Ухвала

від 13.06.2024 по справі 130/2703/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 130/2703/20

Провадження № 22-ц/801/507/2024

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М.

Доповідач:Береговий О. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 рокуСправа № 130/2703/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Берегового О.Ю. (суддя - доповідач),

суддів Міхасішина І.В., Шемети Т.М.,

розглядаючи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Леляцької сільської ради, Жмеринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Жмеринської міської ради про скасування державного акту на право приватної власності, визнання протиправних дій відповідачів та зобов`язання вчинити дії за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавренова Романа Ігоровича та завідувача Другої Жмеринської державної нотаріальної контори на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 червня 2022 року,

встановив:

В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Леляцької сільської ради, Жмеринської міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчого комітету Жмеринської міської ради в подальшому уточнюючи позовні вимоги просила скасувати державний акт на право приватної власності на землю, визнати недійсними договори купівлі-продажу, визнати протиправними дії відповідачів, скасування державної реєстрації, припинення права власності та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 червня 2022 року позов задоволено.

Визнано незаконними дії Леляцької сільської ради, правонаступником якої є Жмеринська міська рада, щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,4805 га серії IVНВ № 057074 від 26 грудня 2003 року на ім`я ОСОБА_4 , який не відповідає вимогам закону.

Визнано незаконними дії Леляцької сільської ради, правонаступником якої є Жмеринська міська рада, щодо затвердження акту прийому-передачі межових знаків від 08 серпня 2013 року ОСОБА_5 .

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії IVНВ № 057074 від 26 грудня 2003 року, виданий Леляцькою сільською радою на ім`я ОСОБА_4 , як такий, що не відповідає вимогам закону.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4805 га для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства, що розташована в АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 24 листопада 2013 року та посвідчений державним нотаріусом Жмеринської державної нотаріальної контори Мельничук А.Л., зареєстрований у реєстрі за №1-1461.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 0521083600:01:003:0052, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Жмеринського нотаріального округу Вінницької області Лавреновим В.І. 22 жовтня 2020 року, внесений до реєстру за №1235.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки: - кадастровий № 0521083600:01:003:0051, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Жмеринського нотаріального округу Вінницької області Лавреновим В.І. 22 жовтня 2020 року, внесений до реєстру за №1236.

Скасовано державну реєстрацію та припинити право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки: - площею 0,25 га, кадастровий № 0521083600:01:003:0052, цільове призначення для обслуговування прибудинкових територій, - площею 0,2305 га, кадастровий № 0521083600:01:003:0051, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 , та особи, які не приймали участі у справі приватний нотаріус Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавренов Роман Ігорович, завідувач Другої Жмеринської державної нотаріальної контори подали апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, просили оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Подані апеляційні скарги від осіб, які не приймали участі у справі приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавренова Р.І. та завідувача Другої Жмеринської державної нотаріальної контори мотивовані тим, що на їх переконання суд вирішив питання про їх права та обов`язки, оскільки вони посвідчували договори купівлі-продажу земельних ділянок, які визнані судом недійсними, оскільки суд встановив, що нотаріуси допустили порушення закону при посвідченні даних договорів. Про дане рішення суду вони дізнались випадково, коли до них звернувся працівник поліції з метою відібрання пояснень з приводу скарги, поданої ОСОБА_1 , яка посилалась на начебто допущення порушення закону при посвідченні договорів купівлі-продажу, які є предметом даного спору.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційне провадження в частині поданих апеляційних скарг від осіб, які не приймали участі у справі приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавренова Р.І. та завідувача Другої Жмеринської державної нотаріальної контори підлягає закриттю, з огляду на наступне.

У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це є порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження

Відповідно до частини першої ст.17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) вказано, що «суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Закон визначає коло осіб, що наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її(1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Прийняття судом рішення про права, інтереси, обов`язки особи, яка не брала участі у справі, є підставою для скасування відповідного судового акта.

Таку правову позицію щодо застосування правил частини 1 статті 352 ЦПК містить постанова Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №200/6831/18.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Отже, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Схожі за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17, від 05 грудня 2019 року у справі №916/3455/16, від 12 грудня 2019 року у справі №905/944/18, від 01 липня 2020 року у справі №904/257/18.

Як вбачається з матерілів справи предметом позову є скасування державного акту на право приватної власності на землю, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання протиправними дії відповідачів, скасування державної реєстрації, припинення права власності та зобов`язання вчинити дії.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року в справі № 545/1575/21 (провадження № 61-4168св22) викладено правовий висновок про те, що належними відповідачами у справах про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року в справі № 607/2263/16 (провадження № 61-18812св19).

З огляду на викладені правові висновки, та досліджені матеріали справи та апеляційні скарги, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянтів, зокрема, осіб, які не приймали участі у справі приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавренова Р.І. та завідувача Другої Жмеринської державної нотаріальної контори, а тому право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі у останніх - відсутнє.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25 липня 2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом, жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Керуючись ст. 367, 368, п. 3 ч. 1 ст. 362, ст. 381 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалив:

Апеляційне провадження за апеляційними скаргами осіб, які не приймали участі у справі приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавренова Р.І. та завідувача Другої Жмеринської державної нотаріальної контори в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Леляцької сільської ради, Жмеринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Жмеринської міської ради про скасування державного акту на право приватної власності, визнання протиправних дій відповідачів та зобов`язання вчинити дії закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач О. Ю. Береговий

Судді: І.В. Міхасішин

Т.М. Шемета