Постанова

від 13.06.2024 по справі 480/3103/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

справа №480/3103/22

адміністративне провадження № К/990/8783/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Єресько Л. О., Жука А. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошової компенсації та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Сумської митниці на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 (колегія суддів у складі: Кононенко З. О., Мінаєвої О. М., Калиновського В. А.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської митниці ДФС, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Сумської митниці ДФС щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з 2018 року по 2021 рік; стягнути з Сумської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з 2018 року по 2021 рік; стягнути з Сумської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення у розмірі 591,05 гривень за кожен день затримки.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 замінено відповідача у справі № 480/3103/22 з Сумської митниці ДФС на Сумську митницю.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Сумської митниці щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з 2018 року по 2021 рік та зобов`язання Сумської митниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з 2018 року по 2021 рік. Прийнято в цій частині постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Сумської митниці щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з 2018 року по 2021 рік. Зобов`язано Сумську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з 2018 року по 2021 рік. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 залишено без змін.

24.08.2023 Сумською митницею подано заяву про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 за нововиявленими обставинами, в якій відповідач просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовити в повному обсязі. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду просить залишити без змін.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник указує на правові висновки, які наведені у постановах Верховного Суду від 31.10.2022 у справі № 241/2229/20 та від 05.09.2018 у справі № 750/9956/17. Заявник уважає, що зазначені постанови Верховного Суду мають істотне значення, оскільки в них сформована усталена правова позиція з правового питання, що є спірним у цій справі, від якої Верховний Суд не відступав. Заявник уважає, що під час розгляду цієї справи Другому апеляційному адміністративному суду про існування усталеної правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 31.10.2022 у справі № 241/2229/20 не було відомо так само як і учасникам справи, що підтверджується тим, що в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 на правові висновки, висловлені в постановах Верховного Суду по справах № 241/2229/20 та № 750/9956/17 посилань немає.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Сумської митниці про поновлення строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023. Заяву Сумської митниці про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 повернуто заявнику без розгляду на підставі частини четвертої статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Постановою Верховного Суду від 14.12.2023 ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 скасовано, справу направлено до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 у задоволенні заяви Сумської митниці про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі № 480/3103/22 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошової компенсації та середнього заробітку відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що викладені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг

Не погоджуючись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву Сумської митниці про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі № 480/3103/22 задовільнити, скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі № 480/3103/22 в частині задоволення позовних вимог позивача, урахувавши правові висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що апеляційним судом застосовані правові висновки Верховного Суду, які склалися у відмінних правовідносинах, де сторонами є військовослужбовець і військова частина, правовідносини між якими урегульовані іншими нормативними документами, що не відповідає предмету судового розгляду по цій справі. Уважає, що суд апеляційної інстанції не урахував, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. На думку заявника, сформована правова позиція Верховного Суду з цього питання є істотною обставиною та беззаперечним аргументом, який суд апеляційної інстанції повинен був урахувати у спірних правовідносинах при застосуванні норм права щодо наявності чи відсутності правових підстав для такої компенсації.

Наголошує, що нововиявленими обставинами по цій справі є існування на час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції усталеної правової позиції Верховного Суду з питання, що є спірним у цій справі, від якої Верховний Суд не відступав, а саме: в постановах від 31.10.2022 у справі № 241/2229/20 та від 05.09.2018 у справі № 750/9956/17, в яких Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що законодавством не передбачено можливості заміни додаткової відпустки учаснику бойових дій грошовою компенсацією.

Позиція інших учасників справи

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Рух касаційної скарги

06.03.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Сумської митниці на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М, суддів Єресько Л. О., Жука А. В. для розгляду судової справи № 480/3103/22.

Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою Сумської митниці на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною третьою статті 328 КАС України.

Надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Стаття 361 КАС України установлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З аналізу наведеної статті убачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли урахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не уважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а, від 27.05.2021 у справі № 802/840/16-а, від 29.01.2024 у справі № 160/6209/21.

Як свідчать матеріали справи, заявник просить переглянути судове рішення за нововиявленою обставиною на підставі пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, вважаючи такою обставиною існування на час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції усталеної правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 31.10.2022 у справі № 241/2229/20 та від 05.09.2018 у справі № 750/9956/17 стосовно того, що законодавством не передбачено можливості заміни додаткової відпустки учаснику бойових дій грошовою компенсацією.

Відповідач уважає, що Другий апеляційний адміністративний суд не мав можливості урахувати такі істотні обставини, які могли суттєво вплинути на вирішення справи, а урахування таких обставин могло б мати наслідком прийняття іншого за своїм змістом рішення, оскільки учасники справи не знали про існування установленої правової позиції Верховного Суду з цього питання.

При цьому скаржник наголошує, що сформована правова позиція Верховного Суду з цього питання є істотною обставиною та беззаперечним аргументом, який суд апеляційної інстанції повинен був урахувати у спірних правовідносинах при застосуванні норм права щодо наявності чи відсутності правових підстав для такої компенсації.

Проте колегія суддів зазначає, що сформований правовий висновок в постановах Верховного Суду не є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

Аналогічний висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі № 204/153/16-а, від 29.01.2024 у справі № 160/6209/21.

Фактично, заявник не згоден з постановою суду апеляційної інстанції, що також не є підставою для її перегляду за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що наведені в заяві обставини, на які покликається відповідач, не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 361 КАС України.

При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не уважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2 № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумської митниці залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Ж. М. Мельник-Томенко

Судді: Л. О. Єресько

А. В. Жук