Рішення

від 23.05.2024 по справі 477/752/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/752/21

Провадження №2/477/450/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої у справі судді Саукової А. А.

за участі секретаря судового засідання Пихтін О. О.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Садове товариство «Джерело», про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та садовим будинком,

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та садового будинку, що розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1 шляхом звільнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_3 , який є рідним батьком позивача був членом садового товариства «Джерело», яке розташоване в селі Зайчевське Вітовського району Миколаївської області та мав у користуванні земельну ділянку № НОМЕР_1 , де у 1990 році збудував садовий будинок. Через похилий вік, за заявою ОСОБА_3 , його було виключено зі членів садового товариства. Рішенням загальних зборів від 08.06.2019 року, позивача було включено членом садового товариства «Джерело» з наданням у його користування земельної ділянки № НОМЕР_1 та садового будинку, який належав його батькові. Окрім того, за заявою позивача, йому було також надано у користування земельну ділянку АДРЕСА_1 . 15 березня 2019 року з відповідачем було укладено шлюб. 10 травня 2019 року в позивача стався ішемічний інсульт, через що було присвоєно інвалідність першої групи. З моменту хвороби відповідач відмовилась надалі проживати з позивачем, однак земельні ділянки та садовий будинок не звільнила. Садовий будинок є придатним для проживання, але право власності ані батько позивача, ані позивач не зареєстрували.

Відповідач не бажає у добровільному порядку виселитись із спірного житла, чинить перешкоди у користуванні садовим будинком та земельними ділянками, у зв`язку з цим позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання сторони по справі не з`явилися.

Від ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення по справі.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі позивача, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенню.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час судового засідання повідомлялася відповідно до положень ст.128, 130 ЦПК України.

Третя особа: Садове Товариство «Джерело» свого представника в судове засідання не направили, про дату, місце та час судового засідання повідомлялися відповідно до положень ст.128, 130 ЦПК України.

Ухвалою суду від 30 квітня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

04 червня 2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією родиною, визнання прав забудовника та права власності на будівельні матеріали, яка прийнята до розгляду ухвалою від 04 червня 2021 року.

28 липня 2021 року позивач надав до суду уточнену позовні заяву в частині стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 04 серпня 2021 року постановлено призначити по даній справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинити провадження по справі.

01 грудня 2021 року на адресу Жовтневого районного суду Миколаївської області надійшло письмове повідомлення від судового експерта ОСОБА_6 про неможливість дачі висновку у цивільній справі № 477/752/21.

Ухвалою суду від 07 грудня 2021 року провадження у справі відновлено.

Ухвалою від 04 лютого 2022 року зустрічну позовну заяву залишено без розгляду, підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою від 25 квітня 2023 року цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Сауковою А. А.

Ухвалою суду від 29 січня 2024 року залучено у справу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як представника позивача, опікуна недієздатного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 13 травня 2024 року постановлено здійснювати розгляд справи в заочному порядку за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності досліджені докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до Довідки від 21.12.2020 року виданої Садівничим товариством «Джерело», гр. ОСОБА_1 у відповідності до його заяви від 03.05.2017 року щодо вступу у товариство та взяття у користування земельної ділянки за № 137 площею 0,0791 га є членом товариства. Крім цього, згідно з заявою від 01.05.2019 року його батько ОСОБА_3 користувача ділянкою № НОМЕР_1 щодо вибуття з членів товариства та прохання переоформити ділянку за № НОМЕР_1 на свого сина ОСОБА_1 та заяви ОСОБА_1 з проханням надати йому у користування земельну ділянку за № НОМЕР_1 площею 0,1232 га, на якій знаходиться двоповерховий садовий будинок площею 0,0042 га (загальна площа ділянки № 136 дорівнює 0,1274 га) він є також користувачем земельної ділянки за № 136. Обидві ділянки знаходяться (примикають) на АДРЕСА_2 .

Факт переходу земельної ділянки № НОМЕР_1 від одного користувача ОСОБА_3 до іншого ОСОБА_1 затверджено загальними зборами членів товариства від 08.06.2019 року, відповідно до витягу доданого до матеріалів справи.

Відповідно до Довідки від 08.04.2021 року, виданої Садівничим товариством «Джерело» ОСОБА_1 є членом товариства з 2017 року та має у відповідності до технічної документації з інвентаризації земель товариства за 2013 рік у користуванні земельні ділянки за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 загальною площею 0, 2065 га, які знаходяться на вулиці Яблуневій товариства. На земельній ділянці за № 136 розташовано двоповерховий садовий будинок площею, згідно вищезазначеної інвентаризації земель, 0,0042 га, який було побудовано в термін з 1990 р. по 1992 р. В подальшому, з 2017 року, будинок було модернізовано: зроблене зовнішнє утеплення та прибудова, тож площа будинку зазнала змін.

Згідно відповіді на адвокатський запит від 04.04.2021 року № 4 на № 23 від 03.04.2021 року стосовно визначення особи та підстав на яких вона мешкає на земельній ділянці № НОМЕР_1 та користується земельними ділянками за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які знаходяться на АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_5 з 2016 року з дозволу ОСОБА_3 , який на той час був користувачем цієї земельної ділянки. ОСОБА_5 , на той час ОСОБА_7 , була в громадянському шлюбі з сином ОСОБА_3 ОСОБА_1 . Тобто, з 2016 року вона мешкала як жінка ОСОБА_1 , а вже з 2020 року, після розлучення, як колишня жінка ОСОБА_1 .

Дослідивши докази в межах заявлених суду вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, якіж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначено у статті 16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Попри те, що вимога «про усунення перешкод у користуванні майном та його повернення» прямо не передбачена законодавством, такий спосіб захисту є найефективнішим.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із частиною першою статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно з положень частин другої ст. 386 ЦК України власник, який має право передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинене нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

На підставі ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що позивач є користувачем садового будинку та земельних ділянок № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , що підтверджуються наданими доказами, а відповідач чинить перешкоди у користуванні садовим будинком та земельними ділянками порушуючи права позивача.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат,пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Із змісту ст. 137 ЦПК України вбачається, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ордером про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_8 надає правову допомогу ОСОБА_1 , відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги сплатив адвокату Душаченко Ірині Сергіївні за надані послуги 7000, 00 грн., тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 7000,00 грн. витрат на правову допомогу.

На підставістатті 141 ЦПК Україниз відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Садове товариство «Джерело», про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками та садовим будинком, задовольнити повністю.

Усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та садового будинку, що розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1 шляхом звільнення її відповідачем.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

третя особа: Садове Товариство «Джерело», адреса: 54000 м. Миколаїв, вул. Чкалова, 208, ЄДРПОУ: 23090253;

Повний текст рішення складено 23 травня 2024 року.

Суддя А.А.Саукова