Рішення

від 04.04.2024 по справі 757/64032/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/64032/21-ц

Пр. № 2-2505/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «КС ВОЛОДАР» про повернення коштів за договором, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Кредитної спілки «КС Володар» (далі - відповідач, КС «КС Володар»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором ДВ-667.2 «Антиінфляційний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 26.03.2015 року у розмірі 283 596,92 грн., з яких: 221 158,76 грн. - за вкладом члена кредитної спілки, 61 787,00 грн. - за відсотками, нарахованими на вклад, 651,16 грн. - три відсотки річних, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 26.03.2015 року між ОСОБА_1 та КС «КС Володар» укладено договір ДВ-667.2 «Антиінфляційний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (далі - Договір ДВ-667.2 від 26.03.2015 року) строком на 6 місяців, тобто до 26.09.2015 року, зі встановленням відсоткової ставки на вклад у розмірі 9% річних, на виконання умов якого 26.03.2015 року позивач як член кредитної спілки вніс відповідачу внесок у розмірі 205 240,00 грн. 20.08.2015 року позивачем внесено додатковий добровільний пайовий внесок (вклад) за Договором ДВ-667.2 від 26.03.2015 року у розмірі 9 906,82 грн. 25.09.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено додатковий Договір № 1 до Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, відповідно до умов якого строк дії Договору було продовжено до 26.03.2016 року. 31.05.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено додатковий Договір № 1 до Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, відповідно до умов якого строк дії Договору було продовжено до 31.08.2017 року та змінено щомісячний відсоток, який нараховується на депозитний внесок на 3% річних. Так, Додатковими угодами до Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року строк його дії неодноразово продовжувався, а з 14.09.2019 року додаткові договори про продовження строку договору не укладалися та в силу п. 2.8. Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, Договір вважається продовженим на умовах внеску (вкладу) до запитання (на вимогу). Проте відповідач зобов`язань з повернення позивачу внеску та сплати відсотків, нарахованих на вклад не виконав. Станом на 31.10.2019 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 283 596,92 грн., з яких: 221 158,76 грн. - сума вкладу; 8 636,37 грн. - залишок невиплачених відсотків станом на 30.10.2019 року; 53 150,63 грн. - відсотки на вклад, нараховані за період часу з 31.10.2019 року по 31.10.2021 року. Крім того, у зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язання, на підстав ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивачем нараховано три проценти річних у розмірі 651,16 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2021 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «КС ВОЛОДАР» про повернення коштів за договором передано за підсудністю до Шевченківського районного суду Харківської області.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2022 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «КС ВОЛОДАР» про повернення коштів за договором та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.04.2023 року.

18.04.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Соколовського В.Л. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2023 року, у зв`язку із неявкою представника відповідача, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 05.06.2023 року.

05.06.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 19.09.2023 року.

19.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Соколовського В.Л. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

19.09.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 06.11.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2023 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 20.02.2024 року.

20.02.2024 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та судове засідання призначено на 04.04.2024 року.

04.04.2024 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Соколовського В.Л. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання 04.04.2024 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача у заяві від 04.04.2024 року просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення останньому копій позовної заяви з додатками та ухвали суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки копія ухвали суду була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації юридичної особи, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляв, то суд вважає, що ухвала суду відповідачу вручена.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у заяві від 04.04.2024 року.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 26.03.2015 року між КС «КС Володар» (далі - Кредитна спілка) та ОСОБА_1 (далі - член Кредитної спілки) укладено Договір № ДВ-667.2 «Антиінфляційний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (далі - Договір ДВ-667.2 від 26.03.2015 року), відповідно п. п. 1.1 якого, член Кредитної спілки протягом 3 банківських днів, наступних за днем підписання цього Договору, зобов`язується внести внесок у розмірі 205 240,00 грн., а Кредитна спілка, після його використання в цілях, передбачених статутним капіталом Кредитної спілки та даним Договором, зобов`язується повернути його члену Кредитної спілки разом з нарахованими на нього відсотками не раніше 26.09.2015 року, що становить 6 місяців (а. с. 12 - 14).

Факт внесення коштів ОСОБА_1 на депозитний рахунок підтверджується квитанцією до прибуткового касового оренду № 3 від 26.03.2015 року (а. с. 15).

Згідно п. п. 2.2, 2.3 Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, Кредитна спілка спрямовує внесений членом Кредитної спілки внесок на формування власного кредитного портфелю з метою фінансового та соціального захисту членів Кредитної спілки. На внесений членом Кредитної спілки внесок щомісячно нараховується 9% річних. Відсотки на внесок нараховуються один раз на місяць на фактичну суму внеску (з урахуванням його розміру) за фактичну кількість днів використання кредитною спілкою внеску.

У п. п. 2.4 та 2.5 Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року сторони погодили, що відсотки на внесок нараховуються від дня, наступного за днем надходження внеску до Кредитної спілки, до дня повернення члену Кредитної спілки або списання внеску з рахунку з інших підстав. По закінченні строку, передбаченого п. 1.1 Договору, відсотки на внесок не нараховуються в порядку, встановленому п. 2.8 цього Договору.

Як визначено у п. п. 2.7 Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, Кредитна спілка зобов`язується достроково повернути члену Кредитної спілки внесений останнім внесок повністю на першу вимогу протягом місяця з дати заявлення відповідної вимоги. При цьому, одночасно з достроковим поверненням члену Кредитної спілки зробленого останнім внеску, йому виплачуються відсотки, нараховані Кредитною спілкою на внесок за весь період використання залученого внеску умовах (вкладу) до запитання (на вимогу).

Відповідно до п. п. 2.8 Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, якщо член Кредитної спілки не вимагає повернення суми строкового внеску (вкладу) у зв`язку із закінченням строку, встановленого цим Договором, то після настання визначеного в п. п. 1.1. цього Договору строку, Договір вважається продовженим на умовах внеску (вкладу) до запитання (на вимогу).

Згідно п. п. 4.1, 4.2 Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з даного Договору, винна сторона несе відповідальність, визначену даним Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом Договору. У випадку порушення Кредитною спілкою вимог п. п. 1.1 та 2.7. Договору, остання несе відповідальність згідно вимог чинного законодавства України.

У п. 5.1. Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року сторони визначили, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 26.09.2015 року, якщо цим Договором не встановлено інше.

Згідно з копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 3 від 20.08.2015 року, КС «КС Володар» прийняло від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9 996,82 грн. (а. с. 16).

Додатковим договором № 1 від 25.09.2015 року до Договору «Антиінфляційний» ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, викладено п. п. 1.1 цього договору в новій редакції, зокрема, вказано, що членом кредитної спілки було внесено внесок, який КС «КС Володар» зобов`язалася після використання повернути ОСОБА_1 разом з нарахованими процентами не пізніше 26.03.2016 року; викладено п. п. 2.2 вказаного договору в новій редакції, за якою на внесений членом кредитної спілки внесок щомісячно нараховується 9% річних; викладено п. п. 5.1 цього договору в новій редакції, якою встановлено строк дії договору до 26.03.2016 року та встановлено, що додатковий договір набирає чинності з 27.09.2015 року (а. с. 18).

Додатковим договором від 14.03.2018 року до Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, викладено п. п. 1.1 цього договору в новій редакції, зокрема, вказано, що членом кредитної спілки було внесено внесок у розмірі 221 158,76 грн., який КС «КС Володар» зобов`язалася після використання повернути ОСОБА_1 разом з нарахованими процентами не раніше 14.06.2018 року; викладено п. п. 2.2 вказаного договору в новій редакції, за якою на внесений членом кредитної спілки внесок щомісячно нараховується 3% річних; викладено п. п. 5.1 цього договору в новій редакції, якою встановлено строк дії договору до 14.03.2018 року та встановлено, що додатковий договір набуває чинності з 15.03.2018 року (а. с. 21).

За положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» (в редакції Закону від 20.12.2001 № 2908-III, що діяла на час спірних правовідносин), кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 23 Закону України «Про кредитні спілки» (в редакції Закону від 20.12.2001 № 2908-III, що діяла на час спірних правовідносин), встановлено, що внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо. Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об`єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та облігації міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Отже, в даному випадку між позивачем та відповідачем на підставі Договору ДВ-667.2 «Антиінфляційний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 26.03.2015 року виникли зобов`язальні правовідносини.

Як визначено у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як визначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року та вніс відповідний внесок у розмірі, визначеному договором.

Проте відповідач своїх зобов`язань за Договором ДВ-667.2 від 26.03.2015 року не виконав та не повернув своєчасно позивачу грошові кошти та нараховані проценти відповідно до умов Договору.

Відповідно до довідки КС «КС Володар» від 30.10.2019 року № 30/10.19, станом на 30.10.2019 року ОСОБА_1 має відкриті договори по залученню внеску члена Кредитної спілки на депозитний рахунок, зокрема: № ДВ-667.2 від 26.03.2015 року (сума внеску - 221 158,76 грн., що еквівалентно 7 597,59 Євро, залишок невиплачених відсотків станом на 30.10.2019 року - 8 636,37 грн. ., що еквівалентно 296,68 Євро) (а. с. 27).

Так, 15.09.2021 року представником ОСОБА_1 на адресу КС «КС Володар» було направлено заяву про повернення внесків та виплату нарахованих на внески відсотків за Договором ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, яка залишена відповідачем без реагування (а. с. 28 - 32).

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

КС «КС Володар» не надало належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження виконання зобов`язань за Договором «Антиінфляційний» ДВ-667.2 від 26.03.2015 року.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з КС «КС Володар» заборгованості за Договором ДВ-667.2 «Антиінфляційний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 26.03.2015 року у розмірі 221 158,76 грн. (заборгованість за вкладом члена кредитної спілки) та 8 636,37 грн. (заборгованість за відсотками, нарахованими на вклад), є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення відсотків, нарахованих на вклад, у розмірі 61 787 грн., то суд вважає вказані вимоги необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, укладений сторонами Додатковий договір від 14.03.2018 року до Договору «Антиінфляційний» ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, містить певні суперечності, зокрема, визначено строк дії договору до 14.03.2018 року, проте зазначено, що додатковий договір набуває чинності з 15.03.2018 року (а. с. 21). Більш того, вказано, що внесок у розмірі 221 158,76 грн., КС «КС Володар» зобов`язалася після використання повернути ОСОБА_1 разом з нарахованими процентами не раніше 14.06.2018 року.

За таких обставин, суд вважає, що договір припинив свою дію. Крім того, у заяві про повернення внеску та виплату відсотків нарахованих на внесок представник позивача Валерій Соколовський зазначає, що договір продовжено на умовах внеску (вкладу) до запитання (на вимогу), а як визначено у п. п. 2.5 Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, по закінченні строку, передбаченого п. 1.1 Договору, відсотки на внесок не нараховуються в порядку, встановленому п. 2.8 цього Договору.

Відповідно до п. п. 2.8 Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, якщо член Кредитної спілки не вимагає повернення суми строкового внеску (вкладу) у зв`язку із закінченням строку, встановленого цим Договором, то після настання визначеного в п. п. 1.1. цього Договору строку, Договір вважається продовженим на умовах внеску (вкладу) до запитання (на вимогу).

Як визначено у п. п. 2.7 Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, Кредитна спілка зобов`язується достроково повернути члену Кредитної спілки внесений останнім внесок повністю на першу вимогу протягом місяця з дати заявлення відповідної вимоги. При цьому, одночасно з достроковим поверненням члену Кредитної спілки зробленого останнім внеску, йому виплачуються відсотки, нараховані Кредитною спілкою на внесок за весь період використання залученого внеску умовах (вкладу) до запитання (на вимогу).

При цьому, умови договору не містять розміру процентної ставки, яка застосовується на умовах (вкладу) до запитання (на вимогу).

Більш того, позивач нараховує відсотки за ставкою 12 % річних, проте у Додатковому договорі від 14.03.2018 року до Договору ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, визначено, що на внесений членом кредитної спілки внесок щомісячно нараховується 3% річних, а після закінчення строку дії договору проценти нараховуються на умовах вкладу на вимогу.

За таких обставин, суд позбавлений можливості надати оцінку обставинам нарахування відсотків на суму внеску.

Аналізуючи викладене, суд приймає до уваги довідку КС «КС Володар» від 30.10.2019 року № 30/10.19, та вважає за можливе стягнути з КС «КС Володар» на користь ОСОБА_1 за Договором «Антиінфляційний» № ДВ-667.2 від 26.03.2015 року суму внеску у розмірі 221 158,76 грн. та залишок невиплачених відсотків у розмірі 8 636,37 грн. Отже, в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо наданих позивачем до позовної заяви копії Додаткового договору № 1 від 31.05.2017 року до Договору «Прогресивний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № ДВ-667.2 від 26.03.2015 року (а. с. 19), Додаткового договору № 2 від 14.09.2017 до Договору «Прогресивний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № ДВ-667.2 від 26.03.2015 року (а. с. 20), до Договору «Прогресивний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № ДВ-667.2 від 26.03.2015 року (а. с. 22), Додаткового договору від 14.09.2018 до Договору «Прогресивний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № ДВ-667.2 від 26.03.2015 року (а. с. 23), Додаткового договору від 14.12.2018 до Договору «Прогресивний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № ДВ-667.2 від 26.03.2015 року (а. с. 24), від 14.03.2019 до Договору «Прогресивний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № ДВ-667.2 від 26.03.2015 року (а. с. 25), Додаткового договору від 14.06.2019 до Договору «Прогресивний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № ДВ-667.2 від 26.03.2015 року (а. с. 26), то суд не приймає їх до уваги, оскільки предметом позову є стягнення коштів на підставі укладеного між ОСОБА_1 та КС «КС Володар» Договору «Антиінфляційний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, а зазначені додаткові договори укладені до Договору «Прогресивний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № ДВ-667.2 від 26.03.2015 року, відтак, вони не є належними доказами у розумінні ст. 77 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних за Договором ДВ-667.2 від 26.03.2015 року у розмірі 651,16 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки КС «КС Володар» прострочило виконання грошового зобов`язання, то позовні вимоги про стягнення 3% річних є обґрунтованими.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним не погоджується.

Так, позивач просить стягнути три проценти річних за період з 21.10.2021 року по 17.11.2021 року, що становить 28 календарних днів. Відтак, розрахунок трьох процентів річних наступний: 221 158,00 x 3 % x 28 : 365 : 100 = 508,97 грн.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до КС «КС Володар» про стягнення 3% річних за Договором «Антиінфляційний» № ДВ-667.2 від 26.03.2015 року у розмірі 508,97 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В іншій частині в позові слід відмовити.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», то судовий збір, який підлягав сплаті за подання позову, стягується з КС «КС Володар» в дохід держави.

Зважаючи на те, що позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача в дохід держави слід стягнути 2 303,04 грн. у відшкодування судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 629, Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 23 Закону України «Про кредитні спілки», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 77, 78, 81, 133-142, 263-265, 267, 273, 274-279, 280-283, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «КС ВОЛОДАР» про стягнення грошових коштів за договором - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «КС ВОЛОДАР» на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором ДВ-667.2 «Антиінфляційний» по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 26.03.2015 року у розмірі 221 158 (двісті двадцять одна тисяча сто п`ятдесят вісім) грн. 76 коп. - за вкладом члена кредитної спілки, 8 636 (вісім тисяч шістсот тридцять шість) грн. 37 коп. - за відсотками, нарахованими на вклад, 508 (п`ятсот вісім) грн. 97 коп. - три відсотки річних.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «КС ВОЛОДАР» в дохід держави 2 303 (дві тисячі триста три) грн. 04 коп. у відшкодування судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Кредитна спілка «КС ВОЛОДАР», вул. Клочківська, буд. 192, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 26476970.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 15.04.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко