Ухвала

від 07.06.2024 по справі 216/1980/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/1980/24

провадження 1-кп/216/440/24

УХВАЛА

іменем України

07 червня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у обвинувальному акті у кримінальному провадженні №42019041750000050 від 17.05.2019 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Первомайське Первомайського району Кримської області, громадянки України, яка в зареєстрованому шлюбі не перебуває, маючої вищу освіту, утриманців не маючої, працює монтажником на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Емджі енерджі», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, -

встановив :

В провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №42019041750000050 від 17.09.2023 року відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

06 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» прокурором було подано клопотання про продовженнязастосованого дообвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

1. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтовано тим, що Криворізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону підтримується публічне обвинувачення у кримінальному проваджені № 42019041750000050 від 17.05.2019, в якому ОСОБА_6 , 24 липня 1972 року обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, вчиненого в особливо великих розмірах, вчиненого організованою групою в якості виконавця та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме - службове підроблення, тобто складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене організованою групою в якості виконавця, за наступних обставин.

27.12.2018 між Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням та ТОВ «Будівельна компанія «УКРІНТЕРБУД» укладено договір № 455/2018/455 на проведення капітального ремонту будівлі № 30/571 (Їдальні), 17 отбр, м. Кривий Ріг, Військове містечко №30 на загальну суму 24 206 000 грн. 01 коп.

Під час проведення будівельних робіт посадовими особами підрядного підприємства складено акти виконаних робіт форми КБ-2в, в які внесено та затверджено посадовими особами замовника завідомо неправдиві відомості щодо обсягів виконаних робіт. Після чого дані акти слугували підставою для надлишкового перерахування виділених бюджетних коштів на розрахункові рахунки підрядника.

В ході досудового розслідування встановлено наступне.

На протязі 2019 року, ОСОБА_6 діючи відповідно розробленого злочинного плану ОСОБА_4 умисно з корисливих мотивів та з метою систематичного заволодіння бюджетними коштами, у складі організованої групи в якості виконавця, зловживаючи службовим становищем виконавчого директора ТОВ «БК «УКРІНТЕРБУД», усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків державі та бажаючи їх настання, в порушення вимог Статуту ТОВ «БК «УКРІНТЕРБУД» та договору підряду № 455/2018/455 від 27.12.2018, достовірно знаючи обсяг та вартість фактично виконаних будівельних робіт, склала, особисто підписала та скріпила печаткою ТОВ «БК «УКРІНТЕРБУД» акти приймання виконаних будівельних робіт за 2019 року форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за 2019 року форми КБ-3 виконання будівельних робіт по «Капітальному ремонту будівлі № 30/571 (Їдальні), 17 отбр, м. Кривий Ріг, Військове містечко №30» , в які внесла недостовірні відомості щодо фактичних обсягів виконаних підрядних робіт, які є завищеними та не відповідають дійсності, всього на загальну суму 3 772 823,72 грн. з ПДВ, тоді як, зазначені роботи в повному об`ємі фактично виконані не були, після чого передала їх для підписання організатору ОСОБА_4 .

У свою чергу, ОСОБА_4 діючи умисно, на виконання розробленого злочинного плану, у складі організованої групи як організатор, зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «УКРІНТЕРБУД», усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків державі та бажаючи їх настання, в порушення вимог Статуту ТОВ «БК «УКРІНТЕРБУД» та договору підряду № 455/2018/455 від 27.12.2018, після отримання актів приймання виконаних будівельних робіт за 2019 року форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за 2019 року форми КБ-3 виконання будівельних робіт по «Капітальному ремонту будівлі № 30/571 (Їдальні), 17 отбр, м. Кривий Ріг, Військове містечко №30», будучи обізнаним про недостовірність відомостей щодо фактичних обсягів виконаних підрядних робіт, особисто підписав їх та скріпив печаткою ТОВ «БК «УКРІНТЕРБУД», після чого передав їх для підписання учаснику злочинної групи, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження.

В свою чергу, учасник злочинної групи, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, діючи умисно, на виконання розробленого ОСОБА_4 злочинного плану як виконавець, у складі організованої групи, зловживаючи службовим становищем інженера технічного нагляду, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків державі та бажаючи їх настання, в порушення вимог договору підряду № 455/2018/455 від 27.12.2018 та договору № 20/2019/20 від 28.03.2019 на здійснення технічного нагляду, після отримання актів приймання виконаних будівельних робіт за 2019 року форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за 2019 року форми КБ-3 виконання будівельних робіт по «Капітальному ремонту будівлі № 30/571 (Їдальні), 17 отбр, м. Кривий Ріг, Військове містечко №30», будучи обізнаним про недостовірність відомостей щодо фактичних обсягів виконаних підрядних робіт, особисто підписав їх та скріпив особистою печаткою.

При цьому, орган досудового розслідування дійшов обґрунтованого висновку, що вказані службові особи ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРІНТЕРБУД» спільно з інженером технічного нагляду шляхом складання, підписання, видачі завідомо неправдивих документів у вигляді актів за формою № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за березень 2019 року від 27.03.2019, № 2 за квітень 2019 року від 25.04.2019, № 3 за червень 2019 року від 15.07.2019, № 6 за липень 2019 року від 01.08.2019, № 5 за серпень 2019 року від 08.08.2019, № 8 за вересень 2019 року від 16.09.2019; вчинили дії, що призвели до безпідставного перерахування бюджетних коштів у сумі 3 772 823,72 грн. на банківські рахунки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРІНТЕРБУД» за договором підряду № 455/2018/455 від 27.12.2018, що складає 3 927,98 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлених діючим законодавством України на час скоєння злочину, чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам на вказану суму.

05.01.2024 ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідною ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2024 відносно ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 03.04.2024.

11.04.2024 ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії ухвали до 11.06.2024 включно.

Судом підтверджено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України

На підставі вищевикладеного прокурор зазначає, що забезпечити належну поведінку обвинуваченої ОСОБА_6 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Посилаючись на викладене, тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , а також продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку та виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У підготовчомусудовому засіданніпрокурор клопотанняпідтримав,просив задовольнити,посилаючись наобставини викладеніу клопотанні.

Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу зазначила, що заперечує проти задоволення клопотання, просила застосувати запобіжний захід у вигляді особистого забов`язання. Посилалась на недоведеність ризиків. Повідомила, що на теперішній час двоє її синів проходять службу в ЗСУ тому вона має допомагати з онуками, що потребує перебування за їх місцем проживання, у тому числі у нічний час.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_7 за узгодженою із ОСОБА_6 позицією, проти продовження їй запобіжного заходу у виглядідомашнього арешту заперечує. Послалась на недоведеність та необґрунтованість ризиків, на які вказує сторона обвинувачення, недоведеність неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Разом із цим, положеннями статті 199 КПК України унормований порядок продовження строку тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України).

Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків

3.2. Набуття статусу обвинуваченого

Запобіжні заходи на стадії судового розгляду можуть застосовуватися лише до обвинуваченого.

За змістом ч. 2 ст. 42 КПК України, обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу .

Як було зазначено вище, в провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №42019041750000050 від 17.05.2019 року відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, який згідно штампу був переданий до суду 21 березня 2024 року.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 набула статус обвинуваченої у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Окрім того, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри неодноразово перевірялась слідчими суддями та судом апеляційної інстанції під час застосування та продовження запобіжного заходу на стаді досудового розслідування.

Разом з тим, суд зауважує, що на даній стадії провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину, перевіряти наявність складу кримінального правопорушення. Оцінку законності отримання доказів стороною обвинувачення має надати суд першої інстанції за результатами судового провадження, оцінивши всі докази як окремо так і в їх сукупності

3.3. Наявність ризиків

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що обвинувачена ОСОБА_6 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

3.3.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченої у вигляді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.

При цьому, суд при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від суду санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, обвинувачена офіційно не одружена, малолітніх, неповнолітніх, або інших непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно працевлаштована.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, ступень соціальних зв`язків, який не є достатньо високим суд приходить до висновку про існування ризику переховування від суду.

3.3.2. Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Суд вважає, що оскільки обвинуваченій відомі анкетні дані, місце мешкання свідків, вказане свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних обвинуваченій показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України

3.4. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про продовженні до обвинуваченої запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, суд, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- відсутність на утриманні обвинуваченої малолітніх, неповнолітніх, або інших непрацездатних осіб;

- за станом здоров`я ОСОБА_6 не є особою з інвалідністю, тяжкими хронічними захворюваннями не страждає;

- наявність у обвинуваченої постійного місця роботи;

- майновий стан обвинуваченої, яка має офіційний дохід;

- розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_6 та яка складає 3 772 823,72 гривень;

- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку суду, не є високим.

3.5. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання суду, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією обвинуваченої, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного судового розгляду, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених судом обставин, необхідним є саме домашній арешт.

Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов`язків буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_6 та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, окрім того, жодна особа не звернулась до суду з письмовим зобов`язанням про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На теперішній час, судом не встановлено порушень з боку обвинуваченої раніше застосованого запобіжного заходу, що свідчить про його ефективність.

На переконання суду, такий запобіжний захід є достатнім та ефективним для досягнення дієвості цього провадження

Разом з тим, обвинуваченою не надано суду доказів на підтвердження сімейних обставин на які вона посилається як на підставу для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання

З урахуванням встановлених вище обставин, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення обвинуваченою дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність відомостей, що вказаний запобіжний захід є занадто обтяжливим для обвинуваченого вважає за необхідне продовжити відносно останньої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити обвинуваченій залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби без дозволу суду.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 314-317 КПК України, суд, -

постановив :

Застосований обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборони обвинуваченій залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби без дозволу суду продовжити строком на два місяці, тобто до 11 серпня 2024 року (включно).

Протягом часу дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту покласти на ОСОБА_6 , наступні обов`язки:

1. не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу суду;

2. повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3. не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби;

4. утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_6 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали суду до 11.08.2024 року включно.

Ухвалу передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.

Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. 5ст. 181 КПК Українипрацівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 11 червня 2024 року о 16-25 год. в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя: ОСОБА_1