Ухвала

від 09.09.2024 по справі 517/713/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

09 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 517/713/18

провадження № 61-10078ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чирки Ольги Олегівни на постанову Одеського апеляційного суду

від 14 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Перехрестівської сільської ради Захарівського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення про приватизацію землі, визнання недійсним державного акта на землю та

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Перехрестівської сільської ради Захарівського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення про приватизацію землі, визнання недійсним державного акта на землю.

Вказувала, що у період з 1991 до 1995 року вона проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 у житловому будинку на АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 - в с. Онилове Фрунзівського району Одеської області.

У 2003 році зареєструвала із ОСОБА_1 шлюб, який рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 17 червня 2015 року було розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 , яка була головою домогосподарства на АДРЕСА_1 .

Право власності та інші речові права на вказаний будинок, в якому вона наразі проживає із неповнолітніми дітьми, ні за ким не зареєстровано.

Після смерті матері вона розпочала підготовку документів для оформлення права власності на домоволодіння на АДРЕСА_1 та дізналась, що право власності на земельну ділянку, за цією ж адресою, відповідно до державного акта серії

ЯИ № 115890, виданого 01 грудня 2009 року Перехрестівською сільською радою Фрунзійвського району Одеської області на підставі рішення 13 сесії ХХІ скликання від 21 січня 1994 року, зареєстровано за ОСОБА_1 .

Посилаючись на те, що позбавлена можливості зареєструвати за собою право власності на житловий будинок, який був закінчений будівництвом до 05 серпня 1992 року, а також приватизувати земельну ділянку, на якій вказаний будинок розташований, ОСОБА_2 просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення 13 сесії XXI скликання від 21 січня 1994 року Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею

0,1900 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 115890, виданий 01 грудня 2009 року Перехрестівською сільською радою Фрунзівського району Одеської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0953600153, за яким

ОСОБА_1 , який проживає в с. Онилове Фрунзівського району Одеської області,

07 жовтня 2019 року рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області в задоволенні позову відмовлено.

31 серпня 2021 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2019 року змінено, шляхом зміни мотивувальної частини. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

16 листопада 2022 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу

ОСОБА_2 задоволеночастково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

14 червня 2024 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове.

Визнано незаконним та скасовано рішення 13 сесії XXI скликання від 21 січня

1994 Перехрестівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1900 га, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку

ЯИ № 115890, виданого 01 грудня 2009 року Перехрестівською сільською радою Фрунзівського району Одеської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0953600153.

14 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чирка О. О. через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 14 червня 2024 року, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

08 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.

Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2023 року в справі № 910/5958/20, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах, а саме щодо застосування статті 140 Земельного кодексу України за позовами про визнання недійсними державних актів на право власності на землю та відповідних рішень органів місцевого самоврядування у випадку припинення права власності на земельну ділянку за рішенням суду, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та витребування матеріалів справи.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чирки Ольги Олегівни на постанову Одеського апеляційного суду від 14 червня 2024 року.

Витребувати з Фрунзівського районного суду Одеської області цивільну справу

№ 517/713/18 за позовом ОСОБА_2 до Перехрестівської сільської ради Захарівського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення про приватизацію землі, визнання недійсним державного акта на землю.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

Є. В. Петров

В. В. Пророк