Ухвала

від 14.06.2024 по справі 341/1482/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 341/1482/22

Провадження № 22-з/4808/53/24

Головуючий у 1 інстанції Островська Н. І.

Суддя-доповідач Бойчук

У Х В А Л А

14 червня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заявупредставника ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «СТИЛЬ», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Данилюк О. О. про стягнення коштів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду від 06 лютого 2024 року під головуванням судді Островської Н. І., у м. Галич,

в с т а н о в и в :

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2024 року задоволено частково апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 . Рішення Галицького районного суду від 06 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення коштів змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення суду залишено без змін.

Представник ОСОБА_1 адвокат Лотоцька Н.В. 10.06.2024 подала заяву про роз`яснення цього судового рішення.

У заяві посилається на те, що відповідно до мотивувальної частини постанови апеляційного суду у цій справі, апелянт ОСОБА_1 зазначила єдину вимогу, а саме: «Стягнути з ТОВ «СТИЛЬ» на користь ОСОБА_1 половину коштів від розміру вкладу чоловіка до статутного фонду ТОВ «СТИЛЬ».

У резолютивні частині постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2024 року вказано, що «Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково».

Оскільки апелянт в межах апеляційної скарги звертався з однією позовною вимогою, а у мотивувальній частині постанови відсутні посилання застосування судом апеляційної інстанції положень ч. 4, ч.5 ст. 367 ЦПК України, у заявника виникла необхідність отримати роз`яснення резолютивної частини постанови суду. Зокрема, просила роз`яснити яку саме вимогу апелянта задоволено, і у якій вимозі відмовлено. Також поставлено питання чи спричиняє часткове задоволення позовної вимоги апелянта, автоматичний перерозподіл коштів судових витрат відповідно до п.4 «б» ч.1 ст. 382 ЦПК України.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 червня 2024 року заяву призначено до розгляду з викликом учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.

Як свідчить тлумачення частин 1 та 2 статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19(провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`яснення підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню,зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Рішенням Галицького районного суду від 06 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення коштів. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь третьої особи: ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 17 500 гривень.

Постановою суду апеляційної інстанції вказане рішення було змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову. Суд першої інстанцій правильно відмовив у задоволенні позову, але помилився в мотивах такої відмови, що не вплинуло на висновок суду щодо відмови в задоволенні позову.

Судом апеляційної інстанції змінено оскаржуване судове рішення з урахуванням мотивів постанови апеляційного суду, апеляційну скаргу задоволено частково, з урахуванням її вимог та положень ст. 376 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що постанова Івано-Франківського апеляційного суду про роз`яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення та є мотивованою, чіткою і зрозумілою, не підлягає примусовому виконанню, тому відсутні підстави для роз`яснення цього судового рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2024 року.

Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2024 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст ухвали складено 14 червня 2024 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин