Постанова

від 05.12.2007 по справі 32/4-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/4-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

05.12.07                                                                                           Справа№ 32/4-А

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Горонному О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства  „Ювенекс”, м.Львів

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова, м.Львів

про   визнання нечинною вимоги від 01.06.2007р. № Ю1 на суму 49 922,10 грн. та рішення від 02.07.2007р. №307 на суму 21 726,67 грн. про застосування фінансових санкцій.

За участю представників сторін:

Від позивача: Тягнибок Р.А. –заступник директора (довіреність від 24.09.2007р. б/н), Добридень А.Г. –головний бухгалтер (довіреність від 24.09.2007р. б/н).

Від відповідача:  Тарасяк Р.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного сектора (довіреність від 19.09.2007р. № 5832/06-12).

          Представникам сторін роз”яснено права і обов”язки передбачені ст.ст.49,51 КАС України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:          Приватне науково-виробниче підприємство «Ювенекс», м.Львів звернулось до господарського суду Львівської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова про визнання нечинною вимоги від 01.06.2007р. № Ю1 на суму 49 922,10 грн. та рішення від 02.07.2007р. №307 на суму 21 726,67 грн. про застосування фінансових санкцій.

          Ухвалою господарського суду від 29.08.2007р. позовну заяву було залишено без руху. Позивач усунув недоліки позовної заяви в строк до 06.09.2007р. та справу було призначено до судового розгляду на 25.09.2007р. Розгляд справи відкладався на 25.10.2007р. В судовому засіданні 25.10.2005р. судом оголошено перерву до 29.11.2007р., яку продовжено до 05.12.2007р.          

За клопотаннями представників сторін справу розглянуто у більш тривалий термін, ніж встановлено ст. 122 КАС України.

В судовому засіданні  05.12.2007р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

         Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.12.2007р.

         Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що ПНВП «Ювенекс», м.Львів є платником єдиного податку, в період сплати якого суб”єкт підприємницької діяльності відповідно до положень Закону України “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва”, Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” не є платником збору на обов”язкове державне пенсійне страхування, оскільки спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку (ст 11 Закону України “Про державну підтримку суб”єктів малого підприємництва”); п. 1 ч. 8 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 р. встановлено розмір страхових внесків лише для тих страхувальників, які є платниками збору на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування.

          На думку позивача, при перевірці проведеній відповідачем в травні 2007р. щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування всупереч  чинного законодавства донараховано фонд оплати праці, що підлягає оподаткуванню за ставкою 32%.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Закону України «Про здійснення контролю за сплатою збору на обов»язкове державне пенсійне страхування та збору на обов»язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», УПФ в Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати сттрахових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2004р. по 29.05.2007р. Згідно проведеної перевірки 29.05.2007р. складено Акт за № 68, з якого вбачається, що ПНВП «Ювенекс»не нараховувало та не сплачувало страхові внески за період з січня по грудень 2004р. (хоча, у березні 2004р. підприємством сплачені страхові внески, але згідно поданого розрахунку суми страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування за серпень 2004р. підприємством проведено зменшення страхових внесків, що відповідає нарахуванню за березень 2004р.), квітня 2005р., червня-грудня 2005р. та січня-серпня 2006р., що призвело до несплати страхових внесків в сумі 49 922,10 грн., з врахуванням зарахування частини єдиного податку.

Відповідно  до проведеної перевірки УПФУ в Шевченківському районі м.Львова донараховано страхові внески на загальну суму 49 922,10 грн. за січень-грудень 2004р., квітень, червень-грудень 2005р. та січень-серпень 2006р.

На підставі акту від 29.05.2007р. № 68, складного за результатами проведеної перевірки, УПФУ в Шевченківському районі м.Львова сформовано вимогу від 01.06.2007р. № Ю-1   про сплату недоїмки зі страхових внесків в сумі  49 922,10 грн., яка 05.06.2007р. була надіслана рекомендованим листом ПНВП «Ювенекс»та отримана останнім 06.06.2007р., про що  свідчить копія поштового конверта із штемпелем поштового відділення зв»язку (знаходиться в матеріалах справи).

В зв”язку з донарахуванням сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 49 922,10 грн. УПФУ в Шевченківському районі 02.07.2007р., згідно з п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № І058-ІУ, прийнято рішення № 307 про застосування до ПНВП «Ювенекс»фінансових санкцій в сумі   21 726,67 грн., яке надіслано останньому рекомендованим листом (копія поштового конверта знаходиться в матеріалах справи).

ПНВП «Ювенекс»оскаржено вимогу про сплату боргу від 01.06.2007р. № Ю-1  до УПФУ в Шевченківському районі м.Львова, про що подано скаргу від  15.06.2007р. № 25.  За результатами розгляду  вищезазначаної скарги УПФУ в Шевченківському районі м.Львова прийнято рішення від 18.06.2007р. № 8, яким  вимогу від 01.06.2007р. №Ю-1 про сплату боргу залишено без змін, а скаргу підприємства   без задоволення.

ПНВП «Ювенекс»29.06.2007р. оскаржено  рішення УПФУ в Шевченківському районі м.Львова від 18.06.2007р. № 8, про що подано скаргу № 26 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області. За результатами  розгляду скарги Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 18.07.2007р. прийнято рішення № 68, яким рішення УПФУ в Шевченківському районі м.Львова від 18.06.2007р. № 8  залишено без змін, а скаргу підприємства без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

В зв»язку із набранням чинності з 01.01.2004р. Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ, до внесення відповідних змін, з метою уникнення надмірної сплати страхових внесків платниками єдиного та фіксованого податків за найманих працівників сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного та фіксованого податків, зараховується в рахунок сплати страхових внесків за відповідні періоди. Зарахування здійснюється на підставі платіжного документа, який підтверджує сплату єдиного податку, поданого платником одночасно зі щомісячним розрахунком суми страхових внесків. У випадку, якщо цих коштів недостатньо для сплати страхових внесків, то з метою забезпечення необхідного страхового стажу найманим працівникам, потрібно здійснювати доплату до страхового внеску.  В зв”язку з чим УПФУ в Шевченківському районі м.Львова 29.05.2007р. було правомірно проведено позапланову перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 5 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом першим статті 11 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № І058-ІУ зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Законом України “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування” № 400/97ВР та Законом України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Обов»язковість сплати  страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування не пов»язується із статусом платника податку як суб»єкта підприємницької діяльності, та не підпадає під правовідносини, що регулюються Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва»№ 727/98.

Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” № 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать Закону і застосуванню не підлягають.

Крім того, слід зазначити, що в Україні відповідно до ст.8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Згідно ч.1 ст.5 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ, це закон регулює відносини, що виникають між суб»єктами системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Відносини із загальнообов»язкового державного пенсійного страхування регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та Законом України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 19 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № І058-ІУ встановлено, що страхові внески до солідарної системи                    загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Отже, донарахування пенсійним органом страхових внесків до Пенсійного фонду України, виходячи з суми оплати праці (грошового забезпечення) працівників, обгрунтовані.

Згідно з п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № І058-ІУ за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. В зв”язку з чим УПФУ в Шевченківському районі м.Львова і було правомірно прийнято 02.07.2007р. рішення № 307 про застосування фінансових санкцій в сумі  21 726,67 грн.

          За наведених вище обставин, вимога від 01.06.2007р. № Ю-1  про сплату боргу в сумі 49 992,10 грн. та рішення від 02.07.2007р. № 307  про застосування фінансових  санкцій в сумі 21 726,67 грн. прийняті із дотриманням норм чинного законодавства, у зв”язку із чим   визнанню недійсними не підлягають.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 89, 94, 158, 160, 163, 167, 258 КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В:

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку визначеному главою 1 розділу ІУ КАС України.

Суддя                                                                                                       Сухович Ю.О.