Рішення

від 27.06.2024 по справі 320/6142/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року № 320/6142/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Конверс Лінкс») з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС в Чернігівській області), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01.02.2024 №33-р (внутрішній номер 132251) про анулювання ліцензії ТОВ «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 25130314201900140;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області поновити дію ліцензії ТОВ «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним за адресою здійснення господарської діяльності: Чернігівська обл., Ніжинський р-н., с.Бобрик, вул.Набережна, 21, з 01.02.2024.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що з метою здійснення основного виду своєї господарської діяльності (роздрібна торгівля пальним) він у встановленому порядку отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 251303142019001400, дата реєстрації 28.11.2022), терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, за адресою: Чернігівська обл., Ніжинський р-н., с. Бобрик, вул. Набережна, 21, АЗК.

Проте, розпорядженням ГУ ДПС у Чернігівській області №33-р від 01.02.2024 вказана ліцензія була анульована у зв`язку з встановленням факту здійснення торгівлі через реєстратори розрахункових операцій, які не зазначені в ліцензії.

Позивач наголошує на недослідженні контролюючим органом обставин накладення дат внесення змін у ліцензію, наявності ознак технічного порушення. Також позивач зазначає, що період проведення перевірки охоплює постійні «локдауни», ракетні обстріли, повітряні тривоги.

Позивач стверджує, що нормами чинного законодавства передбачена інша відповідальність за вчинення суб`єктом господарювання відповідного порушення, а саме: застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому анулювання відповідної ліцензії є безпідставним, позаяк у даному випадку має застосовуватися більш сприятливе для платника податків тлумачення чинного законодавства.

Позивач зауважує, що прийняття розпорядження №33-р від 01.02.2024 призвело до фактичного позбавлення його права на здійснення господарської діяльності у сфері роздрібної торгівлі пальним у визначеному місці. При цьому, неможливість здійснення господарської діяльності спричинить не отримання заявником прибутку від здійснення господарської діяльності та, як наслідок, неможливість виконання обов`язків щодо сплати податків та зборів до бюджетів всіх рівнів, неможливість виконання договірних зобов`язань перед третіми особами за укладеними договорами поставок пального.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 частково задоволено заяву позивача про забезпечення адміністративного позову.

Зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01.02.2024 №33-р щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №25130314201900140, дата реєстрації 28.11.2022, терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, виданої ТОВ «Конверс Лінкс», ідентифікаційний код 41612364, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/6142/24.

Позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків та збільшення позовних вимог, в якій викладені наступні позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Чернігівській області від 18.01.2024 №30-п;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01.02.2024 №33-р (внутрішній номер 132251) про анулювання ліцензії ТОВ «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 25130314201900140;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області поновити дію ліцензії ТОВ «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним за адресою здійснення господарської діяльності: Чернігівська обл., Ніжинський р-н., с. Бобрик, вул. Набережна, 21, з 01.02.2024.

У вказаній заяві ТОВ «Конверс Лінкс» зазначено відсутність у спірному наказі інформації про порушення ним вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також інформації щодо проведення фактичної перевірки. Позивач наголошує, що зазначення у спірному наказі мети проведення перевірки не нівелює положення ПК України щодо обов`язку зазначення в такому наказі підстав її проведення.

Крім того, позивач вважає, що виявлені відповідачем в процесі здійснення перевірки порушення не могли бути встановлені під час здійснення фактичної перевірки, а є предметом документальної перевірки.

Позивачем зауважено, що контролюючий орган неодноразово проводив фактичні перевірки за адресою здійснення господарської діяльності: Чернігівська обл., Ніжинський р-н., с. Бобрик, вул. Набережна, 21 за спірний період з тих самих підстав, за результатами проведення яких не було встановлено порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. витребувано від сторін докази.

До суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій сформовано наступні позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Чернігівській області від 18.01.2024 №30-п;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01.02.2024 №33-р (внутрішній номер 132251) про анулювання ліцензії ТОВ «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 25130314201900140;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області поновити дію ліцензії ТОВ «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним за адресою здійснення господарської діяльності: Чернігівська обл., Ніжинський р-н., с. Бобрик, вул. Набережна, 21, з 01.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2024 №2417/Ж10/25-01-09-01-02 про застосування штрафу у розмірі 354881,10 грн.

Позивач пояснив, що за його заявою чинна ліцензія була переоформлена 28.11.2022 у зв`язку з тим, що під час бойових дій, які відбувалися на території Чернігівської області у період з 24.02.2022 оригінал ліцензії був втрачений. Під час переоформлення у зв`язку із закінченням терміну експлуатації РРО позивач просив скасувати ЕККА фіскальний номер 3000420378 з 28.11.2022 та ввести новий ЕККА фіскальний номер 3001028136 з 28.11.2022. Отже, при переоформленні ліцензії з неї було виключено відомості про реєстратор з фіскальним номером 3000420378 та внесено відомості про реєстратор з фіскальним номером 3001028136.

Також позивач зазначив, що вважає необхідним оцінювати, наскільки застосування штрафу у розмірі 200 % вартості реалізованої продукції узгоджується зі справедливим балансом, який має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства щодо застосування таких штрафів, та вимогами захисту прав особи, оскільки здійснення позивачем 28.11.2022 операцій через РРО, що не був внесений до додатку до ліцензії, не мало негативних наслідків та не перешкоджало виконанню контрольних функцій. На думку позивача, застосована спірним податковим повідомленням-рішенням штрафна санкція у розмірі 354881,10 грн є непропорційним втручанням в його права та покладає на нього надмірний тягар.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що на його адресу надійшов лист від ДПС України щодо відпрацювання суб`єктів господарювання, які здійснюють торгівлю пальним, водночас мають низьку податкову віддачу на низьку сплату податків на 1 літр реалізованого пального неплатникам. З метою виконання контрольного завдання ДПС України відповідачем проведено аналіз інформації, наявної в ІКП ДПС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій», за результатами якої встановлено, що 28.11.2022 позивачем здійснено реалізацію підакцизних товарів через РРО фіскальний номер 3000420378, який не внесений до ліцензії на загальну суму 178071,54 грн. Відповідач зазначає про порушення позивачем вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», що є підставою для анулювання ліцензії.

Відповідач наголошує на тому, що у позивача у випадку незгоди з порядком та підставами перевірки, було наявне право не допустити посадових осіб контролюючого органу до її проведення та оскаржити рішення про призначення перевірки. Якщо ж допуск до виїзної перевірки відбувся і наказ реалізований, в подальшому предметом розгляду справи у суді має бути зміст виявлених порушень податкового законодавства.

Відповідач зазначив, що за наслідками проведеної фактичної перевірки позивача було встановлено порушення, внаслідок чого винесено спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу, який сплачено позивачем, що, на думку відповідача, свідчить про фактичну згоду його із застосованими штрафними санкціями.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (ідентифікаційний код 41612364, місцезнаходження: 08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Шевченка Тараса, 3А) зареєстроване як юридична особа 25.09.2017. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

01 липня 2019 року ГУ ДПС у Чернігівській області зареєструвало позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №25130314201900140 з терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024; адреса місця торгівлі: Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Бобрик, вул. Набережна, буд. 21, АЗС з магазином. У додатку до ліцензії №25130314201900140 серед переліку реєстраторів розрахункових операцій зазначено РРО з фіскальним номером 3000420378, виготовлений 15.12.2015.

Позивачем подано до ГУ ДПС у Чернігівській області заяву щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, в якій позивач просить скасувати ЕККА з 11.2022 №3000420378 та завести новий ЕККА з 11.2022 з №3001028136. Прописом дописано до дат скасування та заведення ЕККА дату « 28» до місяця та року - 11.2022.

28 листопада 2022 року ГУ ДПС у Чернігівській області зареєстровано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (дублікат) №25130314201900140, в якій серед переліку реєстраторів розрахункових операцій зазначено РРО з фіскальним номером 3001028136 (РРО з фіскальним номером 3000420378 у переліку відсутній).

09 січня 2024 року до ГУ ДПС у Чернігівській області надійшов від ДПС України лист, в якому зазначено, що за результатами аналізу даних, наявних в інформаційних системах ДПС України, встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють торгівлю пальним під брендом KLO, мають низьку податкову віддачу (ефективність) та низьку сплату податків на 1 літр реалізованого пального неплатникам та надіслано перелік місць здійснення діяльності з роздрібного продажу пального з діючими ліцензіями для організації та проведення фактичних перевірок на усіх зазначених адресах. Вказано, що під час проведення фактичних перевірок дослідити питання щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, відповідності кількості пального за місцем фактичного провадження діяльності, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). У разі встановлення невідповідності даних, поданих платником при отриманні ліцензії на право реалізації роздрібної торгівлі пальним фактичним даним вжити заходи, передбачені статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Організацію, проведення та реалізацію матеріалів фактичних перевірок адрес провадження діяльності, зазначених у додатку, здійснити з обов`язковим та безумовним дотриманням вимог Податкового кодексу України, Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 №470, а також функціональних повноважень структурних підрозділів. Серед переліку зазначено адресу ТОВ «Конверс Лінкс» Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Бобрик, вул. Набережна, 21, автозаправний комплекс, ліцензія №25130314201900140.

Наказом ГУ ДПС у Чернігівській області від 18.01.2024 №30-П на підставі п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2, п.80.9 ст.80, п.82.3 ст.82 ПК України, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі по тексту також Закон №184/95) призначено фактичну перевірку ТОВ «Конверс Лінкс», автозаправний комплекс, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Бобрик, вул. Набережна, 21, з 18.01.2024 тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 18.01.2021 по день фактичної перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, наявності ліцензій, свідоцтв.

На підставі означеного наказу виписано направлення від 18.01.2024 №48 та №47 на перевірку.

У період з 18.01.2024 по 25.01.2024 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача: автозаправний комплекс, розташований за адресою: Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Бобрик, вул. набережна, 21, за результатами якої складено акт від 25.01.2024 №1272/ж5/25-01-09-01-02 (далі по тексту акт перевірки).

Листом ГУ ДПФ у Чернігівській області від 18.01.2024 б/н позивача повідомлено, що відповідно до наказу від 18.01.2024 №30-П проводиться фактична перевірка ТОВ «Конверс Лінкс» за адресою: с. Бобрик, вул. Набережна, 21 з питань здійснення контролю за дотриманням норм законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, наявності ліцензій, свідоцтв за період з 18.01.2021 по дату закінчення перевірки. У зв`язку з проведенням фактичної перевірки відповідач просить позивача надати інформацію та її документальне підтвердження за період з 18.01.2024 по дату закінчення перевірки згідно переліку.

Позивач листом від 24.01.2024 №22-14/69 на запит ГУ ДПС у Чернігівській області надав витребувані копії документів.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення статті 15 Закону №481/95, а саме: встановлено реалізацію пального через РРО, не вписаний в додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №25130314201900140 від 01.07.2019: через РРО фіскальний номер 3000420378) 28.11.2022 було реалізовано пальне на суму 177440,55 грн згідно переліку. Також через означений РРО було здійснено реалізацію алкогольних виробів на суму 630,99 грн. Акт перевірки містить відмітку про незгоду з викладеними у ньому висновками.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 13.02.2024 №2417/Ж10/25-01-09-01-02 за порушення вимог частини тридцять восьмої статті 15 Закону №481/95 у період з 18.01.2021 по 18.01.2024 на підставі частини другої статті 17 Закону №481/95 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 354881,10 грн.

Розпорядженням ГУ ДПС у Чернігівській області від 01.02.2024 №33-р анульовано ліцензію позивача №25130314201900140 терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 відповідно до статті 15 Закону №481/95.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем наказу, податкового повідомлення-рішення та розпорядження, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу, яка заявлена як самостійний предмет позову, суд зазначає таке.

Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 у справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2023 у справі №810/1807/16.

Судом встановлено, що за результатами проведення фактичної перевірки позивача, до якої було допущено посадових осіб відповідача, призначеної спірним наказом, ГУ ДПС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 13.02.2024 №№ 2418/Ж10/25-01-09-01-02 та 2417/Ж10/25-01-09-01-02.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ вичерпав свою дію внаслідок його реалізації в момент, коли позивач допустив контролюючий орган до проведення перевірки, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 18.01.2024 №30-п є такими, що не підлягають задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень. Підставам позову такого змісту, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками перевірки, - переходити до перевірки підстав позову, пов`язаних з оспорюванням висновку контролюючого органу про вчинення платником податків податкового правопорушення (порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 02.04.2024 у справі № 640/22507/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 виснувала таке: аналізованими нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, за правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Встановлена судом протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18.

Враховуючи означене, в першу чергу судом досліджується питання наявності чи відсутності порушень відповідачем вимог законодавства під час призначення та проведення перевірки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі по тексту також ПК України).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Фактична перевірка відповідно до пункту 80.7 статті 80 ПК України проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У постановах від 12.08.2021 (справа №140/14625/20), від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), від 25.01.2019 (справа №812/1112/16), від 05.11.2018 (справа №803/988/17), від 20.03.2018 (справа №820/4766/17), Верховний Суд вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкта з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №440/14765/21, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17.

Судом встановлено, що в наказі ГУ ДПС у Чернігівській області від 18.01.2024 №30-П зазначено, що перевірку призначено на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2, пункту 80.9 статті 80, пункту 82.3 статті 82 ПК України, Закону №481/95 та інших нормативно-правових актів, контроль за дотриманням яких покладено на ДПС України. Тобто, підставою для призначення фактичної перевірки позивача є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Враховуючи викладене, судом відхиляються доводи позивача щодо відсутності в наказі від 18.01.2024 №30-П інформації щодо проведення фактичної перевірки, а також відсутності у ньому підстави проведення перевірки.

Суд вважає непереконливими посилання позивача на відсутність в означеному наказі інформації про порушення ним вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, оскільки позивачем не обґрунтовано нормативно обов`язок відповідача зазначати таку інформацію в наказі про призначення фактичної перевірки.

Водночас, суд зауважує, що Верховний Суд в постанові від 02.03.2023 у справі № 380/13375/21 виснував, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Положеннями цієї глави ПК України встановлюється чітке розмежування щодо порядку проведення окремих видів перевірок.

Аналізуючи положення статей 75, 80 ПК України, суд приходить до висновку, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.

Однак, перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для складання акта перевірки та можливого застосування на його підставі штрафних санкцій.

На переконання суду, період перевірки діяльності платника податків під час прийняття рішення владним суб`єктом про призначення фактичної перевірки має розпочинатися, та у рішенні (наказі) такий період має визначатися, не раніше дати, з котрої контролюючий орган має обґрунтовані факти, відомості та документи про невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, якими встановлено або котрі свідчать про факти сумнівності тих чи інших операцій платника податків, - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, або не раніше дати прийняття рішення про проведення такої перевірки керівником у разі її призначення з підстави здійснення функцій.

У противному випадку не виключено зловживань стосовно безпідставної перевірки періоду, котрий визначається владним суб`єктом на власний розсуд під час призначення саме фактичної перевірки, що свідчить про підміну одного виду перевірки іншим, а саме - фактичної на документальну перевірку платника податків, підстави та порядок призначення якої є іншими та передбачені й врегульовані приписами статті 78 ПК України, що також протирічить правовій природі інституту фактичної перевірки.

Самостійне, на власний розсуд визначення керівником контролюючого органу будь-якої дати початку періоду діяльності платника податків, з якої контролюючий орган має здійснити фактичну перевірку, без інформації про можливі порушення у той період часу, може свідчити та мати на меті фактичне намагання контролюючого органу здійснити перевірку діяльності платника податків за значний період часу, без достатніх на те підстав під час здійснення фактичної перевірки, що свідчить про суб`єктивність та необґрунтованість такого рішення.

Отже, суд вважає, що зазначення в наказі про проведення фактичних перевірок від 18.01.2024 №30-П періоду діяльності, що перевіряється згідно статті 102 ПК України носить характер документальної перевірки, підстави, порядок призначення та проведення якої врегульовані іншими нормами ПК України, а саме статтями 77-79 означеного Кодексу.

Таким чином, перевірка діяльності позивача за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

При цьому, отримання відповідачем інформації з власних програм контролюючого органу за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності.

Відтак, порушення, зазначені у акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, за минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка, а отже такий акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 13.02.2024 №2417/Ж10/25-01-09-01-02 про застосування штрафу у розмірі 354881,10 грн.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон 481/95.

Згідно з вимогами частини першої статті 15 Закону України № 481/95-BP оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (стаття 1 Закону №481/95).

Відповідно до вимог статті 15 Закону №481/95 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Крім того, положеннями статті 15 Закону № 481/95 встановлено порядок та підстави призупинення ліцензії та її анулювання.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження, зокрема, на підставі встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону №481/95 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Судом встановлено, що підставою для прийняття спірного розпорядження є встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через РРО, не зазначеного в ліцензії, а саме: встановлено реалізацію пального через РРО, не вписаний в додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №25130314201900140 від 01.07.2019 - через РРО фіскальний номер 3000420378 28.11.2022 було реалізовано пальне на суму 177440,55 грн.

З матеріалів справи вбачається, що означений РРО був вписаний у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №25130314201900140 від 01.07.2019. Проте, у зв`язку із закінченням терміну експлуатації РРО №3000420378 позивачем було подано до ГУ ДПС у Чернігівській області заяву щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з проханням скасувати ЕККА з 11.2022 №3000420378 та ввести новий ЕККА з 11.2022 №3001028136. Прописом дописано до дат скасування та заведення ЕККА дату « 28» до місяця та року - 11.2022.

28 листопада 2022 року ГУ ДПС у Чернігівській області зареєстровано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (дублікат) №25130314201900140, в якій серед переліку реєстраторів розрахункових операцій зазначено РРО з фіскальним номером 3001028136 (РРО з фіскальним номером 3000420378 у переліку відсутній).

Суд зауважує, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем факт реалізації пального та алкогольних виробів 28.11.2022 через РРО фіскальний номер 3000420378.

При цьому, з наявного у справі додатка до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №25130314201900140, переоформленого 28.11.2022, вбачається про відсутність у ньому РРО з фіскальним номером 3000420378.

Водночас, оскільки спірне розпорядження було прийняте у зв`язку із встановленням факту здійснення роздрібної торгівлі через РРО, не зазначеного в ліцензії в ході проведення фактичної перевірки діяльності позивача, яка носить характер документальної перевірки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування розпорядження від 01.02.2024 №33-р.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача поновити дію ліцензії, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №545 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі по тексту також Порядок №545).

Абзацом другим пункту 1 Порядку №545 визначено, що Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Згідно з пунктами 2-3 Порядку №545 Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

До Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться такі відомості:

для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ;

для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код згідно з ЄДРПОУ уповноваженої особи і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 і пунктом 64.6 статті 64Податкового кодексу України;

для фізичних осіб-підприємців - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (область, район, населений пункт, код згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), вулиця, номер будинку/офісу);

дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Пунктами 6-7 Порядку №545 встановлено, що підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у даному конкретному випадку, буде зобов`язання відповідача видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії позивача на право роздрібної торгівлі пальним 25130314201900140.

При цьому, судом відхиляються доводи позивача щодо відсутності підстав для анулювання ліцензії, оскільки нормами чинного законодавства передбачена інша відповідальність за вчинення суб`єктом господарювання відповідного порушення (застосування штрафних (фінансових) санкцій), з огляду на те, що положеннями статті 15 Закону №481/95 як одну з підстав для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії. Суд зауважує, що положеннями Закону №481/95 анулювання ліцензії та застосування штрафу не визначені як альтернативні види відповідальності, наслідком чого є підстави вважати, що відповідача наявне право для їх одночасного застосування.

Суд також не приймає до уваги доводи позивача про застосовування у межах спірних відносин більш сприятливого для позивача тлумачення чинного законодавства з огляду на відсутність неоднозначного трактування видів відповідальності, які є застосовними у випадках виявлення у законний спосіб такого порушення як здійснення роздрібної торгівлі через РРО, не зазначених у ліцензії.

Необґрунтованими також є доводи позивача щодо необхідності здійснення оцінки, наскільки застосування штрафу у розмірі 200 % вартості реалізованої продукції узгоджується зі справедливим балансом, який має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства щодо застосування таких штрафів, та вимогами захисту прав особи, з огляду на безальтернативне визначення положеннями статті 17 Закону №481/95 розміру штрафу, який складає 200 % вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат продукції, але не менше 10000 грн.

Водночас, відхилення таких доводів не впливає на результати розгляду справи з огляду на встановлені судом порушення.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі по тексту також Закон №3674) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень та юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3028,00 гривні.

Абзацом 1 частини третьої статті 6 Закону №3674 визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Таким чином, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, одна з яких задоволена судом (про визнання протиправним та скасування розпорядження), та одну позовну вимогу майнового характеру (ціна позову 351881,10 грн), задоволену судом.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 908,40 грн згідно платіжної інструкції від 02.02.2024 №55228, у розмірі 9084,00 грн згідно платіжної інструкції від 12.02.2024 №55700 та у розмірі 5323,22 грн згідно платіжної інструкції від 12.03.2024 №57019.

Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС у Чернігівській області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: за 1 немайнову вимогу у розмірі 3028,00 грн та за одну вимогу майнового характеру у розмірі 1,5% від ціни позову (354881,10 грн штрафні санкції) у розмірі 5323,22 грн, разом 8351,22 грн.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» надмірно сплачена ним сума судового збору підлягає поверненню у разі його звернення до суду з відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.02.2024 №2417/Ж10/25-01-09-01-02.

3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01.02.2024 №33-р про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 25130314201900140.

4. Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 25130314201900140.

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (ідентифікаційний код 41612364, місцезнаходження: 08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Шевченка Тараса, 3А) судовий збір у розмірі 8351,22 грн (вісім тисяч триста п`ятдесят одна грн 22 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Чернігівській області (ідентифікаційний код 44094124, місцезнаходження: 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Реміснича, 11).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.