Постанова

від 14.06.2024 по справі 517/713/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/994/24

Справа № 517/713/18

Головуючий у першій інстанції Гончар І. В.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одеса справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Перехрестівської сільської ради Захарівського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішення про приватизацію землі, визнання недійсним державного акту на землю,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Перехрестівської сільської ради Захарівського району Одеської області та ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішення про приватизацію землі, визнання недійсним державного акту на землю. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Перехрестове Фрунзівського району Одеської області. Її батьками є ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Надалі у зв`язку з укладенням шлюбу позивач змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». У період з 1991 по 1995 роки позивачка та відповідач ОСОБА_2 проживали окремо - позивачка проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 у житловому будинку по АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_2 проживав в с. Онилове Фрунзівського району Одеської області разом зі своїми батьками, братом і сестрою. Позивачка повідомила, що вона та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі та є батьками неповнолітніх дітей. На теперішній час позивачка й надалі проживає у будинку по АДРЕСА_1 разом зі своїми неповнолітніми дітьми. Мати позивачки - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Право власності та інші речові права на житловий будинок, в якому проживає позивачка, в електронних реєстрах не зареєстровані і архівна справа на нього відсутня. Після смерті матері позивачка стала готувати документи для реєстрації свого права власності на будинок, проте було встановлено, що присадибна ділянка, на якій розташований будинок, оформлена по праву власності на відповідача ОСОБА_2 . З огляду на це, позивачка вказує, що вона позбавлена можливості зареєструвати за собою право власності на будинок, будівництво якого було закінчене до 05.08.1992 року, а також приватизувати присадибну ділянку, на якій розташований цей будинок (т. 1, а.с. 2-25).

Рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 07.10.2019 року у задоволені позовних вимог вирішено відмовити (т. 1, а.с. 162-164).

10.12.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суд із апеляційною скаргою на рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 07.10.2019 року, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що відповідач ОСОБА_2 на день прийняття оспорюваного рішення сільради від 21.01.1994 року не мав права на приватизацію зазначеної у ньому земельної ділянки, оскільки не був її користувачем, не був власником та не проживав у житловому будинку, розташованому на цій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . З огляду на це, апелянт вважає неправильним висновок суду першої інстанції на те, що відповідач ОСОБА_2 мав право на приватизацію вказаної ділянки, оскільки на момент видачі державного акту на право власності на земельну ділянку проживав спільно однією сім`єю з ОСОБА_1 в будинку за вказаною адресою та користувався даною земельною ділянкою. Також, на думку апелянта, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що трирічний строк позовної давності у спорі, що виник між сторонами, сплинув, оскільки суд не зазначив обставин та відповідних їм доказів, з яких було зроблено даний висновок (т. 1, а.с. 170-173).

Постановою Одеського апеляційного суду від 31.08. 2021 року (головуючий суддя Сєвєврова Є.С.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2019 року змінено в частині мотивування (т. 1, а.с. 232-236).

16.11.2022 року постанову Одеського апеляційного суду від 31.08.2021 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т. 2, а.с. 44-50).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.12.2022 року (головуючий суддя - Полікарпової О.М.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду (т. 2, а.с. 54).

Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 07 березня 2023 року №190/0/15-23 суддю ОСОБА_7 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 року, справа була розподілена на колегію суддів: головуючий суддя Воронцова Л.П., судді Ігнатенко П.Я., Склярська І.В. (т. 2, а.с. 137).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.04.2023 року (головуючий суддя Воронцова Л.П.) справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду (т. 2, а.с. 141).

На підставі рішення Вищої ради правосуддя №567/0/15-23 від 30.05.2023 року (зі змінами відповідно до рішення №572/0/15-23 від 31 травня 2023 року), з урахуванням п. 3.9. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28.12.2018 року, достроково закінчено відрядження суддів Херсонського апеляційного суду до Одеського апеляційного суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 року, цивільна справа була розподілена на колегії суддів: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М. (т. 2, а.с. 163).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.06.2023 року справу було прийнято до свого провадження та призначено до розгляду (т. 2, а.с. 164-166).

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Сторони, належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися. В матеріалах справи наявна заява Затишнянської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо розгляду справи за їх відсутності (т.2,а.с.180). 23.05.2024 року від представника позивача (апелянта) адвоката Корой І.Д. надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю та безпосередньо апелянта, апеляційну скаргу просили задовольнити (т.2,а.с.201-202). 17.05.2024 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату (т.2,а.с.200). З огляду на зазначене, зважаючи при цьому на необґрунтованість поданої відповідачем по справі заяви про відкладення розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку щодо можливість розгляду справи по суті, у відповідності до положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Дослідивши наявні матеріали справи, апеляційним судом встановлено наступні обставини справи.

ОСОБА_8 , 1978 року народження, є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 7).

Відповідно до виписки з погосподарської книги за 1991 - 1995 роки № 5 пос. Перехрестове в будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (т. 2, а.с. 6).

Згідно із витягом з погосподарської книги № 3 Онилівської сільської ради за 1991 - 1995 рік, об`єкт ПГО №117 у вказаному господарстві проживали: ОСОБА_10 , 1950 року народження; ОСОБА_11 , 1955 року народження; ОСОБА_2 , 1975 року народження; ОСОБА_12 , 1987 року народження; ОСОБА_13 , 1972 року народження (т. 2, а.с. 8).

01.06.2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб (т.1,а.с.9), який розірвано рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 17 червня 2015 року (справа № 517/546/15-ц) (т. 1, а.с. 10).

На підставі рішення 13 сесії ХХІ скликання Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області від 21 січня 1994 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,19 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 38).

01.12.2009 року ОСОБА_2 виданий державний акт серія ЯИ № 115890 на право власності на земельну ділянку адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 20).

Із копії облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки вбачається, що головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , яка зареєстрована на території сільської ради 23 січня 1964 року. У вказаному господарстві також зареєстровані: ОСОБА_1 , 1978 року народження, ОСОБА_14 , 1994 року народження, ОСОБА_15 , 1998 року народження, ОСОБА_16 , 2006 року народження, ОСОБА_17 , 2006 року народження, ОСОБА_2 , 1975 року народження (т. 1, а.с. 115).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, про що Фрунзівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану було складено відповідний актовий запис № 249 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 15).

Згідно з довідкою ДКП «Фрунзівське бюро технічної інвентаризації» від 07.11. 2018 року № 131 архівна справа на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутня. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 власниками вказаного житлового будинку за реєстровими книгами реєстрації нерухомого майна, яке належить громадянам в с. Перехрестове Захарівського району Одеської області, не значиться (т. 1, а.с. 17).

Згідно із випискою з погосподарської книги за 2016-2020 роки № 2 по с. Перехрестове в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проживають: ОСОБА_4 , 1969 року народження (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_1 , 1978 року народження, ОСОБА_15 , 1998 року народження, ОСОБА_16 , 2006 року народження, ОСОБА_17 , 2006 року народження (т. 1, а.с. 14).

Приймаючи оскаржуване рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходи із того, що оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх суд вважає, що на момент видачі державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_2 проживав спільно однією сім`єю з ОСОБА_1 в будинку за адресою АДРЕСА_1 та користувався даною земельною ділянкою, тобто мав право на її приватизацію.

Окрім наведеного,також зазначено,що післявступу ЗУвід 01.07.2004року «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» ОСОБА_4 належним чиномправо власностіна житловийбудинок заадресою АДРЕСА_1 не оформила.Після смерті ОСОБА_4 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 у встановленізаконом строкиспадкове майноне прийнялата ненадала досуду доказівпро зверненняїї довідповідних органівдля реєстраціїправа власності.З урахуванням вищевказаних обставин, трирічний строк позовної давності у спорі, що виник між сторонами, сплинув.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Матеріалам справивстановлено,що заперіод з 1991-1995 роки за адресою: АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою № 5 (т. 2, а.с. 6).

Згідно копію витягу з погосподарської книги № 3 Онилівської сільської ради, також наявного в матеріалах справи, станом на періодз 1991-1995рік,відповідач ОСОБА_2 ,1975року народженняпроживав натериторії Онилівськоїсільської ради,а самеоб`єктПГО №117. Увказаному господарствітакож проживали: ОСОБА_10 ,1950року народження; ОСОБА_11 ,1955року народження; ОСОБА_12 ,1987року народження;та ОСОБА_13 ,1972року народження (т. 2, а.с. 8).

Згідно копії облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки вбачається, що головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , яка зареєстрована на території сільської ради з 23 січня 1964 року. При цьому, у вказаному господарстві також зареєстровані: ОСОБА_1 , 1978 року народження, ОСОБА_14 , 1994 року народження, ОСОБА_15 , 1998 року народження, ОСОБА_16 , 2006 року народження, ОСОБА_17 , 2006 року народження, ОСОБА_2 , 1975 року народження (т. 1, а.с. 115). Відомостей щодо реєстрації ОСОБА_2 за адресою вказаного домоволодіння на момент передачі останньому у приватну власність земельної ділянки 0,19 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , згідно рішення 13 сесії ХХІ скликання Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області від 21 січня 1994 року, в свою чергу в матеріалах справи відсутні. Також наявні матеріали справи в свою чергу не містять відомості й щодо проживання відповідача за вказаною адресою. З огляду на наведені обставини справи та діючі правові норми на момент здійснення відповідної передачі відповідачу вказаної земельної ділянки, а саме щодо підстав для здійснення такої передачі, враховуючи при цьому пояснення безпосередньо відповідача по справі, надані в судовому засідання під час здійснення розгляду справи в суді апеляційної інстанції (під головуванням судді Сєвєрової Є.С.) та неспростовані в подальшому останнім, згідно яких останній почав проживати за вищезазначеною адресою лише з 2009 року, апеляційний суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення заявлених позовним вимог.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити також щодо помилкових висновків суду першої інстанції в частині пропуску позивачем строку позовної давності та наявності підстав для їх застосування, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на момент вчинення відповідачем відповідних дій, згідно копії погосподарської книги № 3, головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 була ОСОБА_4 , яка зареєстрована на території сільської ради з 23 січня 1964 року. Зазначені відомості також підтверджуються долученою до матеріалів справи копією облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки. З огляду на вказане, саме ОСОБА_4 , як голова домогосподарства за вказаною адресою та за якою відповідно був закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі, була наділена правом на вчинення дій, спрямованих на проведення відповідної державної реєстрації. При цьому, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (т. 1, а.с. 15). Позивач ОСОБА_1 в свою чергу є донькою померлої ОСОБА_4 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (т.1,а.с.7), яка в свою чергу у відповідності до положень ст. 1222 ЦК України є спадкоємцем після смерті останньої, а тому саме з моменту смерті ОСОБА_4 у останньої виникло відповідне право ініціювати питання щодо проведення даної реєстрації, зважаючи при цьому, що позивач в свою чергу продовжувала проживати за адресою: АДРЕСА_1 й після смерті своєю матері, а тому відповідно строк позовної давності в даному випадку підлягає обрахунку саме з моменту смерті ОСОБА_4 , 02.11.2017 року, оскільки саме з вказаного моменту у позивача виникло право на звернення до суду із відповідними позовними вимогами за захистом свого порушеного права.

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки наведені апелянтом доводи знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, апеляційний суд у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 07.10.2019 року із ухваленням нового про задоволення заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове.

Визнати незаконним та скасувати рішення 13 сесії XXI скликання від 21.01.1994 Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1900 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Визнати недійсним державний акт державного акту на право власності на земельну ділянку ЯИ № 115890, виданого 01.12.2009 Перехрестівською сільською радою Фрунзівського району Одеської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0953600153.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

С.М. Сегеда

Р.Д. Громік