U2 від 15.11.2023, для визначення митної вартості товару за якою були надані документи. На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь № 1/15 від 15.11.2023 з поясненнями щодо кожного пункту зауважень. Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000198 від 15.11.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2023/000053/2 від 15.11.2023.

21.11.2023 до пп "Одеський морський торговельний порт" ВМО № 4 мп "Одеса- порт" Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №10122022 від 10.12.2022 позивачем, із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, було подано до митного оформлення наступну митну декларацію: Митну декларацію № 23UA500050004952U6 від 21.11.2023, для визначення митної вартості товару за якою були надані документи. На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь № 1/21 від « 21» листопада 2023 р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень. Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2023/000241 від 22.11.2023 та рішення про визначення митної вартості товарів № UA500050/2023/000003/2 від 22.11.2023 (у картці відмови зазначене як рішення про коригування митної вартості № UA500050/2023/000003/2).

23.11.2023 до пп "Одеський морський торговельний порт" ВМО № 4 мп "Одесапорт" Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №10122022 від 10.12.2022 позивачем, із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, було подано до митного оформлення Митну декларацію № 23UA500050005017U1 від 23.11.2023, для визначення митної вартості товару за якою були надані документи. На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь № 1/23 від 23.11.2023 з поясненнями щодо кожного пункту зауважень. Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із Позивачем склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2023/000245 від 23.11.2023 та рішення про визначення митної вартості товарів № UA500050/2023/000004/2 від 23.11.2023.

30.11.2023 до пп "Одеський морський торговельний порт" ВМО № 4 мп "Одесапорт" Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №10122022 від 10.12.2022 позивачем, із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, було подано до митного оформлення митну декларацію №23UA500050005166U2 від 30.11.2023, для визначення митної вартості товару за якою були надані документи На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи Позивачем було надано відповідь № 1/04 від 04.12.2023 з поясненнями щодо кожного пункту зауважень. Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із Позивачем склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2023/000265 від 05.12.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2023/000004/2 від 05.12.2023.

Таким чином, оскаржувані рішення відповідача порушують права позивача необхідність здійснення останнім додаткових платежів/витрат, призводить до збитків.

10.04.2024 ухвалою судді позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

18.04.2024 до суду надійшла заява (вх.№ЕС/15960/24) представника позивача Бороденка М.С., про усунення недоліків позовної заяви до якої надано копію нотаріально засвідченого перекладу документів.

Ухвалою судді від 23.04.2024, прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

09.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ ЕС/18918/24) представника Одеської митниці Яровенко Д.О., в якому вказано, що відповідач вважає, що адміністративний позов ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» не підлягає задоволенню.

У відзиві вказано, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 23UA500370009809U2 від 15.11.2023 та № 23UA500050004952U6 від 21.11.2023, № 23UA500050005017U1 від 23.11.2023, № 23UA500050005166U2 від 30.11.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідач зазначає, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. Листом ТОВ ГРІНЛАЙН ХІМІЯ від 04.12.2023 № 1/04 та листом від декларанта ФОП « ОСОБА_1 » від 04.12.2023 №04/12-23-01 повідомлено, що додаткові документи по митній вартості надаватись не будуть.

Як стверджує відповідач, вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другійчетвертій статті 53 МКУ

Відповідач зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 23UA500370009809U2 від 15.11.2023, № 23UA500050004952U6 від 21.11.2023, № 23UA500050005017U1 від 23.11.2023, № 23UA500050005166U2 від 30.11.2023 містились розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

На думку відповідача, у рішеннях про коригування митної вартості № UA500370/2023/000053/2 від 15.11.2023 та № UA500050/2023/000003/2 від 22.11.2023, № UA500050/2023/000004/2 від 23.11.2023, № UA500050/2023/000004/2 від 05.12.2023 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, вказано у відзиві, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ»

Враховуючи вищевикладене, Одеська митниця просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ».

09.05.2024 до суду надійшло клопотання (вхід.№ЕС/18919/24) представника Одеської митниці Яровенко Д.О., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання (вхід.№ЕС/18919/24 від 09.05.2024) представника відповідача Яровенко Д.О. про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

14.05.2024 (вх.№ ЕС/19573/24) від представника позивача до суду надійшла заява про компенсацію понесених позивачем судових витрат, в якій представник просить суд стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» судові витрати, пов`язані із залученням перекладача у розмірі 18000,00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень 00 коп.)

14.05.2024 (вх.№ ЕС/19580/24) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

17.05.2024 (ЕС/20234/24) від представника відповідача до суду надійшли заперечення.

21.05.2024 (вх.№ ЕС/20606/24) від представника відповідача до суду надійшла заява, в якій представник Одеської митниці просить суд відмовити в задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

10.12.2024 між ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (Покупець) та GREENLINE CHEMICALS Ltd (Продавець) укладено Контракт № 10122022, відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність Товар: - БІКАРБОНАТ НАТРІЮ; - КАРБОНАТ НАТРІЮ (КАЛЬЦІНОВАНА СОДА, ЩІЛЬНА У ВИГЛЯДІ ГРАНУЛИ АБО ПОРОШКУ); - МОНОКАЛЬЦІЙФОСФАТ; - КАУСТИЧНА СОДА (ПЛАСТІВЦІ АБО ГРАНУЛА); - МАГНЕЗІЯ ВИПАЛЕНА (СПЕЧЕНА); - ЛИМОННА КИСЛОТА МОНОГІДРАТ; НАТРІЮ ПЕРКАРБОНАТ З ПОКРИТТЯМ (п. 1.1. Контракту).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Контракту № 10122022 ціна Товару вказана в Інвойсах на кожну окрему партію Товару, які є невід`ємною частиною даного контакту. Ціна Товару включає в себе: вартість Товару, вартість пакування з метою збереження Товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні Продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов постачання, що зазначені в кожному окремому Інвойсі на кожну окрему партію Товару.

У листопаді 2023 року на підставі інвойсу № ETS2023000000733 від 30.10.2023 компанією GREENLINE CHEMICALS Ltd. поставлено позивачу партію товару (т.1 а.с.42).

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 23UA500370009809U2 від 15.11.2023 (т.1 а.с.41), в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 23UA500370009809U2 від 15.11.2023 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) №ETS2023000000733 від 30.10.2023;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ETS2023000000733 від 30.10.2023;

- коносамент (Bill of lading) №AKKDIL23056300 від 08.11.2023;

- вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) №б/н від 06.11.2023;

- сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №А 1163054 від 30.10.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №10122022 від 10.12.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 11.08.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022;

- інші некласифіковані документи серт. аналізу №77444 від 31.10.2023;

- копія митної декларації країни відправлення №23410500EX00097552 30.10.2023.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

15.11.2023 декларантом надано лист, яким повідомлено, що більше документів для підтвердження митної вартості товару надаватись не буде (відсутні, не має можливості).

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500370/2023/000053/2 від 15.11.2023 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення (т.1 а.с.40).

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000198 (т.1 а.с.39).

Так, у рішенні № UA500370/2023/000053/2 від 15.11.2023 відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах;

2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату.

Також, судом встановлено, що у листопаді 2023 року на підставі інвойсу № ETS2023000000606 від 06.10.2023 компанією GREENLINE CHEMICALS Ltd. поставлено позивачу партію товару (т.1 а.с.52).

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 23UA500050004952U6 від 21.11.2023, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту (т.1 а.с.56).

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 23UA500050004952U6 від 21.11.2023 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) № ETS2023000000606 від 06.10.2023;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ETS2023000000606 від 06.10.2023;

- коносамент (Bill of lading) №2 від 12.10.2023;

- сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №Z 0964621 від 09.10.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №10122022 від 10.12.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 11.08.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022;

- інші некласифіковані документи лист декларанта №01 від 20.11.2023;

- інші некласифіковані документи серт. аналізу №77069 від 30.10.2023;

- копія митної декларації країни відправлення №23410300EX00109537 від 06.10.2023

Одеська митниця, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, прийняла рішення про визначення митної вартості товарів № UA500050/2023/000003/2 від 22.11.2023 (т.1 а.с.57-58)

Так, у рішенні № UA500050/2023/000241 від 22.11.2023 відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

4) крім того сертифікат про походження № z 0964625 від 09.10.2023 не містить посилання на інвойс або контракт та містить посилання на коносамент № 6, який видано 12.10.2023. Тобто на момент складання сертифікату походження коносаменту не існувало, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки;

5) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;

6) у копії митної декларації країни відправлення № 23410300EX00109540 від 06.10.2023 вказані: інші умови поставки; інший одержувач , вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється вартості зазначеній у інвойсі що наданий до митного оформлення за №WD02023000001283 від 06.10.2023, чому така різниця у вартості вантажу документів не надано; зазначений інший транспортний засіб ніж у коносаменті від 12.10.2023 № 6, можливі додаткові витрати на перевантаження та пакування вантажу. Внаслідок чого виникають сумніви що дана копія митної декларації країни відправлення № 23410300EX00109540 від 06.10.2023 стосується цієї поставки;

7) відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки.

У листопаді 2023 року на підставі інвойсу №WD02023000001282 від 06.10.2023 компанією GREENLINE CHEMICALS Ltd. поставлено позивачу партію товару (т.1 а.с.76).

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 23UA500050005017U1 від 23.11.2023, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту (т.1 а.с.73).

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 23UA500050005017U1 від 23.11.2023 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) №WD02023000001282 від 06.10.2023;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №WD02023000001282 від 06.10.2023;

- коносамент (Bill of lading) №1 від 12.10.2023;

- сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №Z 0964620 від 09.10.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №10122022 від 10.12.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 11.08.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022;

- інші некласифіковані документи лист декларанта №22/11-23-02 від 22.11.2023;

- інші некласифіковані документи серт. аналізу №77104 від 30.10.2023;

- копія митної декларації країни відправлення №23410300EX00109522 від 06.10.2023.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням №UA500050/2023/000004/2 від 23.11.2023 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення (т.1 а.с.72).

Так, у рішенні №UA500050/2023/000004/2 від 23.11.2023 відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) крім того сертифікат про походження № z 0964620 від 09.10.2023 не містить посилання на інвойс або контракт та містить посилання на коносамент № 1, який видано 12.10.2023. Тобто на момент складання сертифікату походження коносаменту не існувало, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки;

6) У копії митної декларації країни відправлення №23410300EX00109522 від 06.10.2023 вказані: інші умови поставки; інший одержувач , вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється вартості зазначеній у інвойсі що наданий до митного оформлення за № WD02023000001282 від 06.10.2023, чому така різниця у вартості вантажу документів не надано; зазначений інший транспортний засіб ніж у коносаменті від 12.10.2023 № 1, можливі додаткові витрати на перевантаження та пакування вантажу. Внаслідок чого виникають сумніви що дана копія митної декларації країни відправлення № 23410300EX00109522 від 06.10.2023 стосується цієї поставки;

7) відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки.

Крім того, у листопаді 2023 року на підставі інвойсу №WD02023000001284 від 06.10.2023 компанією GREENLINE CHEMICALS Ltd. поставлено позивачу партію товару (т.1 а.с.93).

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію №23UA500050005166U2 від 30.11.2023, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту (т.1 а.с.97).

Для підтвердження вказаних у митній декларації №23UA500050005166U2 від 30.11.2023 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) №WD02023000001284 від 06.10.2023;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №WD02023000001284 від 06.10.2023;

- коносамент (Bill of lading) №7 від 12.10.2023;

- вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) №б/н від 12.10.2023;

- сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № z 0964626 від 09.10.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №10122022 від 10.12.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 11.08.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022;

- інші некласифіковані документи лист декларанта лист декларанта №30/11-23-01 від 30.11.2023;

- інші некласифіковані документи сертифікат аналізу №77070 від 30.10.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 23410300EX00109538 від 06.10.2023.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500050/2023/000004/2 від 05.12.2023 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення (т.1 а.с.72).

Так, у рішенні № UA500050/2023/000004/2 від 05.12.2023 відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

4) крім того сертифікат про походження від 09.10.2023 № z 0964626 не містить посилання на інвойс або контракт та містить посилання на документ №23-25114/10024345, який митному органу не надавався;

7) В Графі 2 "Відправник/Експортер" EМД від 30.11.2023 № 23UA500050005166U2 , інвойсі від 06.10.2023 № WD02023000001284 та коносаменті від 12.10.2023 № 7 зазначено « GREENLINE CHEMICALS LTD 2A Cont Androvanti Street. 2nd Floor 8000, Burgas, BULGARIA», що не відповідає відомостям зазначеним в зовнішньоекономічний договорі купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 GREENLINE CHEMICALS Ltd, STR. GEO MILEV NO:12, Bourgas 8000, BULGARIA.;

8) В Графі 2 "Відправник/Експортер" EМД від 30.11.2023 № 23UA500050005166U2 зазначено WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI on behalf of GREENLINE CHEMICALS Ltd. Bulgaria», що не відповідає відомостям зазначеним в сертифікаті про походження товару від 09.10.2023 № z 0964626 WE IC VE DIS TICARET A.S.;

9) Заявлено декларантом митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ"( код ОДРПОУ 41404234) ,Україна, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б. 26, оф.146.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов до таких висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

В той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.

Так, щодо покликань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає таке.

Як вже встановлено судом, відповідно до п.2.2. № 10122022 від 10.12.2022, п. 2.2 ціна товару включає в себе вартість товару, вартість пакування з метою збереження товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов постачання, що зазначені в кожному окремому інвойсі на кожну окрему партію товару.

Тобто, умовами контракту визначено, що вартість пакування включено до ціни товару.

Крім того, з поданих документів вбачається, що постачання товару здійснювалось за процедурою ZZ00.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими компанією «GREENLINE CHEMICALS Ltd» не передбачалось.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 (справа №160/8775/18).

Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.

Щодо покликань відповідача на те, що аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах, суд зазначає.

Відповідно до абз.13 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку сторін за правочином вчинення дій щодо нумерації сторінок договору, який містить більше ніж одну сторінку.

Таке оформлення договору є їх правом та вчинюється за обопільною домовленістю.

Крім того, відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що підписи на товаросупровідних документах вчинені неуповноваженими на це особами.

Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.

Щодо покликань відповідача на те, що згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає.

Згідно з п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, оскільки умовами контракту визначено, що витрати на завантаження включені до ціни товару, то у позивача відсутній обов`язок додатково надавати до митного оформлення документи на підтвердження відповідних витрат.

Щодо покликань відповідача на те, що серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і документи про його оплату, суд зазначає таке.

З наданих до митного оформлення документів вбачається, що доставка товару здійснювалась на умовах CFR UA Ізмаїл, СРТ Одеса.

Відповідно до правил «Інкотермс CFR (Cost and Freight (... named port of destination)) (... назва порту призначення) термін «вартість і фрахт» означає, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь які додаткові витрати, які виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця.

Тобто умови CFR (Вартість і фрахт) вже включають доставки товару в зазначений порт призначення.

Умови поставки Інкотермс CPT - (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар, випущений в митний режим експорту, названий перевізнику для перевезення товару до місця призначення.

Умовами поставки Інкотермс CPT (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) не передбачено обов`язку покупця здійснювати страхування товару. Термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Таким чином, і за правилами поставки на умовах СРТ-Одеса, витрати на доставку товару на територію України покладаються на продавця, у даному випадку на «GREENLINE CHEMICALS Ltd».

З вказаного вбачається, що витрати щодо перевезення оцінюваних товарів для цілей визначення митної вартості включаються до ціни товару, а тому посилання відповідача на те, що серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і документи про його оплату, є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо покликань відповідача на те, що сертифікати про походження № z 0964620 від 09.10.2023, № z 0964626 від 09.10.2023 не містять посилання на інвойс або контракт, який видано 12.10.2023, а сертифікат про походження від 09.10.2023 № z 0964626 не містить посилання на інвойс або контракт та містить посилання на документ №23-25114/10024345, який митному органу не надавався, суд зазначає таке.

Так, у графі 6 наданих сертифікатів про походження наявні відомості про назву судна, яким здійснюється поставка оцінюваного товару, а також номер документу, підтверджуючого укладення відповідного договору морського перевезення.

Зазначені відомості є достатніми для того, щоб ідентифікувати оцінюваний товар відповідно до поданих декларантом документів для митного оформлення, а тому підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку відсутні.

Зокрема, коносамент № 1 від 12.10.2023 містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, складеним щодо поставки на користь ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» товару на підставі зовнішньоекономічного контракту, та не містить жодних розбіжностей, а саме у наданому до митного оформлення коносаменті відображені зіставні відомості про вантажовідправника, порти відправлення та прибуття, судно, яким здійснюється морське перевезення, товар, що перевозиться, з визначенням його кількості та пакування, а також печатка капітана судна. Зі змісту пакувального листа, сертифікату аналізу на товар та інвойсу, поданих разом з митною декларацією у спірних правовідносинах, вбачається, що товар, його вага та кількість, співпадають із зазначеними у коносаменті № 1 від 12.10.2023, тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати з відповідною поставкою, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару відсутні.

Сертифікат походження № Z 0964620 від 09.10.2023 та коносамент № 1 від 12.10.2023 є документами одного й того ж вантажу, однак оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення. Коносамент виступає кінцевим первинним документом при відправленні вантажу морським перевезенням.

Як зазначено у позові, вказаний у сертифікаті про походження від 09.10.2023 № Z 0964626 номер №23- 255114/10024345 є внутрішнім номером проекту продажу партії виробника товару.

Коносамент виступає кінцевим первинним документом при відправленні вантажу морським перевезенням. Разом з тим, номер коносаменту щодо відправлення вантажу стає відомим після укладення договору з перевізником, оскільки здійснюється бронювання місця на судні, що на момент подачі декларації вже стає відомо відправнику - продавцю.

Отже, на момент оформлення сертифікату походження, пакувального листа та рахунку-фактури (інвойсу) продавцем, останньому було достеменно відомо номер коносаменту, згідно якого здійснюватиметься відправлення відповідного товару.

Однак дата такому коносаменту присвоюється лише при навантаженні товару до перевезення, у зв`язку з чим, зокрема, у сертифікаті походження від 09.10.2023 № Z 0964626. продавцем було зазначено лише номер коносаменту №6 без визначання дати, оскільки така стала відома лише після навантаження товару до відправлення.

При цьому, оцінюваний товар можливо ідентифікувати відповідно до інших поданих декларантом документів для митного оформлення, а тому підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку відсутні.

Окрім того, коносамент сам по собі не є документом, що підтверджує складові митної вартості товару, що перевозиться на морському судні.

Відповідно до ст. 134 КТМ України, коносамент є документом, який підтверджує зміст та укладання договору морського перевезення.

Як вже встановлено судом у рішенні № UA500050/2023/000241 від 22.11.2023 відповідачем було вказано, що сертифікат про походження № z 0964625 від 09.10.2023 не містить посилання на інвойс або контракт та містить посилання на коносамент № 6, який видано 12.10.2023. Тобто на момент складання сертифікату походження коносаменту не існувало, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки.

В той же час, разом із митною декларацію № 23UA500050004952U6 від 21.11.2023 для підтвердження вказаних ній відомостей, до митної декларації, зокрема, сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №Z 0964621 від 09.10.2023, а не сертифікат про походження № z 0964625 від 09.10.2023.

Щодо покликань відповідача на те, що: у копії митної декларації країни відправлення № 23410300EX00109540 від 06.10.2023 вказані: інші умови поставки; інший одержувач, вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється вартості зазначеній у інвойсі, що наданий до митного оформлення за №WD02023000001283 від 06.10.2023, чому така різниця у вартості вантажу документів не надано; зазначений інший транспортний засіб ніж у коносаменті від 12.10.2023 № 6, можливі додаткові витрати на перевантаження та пакування вантажу; у копії митної декларації країни відправлення №23410300EX00109522 від 06.10.2023 вказані: інші умови поставки; інший одержувач, вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється вартості зазначеній у інвойсі що наданий до митного оформлення за № WD02023000001282 від 06.10.2023, чому така різниця у вартості вантажу документів не надано; зазначений інший транспортний засіб ніж у коносаменті від 12.10.2023 № 1, можливі додаткові витрати на перевантаження та пакування вантажу, внаслідок чого, на думку відповідача, виникають сумніви що дані копії митної декларації країни відправлення стосуються цих поставок, суд зазначає.

Як стверджує позивач, у наданій копії митної декларації країни відправлення 23410300EX00109522 вказані інші умови поставки, інший одержувач, вартість вантажу, тому що вантаж поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації та власне митним органом у надісланому повідомленні в рамках проведення процедури консультацій з декларантом «код 4100 - не прямий контракт».

Між виробником (експортером товару) та ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» є компанія посередник «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару. Саме в зв`язку з тим, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому декларанту, в копії декларації країни експорту наявні відомості про контракт, вартість товару, умови поставки та рахунок-фактуру (інвойс) між Виробником товару WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI SULTANTEPE MAH. PASALIMANI CAD. 34/USKUDAR 052 (Виробничі потужності - KAZAN SODAELEKTRIK URETIM A.S.», Турція) та компанієюпосередником «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).

А в поданій при митному оформленні декларантом митній декларації №№ 23UA500050005017U1 від 23.11.2023, у відповідності до вимог Митного кодексу України, вже вказані відомості про наявні господарські контракти (взаємовідносини) між декларантом ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та Постачальником товару «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).

В свою чергу не відповідають дійсності доводи митного органу про те, що у експортній декларації країни відправлення зазначений інший транспортний засіб ніж у коносаменті від 12.10.2023 № 1.

Як вже встановлено судом у рішенні № UA500050/2023/000241 від 22.11.2023 відповідачем було вказано, що у копії митної декларації країни відправлення № 23410300EX00109540 від 06.10.2023 вказані: інші умови поставки; інший одержувач , вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється вартості зазначеній у інвойсі що наданий до митного оформлення за №WD02023000001283 від 06.10.2023, чому така різниця у вартості вантажу документів не надано; зазначений інший транспортний засіб ніж у коносаменті від 12.10.2023 № 6, можливі додаткові витрати на перевантаження та пакування вантажу. Внаслідок чого виникають сумніви що дана копія митної декларації країни відправлення № 23410300EX00109540 від 06.10.2023 стосується цієї поставки.

В той же час, разом із митною декларацію № 23UA500050004952U6 від 21.11.2023 для підтвердження вказаних ній відомостей, до митної декларації, зокрема, копію митної декларації країни відправлення №23410300EX00109537 від 06.10.2023, а не № 23410300EX00109540 від 06.10.2023.

Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.

Щодо покликань відповідача на те, що відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки, суд зазначає таке.

Так, як в митних деклараціях позивача, у товаросупровідних документах (сертифікат аналізу, пакувальний лист (Packing list), Коносамент (Bill of lading), Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin)), так і на самому товарі була зазначена торговельна марка «ETI SODA» (згідно обставин митного оформлення за оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA500050/2023/000003/2 від 22.11.2023, №UA500370/2023/000053/2 від 15.11.2023) та «KAZAN SODA» (згідно обставин митного оформлення за оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів № UA500050/2023/000004/2 від 23.11.2023, № UA500050/2023/000004/2 від 05.12.2023), у зв`язку з чим позивачем у ЕМД при декларуванні була зазначена разом з назвою товару і його торговельна марка

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, при заповненні графи 31 митної декларації найменування торговельної марки зазначається за наявності у товаросупровідних та комерційних документах (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами).

Таким чином, оскільки в товаросупровідних документах зазначені торгівельні марки «KAZAN SODA» та «ETI SODA», позивачем обґрунтовано були зазначені при заповненні графи 31 митних декларацій у спірних правовідносинах.

У зв`язку з наведеним, посилання відповідача на відсутність документів, які були підставою для визначення торговельної марки в наданих декларантом комерційних та товаросупровідних документах, не може бути визнано розбіжністю та ніяким чином не впливає на правильність визначення митної вартості товару та його числових значень.

Щодо покликань відповідача на те, що в Графі 2 "Відправник/Експортер" EМД від 30.11.2023 № 23UA500050005166U2, інвойсі від 06.10.2023 № WD02023000001284 та коносаменті від 12.10.2023 № 7 зазначено «GREENLINE CHEMICALS LTD 2A Cont Androvanti Street. 2nd Floor 8000, Burgas, BULGARIA», що не відповідає відомостям зазначеним в зовнішньоекономічний договорі купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 GREENLINE CHEMICALS Ltd, STR. GEO MILEV NO:12, Bourgas 8000, BULGARIA., а в Графі 2 "Відправник/Експортер" EМД від 30.11.2023 № 23UA500050005166U2 зазначено WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI on behalf of GREENLINE CHEMICALS Ltd. Bulgaria», що не відповідає відомостям зазначеним в сертифікаті про походження товару від 09.10.2023 № z 0964626 WE IC VE DIS TICARET A.S., суд зазначає.

Так, до суду та до митного органу позивачем було надано копію додаткової угоди №2 від 11.08.2023 до контракту від 10.12.2022 № 10122022.

Адреса «GREENLINE CHEMICALS LTD, str Geo Milev NO12, Burgas 8000, BULGARIA» є колишньою адресою продавця GREENLINE CHEMICALS LTD, та відповідно була указана у зовнішньоекономічному договорі купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 на момент укладання такого.

В той же час, відповідно до додаткової угоди №2 від 11.08.2023 від 11.08.2023 №2 до контракту від 10.12.2022 № 10122022 сторони погодили зміну юридичної адреси продавця таким чином: «GREENLINE CHEMICALS LTD 2A Cont Androvanti Str. 2nd Floor 8000, Burgas, BULGARIA».

Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір всього в розмірі 30280,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №15324 від 22.04.2024 (т.2 а.с.3).

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 30280,00 грн.

Як вже вказано судом 14.05.2024 (вх.№ ЕС/19573/24) від представника позивача до суду надійшла заява про компенсацію понесених позивачем судових витрат, в якій представник просить суд стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» судові витрати, пов`язані із залученням перекладача у розмірі 18000,00 грн (вісімнадцять тисяч гривень 00 коп.).

Відповідно до ч.6 ст.137 КАС України, розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Положеннями ч.7 ст. 137 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.8 ст.137 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем організовано здійснення перекладу документів з англійської мови та нідерландської мови.

Так, позивачем були понесені витрати у зв`язку із залученням перекладача у загальному розмірі 18000,00 грн.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що переклад документів замовлений позивачем вже під час розгляду справи в суді першої інстанції та наданий до суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Отже, суд вважає, що пов`язані з перекладом документів є судовими витратами у розумінні ст. 132 КАС України.

Таким чином, враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на залучення перекладача, вимоги позивача в частині стягнення з Одеської митниці на користь позивача витрат, пов`язаних із залученням перекладача, у розмірі 18000,00 грн, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 80, 134, 142, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500370/2023/000053/2 від 15.11.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про визначення митної вартості товарів» № UA500050/2023/000003/2 від 22.11.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2023/000004/2 від 23.11.2023.

Визнати протиправною та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2023/000004/2 від 05.12.2023.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000198 від 15.11.2023.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» суму сплаченого судового збору у розмірі 30280,00 грн.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» судові витрати, пов`язані із залученням перекладача у розмірі 18000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 26, офіс 146, код ЄДРПОУ 41404234);

Відповідач Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	13.06.2024
Оприлюднено	17.06.2024
Номер документу	119718246
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Скупінська О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 13.06.2024 по справі 420/10558/24ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/10558/24

Рішення від 13.06.2024

Рішення
від 13.06.2024 по справі 420/10558/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД