Постанова

від 11.06.2024 по справі 136/1601/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 136/1601/21

Провадження № 22-ц/801/1202/2024

Категорія: 10

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванець О. Д.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Міхасішина І. В., Матківської М. В.,

з участю секретаря судового засідання: Кахно О. А.,

розглянув увідкритому судовомузасіданні взалі суду№ 2апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат ЛевченкоАртем Олександрович,на додатковерішення Липовецькогорайонного судуВінницької областівід 05квітня 2024року,ухвалене підголовуванням судді Іванця О. Д. в залі суду в м. Липовець Вінницької області,

у цивільнійсправі № 136/1601/21 за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну адреси житлового будинку з господарськими будівлями,

встановив:

Обставини справи

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 12.03.2024 у вказаній цивільній справі №136/1601/21 позов ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області задоволено та змінено адресу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 , у зв`язку з його дублюванням, присвоївши житловому будинку з господарськими будівлями адресу: АДРЕСА_1 , а також повернуто позивачу ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 540 грн., сплачений 31.08.2021 при подачі первісного позову до суду 06.09.2021.

Питання про судові витрати на правову допомогу судом не вирішувалось, оскільки у передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України порядку сторона позивача до початку судових дебатів зробила заяву, що докази витрат подаватиме протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

18.03.2024 на адресу Липовецького районного суду Вінницької області від представника позивача - адвоката Левченка А. О. надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, для підтвердження понесених представником позивача судових витрат у зв`язку з розглядом судом цивільної справи №136/1601/21.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 квітня 2024 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левченка А. О. про винесення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на правову допомогу - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що враховуючи, що первісні позовні вимоги залишено без розгляду, а предмет позову змінено, відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за первісним позовом виключено та залучено їх у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача, а також, те, що відповідачами є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області та Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, тому суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу необхідно відмовити, оскільки стягнути витрати на правову допомогу з відповідачів неможливо, оскільки до їх компетенції не входить коригування адреси щодо об`єктів нерухомого майна приватної форми власності, у даному випадку зміна адреси житлового будинку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Левченко А. О., подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення щодо розподілу судових витрат про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 25 квітня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Войтко Ю. Б., судді: Матківська М. В., Міхасішин І. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з місцевого суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2024 року справу призначено до розгляду 11 червня 2024 року о 11 год. 40 хв. з повідомленням учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що відмовивши у стягненні витрат на правничу допомогу суд першої інстанції діяв всупереч приписів ч. 1, 2 ст. 137, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, що призвело до істотного порушення прав позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу з відповідачів, позов до яких було задоволено. При цьому суд першої інстанції не врахував те, що дублювання номерів адреси нерухомості належної позивачу, згідно з п. 1, 2 ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування», є зоною відповідальності органу місцевого самоврядування та органів, яким такі повноваження делеговані (Турбівська селищна рада делегувала Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області повноваження щодо обліку відповідно до закону об`єктів нерухомого майна). Поновлення прав позивача згідно з пунктами 50, 52 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 07.07.2021 №690 здійснюється на підставі рішення суду. Таким чином, по причині дублювання адреси позивача, що є зоною відповідальності відповідачів, вона не могла зареєструвати право власності на належний їй об`єкт нерухомості, що стало приводом для її звернення до суду. Вважає, що суд першої інстанції не встановив обставин визначених ЦПК України, які дозволяли йому відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, що підтверджує невмотивованість оскаржуваного рішення, невідповідність його нормам процесуального права.

Своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу учасники справине скористалися.

Позиція учасників справи у судовому засіданні

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Левченко А. О. апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, а також надав відповідні пояснення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового засідання, заяв чи клопотань не надсилали.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

У провадженні суду перебувала цивільна справа №136/1601/23, у якій за результатами її розгляду рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 12.03.2024 позов ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну адреси житлового будинку з господарськими будівлями - задоволено. Повернуто позивачу судовий збір у розмірі 4 540 грн, сплачений 31.08.2021 при подачі первісного позову до суду 06.09.2021. Однак питання про стягнення витрат на правничу допомогу не вирішено.

У первісному позові було вказано, що позивач очікує відшкодування їй витрат на правничу допомогу адвоката. При цьому до первісної позовної заяви представником позивача додано договір про надання правової допомоги від 16.08.2021, з якого вбачається, що гонорар на понесення витрат становить 6 000 грн. В подальшому, 18.03.2024 надійшло клопотання представника позивача про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: акту приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 05.09.2021, де зазначена вартість послуг у сумі 6 000 грн; акту приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 15.03.2024, де вказана загальна вартість послуг у сумі 23 900 грн, яка включає виконання адвокатом таких робіт: представництво інтересів Клієнта адвокатами адвокатського бюро «Іван Бездітний» в Липовецькому районному суді Вінницької області у справі № 136/1601/21, що включило: 1) підготовку та подачу ряду процесуальних документів, а саме: клопотання про витребування доказів судом від 15.02.2022; клопотання про витребування доказів судом від 03.08.2022; клопотання про приєднання доказів від 24.08.2022; клопотання про приєднання доказів від 22.03.2023; заява про зміну предмета позову від 26.08.2023; 2) прибуття та за проведення участі в судових засіданнях 17.12.2021; 15.02.2022; 07.11.2022; 06.02.2023; 14.02.2023; 22.03.2023; 01.06.2023; 12.07.2023; 04.09.2023; 14.11.2023; 19.12.2023; 06.02.2024; 12.03.2024 - гонорар у фіксованій сумі - 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.; у відповідності до п. 6.4. Договору витрати пов`язані з прибуттям адвокатів Адвокатського бюро до місця проведення судового розгляду (в суд) 3 900 (три тисячі дев`ятсот) грн 00 коп.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним критеріям.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктів 50, 52 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 №690, упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об`єктів приватної власності не входить до повноважень органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, в даному випадку, Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради, а здійснюється на підставі рішення суду. Тобто, від волевиявлення відповідачів у справі та вчинення ними певних дій не залежало задоволення вимог позивача, які стали підставою позову. У зв`язку з цим суд дійшов до висновку, що стягнути витрати на правову допомогу з відповідачів неможливо, оскільки до їх компетенції не входить коригування адреси щодо об`єктів нерухомого майна приватної форми власності, у даному випадку зміна адреси житлового будинку.

Апеляційний суд не може погодитися із таким висновком місцевого суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення заяви.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції відмовивши в стягненні витрат на правничу допомогу діяв всупереч приписів ч. 1, 2 ст. 137, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, що призвело до істотного порушення прав позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу з відповідачів, позов до яких було задоволено, частково заслуговують на увагу з таких підстав.

Згідно зістаттею 133ЦПК судовівитрати складаютьсяз судовогозбору тавитрат,пов`язанихз розглядомсправи.Розмір судовогозбору,порядок йогосплати,повернення ізвільнення відсплати встановлюютьсязаконом.До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати:1)на професійнуправничу допомогу; 2)пов`язані іззалученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; 3)пов`язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України)

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України)

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України в разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

З матеріалів справи встановлено, що у вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування пункту рішення виконавчого комітету, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 04.09.2023 прийнято заяву представника позивача про зміну предмета позову та залучено до участі в справі співвідповідача - Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Ухвалюючи додаткове рішення суду про відмову у стягненні судових витрат, суд першої інстанції послався на те, що ухвалою суду від 14.11.2023 за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Левченка А. О. первісні позовні вимоги залишено без розгляду, а предмет позову змінено, відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за первісним позовом виключено та залучено їх у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача, а отже відповідачами у справі є Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області та Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, з яких стягнути витрати на правову допомогу неможливо, оскільки до їх компетенції не входить коригування адреси щодо об`єктів нерухомого майна приватної форми власності.

Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача вказані витрати частково, з огляду на наступне.

Колегія суддів дійшла до висновку, що при розгляді заяви позивача ОСОБА_1 адвоката Левченка А. О. про ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу згідно з договором про надання правничої допомоги від 16 серпня 2021 року в сумі 6 000 грн. який було долучено до первісної позовної заяви, та згідно з договором про надання правничої допомоги від 15 грудня 2021 року в загальному розмірі 23 900 грн, суд першої інстанції не розмежував, які позовні вимоги були заявлені позивачем ОСОБА_1 та розглянуті судом, та які позовні вимоги були залишені без розгляду, а предмет позову змінено.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано до суду договір про надання правової допомоги від 16.08.2021, з якого вбачається, що гонорар на понесення витрат становить 6 000 грн.

В подальшому, 18.03.2024 надійшло клопотання представника позивача про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: акту приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 05.09.2021, де зазначена вартість послуг у сумі 6 000 грн; акту приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 15.03.2024, де вказана загальна вартість послуг у сумі 23 900 грн, яка включає виконання адвокатом таких робіт: представництво інтересів Клієнта адвокатами адвокатського бюро «Іван Бездітний» в Липовецькому районному суді Вінницької області у справі № 136/1601/21, що включило: 1) підготовку та подачу ряду процесуальних документів, а саме: клопотання про витребування доказів судом від 15.02.2022; клопотання про витребування доказів судом від 03.08.2022; клопотання про приєднання доказів від 24.08.2022; клопотання про приєднання доказів від 22.03.2023; заява про зміну предмета позову від 26.08.2023; 2) прибуття та за проведення участі в судових засіданнях 17.12.2021; 15.02.2022; 07.11.2022; 06.02.2023; 14.02.2023; 22.03.2023; 01.06.2023; 12.07.2023; 04.09.2023; 14.11.2023; 19.12.2023; 06.02.2024; 12.03.2024 - гонорар у фіксованій сумі - 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.; у відповідності до п. 6.4. Договору витрати пов`язані з прибуттям адвокатів Адвокатського бюро до місця проведення судового розгляду (в суд) 3 900 (три тисячі дев`ятсот) грн 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_1 адвокат Левченко О. А. після подання ним заяви про зміну предмета позову від 26.08.2023, яку ухвалою суду від 04.09.2023 прийнято судом, не приймав участі в судових засіданнях.

Ухвалою суду від 14.11.2023 за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Левченка А. О. первісні позовні вимоги залишено без розгляду.

Так, в судові засіданні призначені на 04.09.2023, 14.11.2023, 19.12.2023. 06.02.2024, 12.03.2024 сторони не з`явилися, що підтверджується протоколами судових засідань. При цьому представником позивача подавались клопотання про розгляд справи без його участі, а 14.12.2023 ним також подавалось клопотання про участь в судовому засіданні 19.02.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою суду від 14.12.2023 було задоволено.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції не врахував положення чинного законодавства, а також позиції Верховного суду щодо відшкодування витрат на професійну допомогу, а тому дійшов помилкового висновку про відмову у їх стягненні в повному обсязі.

Надані адвокатом Левченком А. О. документи відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України є належними доказами понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Колегія суддів вважає, що судові витрати пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції у вигляді витрат на правову допомогу адвоката підлягають розподілу відповідно до статті 141 ЦПК Українина загальних підставах.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Ознайомившись з поданими до суду документами на підтвердження витрат на правничу допомогу, колегія суддів зауважує, що заявлена до стягнення сума за виконану адвокатом роботу, є завищеною, оскільки адвокат Левченко О. А. після подання ним заяви про зміну предмета позову від 26.08.2023, яку ухвалою суду від 04.09.2023 прийнято судом, не приймав участі в судових засіданнях, попередньо подавав заяви про розгляд справи без його участі.

Відповідно до положень статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Судувід 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження№ 11-562ас18), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19лютого 2020 року у справі№ 755/9215/15-ц (провадження№ 14-382цс19),у додатковій постанові Верховного Суду від 05квітня 2023рокуу справі№ 756/8257/15.

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні висновки викладені й в постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 456/456/20 (провадження № 61-2042св22), від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц (провадження 19990ск21).

Враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, та зважаючи на те, що ухвалою суду від 14.11.2023 за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Левченка А. О. первісні позовні вимоги залишено без розгляду, відповідно предмет позову змінено, а рішенням суду першої інстанції від 12.03.2024 позов ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області задоволено, колегія суддів вважає, що визначена адвокатом Левченком А. О. сума витрат на правничу допомогу за надання правової допомоги у суді першої інстанції у розмірі 29 900 грн є завищеною.

Приймаючи до уваги надані представником позивача адвокатом Левченком А. О.докази, а також враховуючи принципи співмірності, критерії розумностірозміру витрат, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, її обсягу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача 3 000 грн витрат, понесених на правничу допомогу в суді першої інстанції по 1 500 грн з кожного.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції

За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення або змінює рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права (стаття 376 ЦПК України).

Відповідно дочастин першої,другої статті376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є:1)неповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи;2)недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими;3)невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи;4)порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05.04.2024 підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення клопотання адвоката Левченка А. О. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн витрат, понесених в суді першої інстанції по 1 500 грн з кожного відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 137, 141, 270, 367, 374, 376 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Левченко Артем Олександрович, задовольнити частково.

Додаткове рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левченка Артема Олександровича про винесення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 42, смт. Турбів, Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ: 04326230), Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 42, смт. Турбів, Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ: 44077617) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) 3 000 (три тисячі) гривень витрат, понесених на правничу допомогу в суді першої інстанції по 1 500 (одній тисячі п`ятсот) гривень з кожного відповідача.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 червня 2024 року.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: І. В. Міхасішин

М. В. Матківська