Рішення

від 15.05.2024 по справі 367/5865/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/5865/20

Провадження №2/367/670/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань - Яцуна А.О.,

представника позивачів - Киченка А.С. ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представників відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буглак Олеся Гурамівна, Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Печерський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування, припинення режиму спільної сумісної власності на майно, визначення частки майна померлого, -

в с т а н о в и в :

09 вересня 2020 року до Ірпінського міського суду Київської області звернулися ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буглак Олеся Гурамівна, Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Печерський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування, припинення режиму спільної сумісної власності на майно, визначення частки майна померлого.

Обґрунтовуючи позов, позивачі зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 у м. Санкт-Антон ам Арльберг (Республіка Австрія).

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції в м. Києві 30 серпня 2014 року було здійснено державну реєстрацію шлюбу між громадянином Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_7 та громадянкою України ОСОБА_8 , про що складено відповідний актовий запис №1964, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Позивачі вважають, що вказаний шлюб укладено з порушенням норм сімейного законодавства України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та не дотримано Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5.

Зокрема, позивачі стверджують про те, що шлюб укладено без вільної на те згоди чоловіка ( ОСОБА_7 ), а тому такий шлюб є недійсним і актовий запис про його реєстрацію підлягає анулюванню.

Позивачі вважають, що в порушення чинного законодавства та Правил

реєстрації шлюбу, працівниками відділу РАЦС було прийнято заяву про

реєстрацію шлюбу, яку ОСОБА_7 не писав та не подавав, натомість

замість нього заяву про реєстрацію шлюбу подала інша особа. Зазначають, що факт написання заяви про реєстрацію шлюбу іншою особою, а не ОСОБА_7 , підтверджується тим, що останній був документований в Україні як громадянин Польщі, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_9 , про що свідчить паспорт громадянина Польщі серії НОМЕР_2 від 22.12.2014 року (тобто після реєстрації невідомою особою від імені ОСОБА_10 фіктивного шлюбу з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачі вказують, що чинним законодавством передбачено порядок подання заяви про реєстрацію шлюбу, а саме те, що особа має власноруч подати таку заяву, а в разі неможливості з будь-яких об`єктивних причин від імені такої особи може подати заяву інша особа наділена відповідними повноваженнями засвідченими нотаріально.

Позивачі стверджують, що оскільки ОСОБА_10 особисто не подавав та не підписував заяви про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_8 , та враховуючи те, що шлюб ОСОБА_10 як громадянина Польщі та ОСОБА_9 не розірвано в установленому Законом порядку, такий шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 від 30.08.2014 року суперечить Закону та є фіктивним.

Також, позивачі вказують, що шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був фіктивним, тобто укладеним без наміру створення сім`ї і набуття прав та обов`язків подружжя, виходячи з наступного.

Зокрема, передували факту реєстрації шлюбу обставини працевлаштування ОСОБА_8 у ОСОБА_7 для виконання секретарської роботи на умовах отримання стабільної грошової щомісячної винагороди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень та 5% доходу від відчуження нерухомого майна, яке придбавав ОСОБА_10 на своє ім`я та на ім`я ОСОБА_12 , під час якої остання маючи доступ до особистих документів ОСОБА_10 використала таке для заволодіння необхідними особистими документами останнього для реєстрації з невідомими особами фіктивного шлюбу з подальшою метою протиправного заволодіння майном останнього.

Також, позивачі зазначають, що оспорюваним шлюбом було порушено принцип одношлюбності.

Крім того, позивачі вказують, що згідно із нормами ч. 1 ст. 1224 ЦК України, не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Так, позивачі вказують про те, що ОСОБА_7 згідно інформації та документів, які надані ОСОБА_12 про смерть ОСОБА_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на території Австрії в готелі, де перебував з останньою на відпочинку насильницькою смертю шляхом повішення. Відповідні правоохоронні органи Австрії відкрили кримінальну справу по факту подій 29.12.2019, причин і участі (у випадку підтвердження самогубства) ОСОБА_12 в доведенні до смерті шляхом самогубства спадкодавця - ОСОБА_11 .

Також, позивачі зазначають, що недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов`язків подружжя, а також прав і обов`язків, які встановлені для подружжя іншими законами України. Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається належним їм на праві спільної часткової власності. Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.

Так, як вказують позивачі, за час фіктивного шлюбу ОСОБА_11 набув у власність наступне нерухоме майно:

1.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454712132109:

28.12.2017 за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 73,7кв.м. в будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 05.12.2016 року;

2.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454690232109:

28.12.2017року за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 128,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 13.10.2016 року;

3.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1061976132109:

14.10.2016року за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 13.09.2016 року;

4.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 945320632109:

28.09.2016року за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:095:0387 площею 0,1га з цільовим використанням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі- продажу від 28.09.2016 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудюк М.В.

Також, позивачі зазначають, що за час фіктивного шлюбу ОСОБА_12 набула у власність наступне нерухоме майно:

1.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1061941532109:

14.10.2016року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 175,2 кв.м., що включає 72.6 кв.м. житлової площі на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 13.09.2016 року;

2.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 558442680000:

01.09.2015 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:265:0144 площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 01.09.2015 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Янцовою І.В.;

3.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1201973632206:

20.03.2017року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220681400:02:001:0027 площею 1,39 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.03.2017 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М.;

4.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1244033032206:

11.05.2017року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220681400:02:001:0026 площею 1,4005 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.05.2017 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М.;

5.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1124962532218:

20.12.2016 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:25:004:0186 площею 0,1046 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка знаходиться на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.12.2016 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурашковською О.С.

Позивачі зазначають, що враховуючи фактичні обставини відносин між вищеозначеними власниками майна, відсутність підстав вважати останніх подружжям, фіктивність шлюбу, що слугував підставою для оформлення прав власності на майно належне ОСОБА_12 , наявні письмові грошові відносини у останніх, що стверджується письмовими доказами про погодження розміру для останньої у 5% ціни таких об`єктів, вважають наявними підстави щодо припинення режиму спільної сумісної власності на таке майно із визначенням часток пропорційно у розмірі 95% на таке майно за ОСОБА_11 та 5% за ОСОБА_12 .

На думку позивачів, враховуючи те, що ОСОБА_12 не має законного права на спадкування майна, належного ОСОБА_11 у зв`язку з фіктивністю шлюбу між останніми, заявлена позовна вимога про усунення останньої від права на спадкування майна є підставною.

Враховуючи викладене, позивачі просять: визнати шлюб між громадянином Федеративної республіки Німеччини ОСОБА_7 та громадянкою України ОСОБА_8 , зареєстрований 30.08.2014 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис за № 1964 недійсним з моменту його укладення та скасувати актовий запис у Книзі реєстрації актів про шлюб. Застосувати наслідки недійсності шлюбу: вважати ОСОБА_8 такою, що іменується прізвищем ОСОБА_7 без достатньої правової підстави; припинити режим спільної сумісної власності у майні, що належить ОСОБА_7 та ОСОБА_14 на праві приватної власності, реєстрацію якого проведено в період з 30.08.2014 року по 29.12.2019 року шляхом визначення часток спільної часткової власності у майні, а саме: визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_7 щодо 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:265:0144 площею 0,1га з цільовим значенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_6 . Визначити частку у розмірі 5% як належну на і приватної власності ОСОБА_8 щодо 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:265:0144 площею 0,1га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_6 ; визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_7 щодо квартири АДРЕСА_7 загальною площею 175,2кв.м., що включає 72.6кв.м. житлової площі. Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_8 щодо квартири АДРЕСА_7 загальною площею 175,2кв.м., що включає 72.6кв.м. житлової площі; визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_7 щодо нежитлового приміщення загальною площею 73,7кв.м. в будинку АДРЕСА_1 . Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_8 щодо нежитлового приміщення загальною площею 73,7 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 . Визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_7 щодо квартири загальною площею 128,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 . Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_8 щодо квартири загальною площею 128,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 . Визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_7 щодо квартири АДРЕСА_3 . Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_8 щодо квартири АДРЕСА_3 . Визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_7 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:095:0387 площею 0,1га з цільовим використанням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_4 . Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_8 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:095:0387 площею 0,1га з цільовим використанням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_4 . Визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_7 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:25:004:0186 площею 0,1046 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка знаходиться на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_8 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:25:004:0186 площею 0,1046 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка знаходиться на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_7 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220681400:02:001:0027 площею 1,39 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області. Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_8 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220681400:02:001:0027 площею 1,39 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області. Визначити частку у розмірі 95% як належну на праві приватної власності ОСОБА_7 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220681400:02:001:0026 площею 1,4005га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області. Визначити частку у розмірі 5% як належну на праві приватної власності ОСОБА_8 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220681400:02:001:0026 площею 1,4005га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області. Усунути ОСОБА_8 від права спадкування майна за законом після смерті ОСОБА_7 .

Не погоджуючись із поданим позовом, відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог позивачів.

Зокрема, відповідач зазначила, що в обґрунтування своїх вимог щодо визнання шлюбу недійсним позивачі зазначають, що вони є матір`ю (позивач-1) та дочкою (позивач-2) відповідно померлого гр. ОСОБА_7 , що був одружений з відповідачем, шлюб між якими позивачі просять визнати недійсним. При цьому, їх право на звернення до суду обґрунтоване ст.42 Сімейного кодексу України (право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена).

На підтвердження свого статусу матері, позивачем-1 надано до суду копію сімейної книги (т.1, а.с.55-56). Це незавірена нотаріально копія документу, що складений німецькою мовою, з перекладом на українську мову.

На підтвердження свого статусу дочки, позивачем-2 надано до суду копію Certificate of Adoption (т.1, а.с.22). Це незавірена нотаріально копія документу, що складений англійською мовою, без перекладу на українську мову.

Відповідач вказує, що згідно ст.95 ЦПК України, іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У свою чергу, із наданих ВССУ роз`яснень, які викладені у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013р. слідує, що суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою. Документи адміністративних і юридичних органів іноземних держав набувають сили письмових доказів за умови їх легалізації (засвідчення) консульськими посадовими особами або проставлення апостиля.

Відповідач зазначає, що надана позивачем-1 копія сімейної книги (т.1, а.с.55-56) та позивачем-2 копія Certificate of Adoption (а.с.22) є неналежними доказами і не можуть підтверджувати родинні відносини (матір та дочка) з гр. ОСОБА_7 , оскільки вони надані до суду на іноземній мові і відсутні легалізовані нотаріально посвідчені переклади на українську мову, для підтвердження обставин, що відносяться до предмету доказування - про визнання шлюбу недійсним.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що навіть з перекладу сімейної книги (т.1, а.с.55-56) не вбачається, що позивач-1 є матір`ю гр. ОСОБА_7 .

Також, як вказує відповідачка, в обґрунтування своїх вимог щодо визнання шлюбу недійсним позивачі зазначають, що гр. ОСОБА_7 на момент укладення шлюбу з відповідачкою (30.08.2014 року) був одружений з іншою особою - ОСОБА_9 .

Однак, як стверджує ОСОБА_2 , це не відповідає дійсності, оскільки шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 був розірваний 12.07.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 12.07.2011 року, з реєстрацію актового запису №206 в книзі реєстрації розірвань шлюбів.

Таким чином, на переконання ОСОБА_2 , вимога про визнання шлюбу недійсним з підстав порушення приписів закону щодо одношлюбності є надуманою та спростованою.

Також, відповідачка стверджує, що в обґрунтування своїх вимог щодо визнання шлюбу недійсним позивачі зазначають, що гр. ОСОБА_7 уклав шлюб із відповідачем без вільної згоди, і що таку заяву подала інша особа. При цьому, жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують ці факти позивачами до позову не додано. Отже, такі твердження є нічим іншим як припущенням.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Пленум ВС України у ч. 11 постанови N 14 від 18.12.2009 р. наголошує, що суд, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення сторін, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, має мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачка ОСОБА_2 стверджує, що враховуючи, що позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування (визнання шлюбу між Відповідачем та гр. ОСОБА_7 недійсним), а саме відомості про те, що гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 наділені правом звертатися до суду із цією позовною вимогою; розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 задовго до укладення шлюбу з відповідачем; відсутність будь-яких доказів, на підтвердження того, що гр. ОСОБА_7 уклав шлюб із відповідачем без вільної згоди, допущення припущень, то відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання шлюбу між нею та гр. ОСОБА_7 недійсним та скасування актового запису №1964 від 30.08.2014 року у книзі реєстрації актів про шлюб.

Щодо позовних вимог про застосування наслідків недійсності шлюбу та вважати відповідача такою, що іменується прізвищем ОСОБА_7 без достатньої правової підстави, відповідачка зазначає, про те, що враховуючи, що позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо визнання шлюбу між Відповідачем та гр. ОСОБА_7 недійсним; відсутність будь-яких додаткових доказів, на підтвердження того, що Відповідач є такою, що іменується прізвищем ОСОБА_7 без достатньої правової підстави, то Відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності шлюбу та вважати відповідача такою, що іменується прізвищем ОСОБА_7 без достатньої правової підстави.

Щодо позовних вимог про припинення режиму спільної сумісної власності на майно, відповідачка ОСОБА_2 вказує про те, що оскільки відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання шлюбу між відповідачем та гр. ОСОБА_7 недійсним, то у останніх як подружжя виникли права та обов`язки подружжя, а майно, що набуте ними у період шлюбу (30.08.2014 року по 29.12.2019 року) є майном, набутим в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї (спільна сумісна власність).

Інших підстав для припинення права спільної сумісної власності Відповідача та гр. ОСОБА_7 і доказів, що їх підтверджують Позивачами до позову не надано.

Також, відповідач ОСОБА_2 вказує про те, що як доказ набуття відповідачем права власності на нерухоме майно позивачами надана довідка з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.07.2020 року (т.1, а.с.29-31). При цьому, відповідач зазначає про те, що пошук у цій довідці здійснений за частковим співпадінням і відображені об`єкти нерухомості за таким пошуком не можуть підтверджувати в повній мірі власника на ці об`єкти - саме відповідача, а отже цей доказ не може підтверджувати позовну вимогу про припинення режиму спільної сумісної власності.

Також, відповідачка зазначає у відзиві про те, що позивачі просять суд припинити режим спільної сумісної власності подружжя, шляхом визначення часток спільної часткової власності майна із розрахунку 95% за гр. ОСОБА_7 та 5% за відповідачем. Відповідачка зазначає, що вищевказаного способу захисту цивільних прав та інтересів не передбачено ст.16 Цивільного кодексу України.

Крім того, вказує, що таку пропорцію позивачі обґрунтовують (як вказано у позові) письмовими грошовими відносинами, що стверджуються письмовими доказами про погодження розміру для відповідача у 5% ціни таких об`єктів (аркуш 7 позовної заяви). При цьому, жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують ці факти позивачами до позову не додано. Тому, на переконання відповідачки, такі твердження є нічим іншим як припущенням.

Таким чином, як зазначає ОСОБА_2 , враховуючи, що позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо визнання шлюбу між відповідачем та гр. ОСОБА_7 недійсним; відсутності такого способу захисту порушеного права у відповідності до ст.16 ЦК України як припинення режиму спільної сумісної власності подружжя, шляхом визначення часток спільної часткової власності майна; відсутність будь-яких доказів, на підтвердження розміру для відповідача у 5% ціни об`єктів нерухомості; допущення припущень, то відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності шлюбу у вигляді - припинення режиму спільної сумісної власності подружжя, шляхом визначення часток спільної часткової власності майна.

Що стосується позовної вимоги про усунення від права на спадкування, відповідачка зазначає про те, що в обґрунтування своїх вимог щодо усунення відповідача від права на спадкування позивачі посилаються на ч.1 ст.1224 ЦК України, відповідно до якої не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. При цьому, жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують факт умисного позбавлення відповідачем життя гр. ОСОБА_7 , позивачами до позову не додано. Отже, як зазначає відповідачка, такі твердження є нічим іншим як припущенням.

Крім того, як вказує відповідачка, відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у пункті 6 постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.

Однак, як зазначає відповідачка у відзиві, по-перше, гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 не наділені правом звертатися до суду із цією позовною вимогою, оскільки вони не є особами, для яких таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки. По-друге, позивачами одночасно не подано позов про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України, як цього вимагають приписи Пленуму Верховного Суду України, наданих у пункті 6 постанови від 50.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Враховуючи, що позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування (усунення відповідача від права на спадкування), а саме відомості про те, що гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 наділені правом звертатися до суду із цією позовною вимогою: належність будь-яких доказів, на підтвердження того, що гр. ОСОБА_7 позбавлено життя відповідачем, допущено припущення, то відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про усунення її від права на спадкування.

Враховуючи викладене, відповідач стверджує, що всі позовні вимоги необґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже задоволенню не підлягають. Також, відповідач зазначає, що подана позовна заява є безпідставною і очевидно має штучний характер. Цей факт також підтверджується подачею (одночасною з подачею позовної заяви) заяви про забезпечення позову, шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Буглак Олесі Гурамівни вчиняти нотаріальні дії щодо спадкового майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_7 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 вересня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 31 березня 2021 року прийнято до свого провадження дану цивільну справу після повторного автоматичного розподілу у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_15 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 червня 2023 року клопотання представника позивачів про витребування доказів - задоволено частково, витребувано з Дарницького районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) документи, що стали підставою для реєстрації актового запису про шлюб №1964 від 30.08.2014 та видачі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.08.2014.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14 серпня 2023 року клопотання представника позивача - задоволено, клопотання відповідача - задоволено частково. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак Олесі Гурамівни належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи щодо спадкодавця ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано у Печерського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві та Міністерства юстиції України: належним чином завірений повний Витяг з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; належним чином завірену копію Актового запису про народження № 596 від 08 серпня 1979 року народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Витребувано у Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві та Міністерства юстиції України: належним чином завірений повний Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про укладення шлюбу та розлучення між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; належним чином завірений повний Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про укладання шлюбу та розлучення між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; належним чином завірений повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про укладення шлюбу та розлучення між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_17 . У задоволенні інших клопотань - відмовлено.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, зокрема, шляхом направлення судових викликів на адреси позивачів, зазначені ними у матеріалах справи, а також шляхом розміщення оголошення на сайті Судової влади України, про причини неявки суду не повідомили.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокат Киченок А.С. підтримав позов та просив його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представники у судовому засіданні заперечували проти позову з підстав його необґрунтованості та недоведеності, викладених у відзиві.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору та їх представники, в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивачів, відповідача та її представників, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до копії скороченого витягу з реєстру актів цивільного стану про народження №2472011/00/AU/1962/086692 від 16.01.2020, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , в м. Руда-Шльонська, його батьком зазначений ОСОБА_18 , матір`ю зазначена ОСОБА_19 (т.4, а.с. 25-26).

Відповідно до інформації із Сімейної книги (т.1, а.с. 55-56), ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебували у шлюбі з 08 квітня 1961 року до 20 жовтня 1977 року.

Згідно із копією скороченої виписки свідоцтва про народження №2472011/00/AU/1962/086692, виданої Управлінням реєстрації актів громадянського стану у м. Руда Сілезька 16.01.2020, ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_7 , батьками якого зазначені ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (т.1, а.с. 252-256).

Відповідно до копії паспорта НОМЕР_9, виданого 07.11.2011 Посольством Німеччини в м. Києві, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мав громадянство Німеччини, місце проживання зазначене м. Київ, Рейнбек (т.4, а.с.118-119).

22 квітня 1994 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 укладено шлюб, який зареєстрований Центральним міжрайонним управлінням реєстрації шлюбів м. Києва 22 квітня 1994 року, актовий запис №649, що підтверджується копіями свідоцтв про шлюб серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 змінено прізвище на « ОСОБА_7 » (т.1, а.с. 38, 40), Повним Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00041307167 від 07.09.2023 (т.5, а.с. 170-172).

Відповідно до копії скороченої виписки свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 , виданої 10.09.2021 Відділом реєстрації актів громадянського стану в м. Руда Сілезька, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уклали шлюб 22 квітня 1994 року в місті Київ, прізвище подружжя після укладення шлюбу: ОСОБА_7 (т.1, а.с.257-261).

12 липня 2011 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розірвано Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №206 від 12.07.2011, після розірвання шлюбу ОСОБА_7 присвоєне прізвище « ОСОБА_7 » (т.1, а.с.108; т.3, а.с. 15). Вказана обставина також підтверджується копією актового запису про розірвання шлюбу №206 від 12.07.2011 (т.3, а.с.16).

Згідно із Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №00041287666 від 06.09.2023, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розірвано Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №206 від 12.07.2011, після розірвання шлюбу ОСОБА_7 присвоєне прізвище « ОСОБА_7 », підстава реєстрації розірвання шлюбу: спільна заява від 26.05.2011, відомості про кількість спільних неповнолітніх дітей: немає (т.5, а.с. 164-165).

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00041307307 від 07.09.2023, 30 грудня 2011 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , 30 грудня 2011 року зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис №2219 від 30.12.2011 (т.5, а.с. 168-169).

Згідно із Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №00041287984 від 06.09.2023, 30 жовтня 2012 року складено актовий запис про розірвання шлюбу №269 між ОСОБА_17 та ОСОБА_9 , на підставі заяви подружжя від 26.09.2012 року (т.5, а.с.166-167).

30 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянином Федеративної Республіки Німеччини, та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , громадянкою України, про що 30 серпня 2014 року складено відповідний актовий запис №1964, відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (т.1, а.с. 45; т.3, а.с.13). Вказана обставина підтверджується також Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб №00027661654 від 04.09.2020 (т.1, а.с.107; т.3, а.с.10), а також Повним Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 05.04.2023 №00039149293 (т.3, а.с. 11-12, 125-130). Також, вказана обставина підтверджується копією Повного витягу з актового запису про укладення шлюбу №2472011/00/АМ/2021/344978 від 26.10.2021, відповідно до якого Відділом реєстрації актів цивільного стану в м. Руда Шльонська складено акт про укладення шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 30.08.2014 року в місті Києві, на підставі свідоцтва про одруження, виданого відділом ДРАЦС Печерського районного управління юстиції в м. Києві (т.3, а.с. 17-20).

Також, судом в судовому засіданні переглянуто відеозаписи із весільної церемонії ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , яка відбулась 30 серпня 2014 року, на якій ОСОБА_7 та ОСОБА_2 добровільно, в присутності родичів та друзів, надали вільну згоду на реєстрацію шлюбу (т.3, а.с.176).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 зареєстрована яяк фізична особа-підприємець з 10.03.2016, її дохід за 2016 рік склав 929268,88 грн., за 2017 рік дохід ОСОБА_2 склав 457466,45 грн., за 2018 рік дохід ОСОБА_2 склав 981424, 14 грн., за 2019 рік дохід ОСОБА_2 склав 998742, 5 грн., за 2020 рік дохід ОСОБА_2 склав 996300 грн. (т.3, а.с. 147-160).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №216103617 від 13.07.2020, ОСОБА_7 належать на праві власності наступні об`єкти нерухомості: нежитлове приміщення, загальною площею 73,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_8 , право власності зареєстроване з 28.12.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1454712132109; квартира, загальною площею 128,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_9 , право власності зареєстроване з 28.12.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1454690232109; квартира, загальною площею 63,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_10 , право власності зареєстроване з 14.10.2016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061976132109; земельна ділянка кадастровий номер 3210945900:01:095:0387, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_4 , право власності зареєстроване з 28.09.2016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 945320632109 (т.1, а.с. 24-27).

Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_2 , є власником: 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:265:0144, площею 0,1 гектари з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 558442680000), право власності зареєстроване з 01.09.2015; квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 175,2 кв. м., що включає 72,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061941532109) - право власності зареєстроване з 14.10.2016; земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:25:004:0186 площею 0,1046 гектари з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка знаходиться на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1124962532218) - право власності зареєстроване з 20.12.2016; земельної ділянки з кадастровим номером 3220681400:02:001:0027 площею 1,39 гектари з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради, Богуславського району, Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1201973632206) - право власності зареєстроване з 20.03.2017; земельної ділянки з кадастровим номером 3220681400:02:001:0026, площею 1,4005 гектари з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради, Богуславського району, Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1244033032206) - право власності зареєстроване з 11.05.2017 (т.1, а.с. 29-32; т.2, а.с. 63-67).

Згідно із листом Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві від 13.06.2023 №804/33.2-80, на виконання ухвали суду від 08.06.2023 щодо витребування документів, що стали підставою для реєстрації актового запису про шлюб №1964 від 30.08.2014 та видачі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.08.2014, повідомлено, що проведеною перевіркою за наявним архівним фондом, який знаходиться на зберіганні у приміщенні Відділу, виявлено актовий запис про шлюб №1964 від 30.08.2014, складений на громадянина Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_7 та громадянку України ОСОБА_14 . Зазначено, що при державній реєстрації шлюбу було видане свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 згідно чинного законодавства. Державна реєстрація шлюбу була проведена на підставі заяви про державну реєстрацію шлюбу, яка була подана до Відділу у 2014 році. Також вказано, що надати документи, які були пред`явлені при поданні заяви на державну реєстрацію шлюбу вказаних громадян не можливо, оскільки Документи (заяви про державну реєстрацію шлюбу (довіреності), документи про сімейний стан, заяви про перенесення строку державної реєстрації шлюбу, щодо проведення державної реєстрації шлюбу за межами відділу, рішення судів, переклади паспортних документів, квитанції про сплату держмита) за період 2014-2015 було знищено, відповідно до акту №1 від 20.10.2018 «Про вилучення для знищення документів не внесених до Національного архівного фонду» затверджено начальником Дарницького районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві та схвалено Протоколом засідання ЕК Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.01.2019 №1 та погоджено Протоколом засідання ЕПК Державного архіву м. Києва від 17.01.2019 №02-01 (т.3, а.с. 186-187).

Згідно із копією свідоцтва про смерть №000001/2020 від 14.02.2020, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Санкт-Антон-ам-Арльберг, інформація про цивільний стан близького родича померлого: ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (т.3, а.с.192-196).

Відповідно до копії Повного витягу з актового запису про смерть №2472011/00/AZ/2021/510200 від 26.10.2021, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану в м. Руда Шльонська, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Санкт-Антон-ам-Арльберг (т.3, а.с. 21-23).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року клопотання ОСОБА_2 задоволено, закрито кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.296, ч.2 ст.345, ч.2 ст.342 КК України на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Згідно із Витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_11 , станом на 29.12.2019, за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (т.4, а.с. 24).

Згідно із довідкою, виданою Центром комунального сервісу №782 від 22.06.2016, в квартирі за адресою: АДРЕСА_11 , зареєстровані ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_6 (т.1, а.с. 23).

Відповідно до копії посвідки на постійне проживання в Україні № НОМЕР_6 на ім`я громадянина Польщі ОСОБА_7 , останній був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_11 (т.1, а.с.46-47).

Згідно із копією тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_7 , громадянин Польщі ОСОБА_7 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_11 (т.1, а.с.49).

Як видно із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 19.02.2020, 19 лютого 2020 року приватним нотаріусом Буглак О.Г. заведено спадкову справу №03/2020, номер у Спадковому реєстрі: 65546138, стосовно спадкодавця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1, а.с.28).

Згідно із Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №61292025 від 13.08.2020, Дев`ятою київською державною нотаріальною конторою 13.08.2020 зареєстровано спадкову справу №498/2020, номер у спадковому реєстрі:66260240, стосовно спадкодавця ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.3, а.с.198).

Відповідно до листа Дев`ятої київської державної нотаріальної контори №2634 від 31.08.2022, на підставі наданих ОСОБА_2 документів державним нотаріусом зроблено висновок, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є однією і тією ж особою, а тому, відповідно, спадкова справа 498/2020 буде передана за належністю ПН КМНО Буглак О.Г. , оскільки спадкова справа заведена нею раніше (т.3, а.с. 199).

Згідно із актом прийому-передачі спадкової справи від 07.09.2022, завідувач Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Русіна Н.О. передала спадкову справу №498/2020, заведену до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , а приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. прийняла спадкову справу (т.4, а.с.234).

19 жовтня 2023 року на виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 14 серпня 2023 року у даній справі, через канцелярію суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г. надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №03/2020, заведеної після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 4 цивільної справи).

Як видно із копії спадкової справи, 19 лютого 2020 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_7 , яка складається із: земельної ділянки АДРЕСА_12 , площею 0,1200 га, кадастровий номер 8000000000:90:621:0002 (т.4, а.с.2).

24 лютого 2020 року від громадянки Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_5 надійшла заява приватному нотаріусу Буглак О.Г. про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_7 (т.4, а.с.19, зворот).

21 грудня 2020 року приватному нотаріусу Буглак О.Г. від ОСОБА_6 надійшла заява від 08.10.2020 про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_7 (т.4, а.с.153-167).

Також, 13 серпня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Дев`ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_7 (т.4, а.с.236).

Крім того, 31 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Дев`ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_7 (т.4, а.с.330 зворот).

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки від 26.05.2011, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Богдановою В.М. за реєстровим номером 245, ОСОБА_9 подарувала та передала у власність, а ОСОБА_7 прийняв у дар та у власність належну дарувальнику на праві власності земельну ділянку, розміром 0,1200 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 (с/т «Дніпро»), кадастровий номер 8000000000:90:621:0002 (т.4, а.с.11-12).

Як видно із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 120201050200000139 від 11.07.2020, ОСОБА_2 в період з 10 липня 2020 року по 07 липня 2021 року зверталася із заявами про вчинення стосовно неї кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч.1 ст.129, ч.4 ст.190, ч.3 ст.190, ч.1 ст.366, ч.2 ст.162, ч.4 ст.190, ч.3 ст.365-2, ч.5 ст.185, ч.1 ст.209, ч.5 ст.185, ч.1 ст.125 КК України, в тому числі, зазначала про вчинення ОСОБА_9 стосовно неї кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.162, ч.4 ст.190, ч.5 ст.185, ч.1 ст.209 КК України (т.2, а.с.153-159).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12023100020002604 від 06.07.2023, ОСОБА_2 04.09.2020 звернулася до Дарницького УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення ОСОБА_9 стосовно неї кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, 09.06.2023 ОСОБА_2 звернулася до Дарницького УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення ОСОБА_9 стосовно неї кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (т.6, а.с.104-105).

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 16.01.2024 у справі №753/976/24, клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві, подане у кримінальному провадженні №12023100020002604 від 06.07.2023 задоволено, надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , з метою її приводу до Дарницького районного суду м. Києва, для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.6, а.с.106-111).

Відповідно до наданих відповідачем скріншотів із сайту Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_9 є особою, яка переховується від органів досудового розслідування (т.5, а.с. 68-70).

Згідно із ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд визнає неналежними доказами долучені позивачами документи іноземною мовою, які не містять офіційного перекладу, а саме: Certificate of Adoption (т.1, а.с.22), Odpis skrocony aktu (т.1, а.с.43), Decyzja (т.1, а.с.44), Krematorium (т.1, а.с. 58), копію паспорта іноземною мовою (т.1, а.с. 48), копію паспорта іноземною мовою (т.1, а.с.50-51).

Відповідно до ч.1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Позивачами надано копію перекладу Витягу з актового запису про смерть №000100/2020 (т.1, а.с. 52), проте до вказаного перекладу не долучено саму копію Витягу з актового запису про смерть №000100/2020, з якої здійснено переклад, також відсутні відомості про перекладача, який здійснив переклад цього документа, а також щодо засвідчення вірності перекладу документа, а тому суд визнає недопустимим доказом копію перекладу Витягу з актового запису про смерть №000100/2020 (т.1, а.с. 52).

Крім того, позивачами надано копію звернення ОСОБА_5 від 29.05.2020 до компетентних органів України (т.1, а.с.53), та, імовірно, рукописний текст цього звернення іноземною мовою (т.1, а.с.54), однак відсутні будь-які відомості про те, що вказаний документ - копія звернення ОСОБА_5 від 29.05.2020 до компетентних органів України (т.1, а.с.53) є перекладеним із рукописного документа (т.1, а.с.54), відсутні відомості про перекладача, який здійснив такий переклад, а також щодо засвідчення вірності перекладу документа. Враховуючи викладене, суд визнає недопустимими доказами копію звернення ОСОБА_5 від 29.05.2020 до компетентних органів України (т.1, а.с.53), та рукописний текст іноземною мовою (т.1, а.с.54).

Відповідно до ч.1 ст.21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.25 СК України, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.27 СК України, державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно із ч.ч.1,2,3 ст.28 СК України, заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Частиною 1 ст. 38 СК України, передбачено, що підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 40 СК України шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав і обов`язків подружжя.

Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя. Фіктивність намірів може мати місце як щодо обох сторін, так і щодо однієї з них. Інколи особа може намагатися формально отримати деякі елементи правового статусу подружжя - право на пільги, право на одержання пенсій, допомог та інших платежів, право виїзду за кордон як члену сім`ї певної особи тощо. При цьому вона не має наміру реально створити сім`ю та підтримувати подружні стосунки. За таких обставин інтереси другої - добросовісної сторони, можуть бути серйозно порушені. Закон передбачає можливість настання негативних правових наслідків недійсності шлюбу лише для однієї сторони (стаття 45 СК України) і, навпаки, збереження прав подружжя за сумлінною стороною, яка не мала намірів укласти фіктивний шлюб. Якщо ж обидві сторони реєстрували шлюб без наміру створення сім`ї, то негативні наслідки будуть запроваджені щодо жінки та чоловіка одночасно.

Частиною першою статті 43 СК України визначено, що розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним.

Якщо одна із сторін (обидві сторони) недійсного шлюбу померла і шлюб припинився внаслідок її смерті (частина перша статті 104 СК України), то цей факт не блокує можливості визнання такого шлюбу недійсним за рішенням суду.

Як на підставу визнання оспорюваного шлюбу недійсним, позивачі посилались на наявність порушення принципу одношлюбності, передбаченого положенням статті 25 СК України.

Так, згідно з частиною першою статті 39 СК України недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що 22 квітня 1994 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у м. Києві укладено шлюб, який розірвано 12 липня 2011 року на підставі поданої ними спільної заяви.

Тобто, між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було один раз укладено шлюб - 22 квітня 1994 року у м. Києві, який в подальшому було розірвано 12 липня 2011 року. При цьому, у Республіці Польща шлюб між вказаними особами не укладався, а Відділом реєстрації актів цивільного стану в м. Руда-Шльонська було створено актовий запис про укладення між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 шлюбу 22.04.1994 в м. Києві (т.4, а.с. 321-323).

У подальшому, 30 грудня 2011 року ОСОБА_9 уклала шлюб із ОСОБА_17 , який було розірвано 30 жовтня 2012 року на підставі заяви подружжя.

Таким чином, ОСОБА_7 зареєстрував повторний шлюб із ОСОБА_8 після припинення попереднього шлюбу із ОСОБА_9 , а тому посилання позивачів про порушення принципу одношлюбності під час укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження.

Також, не підтверджені жодним належним та допустимим доказом доводи позивачів про те, що заяву про реєстрацію шлюбу замість ОСОБА_7 подала інша особа. При цьому, факт отримання 22.12.2014 ОСОБА_7 паспорта громадянина Польщі серії НОМЕР_2 на прізвище « ОСОБА_7 », після реєстрації шлюбу 30.08.2014 з ОСОБА_8 , не свідчить про те, що ОСОБА_7 не подавав заяву про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_8 .

Не підтверджені відповідними доказами доводи позивачів про те, що шлюб укладено без вільної на те згоди чоловіка ( ОСОБА_7 ), вказані доводи спростовуються відеозаписом із весільної церемонії ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , яка відбулась 30 серпня 2014 року, на якій ОСОБА_7 та ОСОБА_2 добровільно, в присутності родичів та друзів, надали вільну згоду на реєстрацію шлюбу (т.3, а.с.176)

Також, позивачами не надано відповідних доказів, які б підтверджували посилання у позовній заяві про те, що шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був укладеним без наміру створення сім`ї і набуття прав та обов`язків подружжя, зокрема, позивачі вказували, що факту реєстрації шлюбу передували обставини працевлаштування ОСОБА_8 у ОСОБА_7 для виконання секретарської роботи на умовах отримання стабільної грошової щомісячної винагороди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень та 5% доходу від відчуження нерухомого майна, яке придбавав ОСОБА_10 на своє ім`я та на ім`я ОСОБА_12 , під час якої остання маючи доступ до особистих документів ОСОБА_10 використала їх для заволодіння необхідними особистими документами останнього для реєстрації з невідомими особами фіктивного шлюбу з подальшою метою протиправного заволодіння майном останнього. Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаних обставин позивачами не надано.

Той факт, що місце проживання ОСОБА_11 станом на 29.12.2019 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_11 , де за вказаною адресою також були зареєстровані: ОСОБА_9 , ОСОБА_6 (т.4, а.с. 24) не спростовує встановлених судом обставин, та сам по собі не свідчить про те, що шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був укладений без наміру створення сім`ї і набуття прав та обов`язків подружжя.

Крім того, позивачі у позовній заяві вказують про те, що згідно із нормами ч. 1 ст. 1224 ЦК України, не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Проте, жодного доказу на підтвердження своїх доводів, а саме щодо можливої причетності ОСОБА_2 до позбавлення життя ОСОБА_7 - позивачі не надають.

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачами не доведено належними, допустимими та достовірними доказами обставин, на які вони посилаються у позові як на підстави для визнання недійсним шлюбу, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 30.08.2014, актовий запис №1964, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання шлюбу недійсним та скасування актового запису про шлюб. Відповідно, не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги позивачів про застосування наслідків недійсності шлюбу, а саме: про визнання ОСОБА_8 такою, що іменується прізвищем « ОСОБА_7 » без достатньої правової підстави; про припинення режиму спільної сумісної власності у майні, що належить ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на праві приватної власності, реєстрацію якого проведено в період з 30.08.2014 по 29.12.2019 шляхом визначення часток спільної часткової власності у майні; про усунення ОСОБА_8 від права спадкування майна за законом після смерті ОСОБА_7 .

Крім того, відповідно до ч.1 ст.42 СК України, право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

Таким чином, до суду з позовом можуть звертатися інші особи, права яких порушені недійсним шлюбом.

Позивачі у позові вказують, що вони є мати ( ОСОБА_5 ) і донька ( ОСОБА_6 ) померлого ОСОБА_7 .

Як видно із копії паспорта № НОМЕР_8 громадянки Німеччини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , дівоче прізвище останньої ОСОБА_24 ) (т.4, а.с.20 зворот - 23).

Відповідно до інформації із Сімейної книги (т.1, а.с. 55-56), ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебували у шлюбі з 08 квітня 1961 року до 20 жовтня 1977 року.

Згідно із копією скороченої виписки свідоцтва про народження №2472011/00/AU/1962/086692, виданої Управлінням реєстрації актів громадянського стану у м. Руда Сілезька 16.01.2020, ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_7 , батьками якого зазначені ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (т.1, а.с. 252-256).

Враховуючи викладене, на переконання суду, сукупність доказів у матеріалах справи є достатньою для підтвердження тієї обставини, що позивач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , є матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Що стосується документів, наданих позивачем ОСОБА_6 , на підтвердження того, що вона є донькою ОСОБА_7 , суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Гаагська Конвенція 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов`язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22 грудня 2003 року.

За змістом статті 2 Конвенції кожна з договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території.

Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з положеннями Конвенції, документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції.

Відповідно до ч.8 ст.95 ЦПК України, іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до копії Сертифікату про удочеріння, ІНФОРМАЦІЯ_16 прийомні батьки ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які проживають за адресою: АДРЕСА_11 , удочерили 21 березня 1997 року в окружному суді Джеферсон штату Канзас дитину ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інформація про батьків дитини в оригінальному свідоцтві про народження - ОСОБА_29 та ОСОБА_30 ; номер справи 97-36243-А, дата остаточного рішення 04 квітня 1997 року. Із документів, долучених до копії Сертифікату про удочеріння видно, що вказаний сертифікат посвідчено апостилем, який запевняє автентичність підпису і дієздатність людини, яка підписала цей державний документ, однак не засвідчує зміст документа, для якого він видався, номер апостиля 34758, виданий Секретаріатом штату, штат Каліфорнія 03 вересня 2020 року (т.1, а.с. 199-207).

Відповідно до копії Запису акта про народження №596 від 08 серпня 1979 року, складеного Відділом ЗАГС Ленінського району м. Києва, ІНФОРМАЦІЯ_17 в м. Києві народилася ОСОБА_6 , батьком якої зазначений ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , матір`ю зазначена ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (т.5, а.с. 212).

Згідно із Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, № витягу: 00041442775 від 18.09.2023, 23 березня 2011 року реєстратором Відділу реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано в реєстрі актовий запис про народження ОСОБА_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , номер актового запису: 596, дата складання 08 серпня 1979 року, відомості про батька: ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , підстава запису відомостей про батька свідоцтво про укладення шлюбу, актовий запис №531 від 13.10.1978, відомості про матір: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (т.5 , а.с. 213-214).

Таким чином, виходячи із наданих представником позивача документів, судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 вказує про ту обставину, що її удочерив ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , 21 березня 1997 року в окружному суді Джеферсон штату Канзас (Сполучені Штати Америки), про що надає копію Сертифікату про удочеріння. Разом з тим, до вказаного Сертифікату про удочеріння позивач долучає апостиль, засвідчений Секретаріатом штату Каліфорнія (Сполучені Штати Америки).

Відповідно до Підтвердження вірності документа від 02 вересня 2020 року, акредитований нотаріус ОСОБА_33 засвідчив повноваження та вірність перекладу, здійсненого перекладачем ОСОБА_34 , при цьому зазначено, що вказане свідоцтво не підтверджує, що документ, до якого воно додається, є правильним, точним або дійсним (т.1, а.с.206).

Як видно із апостиля №34758 від 03.09.2020, виданого Секретарем штату Каліфорнія (т.1, а.с.205), вказаним апостилем підтверджено автентичність підпису і дієздатність нотаріуса штату Каліфорнія Печерського В.

Таким чином, із вказаних документів вбачається, що апостилем №34758 від 03.09.2020 посвідчено автентичність підпису нотаріуса В. Печерського, який засвідчив повноваження перекладача та вірність перекладу Сертифікату про удочеріння, здійсненого перекладачем ОСОБА_34 , проте нотаріусом зазначено, що вказане свідоцтво (Підтвердження вірності документа (т.1, а.с.206)) не підтверджує, що документ, до якого воно додається, є правильним, точним або дійсним.

Враховуючи вказані обставини, а також ту обставину, що актовий запис про народження ОСОБА_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений в Україні, не містить будь-яких змін у зв`язку з її удочерінням, суд приходить до висновку про те, що позивачем ОСОБА_6 не доведено належними та допустимими доказами факту її удочеріння ОСОБА_7 , та, відповідно, право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним та усунення ОСОБА_2 від права на спадкування, оскільки не доведено, які її права порушено укладенням шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Отже, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_6 також з цієї підстави.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданого позову.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно із ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що судом ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову, суд, на підставі ч. 9 ст. 158 ЦПК України, вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення вказаного позову, вжиті в даній справі, відповідно до ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 16 вересня 2020 року, резолютивна частина якої викладена в новій редакції відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року, а також заходи забезпечення вказаного позову, вжиті в даній справі відповідно до ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 28 січня 2022 року.

Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буглак Олеся Гурамівна, Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Печерський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним, усунення від права на спадкування, припинення режиму спільної сумісної власності на майно, визначення частки майна померлого.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 вересня 2020 року у справі №367/5865/20 (провадження №2-з/367/270/2020), резолютивна частина якої викладена в новій редакції відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у цій справі, у вигляді заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Буглак Олесі Гурамівні вчиняти нотаріальні дії щодо спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , зокрема, видавати свідоцтво про право власності на спадкове майно.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28 січня 2022 року у справі №367/5865/20 (провадження №2-з/367/81/2022) у вигляді накладення арешту на:

- 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:265:0144, площею 0,1 гектари з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 558442680000), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

-квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 175,2 кв. м., що включає 72,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061941532109), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:25:004:0186 площею 0,1046 гектари з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка знаходиться на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1124962532218), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3220681400:02:001:0027 площею 1,39 гектари з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради, Богуславського району, Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1201973632206), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3220681400:02:001:0026, площею 1,4005 гектари з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Дибинецької сільської ради, Богуславського району, Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1244033032206), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук