Ухвала

від 11.06.2024 по справі 925/220/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"11" червня 2024 р. м. Київ Справа№ 925/220/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Михальської Ю.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПК - ФІТ"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 20.03.2024

у справі № 925/220/16 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Укрексімбанк України" у м. Черкасах

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Амісот"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 у справі № 925/220/16 прийнято справу № 925/220/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Укрексімбанк України" у м. Черкасах до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амісот" про визнання договору недійсним до свого провадження. Справу поновлено за збереженими у суді документами. Повернуто скаргу від 18.03.2024 на дії (бездіяльність) державного виконавця Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПК-ФІТ"без розгляду.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПК - ФІТ" (30.03.2024 через "Електронний суд") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПК - ФІТ" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 у справі № 925/220/16, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Шаптала Є.Ю., Михальська Ю.Б.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 у справі № 925/220/16 щодо повернення без розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПК-ФІТ" від 18.03.2024 на дії (бездіяльність) державного виконавця скасувати та передати скаргу на розгляд суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/220/16. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПК-ФІТ" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 у справі № 925/220/16.

09.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 925/220/16.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. та суддя Шаптала Є.Ю., який входить до складу колегії суддів, але не є суддею-доповідачем, з 08.04.2024 по 12.04.2024 включно перебували на підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України, а суддя Михальська Ю.Б., яка входить до складу колегії суддів, але не є суддею-доповідачем, з 06.04.2024 по 12.04.2024 включно перебувала у відрядженні.

Дослідивши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПК-ФІТ" та доданих до неї документів, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 у справі № 925/220/16 підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПК-ФІТ" адвокатом Атамась Іриною Миколаївною, власним електронним підписом з використанням підсистеми ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПК - ФІТ" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 - залишено без руху. Строком десять днів надано можливість усунути недоліки скаги, шляхом надання доказів про наявність електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами у Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПК-ФІТ".

Станом на 11.06.2024 до суду повернулось поштове відправлення з відміткою "адресат відстуній за вказаною адресою", також у матеріалах справи наявна довідка про доставку ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 до Електронного кабінету представника скаржника - Атамась Ірини Миколаївни.

Суд апеляційної інстанції враховує також наступне.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 роз`яснено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до п. 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Також, 18 жовтня 2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, серед іншого, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

Частиною 4 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В силу дії частини 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже у відповідності до статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідач-1 діючи саме як юридична особа, зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, який станом на 18 грудня 2023 (день винесення оскаржуваної ухвали) не зареєстрований скаржником.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що разом з апеляційною скаргою, подано заяву в якій останній повідомляє суд про неможливість реєстрації відповідачем-1 електронного кабінету у зв`язку з тим, що така реєстрація суперечить релігійним переконанням його керівника Зайковського В.В., яка відхилена судом апеляційної інстанції з вищенаведених підстав, зокрема, що обовязок реєстрації електронного кабінету покладено на юридичну особу, яка наділена права ми та обов"язками як суб"єкт цивільного законодавства.

Відповідно до абзацу 3 частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Під поняттям "юридична особа" передбачається фірма, підприємство (компанія) або організація, яка пройшла процес реєстрації в передбаченому законом порядку. У найменуванні юридичної особи повинна бути зазначена його організаційно-правова форма, а також індивідуальне найменування.

Обов`язкові ознаки юридичної особи:

- наявність установчих документів, в яких відбивається система органів управління і відповідні підрозділи для відповідних функцій, закріплених статутом юридичної особи;

- володіння майном; це статутний фонд юридичної особи, самостійний баланс; виявом цієї самостійності є також наявність у компанії банківського рахунку;

- здатність нести самостійну майнову відповідальність за результати своєї господарської діяльності; відповідати за свої борги майном компанії; при цьому, у випадках, встановлених законом або установчими документами, засновники і учасники юридичної особи можуть нести субсидіарну (додаткову) майнову відповідальність за його зобов`язаннями.

- можливість виступати позивачем і відповідачем у суді.

Відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України засновник юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її засновника, крім випадків, встановлених статутом та законом.

Також, відповідно до статті 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Також товариство не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідач-1 - саме як юридична особа зобов`язаний зареєструвати "Електронний кабінет", а абзац 3 частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України стосується виключно фізичних осіб (адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти), які повинні зареєструвати електронний кабінет, однак по причині їх релігійних переконань звільнені від такого обов`язку.

Суд апеляційної інстанції вказував скаржнику і на те, що особа - директор з відповідними релігійними переконаннями, не обмежена можливістю уповноважити на вчинення відповідної дії особу, котра не має релігійних переконань щодо цього, з урахуванням п. 23 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, згідно якого користувачі ЄСІТС можуть надавати (відкликати) іншим користувачам ЄСІТС право на доступ до інформації, що міститься у власних Електронних кабінетах, та право на вчинення за допомогою засобів Електронного кабінету дій від свого імені, які вважатимуться такими, що вчинені користувачем особисто.

В той же час, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що введення ЄСІТС пов`язане і з тим, що зазвичай не реєстрація юридичної особи спрямована саме на зловживання процесуальними правами щодо аргументації своїх скарг не повідомленням судом та сторонами про винесені процесуальну рішення, та подані процесуальні документи. Тож введення таких норм направлене задля досягнення завдань судочинства (в тому числі й господарського), котрим в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України зобов`язані керуватися суд та учасники судочинства, і котре превалює над будь-яким іншим міркуванням в судовому процесі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 903/1151/23.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Приписами ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України ,України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України зокрема, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПК - ФІТ" на Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 у справі N 925/220/16 підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПК - ФІТ" на Господарського суду Черкаської області від 20.03.2024 у справі № 925/220/16 - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

Ю.Б. Михальська