Рішення

від 03.06.2024 по справі 201/4742/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4742/23

Провадження № 2/201/1064/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого судді Батманової В.В.

при секретарі Турбаївській М.В.

за участі представника позивача адвоката Чередниченко А.В.

представника відповідача ТОВ ФК Дніпрофінансгруп адвоката Меладзе С.О.

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Климася Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дніпрофінансгруп», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Скороход Олени Олександрівни, треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, Державний нотаріус Третьої Дніпровської Державної нотаріальної контори Демуш Євгенія Вячеславівна про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дніпрофінансгруп», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Скороход Олена Олександрівна, треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, державний нотаріус Третьої Дніпровської Державної нотаріальної контори Демуш Євгенія В`ячеславівна.

В обгрунтування позовних вимог (з урахуванням їх збільшення), позивачем було зазначено, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 29.08.2007, належало домоволодіння та земельна ділянка розміром 0,0452 га, на якій воно розташоване, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

29.08.2007 між АКБ «Форум» правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0280/07/03- 14, згідно з яким Банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 250000,00 (двісті п`ятдесят тисяч) доларів США. З кінцевим терміном повернення по 28.08.2027, плата за користування кредитними коштами встановлена в розмірі 12% річних.

Також, 29.08.2007 між АКБ «Форум» правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір № 07-638/07, який забезпечує виконання зобов`язань, Іпотекодавцем перед Іпотекодержателем за кредитним договором № 0280/07/03-Л від 29.08.2007.

Предметом іпотеки було нерухоме майно, а саме: домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Іпотека також поширювалась на земельну ділянку на якій розташований предмет іпотеки - земельна ділянка площею 0,0452га, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1210100000:03:121:0004.

Додатковим договором №1 від 20.11.2009 до Кредитного договору № 0280/07/03- N від 29.08.2007, підвищено плату за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних починаючи з 20.11.2009.

22 серпня 2017 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» були укладені договори про відступлення прав вимоги за вищевказаним кредитним договором та договір про відступлення прав за вищевказаним договором іпотеки. На підставі вищевказаного (а саме Договору про відступлення прав вимоги від 22.08.2017 за № 658-Ф) ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулось до державного реєстратора в позасудовому порядку з метою реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Після укладення договору про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та його посадовими особами було вчинено неправомірні дії, які полягали у протиправному позбавленні житла позивача та членів його сім`ї (неповнолітніх та малолітніх дітей). Тобто, з боку ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було здійснено примусове виселення позивача та членів його сім`ї з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви про збільшення позовних вимог позивачем було долучено копію обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 . Відповідно до обвинувального акту зазначено наступне: «Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , працюючи на підставі Протоколу №3 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» від 14.09.2016 та наказу №3 від 15.09.2016 на посаді директора ТОВ «ФН «Дніпрофінансгруп» зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Виконуючі організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучі службовою особою юридичної особи приватного права, вчинив злочин у сфері службової діяльності, при наступних обставинах: 22.08.2017 між ПАТ «Банк Форум та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №07-638/07 від 29.08.2017. Після цього у ОСОБА_4 , який був достовірно обізнаний, що обставини, передбачені п.6.3. договору іпотеки №07-638/07 від 29.08.2007 не настали, у невстановлений слідством час у невстановленому місці виник злочинний умисел на незаконне позбавлення ОСОБА_2 прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 перкюуваючи на посаді директора ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», будучі достовірно обізнаним, що обставини, передбачені п.6.3. договору іпотеки №07-638/07 від 29.08.2007 не настали, підстави для реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 (домоволодіння та земельна ділянка) відсутні, зловживаючи повноваженнями, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи всупереч інтересам ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» свої повноваження, без належних правових підстав, 18.10.2017 подав до відділу державної реєстрації Покровської райдержадміністрації власноручно заповнені заяви про реєстрацію права та їх обтяжень з відповідними додатками, внаслідок чого ОСОБА_2 незаконно позбавлено права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою звільнення неправомірно придбаного нерухомого майна від законного власника та членів його сім`ї, які на законних підставах проживали за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на порушення недоторканості житла, шляхом незаконного проникнення до житла та незаконного виселення з житла осіб за адресою: АДРЕСА_3 , в якому на законних підставах проживали потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , неповнолітній ОСОБА_6 та малолітні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ».

Зазначені дії з боку посадових осіб ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» були спрямовані на незаконне позбавлення позивача та його малолітніх дітей на право проживання в житловому будинку, який на законних підставах належав позивачу.

У провадженні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська перебувала цивільна справа №201/628/18 за позовною заявою ОСОБА_5 (дружини позивача) до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про вселення.

ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» був обізнаний про те, що у будинку по АДРЕСА_3 ) мешкали позивач та члени його сім`ї, в тому числі двоє малолітніх і одна неповнолітня дитина. Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» будучи обізнаним про те, що в житловому будинку окрім позивача також зареєстровані члени його сім`ї (малолітні діти), вчинив протиправні дії, а саме звернувся до державного реєстратора з метою незаконної реєстрації права власності на будинок за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Зазначені дії, на думку позивача, є порушенням норм законодавства про мораторій на звернення стягнення на майно боржників за кредитами виданими в іноземній валюті, якщо майно є єдиним житлом позичальника.

Також в позові було наголошено, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 було єдиним житлом позивача та його малолітніх (неповнолітніх) дітей, а отже відповідно до діючого на той час законодавства не підлягало відчуженню, в тому числі у спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, 02.02.2018 дружина позивача ОСОБА_5 звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії державного реєстратора Замфіра О.М. в якій просила скасувати прийняті рішення державним реєстратором про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.10.2017 № 37678313, від 19.10.2017 № 37656695

12.03.2018 Наказом Міністерства юстиції України за № 676/5, скарга ОСОБА_5 була частково задоволена. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.10.2017 № 37678313, від 19.10.2017 № 37656695, прийняті державним реєстратором Замфіром О.М. - скасовані та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було оскаржено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду наказ Міністерства юстиції України за № 676/5. Ухвалою від 19.04.2018 Дніпропетровським окружним адміністративним судом було відкрито провадження у справі № 804/2808/18 за позовною заявою ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням від 16.06.2020 у справі № 804/2808/18 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, задоволені позовні вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» частково та визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства юстиції України про часткове задоволення скарги ОСОБА_5 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.02.2018 за №Д-2636, та доповнень до неї, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.03.2018 за №6782-33-18, оформлене наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2018 № 676/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 804/2808/18, Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 в адміністративній справі №804/2808/18 в частині визнання протиправним та скасування рішення Міністерства юстиції України про часткове задоволення скарги ОСОБА_5 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.02.2018 за № Д-2636, та доповнень до неї, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.03.2018 за № 6782- 33-18, оформлене наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2018 № 676/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасовано та закрито провадження в цій частині.

Постановою Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №804/2808/18, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» залишено без задоволення. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 залишено без змін. Тобто, рішення Міністерства юстиції України про часткове задоволення скарги ОСОБА_5 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.02.2018 за № Д-2636, та доповнень до неї, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.03.2018 за № 6782- 33-18, оформлене наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2018 № 676/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» є чинним, а отже позивач є власником нерухомого майна зазначеного вище

У квітні 2021 року, позивач дізнався, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельникіського району Дніпропетровської області, ОСОБА_9 для реєстрації права власності на домоволодіння та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 .

Зазначеним реєстратором було прийнято рішення про реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 40574395 від 11.04.2018 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на земельну ділянку, площею 0,0452 га, кадастровий номер 1210100000:03:121:0004 та державну реєстрацію індексний номер 40574395 від 11.04.2018, домоволодіння загальною площею 129,6 кв.м., житловою площею 72,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення креитів в іноземній валюті» (в редакції чинній на дату реєстрації права власності на майно за іпотеко держателем) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Житловий будинок позивача разом з земельною ділянкою відповідав нормам законодавства про мораторій.

Позивач вважає, що станом на дату прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодавцем на спірний житловий будинок у Позивача не було у власності іншого нерухомого майна, а отже, у ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» були відсутні правові підстави для примусового відчуження будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач просить суд:

- визнати недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:121:004), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Дніпрофінансгруп» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною;

- визнати недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Дніпрофінансгруп» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 27137487 від 20.07.2018, прийнятого державним реєстратором - державним нотаріусом Третьої Дніпровської Державної нотаріальної контори Демуш Євгенією Вячеславівною;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 27137073 від 20.07.2018, прийнятого державним реєстратором - державним нотаріусом Третьої Дніпровської Державної нотаріальної контори Демуш Євгенією Вячеславівною;

- витребувати від ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 ) наступного нерухомого майна: земельну ділянку, площею 0, 0452 га, кадастровий номер 1210100000:03:121:0004, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ; домоволодіння, загальною площею 129, 6 кв. м., житловою 72, 3 кв. м., , що складається з: А-1 - житловий будинок, Б - літня кухня, Д - гараж, 3 - сарай, И - сарай, К - сарай, Л - вбиральня, М - навіс, 1-1,6 - огорожі, споруди, замощення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

-визнати незаконним рішення про реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 40570609 від 11.04.2018 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на земельну ділянку, площею 0,0452 га, кадастровий номер 1210100000:03:121:0004, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ., яке прийняте ОСОБА_9 , державним реєстратором виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області у зв`язку з підпунктом 1 пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»;

- визнати незаконним рішення про реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 40574395 від 11.04.2018 про реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на домоволодіння, загальною площею 129,6 кв.м., ж. 72, 3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що складається з: А-1 житловий будинок, Б літня кухня, Д гараж, З сарай, И сарай, К сарай, Л вбиральня, М навіс, 1-1,6 огорожі, споруди, змощення, яке прийняте ОСОБА_9 , державним реєстратором виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області у зв`язку з підпунктом 1 пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»;

- стягнути понесені судові витрати.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» скористався правом подання відзиву, в якому заперечував проти задоволення позову та зазначив, що внаслідок не виконання ОСОБА_2 вимоги Товариства про погашення боргу протягом тридцяти днів з часу її отримання (тобто з 16.09.2017), ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло прав на для звернення до державного реєстратора з питанням щодо здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та домоволодіння.

ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 05.04.2018 з чітким дотримання вимог чинного на той час законодавства, звернулось до державного реєстратора з питанням щодо проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та домоволодіння.

Крім того, позивачем не наведено жодних конкретних фактів та підстав на підтвердження своїх доводів та міркувань з приводу фіктивності укладених між відповідачами правочинів. ОСОБА_1 є добросовісним набувачем нерухомого майна і останнє не може бути витребуване у нього на користь ОСОБА_2 , оскільки на момент вчинення правочинів з відчуження нерухомості, остання була вільною від будь-яких обтяжень.

Також у відзиві було зазначено, що ОСОБА_2 пред`явлено позов до неналежного відповідача, - державного реєстратора, що є окремою підставою для відмови у позові. Та зазначила, що законодавцем виключено такий спосіб захисту порушених прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а тому ОСОБА_2 не вірно обрано спосіб захисту своїх прав.

Представник відповідача ОСОБА_1 також надав до суду відзив, в якому позов не визнав та зокрема зазначив, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» мало всі підстави для реєстрації за ним права власності на спірну нерухомість, крім того, ОСОБА_1 придбав її при дотриманні всіх вимог законодавства, а отже відсутні підстави для задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та просила його задовольнити.

Представник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» в судовому засіданні підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та просила відмовити у задоволенні позову.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Суд, заслухавши думки сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року в справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 42), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (пункт 5.31), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21).

29.08.2007 між АКБ «Форум» правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0280/07/03- 14, згідно з яким Банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 250000,00 (двісті п`ятдесят тисяч) доларів США. З кінцевим терміном повернення по 28.08.2027, плата за користування кредитними коштами встановлена в розмірі 12% річних.

Також, 29.08.2007 між АКБ «Форум» правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір № 07-638/07, який забезпечує виконання зобов`язань, Іпотекодавцем перед Іпотекодержателем за кредитним договором № 0280/07/03-Л від 29.08.2007.

Предметом іпотеки було нерухоме майно, а саме: домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Іпотека також поширювалась на земельну ділянку на якій розташований предмет іпотеки - земельна ділянка площею 0,0452га, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1210100000:03:121:0004.

Додатковим договором №1 від 20.11.2009 до Кредитного договору № 0280/07/03- N від 29.08.2007, підвищено плату за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних починаючи з 20.11.2009.

22 серпня 2017 року між ПАТ «БАНК ФОРУМ» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір №658-Ф про відступлення прав вимоги за кредитним договором №0280/07/03-N, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «БАНК ФОРУМ», а також акт прийомупередачі права вимоги згідно договору №658-Ф про відступлення прав вимоги від 22 серпня 2017 року. Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло прав нового кредитора відносно боржника, яким є ОСОБА_2 . Розмір заборгованості ОСОБА_2 , як боржника перед ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», як новим кредитором складав 273 663, 50 доларів США.

20.10.2017 за ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було зареєстровано право власності на домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 . Номер запису про право власності 22907556. Підстава внесення запису: рішення індексний №37656695 від 19.10.2017.

Також 20.10.2017 за ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:121:004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Номер запису про право власності 22928049. Підстава внесення запису: рішення індексний №37678313 від 20.10.2017.

12.03.2018 згідно наказу Міністерства юстиції України від № 676/5, винесеного за наслідком розгляду скарги дружини позивача, було вирішено скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.10.2017 №37678313, від 19.10.2017 №37656695, прийняті державним реєстратором Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Замфіром Олегом Миколайовичем, та внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

13.03.2018 Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України ( ОСОБА_10 ) було скасовано право власності Товариства на земельну ділянку та домоволодіння. Індексний номер рішення: 40093805.

05.04.2018 ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулось з пакетом документів до державного реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Скороход О.О. з питанням щодо державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно.

11.04.2018 державним реєстратором виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Скороход О.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності Товариства на земельну ділянку. Номер запису про право власності 25665503. Номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40570609.

Так само, державним реєстратором виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Скороход О.О. 11.04.2018 було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності Товариства на домоволодіння. Номер запису про право власності 25668265. Номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40574395.

Встановлено та не заперечується сторонами, що рішення державного реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Скороход О.О. від 11.04.2018 про державну реєстрацію права власності Товариства на земельну ділянку та домоволодіння, не скасовані у судовому порядку, а також щодо цих рішень не подавалось жодних скарг з боку позивача та його дружини до Міністерства юстиції і відповідно не виносилось наказів Міністерством юстиції України щодо скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності за Товариством.

Також 22 серпня 2017 року між ПАТ «БАНК ФОРУМ» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір про відступлення прав за договором іпотеки № 07-638/07 посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. 29 серпня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за номером 3513. У зв`язку з відступленням ПАТ «БАНК ФОРУМ» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» прав вимоги за кредитним та іпотечними договорами, останнє направило на адресу ОСОБА_2 відповідні вимоги/іпотечні повідомлення про дострокове погашення заборгованості.

Однак ОСОБА_2 , жодних дій щодо погашення кредитної заборгованості не здійснив. Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 36 вказаного Закону передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно із статтею 37 Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Крім того, згідно до п.п. 5.3. п. 5 Іпотечного договору №07-638/07, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. 29 серпня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за номером 3513, підписаного особисто ОСОБА_2 , сторони дійшли згоди, що у разі порушення умов Основного зобов`язання та/або умов цього Договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення.

Відповідно до п.п. 5.2. п. 5 Іпотечного договору №07-638/07 від 29.08.2007, у разі порушення Іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового погашення заборгованості за Основним зобов`язанням, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Внаслідок не виконання ОСОБА_2 вимоги Товариства про погашення боргу протягом тридцяти днів з часу її отримання (тобто з 16.09.2017), ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло прав на для звернення до державного реєстратора з питанням щодо здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та домоволодіння.

Суд погоджується із думками відповідачів, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 05.04.2018 з дотримання вимог чинного на той час законодавства, звернулось до державного реєстратора з питанням щодо проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та домоволодіння.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про витребування на його користь нерухомого майна суд вважає за необхідне зауважити, що згідно зі статтею 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно:було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК. Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувана не є безспірним доказом добросовісності набувача.

У даному конкретному випадку на момент укладення договорів купівліпродажу земельної ділянки та домоволодіння між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на 20.07.2018 були відсутні будь-які записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, право власності за позивачем не було зареєстровано на зазначений об`єкт нерухомості.

Отже, відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року, справа № 183/1617/16. Така ж позиція Великої Палати Верховного Суду вказана у Постанові від 15.06.202Іроку по справі №922/2416/17. Так, Верховний Суд у своїй Постанові від 27 травня 2020 року у справі № 641/9904/16-ц (провадження № 61-22378св19 дійшов висновку : покладавшись на добросовісність дій другого продавця, відповідач законним шляхом набув своє майно, є добросовісним набувачем, тому це майно у нього на підставі ст. 388 ЦК України витребувано бути не може).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна), на сьогодні право власності на спірне майно зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 20 липня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого державним нотаріусом Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори Демуш Є.В. за реєстровим № 3-563 та зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за реєстраційним номером 1383118612101, номер запису про право власності 27137073.

Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 387 ЦК України за віндикаційним позовом може бути витребувана лише індивідуально визначена річ, оскільки призначення такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи. Верховний Суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Для застосування положення ч. 2 ст. 388 ЦК України про неможливість витребування майна від добросовісного набувача варто пам`ятати, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його внаслідок прилюдних торгів, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги було визнано недійсними (постанова Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 285/3414/17).

Рішенням Красногвардійського районного суду від 28.08.2018 по справі № 201/3783/18 було відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Проперті Групп», Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Шевченка О.В. про визнання недійсними результатів електронних торгів (аукціону).

За відсутності визнання недійсними електронних прилюдних торгів звернення до суду з позовом у порядку ст. 388 ЦК України є неефективним і передчасним способом захисту прав власника, а отже, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог (постанова Верховного Суду від 26.09.2019 у справі N0 742/3490/16-ц)

Позивачем не наведено жодних конкретних фактів та підстав на підтвердження його доводів та міркувань з приводу фіктивності укладених між відповідачами правочинів.Так у змісті позову ОСОБА_2 вказує, що договори повинні бути визнані недійсними, бо не націлені на створення юридичних наслідків, є фіктивними, але належних та допустимих доказів вказаному не надає.

Крім того,законодавцем виключенотакий спосібзахисту порушенихправ якскасування записупро проведенудержавну реєстраціюправа,а тому ОСОБА_2 невірно обраноспосіб захистусвоїх прав.При такихобставинах,обраний позивачемспосіб захиступрава -скасування записівДержавного реєстратора,після внесеннязмін достатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952, є неефективним, а тому такі позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13.03.2020 по цивільній справі №201/17777/17 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ПАТ «Банк Форум» про визнання недійними договорів, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.10.2020 по цій же справі, відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вказаним судовим рішенням було встановлено факт отримання 16.09.2017 особисто ОСОБА_2 під розпис повідомлень Товариства про відступлення прав за договорами та вимог про погашення заборгованості, а також факт законності набуття прав нового кредитора у зобов`язання на підставі договорів відступлення, які у подальшому були подані державному реєстратору для здійснення державної реєстрації права власності на нерухомість і були однією з підстав законного набуття права власності.

У змісті вказаного судового рішення судом було зроблено висновок та відзначено, що нормиЗакону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»не підлягають застосуванню до даних правовідносин, оскільки ОСОБА_2 має у власності багато іншого нерухомого майна.

Відповідно до частин 4, 5 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи (ч. 5 ст. 82 ЦПК України).

Таким чином, є преюдиційними та не підлягають доказуванню у цій справі обставини, які були встановлені рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13.03.2020 по цивільній справі №201/17777/17, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.10.2020, а також рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28.08.2018, винесеним по справі №201/3783/18, що набрало законної сили.

Відповідно до змістуст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ізстаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

Суд критично оцінює доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, оскільки суду не надано та судом не встановлено належних та достатніх доказів на підтвердження доводів зазначених позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

«Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах. Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності / недобросовісності набувача майна.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є обов`язковою для застосування судами України як джерела права.

Відтак, твердження позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, спростовуються вищевказаними обставинами та нічим об`єктивно не підтверджуються, а тому суд вважає, що в задоволені позовних вимог слід відмовити, оскільки суду не надано та судом не встановлено належних та достатніх доказів на підтвердження доводів зазначених позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Згідно ч. 1ст.141ЦПК України судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 76-78, 81-82, 89, 130, 137, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дніпрофінансгруп», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Реєстратора виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Скороход Олени Олександрівни, треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, Державний нотаріус Третьої Дніпровської Державної нотаріальної контори Демуш Євгенія Вячеславівна про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.В. Батманова