Рішення

від 14.06.2024 по справі 910/13/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.06.2024Справа № 910/13/24

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД" (04074, місто Київ, вулиця Новомостицька, будинок 25) до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5) про стягнення 268855,78 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.12.2023 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД" сформовано позовну заяву до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" та до Виробничого структурного підрозділу «Київська дирекція філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» про стягнення 268855,78 грн та 02.01.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 листопада 2021 року між АТ «Українська залізниця» та ТОВ «АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД» було укладено Договір № УЗ\ЦБМЕС-21515\10 та 23 листопада 2021 року між АТ Українська залізниця» в особі ВСП «Київська дирекція» філія Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» та ТОВ «АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД» було укладено Договір № УЗ/ЦБМЕС-21515/10.

Позивач вказує, що ТОВ «АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД» свої зобов`язання за Договором про надання послуг № № УЗ/ЦБМЕС-21515/10 виконало у повному обсязі (надало замовлені послуги та провело погоджені ремонтні послуги та технічне обслуговування транспортних засобів Замовника).

Разом з тим, АТ Українська залізниця» в особі ВСП «Київська дирекція» філія Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» не провело вчасно розрахунок за надані послуги \ проведені роботи та впродовж тривалого часу повністю уникало розв`язання питання в досудовому порядку, ігнорувало будь-які усні та письмові звернення, а також не здійснювало погашення заборгованості.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з АТ Українська залізниця» на користь ТОВ «АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД» суму заборгованості у розмірі 262 855,78 грн. з яких 123 301,20 грн -сума основної заборгованості, 34974,89 грн - інфляційна складова, 97 708,60 грн - пені, 3% річних 6871,09 грн.

Ухвалою суду від 06.02.2024 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД" без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 06.02.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/13/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД" (04074, місто Київ, вулиця Новомостицька, будинок 25, код ЄДРПОУ 39952932) заборгованість у розмірі 53 988 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 60 коп. та судовий збір в розмірі 809 (вісімсот дев`ять) грн. 83 коп. В іншій частині позову відмовлено.

06.06.2024 представником позивача в системі «Електронний суд» сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання містить посилання, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати на правову допомогу складатимуть 15 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки рішення у справі № 910/13/24 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, суд вважає наявні у справі матеріали достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи, та згідно приписів ст. 244 ГПК Україна судове засідання для розгляду заяви позивача не призначається.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат у сумі 15 000,00 грн представник позивача надав копію договору про надання правової допомоги № 20/11-2023-ЛТД від 20.112023 року; копію Додаткової угоди № 1 від 20.11.2023; копію платіжної інструкції №8 від27.11.2023, №4871 від 27.11.2023 та копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги АІ № 1432174 виданого Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД" адвокату Романенку Р.О.

20.11.2023 між Адвокатським бюро «Романенко та партнери» (далі - «Адвокатське бюро»), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД", (далі-«Клієнт»), з іншої сторони, в подальшому разом іменуються «Сторони», укладено договір про надання правової допомоги (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати правову (юридичну) допомогу обсягом та на умовах, передбачених даним Договором, а саме: представництво інтересів клієнта в органах державної влади, установах, організаціях, підприємствах; підготовка будь-яких процесуальних документів; підготовка, направлення адвокатських запитів з отриманням відповідей на них; усні та письмові консультації; участь у судових засідання з питань, що стосуються стягнення заборгованості з AT «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 41149437) на користь ТОВ «АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД» (ЄДРПОУ 399952932), в тому числі за договором № УЗ/ЦБМЕС-21515/10 від 23.11.2021 укладеним між ТОВ «АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД» (ЄДРПОУ 399952932) та AT «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 41149437).

Розділом 4 Договору передбачено, що правову допомогу, що надається Адвокатським бюро, Клієнт оплачує в гривнях відповідно додаткової угоди до даного договору.

При розрахунку вартості правової допомоги, вказаної в п. 2 даного договору, Адвокатське бюро отримує оплату такої правової допомоги на підставі окремого рахунку.

Сума внесеного авансового платежу за надання правової допомоги не підлягає поверненню, в разі дострокового розірвання даного Договору з ініціативи Клієнта.

Додатковою угодою №1 від 20.11.2023 сторони погодили наступне:

Загальна вартість правової допомоги, що надається Клієнту в межах Договору № 20\11-2023-ЛТД, становить -15 000 (п`ятнадцять тисяч гривень) та сплачується Клієнтом наступним чином:

10 000 (десять тисяч гривень) 00 копійок, Клієнт вносить на розрахункові рахунки Адвокатського бюро впродовж 5-ти банківських днів з моменту підписання Договору про надання правової допомоги №20\11-2023-ЛТД.

5 000 (п`ять тисяч гривень) 00 копійок, Клієнт вносить впродовж 5-ти банківських днів, після фактичного повернення суми заборгованості у повному обсязі.

У випадку збільшення обсягу послуг, що надаються Адвокатським бюро, Сторони за взаємним погодженням укладають додаткову угоду.

Сторони домовились, що інші пункти Договору, окрім наведених вище, не змінені Додатковою угодою, та залишаються чинними у тій редакції, в якій вони були викладені Сторонами у Договорі.

Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін та діє протягом дії Договору.

Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору, складена у двох примірниках українською мовою, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

Вивчивши надані позивачем докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, а також те, що вартість юридичних послуг становить 15000,00 грн, суд доходить висновку про те, що позивачем доведено факт надання послуг правничої допомоги на суму 15 000, 00 грн., які є документально підтвердженими, співмірними із складністю справи та наданими послугами.

Одночасно, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Суд звертає увагу, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Таким чином оскільки витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, а виходячи із того, що за положеннями ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суд може, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, а таке клопотання відсутнє, враховуючи, що судом було позов задоволено частково витрати позивача на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами у відповідності до ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки рішенням суду у справі №910/13/24 позов задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове рішення у справі № 910/13/24.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД" (04074, місто Київ, вулиця Новомостицька, будинок 25, код ЄДРПОУ 39952932) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3012 (три тисячі дванадцять) грн. 13 коп.

4. В іншій частині заяви представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО СПЕЦ СЕРВІС ЛТД" про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

5. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання додаткового рішення 14.06.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ