У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.05.2024 року, якою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Чорнобиль Київської області, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,
обрано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком до 19 липня 2024 року включно.
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
( в режимі відео-конференції з використанням власних технічних засобів в системі «EasyCon» )
захисник ОСОБА_8
в с т а н о в и в :
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати більш м`який запобіжний захід підозрюваній ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту за місцем фактичного проживання.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:
Ухвалою слідчогосудді застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виглядітримання підвартою строком до 19 липня 2024 року включно.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
На думку захисника, жоден ризик, передбачений ч.1 ст. 171 КПК України стороною обвинувачення не було доведено.
Також захисник зазначає, що з огляду на відомості про особу підозрюваної, а саме, що вона раніше не судима, має на утриманні хворого чоловіка, сама потребує спостереження у лікарів, наявна можливість обрання щодо підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо ОСОБА_6 , слідчим суддею встановлені наступні обставини.
У провадженні слідчого відділу УСБУ в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Заверсією органудосудового розслідування, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. Так, у серпні 2022 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, але не пізніше 19.08.2022), за добровільною згодою ОСОБА_6 призначено завідуючої незаконно створеного «ГБОУ Херсонской области «Детский сад № 32 города Херсона».
У подальшому, у зв`язку із «прийняттям» Херсонської області в російську федерацію, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28.12.2022, діючи з прямим умислом, вчинила дії щодо реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб Федеральної податкової служби росії незаконно створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області дошкільний навчальний заклад «ГБОУ Херсонской области « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що свідчить про підтримку та реалізацію рішення окупаційної адміністрації ОСОБА_6 .
Таким чином,після зайняття ОСОБА_6 вищевказаної посади дошкільний навчальний заклад м. Херсона - Херсонський ясла-садок №32 Херсонської міської ради, код ЄДРПОУ: 24114501, юридична адреса: АДРЕСА_2 , здійснив перехід на російську навчальну програму та розпочав незаконну діяльність, як «Государственное бюджетное образовательное учреждение (ГБОУ) Херсонской области «Детский сад № 32 города Херсона.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме так званого «департамента образования и науки ВГА Херсонской области» та підтримку дії та рішень представників окупаційної адміністрації щодо інтеграції навчальних закладів м. Херсона в освітню систему держави-агресора рф, 19.08.2022 ОСОБА_6 , перебуваючи в м. Херсон, самовільно зайняла службові приміщення у адміністративній будівлі «Херсонського ясла-садок №32 Херсонської міської ради», діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою завдання шкоди Україні, а також її національним інтересам у сфері освіти та науки, шляхом підтримки дій та рішень окупаційної адміністрації держави-агресора, а саме «ВГА Херсонской области», «департамента образования и науки ВГА Херсонской области», в порушенняЗакону України «Про дошкільну освіту», наказу управління освіти Херсонської міської ради №51-т від 08.09.2022 «Про деякі питання організації освітнього процесу в 2022/2023 навчальному році на період дії воєнного стану», достовірно знаючи, що педагогічні працівники забезпечують дистанційно освітній процес, приступила до виконання своїх обов`язків на займаній посаді.
На виконання покладених на ней обов`язків, ОСОБА_6 , у період з липня по листопад 2022 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений), діючи як «заведующая ГБОУ Херсонской области « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з метою забезпечення належної реалізації рішень окупаційної адміністрації держави-агресора «ВГА Херсонской области», спрямованих на завдання шкоди Україні, а також ефективного виконання задач покладених на ней незаконними органами влади, щодо стабілізації та розвитку сфери освіти у відповідності до законодавства держави-агресора рф, отримувала від т.зв. «департамента образования и науки Херсонской области» дитячи книжки російською мовою, завезені з території рф; забезпечила прийняття на роботу у створений окупаційною адміністрацією заклад дошкільної освіти педагогів та технічних працівників, про що видавала відповідні накази про призначення та звільнення робітників; здійснювала зарахування у дошкільний заклад дітей; затверджувала та підписувала штатні розклади, тарифні відомості; підписувала бухгалтерські документи та інші документи, які необхідні для функціонування незаконного створеного дошкільного закладу.
Також, ОСОБА_6 з метою реалізації рішення окупаційної адміністрації «Об утверждении Положения о системе оплаты труда работников государственных бюджетных образовательных организаций (учреждений) г. Херсона и Херсонской области», затвердженого «Постановлением Совета министров - правительства ВГА Херсонской области» № 37-кк від 20.09.2022, забезпечила виплату заробітної плати працівникам очолюваного нею дошкільного закладу в грошових одиницях рф (рублях).
Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи на території тимчасово окупованого військами держави-агресора міста Херсон, діючи з метою завдання шкоди Україні, у період часу з 19 серпня по 11 листопада 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), з метою завдання шкоди національній безпеці України, в порушення норм чинного законодавства України, а самеЗаконів України «Про національну безпеку України», «;Про дошкільну освіту», підтримала та реалізовувала рішення т.зв. «ВГА Херсонской области», «департамента образования и науки ВГА Херсонской области» та «министерства образования и науки Херсонской области», тобто окупаційної адміністрації держави-агресора щодо інтеграції навчальних закладів Херсонської області в освітню систему російської федерації, фінансування оплати праці працівників навчальних закладів на тимчасово окупованій території у грошових одиницях держави-агресора (рублях), самовільного зайняття службових приміщень у адміністративній будівлі дошкільного навчального закладу.
21.05.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 111-2 КК України.
Слідчим подано клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначено, що остання підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що неможливо запобігти вказаним у клопотанні ризикам шляхом застосування більш м`якого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Задовольняючи клопотанняслідчого,слідчий суддяврахував обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, а також тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винуватою, послався на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Вважав, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить запобіганню доведених ризиків та прийшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так,слідчим суддеювзято доуваги,що у провадженніслідчого відділу УСБУ в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Зауважено,що 21.05.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 111-2 КК України.
Надані судуматеріали кримінальногопровадження містятьвідомості,які свідчатьна данийчас проправильність висновкусуду щодообґрунтованості підозри ОСОБА_6 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Колегія суддіввважає,що слідчийсуддя дійшоввірного висновку,що наявнів матеріалахкримінального провадженнядокази здатніпереконати об`єктивногоспостерігача утому,що ОСОБА_6 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Зважаючи на сукупність отриманих в процесі розгляду клопотання відомостей та даних, що характеризують особу, колегія суддів вважає, що є правильним висновок слідчого судді про існування ризиків, передбачених п.1,2, 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що існує ризик того,що ОСОБА_6 розуміючи наслідки вчиненого, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винною у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді і щодо наявності таких ризиків: впливу на свідків з метою зміни, спотворення або відмови їх від дачі показань, знищення або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки на цей час не проведено в повному обсязі всіх необхідних слідчих дій.
За такого, не є слушними доводи апелянта відносно того, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України
Враховуючи фактичні обставини інкримінованого кримінального правопорушення підозрюваній, його суспільну небезпечність, вчинення злочину в умовах воєнного стану, її співпрацю з представниками держави- агресора, що підвищує ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, встановлені ризики, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Твердження захисника, що зважаючи на дані про особу підозрюваної, а саме, що вона має постійне місце проживання, раніше не була судима, має на утриманні хворого чоловіка, то до неї може бути застосований інший, більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не є слушними, оскільки ці обставини суттєво не зменшують наявні ризики.
Слідчим суддею при розгляді клопотання не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли вплинути на правильність прийнятого ним рішення.
З огляду на наведене апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.05.2024 року, щодо ОСОБА_6 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2024 |
Оприлюднено | 17.06.2024 |
Номер документу | 119730908 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні