Рішення

від 03.06.2024 по справі 906/1369/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1369/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

за участю прокурора: Ревелюк Т.О., службове посвідчення №071187 від 01.03.2023;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коростенської міської ради (м.Коростень Житомирської області)

до Приватного підприємства "Контур 27" (м.Київ)

про стягнення доходу, одержаного від безпідставно збереженого майна, на суму 1606879,65грн.

Керівник Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коростенської міської ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Контур 27" 1606879,65грн безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1810700000:01:015:0032, площею 2,4319га, за адресою: вул.Шатрищанська, 59, м.Коростень, Житомирська область.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що ПП "Контур 27" використовує земельну ділянку, на якій розміщене належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, без оформлення належним чином права користування землею та його державної реєстрації, чим порушує вимоги Земельного кодексу України Закону України "Про оренду землі". Стверджує, що вказане свідчить про безпідставне збереження відповідачем коштів у вигляді орендної плати, яка повинна надходити до місцевого бюджету.

Ухвалою суду від 18.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.11.2023.

13.11.2023 від представника відповідача надійшли до суду надійшли письмові пояснення по суті справи від 07.11.2023 та клопотання про залишення позову без розгляду від 07.11.2023.

Ухвалою суду від 20.11.2023 письмові пояснення та клопотання про залишення позову без розгляду від 07.11.2023 повернути відповідачу без розгляду; відкладено підготовче засідання на 12.12.2023.

11.12.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 07.11.2023 про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України (т.1, а.с.137-141).

13.12.2023 від представника відповідача надійшли письмові пояснення по суті справи від 07.11.2023, за змістом яких останній просить суд у задоволенні позовних вимог прокурора відмовити у повному обсязі та зазначає, що стягнення доходу, одержаного від безпідставно збереженого майна, за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1810700000:01:015:0032, площею 2,4319га, за адресою: вул.Шатрищанська, 59, м.Коростень, Житомирська область було предметом судового розгляду у справі 906/270/18. Так, рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.12.2028, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 в задоволенні позову відмовлено. Під час розгляду справи №906/270/18 було досліджено питання правомірності заявлених позовних вимог та обраного прокурором способу захисту порушених прав. Крім того, позивачем належним чином не встановлено розмір безпідставно збережених коштів, а надано додаток до рішення органу місцевого самоврядування, розрахунок за яким не розтлумачено та не зазначено на підставі чого його було виконано, як і не надано документів з яких би можливо було встановити нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Відтак, заявлена до стягнення сума є необґрунтованою, та не може бути стягнута з відповідача, оскільки позовна заява не містить обґрунтувань її розрахунку, не підтверджується належними та допустимими доказами (т.1, а.с.160-164).

В судовому засіданні 12.12.2023 суд оголосив перерву до 29.01.2024, згідно з ч.5 ст. 183 ГПК України.

19.12.2023 від Коростенської окружної прокуратури надійшло заперечення №52-11625вих23 від 13.12.2023 на клопотання представника відповідача від 07.11.2023 про залишення позову без розгляду, в якому останній просить суд відмовити в його задоволенні за безпідставністю (т.1, а.с.171-185).

09.01.2024 від представника позивача заперечення №3 від 05.01.2024 на клопотання представника відповідача від 07.11.2023 та письмові пояснення, в якому останній вказує про обґрунтованість заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач у період з 01.11.2018 по 30.10.2021 був власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці комунальної власності. З дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна ПП "Контур 27" став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме з цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також сплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч.1 ст.1212 ЦК України (т.1, а.с.202-207).

Ухвалою суду від 29.01.2024 відкладено розгляд клопотання представника відповідача від 07.11.2023 про залишення позову без розгляду до наступного судового засідання; продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 27.02.2024.

Ухвалою суду від 27.02.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача від 07.11.2023 про залишення позову без розгляду відмовлено; відкладено підготовче засідання на 26.03.2024.

На адресу суду 26.03.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування Коростенської окружної прокуратури Житомирської області копію документа про нормативну-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810700000:01:015:0032, площею 2,4319 га, за адресою: вул.Шатрищанська, 59, м.Коростень, Житомирська область (т.2, а.с.1-2).

Ухвалою суду від 26.03.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача від 26.03.2024 про витребування доказів; відкладено підготовче засідання на 23.04.2024.

Ухвалою суду від 23.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1369/23 до судового розгляду по суті на 03.06.2024.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвала Господарського суду Житомирської області від 23.04.2024, яка направлялась на юридичну адресу відповідача, повернута органом поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Судом також враховується, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових актів та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості прибути в судове засідання особисто чи направити свого представника.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ПП "Контур 27" на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель і споруд №639 від 01.04.2013, належали на праві приватної власності нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: вул. Шатрищанська, 59, м. Коростень (т.1, а.с.30-37).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 1810700000:01:015:0032, площею 2,4319 га, яка розташована за адресою: вул.Шатрищанська, 59, м.Коростень, належить до комунальної власності Коростенської міської ради (а.с.28-29).

Рішенням Коростенської міської ради від 22.12.2016 №526 затверджено "Порядок визначення та відшкодування Коростенській міській раді збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю" (далі - Порядок) (т.1, а.с.38-39).

Відповідно до п.5.1. Порядку у разі використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, збитки визначаються з моменту виявлення користування земельною ділянкою, переходу права власності на нерухоме майно, або наявності іншого підтвердження фактичного користування даною земельною ділянкою.

Рішенням Коростенської міської ради від 22.12.2016 №527 створено Комісію по визначенню та відшкодуванню Коростенській міській раді збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю (далі - Комісія міської ради) (т.1, а.с.46).

Коростенською міською радою направлено на адресу ПП "Контур 27" повідомлення від 30.01.2017, вих.№02-16-01/155 про необхідність прибути до виконавчого комітету Коростенської міської ради для укладення договору про добровільне відшкодування збитків, у зв`язку з використанням земельної ділянки за адресою: вул.Шатрищанська, 59, м.Коростень, без правовстановлюючих документів (т.1, а.с.48-49).

Згідно з п.5.3. Порядку суб`єкт господарювання, який отримав повідомлення про нарахування збитків, та їх сплату, які виникли внаслідок використання земельної ділянки з порушенням законодавства про плату за землю та пропозицію щодо укладення договору про добровільне відшкодування збитків повинен, у визначений у повідомленні термін, укласти договір про добровільне відшкодування збитків.

Коростенською міською радою повторно направлено на адресу ПП "Контур 27" повідомлення від 07.02.2017, вих. № 02-16-01/214 про необхідність прибути до виконавчого комітету Коростенської міської ради для укладення договору про добровільне відшкодування збитків, у зв`язку з використанням земельної ділянки за адресою: вул.Шатрищанська, 59, м.Коростень, без правовстановлюючих документів (т.1, а.с.50-51).

Відповідно до аб.2 п.5.3. Порядку у разі неявки та незгоди заключити договір про добровільне відшкодування збитків у визначений термін, суб`єкту направляється повідомлення про те, що матеріали направляються на розгляд комісії, створеної Коростенською міською радою.

Коростенською міською радою направлено на адресу ПП "Контур 27" повідомлення від 14.03.2017, вих. №02-16-01/420 про запрошення на Комісію міської ради, однак, представник ПП "Контур 27" на засідання комісії не прибув (т.1, а.с.52-53).

Коростенською міською радою направлено ПП "Контур 27" повторне повідомлення від 07.06.2017, вих. №02-16-01/946 про запрошення на Комісію міської ради (т.1, а.с.54-55).

У свою чергу, ПП "Контур 27" направлено виконкому Коростенської міськради лист вих. № 21/06-17 від 21.06.2017 про неможливість прибути на Комісію та заявило клопотання про перенесення засідання Комісії міської ради на іншу дату (т.1, а. с. 56).

Коростенська міська рада направила 10.07.2017 ПП "Контур 27" повідомлення № 02-16-01/1247 від 10.07.2017 про чергову дату засідання Комісії та виклик представника ПП "Контур 27"(т.1, а.с. 57-58), однак відповідач представника на засідання Комісії не направив.

Згідно з п.7.1. Порядку при відмові добровільної сплати збитків, матеріали виносяться на Комісію міської ради та складається акт. Після затвердження акту про визначення збитків рішенням Коростенської міської ради, у термін 15 робочих днів суб`єктам направляються повідомлення про необхідність відшкодування збитків.

В подальшому, рішенням Коростенської міської ради №798 від 31.08.2017 затверджено Акт Комісії міської ради, за яким сума збитків, нанесених Коростенській міській раді у зв`язку з використанням ПП "Контур 27" земельної ділянки з кадастровим номером 1810700000:01:015:0032, площею 2,4319 га, яка розташована за адресою: вул. Шатрищанська, 59, м. Коростень, з порушенням вимог земельного законодавства за період з 22.01.2015 по 15.08.2017 становить 1 176 019, 33грн (т.1, а.с.59-60).

Коростенською міською радою 11.09.2017 направлено ПП "Контур 27" повідомлення від 11.09.2017, вих.№ 02-16-01/1602 про прийняте рішення та пропозицію щодо добровільного відшкодування вказаної суми збитків (т.1, а. с. 61-62).

Однак відповідач суму збитків у добровільно не відшкодував.

За вказаних обставин, Коростенською місцевою прокуратурою заявлено позов до ПП "Контур 27" про стягнення збитків у розмірі 1 176 019,33грн, за використання земельної ділянки площею 2,4319 га, за адресою: вул.Шатрищанська, 59, м.Коростень, кадастровий номер 1810700000:01:015:0032, без правовстановлюючих документів.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.12.2018 у справі №906/270/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019, в задоволенні вказаного позову відмовлено з підстав невірного визначення прокурором правових підстав для захисту порушених інтересів держави, а також недоведеністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді (т.1, а.с.144-153).

В подальшому, а саме 31.05.2021, 06.09.2021, та 20.01.2022 Коростенською окружною прокуратурою скеровано запити до Коростенської міської ради з проханням надати інформацію та документи, щодо стану врегулювання вищезазначеного питання, а саме чи зверталися представники ПП "Контур 27" протягом 2019-2021 років до Коростенської міської ради, її виконавчого комітету, з листами (заявами) щодо укладення договору оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул.Шатрищанська, 59, м.Коростень, а також листами з викладенням причин не укладення договору оренди земельної ділянки (т.1, а.с.63-68).

Листом від 16.06.2021 міською радою поінформовано прокуратуру про те, що з метою здійснення розрахунку суми збитків щодо суб`єктів господарювання, які користуються земельними ділянками без правовстановлюючих документів, міською радою на адресу ГУ ДПС у Житомирській області скеровано запит щодо отримання інформації про сплату ПП "Контур 27" орендної плати за землю за користування земельними ділянками комунальної власності, проте відповідь не отримано. Зазначено, що наразі, виконавчим комітетом міської ради готується запит до Держгеокадастру щодо отримання витягу з нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки. Також, вказано, що на адресу ПІІ "Контур 27" направлено повідомлення про необхідність звернення до міської ради для оформлення документів на вищевказану земельну ділянку комунальної власності, на якій знаходиться об`єкт підприємства (т.1, а.с.69-70).

Листом від 29.09.2021 міською радою поінформовано прокуратуру про те, що на чергову сесію Коростенської міської ради готується проект рішення про спонукання до укладення договору оренди земля та стягнення збитків у вигляді недоотриманих доходів з ПП "Контур 27" у судовому порядку та надано копії листів від 22.06.2021 та 03.09.2021 направлених Коростенською міською радою на адресу ПП "Контур-27" з приводу порушень підприємством як власником нежитлових будівель на вул. Шатрищанська, 59 в м. Коростені вимог чинного законодавства, у зв`язку з не оформленням правовстановлюючих документів на земельну ділянку та проханням звернутись до Коростенської міської ради з питанням оформлення права землекористування (т.1, а.с.71-75).

У лютому 2022 року до Коростенської окружної прокуратури надійшла інформація та документи з Коростенської міської ради (лист від 18.02.2022 №02-17/369) з питань врегулювання взаємовідносин з ПП "Контур 27" за фактом порушення вимог чинного законодавства (т.1, а.с.76-77).

Так, рішенням Коростенської міської ради від 28.10.2021 №639 вирішено спонукати ПП "Контур 27" до укладення договору про добровільну сплату безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності площею 2,4319 га, кадастровий номер 1810700000:01:015:0032, яка розташована за адресою: вул.Шатрищанська, 59, м.Коростень, та належить до комунальної власності міської ради (т.1, а.с.78-79).

Згідно Розрахунку (додаток до рішення №639) безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою з кадастровим номером 1810700000:01:015:0032 на якій розміщено об`єкт нерухомого майна за адресою: вул.Шатрищанська, 59, м.Коростень, за період з 01.11.2018 по 30.10.2021, нараховано заборгованість за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 1810700000:01:015:0032, що становить 1 606 879, 65грн (80-81).

Вказаний рахунок проведено на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, ставки орендної плати затвердженої рішеннями сесії Коростенської міської ради від 23.05.2019 №1464 "Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського та сільськогосподарського призначення на території міста Коростень" та змінами до нього від 24.12.2020 №39, суми орендної плати в рік, день, та період використання (т.1, а.с.229, 237, 240-241).

Рішенням Коростенської міської ради від 28.10.2021 №640, з урахуванням заяви ПП "Контур 27" від 13.10.2021, підприємству передано в оренду земельну ділянку площею 2,4319 га (кадастровий номер 1810700000:01:015:0032), по вул.Шатрищанська, 59, м.Коростень. Приватному підприємству "Контур 27" встановлено розмір орендної плати, з зобов`язанням в місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки (т.1, а.с.87-90).

02.11.2021 виконавчим комітетом Коростенської міської ради на адресу ПП "Контур 27" направлено повідомлення з договором про добровільну сплату безпідставно збережених коштів (т.1, а.с.82-86). Однак, вищезазначені рішення та дії Коростенської міської ради знову ж таки залишились без належного реагування з боку відповідача.

06.12.2021 до Коростенської міської ради надійшов лист директора ПП "Контур 27" від 26.11.2021, за змістом якого у зв`язку зі зміною власника нерухомого майна за адресою: м.Коростень вул.Шатрищанська, 59, останній просить скасувати договір оренди землі від 04.11.2021, кадастровий номер 1810700000:01:015:0032 (т.1, а.с.91).

Листом Коростенської міської ради від 23.12.2021 відповідача та Коростенську окружну прокуратуру поінформовано, що оскільки ПП "Контур 27" договір оренди не підписаний, згідно діючого законодавства він рахується не укладеним та не породжує жодного юридичного наслідку, так як передача об`єкта оренди не відбулась, державна реєстрація права оренди не проводилась. Крім того, зазначено, що виконавчим комітетом ПП "Контур 27" 19.10.2021 направлено рекомендований лист з примірниками договору про добровільну сплату безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою з кадастровим номером (1810700000:01:015:0032), на якій розміщений об`єкт нерухомого майна за адресою вул. Шатрищанська,59 м. Коростеня за період з 01.11.2018 року по 30.10.2021 року на суму 1606879,65 грн. Відповідь щодо підписання (причин не підписання договору) до міської ради не надходила (т.1, а.с.92-93).

Мотивуючи позовні вимоги прокурор вказує на той факт, що відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою, орендні платежі за володіння та користування земельною ділянкою не сплачував. Відтак, прокурор вважає, що відповідач з 01.11.2018 по 30.10.2021 зберіг без достатньої на те правової підстави кошти в розмірі 1 606 879,65грн орендної плати за користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності.

На підставі викладеного, прокурор звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 606879,65грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1810700000:01:015:0032 площею 2,4319га без правовстановлюючих документів, у вигляді орендної плати за землю.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 ст.53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру".

За положеннями ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Аналіз положень ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166"б", від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18, від 30.01.2019 у справі №47/66-08, у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі № 925/383/18 від 23.07.2020.

Так, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Крім того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону.

У спірних правовідносин Коростенська міська рада є уповноваженим органом на здійснення відповідних повноважень із розпорядження землями комунальної власності у межах міста Коростеня.

Відповідно до ст.ст.16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обов`язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб`єкта комунальної власності (у тому числі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права комунальної власності).

Згідно зі ст.12 Закону України "Про охорону земель" до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі охорони земель належить, зокрема, прийняття рішень про здійснення виконавчими органами сільських, селищних, міських рад державного контролю за використанням та охороною земель; економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель відповідно до закону; вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону.

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада. Отже порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів.

У випадку, що розглядається, інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади, як власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Використання відповідачем земельної ділянки для розміщення та експлуатації нерухомого майна в період з 01.11.2018 по 30.10.2021 без оформлення правовстановлюючих документів на землю та без сплати до місцевого бюджету обов`язкових орендних платежів (плати за землю) порушує інтереси територіальної громади в особі Коростенської міської ради, яка в даному випадку незаконно позбавлена можливості ефективно та виключно в інтересах територіальної громади регулювати земельні відносини з метою створення умов для поліпшення соціальної інфраструктури міста.

Крім того спірні правовідносини фактично пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади міста Коростеня. Так, доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Наповненість та збільшення бюджету, у тому числі місцевого, як складової частини державних фінансових ресурсів, є запорукою стабільної економіки держави.

Поряд з цим із матеріалів справи вбачається, що Коростенська окружна прокуратура, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", зверталась до Коростенської міської ради з листом від 02.05.2022 №52-83-1943вих-22, в якому повідомляла позивача про порушення вимог земельного законодавства при використанні відповідачем земельної ділянки комунальної форми власності. Коростенська міська рада листом від 17.05.2022 №02-17/808 повідомила, що нею не вживалися заходи щодо стягнення з ПП "Контур 27" безпідставно збережених коштів за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою з кадастровим номером 1810700000:01:015:0032, також просила вжити належні заходи направлені на захист інтересів держави, а саме звернутися з позовною заявою до ПП "Контур 27" (т.1, а.с.99).

Вказане свідчить про бездіяльність органу місцевого самоврядування.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заявлений прокурором позов спрямований на виконання конституційної функції прокуратури, як органу держави, а отже, цей позов подано правомірно та у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно зі ст.80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч.1 ст.141 Земельного кодексу України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача.

За змістом ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").

Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 Земельного кодексу України).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач у період з 01.04.2013 по 14.11.2021 був власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності, кадастровий номер 1810700000:01:015:0032, площею 2,4319га.

Водночас матеріали справи не містять доказів належного оформлення ПП "Контур 27" права користування земельною ділянкою площею 2,4319га з кадастровим номером 1810700000:01:015:0032 шляхом укладення відповідного договору оренди з Коростенською міською радою та державної реєстрації такого права, що свідчить про те, що відповідач у спірний період фактично користувався вказаною земельною ділянкою без відповідних правових підстав.

Поряд з цим відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Слід зазначити, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20.

Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18 неодноразово зазначав, що при розгляді справ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої плати підлягають встановленню обставини, зокрема, чи є земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Згідно зі ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Із змісту інформаційних даних з Державного реєстру речових прав земельна ділянка площею 2,4319га, кадастровий номер 1810700000:01:015:0032, яка знаходиться в м.Коростень, вул.Шатрищанська, 59, сформована як об`єкт цивільних прав 18.10.2012, їй присвоєно кадастровий номер.

Відповідно до ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною. Згідно зі ст. 284 Податкового кодексу України органи самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 вказувала, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Як вбачається з розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, наданого прокурором, останній здійснювався позивачем в розмірі 6 відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за період з 01.11.2018 по 30.10.2021 (т.1, а.с.80-81).

При визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивач правильно врахував нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка підтверджена витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1810700000:01:015:0032 та станом на 01.10.2021 становить 8 927 134,04грн (т.1, а.с.223).

Розрахунок орендної плати здійснювався позивачем в розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до рішення Коростенської міської ради від 23.05.2019 №1464 "Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського та сільськогосподарського призначення на території міста Коростень" та змінами до нього від 24.12.2020 №39 (т.1, а.с.237, 240-241).

З огляду на викладене, спростовуються доводи відповідача, що позовна заява не містить обґрунтувань, розрахунку заявленої до стягнення суми та не підтверджується належними та допустимими доказами.

Суд, перевіривши наданий прокурором розрахунок орендної плати за період з 01.11.2018 до 30.10.2021, вважає правомірним нарахування відповідачу плати за користування земельною ділянкою в сумі 1 606 879,65грн.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо неналежно обраного способу захисту, оскільки у позовній заяві прокурор, посилаючись на положення ст.1212 ЦК України доводить, що не оформлення ПП "Контур 27" документів на право оренди земельної ділянки призвело до неотримання міською радою доходу від орендної плати за земельну ділянку, що є підставою для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів (орендної плати з земельної ділянки).

Відповідно до частин 1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст.1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Таким чином предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Отже за змістом приписів глави 83 Цивільного кодексу України для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що ПП "Контур 27", як фактичний користувач земельної ділянки у період з 01.11.2018 по 30.10.2021, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому відповідач зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц, постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 24.06.2020 у справі 922/2414/19, від 17.03.2020 у справі № 917/353/19.

Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Тобто, обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Натомість суд констатує, що всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України жодних належних, допустимих та вірогідних доказів на спростування правових та фактичних підстав для задоволення позову відповідачем суду не надано.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Заперечення відповідача ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

За таких обставин, з ПП "Контур 27" підлягають стягненню безпідставно збережені кошти в сумі 1 606 879,65грн, відтак, позов прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з п.5 ч.1 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Пунктом 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокуратурою за подання даного позову до суду відповідно до платіжної інструкції від 19.09.2023 сплачено 24 103,19грн судового збору.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь прокуратури судовий збір у сумі 24 103,19грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Контур 27" (бул.Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38546632)

на користь Коростенської міської ради (вул.Грушевського, 22, м.Коростень, Житомирська область, 11500, код ЄДРПОУ 13576977)

- 1606879,65грн безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1810700000:01:015:0032, площею 2,4319га, за адресою: вул.Шатрищанська, 59, м.Коростень, Житомирська область.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Контур 27" (бул.Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38546632)

на користь Житомирської обласної прокуратури (вул.Святослава Ріхтера, буд.11, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 02909950) 24 103,19грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 13.06.24

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - Коростенська окружна прокуратура через систему "Електронний суд";

3- Житомирська обласна прокуратура на ел. пошту: sekretariat@zhit.gp.gov.ua;

4- Коростенська міська рада через систему "Електронний суд";

5- відповідачу код ЄДРПОУ 38546632 (рек) + представнику на ел. пошту: l.e.a.totska@gmail.com