Постанова

від 15.10.2024 по справі 320/6142/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6142/24 Головуючий у 1 інстанції: Дудін С.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (далі - ТОВ «Конверс Лінкс») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Чернігівській області від 18.01.2024 №30-п;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01.02.2024 №33-р (внутрішній номер 132251) про анулювання ліцензії ТОВ «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 25130314201900140;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області поновити дію ліцензії ТОВ «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним за адресою здійснення господарської діяльності: Чернігівська обл., Ніжинський р-н., с. Бобрик, вул. Набережна, 21, з 01.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2024 №2417/Ж10/25-01-09-01-02 про застосування штрафу у розмірі 354881,10 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 13.02.2024 №2417/Ж10/25-01-09-01-02. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області від 01.02.2024 №33-р про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 25130314201900140. Зобов`язано Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 25130314201900140. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що на адресу Головного управління ДПС у Чернігівській області 09.01.2024 надійшов лист Державної податкової служби України №513/7/99-00-09-03-01-07 (вх. ГУ ДПС від 09.01.2024 №74/8/25-01) щодо відпрацювання суб`єктів господарювання, які здійснюють торгівлю пальним, водночас мають низьку податкову віддачу (ефективність) та низьку сплату податків на 1 літр реалізованого пального неплатникам. Вищезазначеним листом ДПС України, територіальним підрозділам (у т.ч, ГУ ДПС у Чернігівській області) доведено для відпрацювання перелік адрес розташування автозаправних станцій, які здійснюють господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним під торгівельним брендом «KLO». Також, апелянт вказує, що з метою забезпечення належного виконання контрольного завдання ДПС України, працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області проведено аналіз інформації, наявної в ІКС ДПС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій», за результатом якого встановлено, що 28.11.2022 року вказаним суб`єктом господарювання здійснено реалізацію підакцизних товарів через реєстратор розрахункових операцій (фіскальний номер 3000420378/заводський номер 4004000142, який не внесений у додаток до ліцензії «На право роздрібної торгівлі пальним.» від 01.07.2019 № 25130314201900140 на загальну суму 178 071,54 грн. (у т. ч. пальне - 177 440,55 грн. та алкогольні напої - 630,99 грн.).

19 серпня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

24 вересня 2024 року до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» Баранова Вячеслава Сергійовича надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року вищевказана заява задоволена, розгляд справи відкладено.

25 вересня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшли додаткові пояснення у справі.

Також, 04 жовтня 2024 року до суду апеляційної інстанції від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» надійшли додаткові пояснення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс».

Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (ідентифікаційний код 41612364, місцезнаходження: 08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Шевченка Тараса, 3А) зареєстроване як юридична особа 25.09.2017. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

01 липня 2019 року ГУ ДПС у Чернігівській області зареєструвало позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №25130314201900140 з терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024; адреса місця торгівлі: Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Бобрик, вул. Набережна, буд. 21, АЗС з магазином. У додатку до ліцензії №25130314201900140 серед переліку реєстраторів розрахункових операцій зазначено РРО з фіскальним номером 3000420378, виготовлений 15.12.2015.

ТОВ «Конверс Лінкс» подано до ГУ ДПС у Чернігівській області заяву щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, в якій позивач просить скасувати ЕККА з 11.2022 №3000420378 та завести новий ЕККА з 11.2022 з №3001028136. Прописом дописано до дат скасування та заведення ЕККА дату « 28» до місяця та року - 11.2022.

28 листопада 2022 року ГУ ДПС у Чернігівській області зареєстровано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (дублікат) №25130314201900140, в якій серед переліку реєстраторів розрахункових операцій зазначено РРО з фіскальним номером 3001028136 (РРО з фіскальним номером 3000420378 у переліку відсутній).

09 січня 2024 року до ГУ ДПС у Чернігівській області надійшов від ДПС України лист, в якому зазначено, що за результатами аналізу даних, наявних в інформаційних системах ДПС України, встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють торгівлю пальним під брендом KLO, мають низьку податкову віддачу (ефективність) та низьку сплату податків на 1 літр реалізованого пального неплатникам та надіслано перелік місць здійснення діяльності з роздрібного продажу пального з діючими ліцензіями для організації та проведення фактичних перевірок на усіх зазначених адресах. Вказано, що під час проведення фактичних перевірок дослідити питання щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, відповідності кількості пального за місцем фактичного провадження діяльності, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). У разі встановлення невідповідності даних, поданих платником при отриманні ліцензії на право реалізації роздрібної торгівлі пальним фактичним даним вжити заходи, передбачені статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Організацію, проведення та реалізацію матеріалів фактичних перевірок адрес провадження діяльності, зазначених у додатку, здійснити з обов`язковим та безумовним дотриманням вимог Податкового кодексу України, Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 №470, а також функціональних повноважень структурних підрозділів. Серед переліку зазначено адресу ТОВ «Конверс Лінкс» Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Бобрик, вул. Набережна, 21, автозаправний комплекс, ліцензія №25130314201900140.

Наказом ГУ ДПС у Чернігівській області від 18.01.2024 №30-П, на підставі п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2, п.80.9 ст.80, п.82.3 ст.82 ПК України, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» призначено фактичну перевірку ТОВ «Конверс Лінкс», автозаправний комплекс, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Бобрик, вул. Набережна, 21, з 18.01.2024 тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 18.01.2021 по день фактичної перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, наявності ліцензій, свідоцтв.

На підставі вищевказаного наказу виписано направлення від 18.01.2024 №48 та №47 на перевірку.

У період з 18.01.2024 по 25.01.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Чернігівській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача: автозаправний комплекс, розташований за адресою: Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Бобрик, вул. набережна, 21, за результатами якої складено Акт від 25.01.2024 №1272/ж5/25-01-09-01-02

Листом ГУ ДПС у Чернігівській області від 18.01.2024 б/н позивача повідомлено, що, відповідно до наказу від 18.01.2024 №30-П, проводиться фактична перевірка ТОВ «Конверс Лінкс» за адресою: с. Бобрик, вул. Набережна, 21 з питань здійснення контролю за дотриманням норм законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, наявності ліцензій, свідоцтв за період з 18.01.2021 по дату закінчення перевірки. У зв`язку з проведенням фактичної перевірки відповідач просить позивача надати інформацію та її документальне підтвердження за період з 18.01.2024 по дату закінчення перевірки згідно переліку.

ТОВ «Конверс Лінкс» листом від 24.01.2024 №22-14/69 на запит ГУ ДПС у Чернігівській області надало витребувані копії документів.

В ході проведення перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області встановлено порушення статті 15 Закону №481/95, а саме: встановлено реалізацію пального через РРО, не вписаний в додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №25130314201900140 від 01.07.2019: через РРО фіскальний номер 3000420378) 28.11.2022 було реалізовано пальне на суму 177440,55 грн згідно переліку. Також, через означений РРО було здійснено реалізацію алкогольних виробів на суму 630,99 грн. Акт перевірки містить відмітку про незгоду з викладеними у ньому висновками.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 13.02.2024 №2417/Ж10/25-01-09-01-02, за порушення вимог частини тридцять восьмої статті 15 Закону №481/95 у період з 18.01.2021 по 18.01.2024 на підставі частини другої статті 17 Закону №481/95 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 354881,10 грн.

Розпорядженням ГУ ДПС у Чернігівській області від 01.02.2024 №33-р, відповідно до статті 15 Закону №481/95, анульовано ліцензію ТОВ «Конверс Лінкс» №25130314201900140 терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024.

Не погоджуючись із наказом щодо призначення фактичної перевірки, розпорядженням про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Підпунктами 19-1.1.13-19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи:

- здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом;

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

- забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку;

- здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

- проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

- організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

- забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;

- забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Підпунктами 61.1-61.2 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Положеннями п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

В силу вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України, однією з обов`язкових умов для початку проведення фактичної перевірки встановлено пред`явлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки. Також визначено вимоги до такого наказу, а саме - він має містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Абзацами 5 - 6 пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР, в редакції, чинній на час отримання позивачем ліцензії).

Статтею 16 даного Закону № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

За приписами статті 3 Закону № 481/95-ВР, ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов`язкової реєстрації суб`єкта господарювання відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління ДПС у Чернігівській області № 30-П від 18 січня 2024 року, на підставі п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2, п.80.9 ст.80, п.82.3 ст.82 ПК України, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», призначено фактичну перевірку ТОВ «Конверс Лінкс», автозаправний комплекс, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Бобрик, вул. Набережна, 21, з 18.01.2024 тривалістю 10 діб.

Фактична перевірка була проведена посадовими особами відповідача у період з 18.01.2024 по 25.01.2024, за результатами якої складено Акт від 25.01.2024 №1272/ж5/25-01-09-01-02.

Так, апелянт зазначає, що на адресу Головного управління ДПС у Чернігівській області 09.01.2024 надійшов лист Державної податкової служби України №513/7/99-00-09-03-01-07 (вх. ГУ ДПС від 09.01.2024 №74/8/25-01) щодо відпрацювання суб`єктів господарювання, які здійснюють торгівлю пальним, водночас мають низьку податкову віддачу (ефективність) та низьку сплату податків на 1 літр реалізованого пального неплатникам. Вищезазначеним листом ДПС України, територіальним підрозділам (у т.ч, ГУ ДПС у Чернігівській області) доведено для відпрацювання перелік адрес розташування автозаправних станцій, які здійснюють господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним під торгівельним брендом «KLO».

Згідно висновків Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду викладених у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23, податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

У зазначеній постанові суду Судова палата, також, акцентувала увагу на застосовності у спорах цієї категорії висновків Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, відповідно до яких, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Судова палата звернула увагу на наявність істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

В подальшому, на розвиток викладеної у постанові Верховного Суду від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 правової позиції, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23 звернув увагу, що правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.

Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України таких встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.

Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.

Судова палата у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23 наголосила, що, оскільки, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23.

Матеріали справи свідчать, що в наказі Головного управління ДПС у Чернігівській області № 30-П від 18 січня 2024 року окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України відсутнє посилання на «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначення реквізиту документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію.

Слід зазначити, якщо підставою для призначення перевірки, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, стала підстава, передбачена цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу.

Крім того, змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.

Однак, перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для складання акта перевірки та можливого застосування на його підставі штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що період перевірки діяльності платника податків під час прийняття рішення владним суб`єктом про призначення фактичної перевірки має розпочинатися, та у рішенні (наказі) такий період має визначатися, не раніше дати, з котрої контролюючий орган має обґрунтовані факти, відомості та документи про невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, якими встановлено або котрі свідчать про факти сумнівності тих чи інших операцій платника податків, - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, або не раніше дати прийняття рішення про проведення такої перевірки керівником у разі її призначення з підстави здійснення функцій.

У противному випадку не виключено зловживань стосовно безпідставної перевірки періоду, котрий визначається владним суб`єктом на власний розсуд під час призначення саме фактичної перевірки, що свідчить про підміну одного виду перевірки іншим, а саме - фактичної на документальну перевірку платника податків, підстави та порядок призначення якої є іншими та передбачені й врегульовані приписами статті 78 ПК України, що також протирічить правовій природі інституту фактичної перевірки.

Самостійне, на власний розсуд визначення керівником контролюючого органу будь-якої дати початку періоду діяльності платника податків, з якої контролюючий орган має здійснити фактичну перевірку, без інформації про можливі порушення у той період часу, може свідчити та мати на меті фактичне намагання контролюючого органу здійснити перевірку діяльності платника податків за значний період часу, без достатніх на те підстав під час здійснення фактичної перевірки, що свідчить про суб`єктивність та необґрунтованість такого рішення.

Отже, перевірка діяльності позивача за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

При цьому, отримання відповідачем інформації з власних програм контролюючого органу за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності.

Таким чином, порушення, зазначені у акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, за минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка, а отже, такий акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 13.02.2024 №2417/Ж10/25-01-09-01-02 про застосування штрафу у розмірі 354881,10 грн.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Згідно статті 3 Закону №481/95-ВР, ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

За приписами статті 15 Закону № 481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження, зокрема, на підставі встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії.

Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття спірного розпорядження є встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через РРО, не зазначеного в ліцензії, а саме: встановлено реалізацію пального через РРО, не вписаний в додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №25130314201900140 від 01.07.2019 - через РРО фіскальний номер 3000420378 28.11.2022 було реалізовано пальне на суму 177440,55 грн.

Вищевказаний РРО був вписаний у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №25130314201900140 від 01.07.2019.

У зв`язку із закінченням терміну експлуатації РРО №3000420378, ТОВ «Конверс Лінкс» було подано до ГУ ДПС у Чернігівській області заяву щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з проханням скасувати ЕККА з 11.2022 №3000420378 та ввести новий ЕККА з 11.2022 №3001028136. Прописом дописано до дат скасування та заведення ЕККА дату « 28» до місяця та року - 11.2022.

28 листопада 2022 року ГУ ДПС у Чернігівській області зареєстровано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (дублікат) №25130314201900140, в якій серед переліку реєстраторів розрахункових операцій зазначено РРО з фіскальним номером 3001028136 (РРО з фіскальним номером 3000420378 у переліку відсутній).

Разом тим, оскільки, спірне розпорядження було прийняте у зв`язку із встановленням факту здійснення роздрібної торгівлі через РРО, не зазначеного в ліцензії в ході проведення фактичної перевірки діяльності позивача, яка носить характер документальної перевірки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування розпорядження від 01.02.2024 №33-р.

Також, колегія суддів також вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача, в даному випадку, є саме зобов`язання відповідача видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 25130314201900140.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 440/9575/22.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 17.10.2024 р.