Ухвала
від 13.06.2024 по справі 320/6142/24
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 червня 2024 року

Київ

справа № 320/6142/24

адміністративне провадження № К/990/20889/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №320/6142/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - скаржник), направлена до суду поштою 27.05.2024.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з абзацом шостим частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 330 КАС України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі має бути наведене відповідне обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі приведені витяги з постанов Верховного Суду без обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. З огляду на зміст судових рішень, суди врахували низку висновків Верховного Суду, однак, ГУ ДПС не наводить доводів, чому, на його переконання, такі висновки не підлягали застосуванню та/або застосовані неправильно.

Крім того, суди попередніх інстанцій навели мотиви у своїх судових рішеннях, які ґрунтуються на встановлених ними обставинах і наявних в матеріалах справи доказах, правовій оцінці їх сукупності.

Як зазначав Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 24.01.2024 у справі № 140/1568/23 інститут забезпечення адміністративного позову є складним та специфічним інструментом, призначення якого полягає у створенні можливості реального й ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів, зокрема фізичних та юридичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, що реалізується в залежності від індивідуальних фактичних обставин конкретної справи, що й зумовлюють різні висновки щодо наявності підстав для його застосування.

ГУ ДПС не наводить обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які б узгоджувалися із висновками, з якими суди попередніх інстанцій пов`язували наявність конкретно у цій справі підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Усталеною є позиція Верховного Суду, що касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для ухвалення судового рішення.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №320/6142/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення13.06.2024
Оприлюднено14.06.2024
Номер документу119722876
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо грошового обігу та розрахунків, з них за участю органів доходів і зборів

Судовий реєстр по справі —320/6142/24

Постанова від 05.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 02.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 18.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Постанова від 15.10.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Постанова від 15.10.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 09.09.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 26.08.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 19.08.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Рішення від 27.06.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

Ухвала від 13.06.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні