Постанова

від 13.06.2024 по справі 620/574/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

справа № 620/574/22

касаційне провадження № К/990/20715/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року (головуючий суддя - Тихоненко О.М.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ганечко О.М.; судді - Сорочко Є.О., Василенко Я.М.)

у справі № 620/574/22

за позовом Дочірнього підприємства «Пластмас» Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Пластмас-Прилуки»

до Головного управління ДПС у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року Дочірнє підприємство «Пластмас» Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Пластмас-Прилуки» (далі - ДП «Пластмас»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 жовтня 2021 року № 6267/25010700 та від 19 жовтня 2021 року № 6268/25010700.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 30 червня 2022 року позов задовольнив повністю.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 листопада 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у Чернігівській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Приватним підприємством «Пласт-еко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія».

Верховний Суд ухвалою від 06 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Чернігівській області.

14 липня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Пластмас» щодо правомірності формування показників податкової звітності з податку на додану вартість із Приватним підприємством «Пласт-еко» за лютий 2019 року, серпень 2019 року, жовтень 2019 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія» за червень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, за результатами якої складено акт від 14 вересня 2021 року № 5702/07/32512498.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей у Приватного підприємства «Пласт-еко» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна компанія» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій, що мотивовано непідтвердженням придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання, а також наявністю недоліків в представленій для здійснення контрольного заходу транспортній документації.

На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області 19 жовтня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 6267/25010700, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4119648,00 грн за основним платежем та 1029912,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 6268/25010700, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 576161,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат, а саме: видаткових накладних; податкових накладних; рахунків на оплату; платіжних доручень; товарно-транспортних накладних; сертифікатів якості; прибуткових ордерів; накладних на переміщення; виробничих звітів; накладних на випуск продукції; оборотно-сальдових відомостей по рахункам 631 та 201.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ДП «Пластмас» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Доводи відповідача про непідтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.

Таким чином, висновок судових інстанцій про необ`єктивність твердження відповідача щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Чернігівській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник