Рішення

від 14.03.2024 по справі 925/1014/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1014/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача адвоката Піун С.П., відповідача адвоката Беленкової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут» про стягнення 884 527 574 грн. 75 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" (далі відповідач) про стягнення, на підставі Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, 586327228 грн. основного боргу, 38286041 грн. 67 коп. пені, 3808968 грн. 13 коп. 3% річних, 20093 942 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 111484418 грн. 73 коп. штрафу, що разом становить 760000598 грн. 85 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого позивачем у період жовтня 2021 року квітня 2022 року природного газу на умовах Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, з урахуванням укладених до нього індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року та додаткових угод до останнього.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1014/22 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.11.2022 року.

Відповідач в особі свого представника подав до суду:

27.10.2022 року відзив на позовну заяву (вх. № 12511/22, т.1 а.с. 106-115), в якому позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні повністю з мотивів необґрунтованості розрахунків розміру позовних вимог, безпідставності нарахування пені, штрафу, однак у разі прийняття рішення судом про задоволення позову просив зменшити розмір 3% річних, пені, штрафу на 95 %. Крім того, відповідач повідомив про часткове виконання ним спірного зобов`язання, надав суду докази цього. Причиною порушення спірного зобов`язання відповідач назвав скрутний фінансовий стан підприємства у 2021-2022 роках, введення воєнного стану в Україні;

27.10.2022 року і 25.01.2023 року - клопотання (вх. № 12514/22, вх. № 1265/23, т. 1 а.с. 227-230, т. 2 а.с. 109-112), в яких просив призначити у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставити питання:

1) Чи підтверджується документально заявлена до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" основна сума боргу за поставлений природний газ Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" за Рамковим договором купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, індивідуальним договором № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року (з додатковими угодами про внесення змін до договору та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) в цілому так і помісячно за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року?

2) Чи підтверджується документально наявний в матеріалах справи розрахунок 3% річних за несвоєчасне погашення заборгованості згідно умов Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року (з додатковими угодами про внесення змін до договору та додатковими угодами про внесення змін до додаткових угод) за період з 18.03.2022 року по 30.06.2022 року?

Клопотання відповідача мотивовані наявністю додаткових угод, укладених до Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, до кожної з яких вносились зміни шляхом укладення додаткових угод, та як наслідок, неодноразово змінювалися договірна вартість і договірний обсяг за весь період поставки, здійснення часткових розрахунків відповідачем у спірний період, що ускладнює можливість обґрунтованої перевірки наданих позивачем розрахунків та доведення відповідачем їх необґрунтованості без використання спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку, фінансів та банківської справи, робить неможливим встановлення правильності обрахування заборгованості та нарахування 3% річних станом на 31.08.2022 року.

Представник позивача подав до суду:

18.11.2022 року засобами електронного зв`язку, 25.11.2022 року на паперових носіях заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи (вх. № 13563/22, т. 1, а.с. 232-235, 245-250), в якому просила відмовити відповідачу у задоволенні цього клопотання у зв`язку з недоцільністю експертизи та повідомила про намір уточнення розміру позовних вимог з урахуванням фактичних проплат відповідача;

18.11.2022 року засобами електронного зв`язку, 25.11.2022 року на паперових носіях - відповідь на відзив (вх. № 13564/22, т. 1, а.с. 236-241, 251-261), в якому спростовувала доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, просила задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалами суду від 22.11.2022 року, 08.12.2022 року підготовче засідання відкладалось і призначено на 10.01.2023 року.

01.12.2022 року представник позивача подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 14176/22, т. 2 а.с. 1-3), в якій підтвердив сплату відповідачем у період з 01.07.2022 року по 31.10.2022 року суми основного боргу у розмірі 13620589 грн. 02 коп., у зв`язку з чим зменшила розмір основного боргу до суми 572706 638 грн. 98 коп., та водночас збільшила розмір позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за період квітень-жовтень 2022 року, просила стягнути з відповідача на підставі Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року 572 706 638 грн. 98 коп. боргу, 133 227 831 грн. 71 коп. пені, 9 611 839 грн. 30 коп. 3% річних, 57 496 846 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 111484418 грн. 73 коп. штрафу, що разом становить 884527574 грн. 75 коп., та відшкодувати понесені судові витрати;

29.12.2022 року представник позивача подав суду письмові пояснення (вх. №15572/22, т.с. 2, а.с. 74-75), в яких додатково доводив обґрунтованість позовних вимог, які просив врахувати при вирішенні справи.

Відповідач в особі свого представника подав до суду 06.12.2022 року заперечення на відповідь на відзив (вх. № 14421/22, т.с. 2 а.с. 38-48), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, у разі прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 3% річних, пені, штрафу, зменшити їх розмір на 95 %.

Ухвалою суду від 10.01.2023 року прийнято до провадження заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх№14176/22 від 01.12.2022 року), оголошено перерву в підготовчому засіданні до 25.01.2023 року.

Відповідач в особі свого представника подав до суду 25.01.2023 року відзив на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 1263/23, т.с. 2 а.с. 38-48), в якому просив відмовити у задоволенні збільшених позовних вимог, вказав на необґрунтованість розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.01.2023 року, за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" (вх. № 12514/22 від 27.10.2022 року, № 1265/23 від 25.01.2023 року), призначено у справі № 925/1014/22 судову економічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі № 925/1014/22 до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновків експертів.

Ухвала мотивована тим, що при здійсненні розрахунків заявлених вимог враховано умови укладеного сторонами Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року з урахуванням умов індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року з усіма змінами та доповненнями, внесеними до нього. Разом з тим, наявність семи додаткових угод до індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року, укладеного до Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року щодо зміни обсягів, вартості поставки природного газу та семи додаткових угод до вищенаведених додаткових угод про зміни щойно обумовлених обсягів поставки природного газу його вартості, часткової сплати заборгованості відповідачем, списання заборгованості ускладнює можливість обґрунтованої перевірки наданих позивачем розрахунків, потребує спеціальних знань в області бухгалтерії, фінансів і банківської справи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 року ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.01.2022 року скасовано, справу № 925/1014/22 повернено до Господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.

Постанова мотивована тим, що питання, які ставить суд на вирішення судових експертів, можуть бути вирішені судом самостійно, без призначення судової експертизи, оскільки перелічені вище докази у сукупності дають можливість суду встановити обставини здійснення поставки позивачем відповідачу природного газу та його прийняття відповідачем у визначених в актах обсягах, враховуючи при цьому також ту обставину, що відповідач не заперечує проти укладення спірного договору (здійснення часткової оплати заборгованості), а при дослідженні вказаних доказів судом, може бути встановлена сума заборгованості за договором, шляхом віднімання загальної суми оплати від загальної суми поставки. Тобто, виходячи з предмета та підстав позову у даній справі, для правильного вирішення даного спору суд першої інстанції повинен надати правову оцінку первинним документам, складеним сторонами цього спору за результатами здійснення спірних господарських операцій, якими у даному випадку є: - Комерційні акти приймання передачі природного газу, якими погоджено обсяг та вартість переданого відповідачу природного газу протягом жовтня 2021 року - квітня 2022 року, копії яких долучено до позовної заяви; - банківські виписки по рахунку позивача, які можуть свідчити про здійснення відповідачем оплати вартості поставленого природного газу.

Після повернення справи № 925/1014/22 до Господарського суду Черкаської області, ухвалами суду від 01.11.2023 року, 17.11.2023 року призначено підготовче засідання у справі № 925/1014/22 на 30.11.2023 року, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вх. № 19179/23 від 17.11.2023 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач в особі свого представника подав через канцелярію суду 27.11.2023 року зустрічну позовну заяву (вх. № 19722/23, т.2 а.с. 91-93), в якій просив поновити строк для подачі зустрічної позовної заяви та визнати неукладеним Рамковий договір купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, стягнути судові витрати.

Ухвалами суду від 30.11.2023 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із зустрічним позовом, повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" зустрічну позовну заяву за вх. № 19722/23 від 27.11.2023 року; підготовче провадження у справі № 925/1014/22 закрив та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.02.2024 року; забезпечив проведення судового засідання у справі для представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" адвоката Піун С.П. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням її власних технічних засобів.

Відповідач в особі свого представника подав через канцелярію суду 06.02.2024 року зустрічну позовну заяву (вх. № 2357/24, т.2 а.с. 113-117), в якій просив поновити процесуальний строк для подачі зустрічної позовної заяви, прийняти її до спільного розгляду з первісним позовом та визнати недійсним пункт 6.3. Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, здійснити розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 08.02.2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із зустрічним позовом, повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" зустрічну позовну заяву за вх. № 2357/24 від 06.02.2024 року. В судових засіданнях 08.02.2024 року, 07.03.2024 року оголосив перерву до 13.03.2024 року; забезпечив проведення судового засідання у справі для представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" адвоката Піун С.П. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням її власних технічних засобів.

В засіданні суду 13.03.2024 року представник позивача уточнений позов з підстав, викладених у позовній заяві і відповіді на відзив, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнала і просила суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов, запереченні на відповідь на відзив, у разі задоволення позову просила зменшити розмір заявлених до стягнення 3% річних, пені, штрафу на 95 %.

Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 14.03.2024 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши їх заяви по суті справи і з процесуальних питань, письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов частково з таких підстав.

11.10.2021 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» та відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут», як сторони, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 року № 2493 (Кодекс ГТС), іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють відносини у сфері купівлі-продажу природного газу, уклали Рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ (далі Рамковий договір, т.с. 1 а.с. 24-33), пунктом 1.1. якого погодили, що цей Рамковий договір (включаючи всі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується Індивідуальний договір, форма індивідуального договору наведена у додатку 1, що є невід`ємною частиною договору.

У Рамковому договорі сторони домовилися, зокрема, про наступне:

п. 1.2. - Індивідуальний договір повинен бути укладений з урахуванням умов цього Договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками Сторін, і складає невід`ємну його частину;

п. 1.3. - умовами Індивідуального договору визначається Договірна ціна, Договірна вартість, Договірний обсяг, Періоди поставки, Період оплати, Пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим договором. У разі, якщо інше не передбачено умовами Індивідуального договору, застосовуються положення цього Рамкового Договору;

п. 1.4. - продавець зобов`язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах і строки, що погоджені сторонами у відповідному індивідуальному договорі, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки і порядку, що визначені відповідним індивідуальним договором та цим рамковим договором;

п. 2.1. - загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до індивідуального договору за цим договором, та визначається на підставі комерційних актів;

п. 3.3. - передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС;

п. 3.4. - після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ;

п. 3.5 - торгові сповіщення надаються відповідно до умов, визначених Індивідуальним Договором та Кодексом ГТС:

п.п.3.5.1. - Покупець зобов`язаний надати Торгове сповіщення на набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС в обсязі, що не перевищує максимальний обсяг природного газу відповідного Періоду поставки, з урахуванням попередньо переданого Продавцем та прийнятого Покупцем обсягу у такому Періоду поставки згідно з умовами Індивідуального Договору та Додаткової угоди, до 13-00 год. Газової доби, що передує Газовій добі передачі відповідного Періоду поставки;

п.п.3.5.2. - Покупець має право до 04:00 Газової доби, що передує Газовій добі передачі відповідного Періоду поставки, скоригувати подане Торгове сповіщення на набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, згідно з умовами підпункту 3.5.1 Договору;

п.3.8. - фактичний обсяг переданого продавцем та прийнятого покупцем газу на ВТТ за період поставки згідно з індивідуальним договором дорівнює сумі усіх обсягів, зазначених у торгових сповіщеннях сторін, на підставі яких оператором ГТС погоджено передачу природного газу протягом такого періоду поставки;

п. 3.9. - після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачено індивідуальним договором, продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою комерційний акт та направляє на підпис покупцю його скановану копію на електронну адресу покупця. Комерційний акт вважається отриманим покупцем в день направлення його продавцем на електронну адресу покупця, також продавець надсилає на підпис покупцю оригінали комерційного акту у 2 примірниках підписані та скріплені печаткою продавця на поштову адресу покупця;

п. 3.10 - покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу Продавця вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від Продавця Комерційного акту та повертає один примірник підписаного Покупцем Комерційного акту Продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за Періодом поставки на поштову адресу Продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору;

п. 3.12. - після надання Торгового сповіщення Продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу Покупцем;

п. 4.1. - загальна вартість договору не може перевищувати 2346204000 грн. включаючи ПДВ;

п. 4.5. покупець має здійснити оплату за природній газ на умовах , передбачених індивідуальним договором;

п. 6.3. - за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором та/або індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу;

п. 9.1. договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) , але не раніше дати приєднання покупця до договору про утворення балансуючої групи, згідно з яким продавець є стороною, відповідальною за добовий небаланс групи, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу покупцю по 30.04.2022 року.

Рамковий договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Того ж дня, 11.10.2021 року до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року сторонами укладено Індивідуальний договір № БГр-21/22-ЧГЗ (далі Індивідуальний договір, т.с. 1 а.с. 34-38), умовами якого погоджено загальний і окремі періоди поставки природного газу, загальний і періодичні обсяги поставки, порядок поставки і оплати та інші його істотні умови, зокрема наступне:

п.1 - загальний період поставки відповідно - з 01.10.2021 по 30.04.2022 року (включно);

п. 2 - договірний обсяг природного газу за загальний період поставки, що передається на умовах індивідуального договору, складається з суми усіх договірних обсягів за кожний період поставки, які формуються на підставі додаткових угод, укладених відповідно до п. 7 індивідуального договору та заявок покупця на обсяг природного газу;

п. 3 плановий договірний обсяг природного газу за загальний період поставки складає 316200,000 тис. куб. м та встановлюється на кожний період поставки в наступних обсягах: жовтень 2021 року 15700, 000 тис. куб. м; листопад 2021 року 41700, 000 тис. куб. м; грудень 2021 року 47600, 000 тис. куб. м; січень 2022 року 65300, 000 тис. куб. м; лютий 2022 року 59500, 000 тис. куб. м; березень 2022 року 62200, 000 тис. куб. м; квітень 2022 року 24200, 000 тис. куб. м;

п. 8 - договірна вартість газу за період поставки розраховується як добуток договірного обсягу відповідно до укладеної сторонами додаткової угоди та наданої покупцем заявки та договірної ціни, визначеної п. 10 індивідуального договору;

п. 9 - договірна вартість газу за загальний період поставки розраховується як сума договірних вартостей за кожен період поставки;

п. 10 - договірна ціна природного газу , який буде придбаний покупцем на умовах цього індивідуального договору, за загальний період поставки буде становити 7420 грн. з ПДВ за 1000 куб м.;

п. 12 - оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок продавця протягом 45 календарних днів, починаючи з дня , наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки;

п. 14 - покупець зобов`язується надати продавцю за 2 банківські дні до початку періоду поставки: жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021, січень 2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022 , один з викладених видів забезпечення виконання своїх платіжних зобов`язань за індивідуальним договором;

п. 19 - пункт поставки - віртуальна торгова точка (ВТТ) Перехід права власності на природний газ відбувається відповідно до умов Рамкового договору.

Індивідуальний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

До Індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГЗ від 11.10.2021 року сторонами укладено:

11.10.2021 року додаткову угоду № 10-БГр-ЧГЗ (т.с. 1 а.с. 39), якою визначено, що обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки Жовтень 2021 складає 15700,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що договірна вартість за період поставки Жовтень 2021 складає 97078333 грн. 33 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 19415666 грн. 67 коп., разом 116494000 грн. 00 коп. (п.п.1,2,3);

22.10.2021 року додаткову угоду № 11-БГр-ЧГЗ (т.с. 1 а.с. 40), якою визначено, що обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Листопад 2021 складає 41 700,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Листопад 2021 складає 257845000 грн. 00 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 51 569000 грн. 00 коп., разом 309414000 грн. 00 коп. (п.п.1,2,3);

30.11.2021 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткової угоди № 11-БГр-ЧГЗ від 22.10.2021 року (т.с. 1 а.с. 41), якою пункт 1 додаткової угоди № 11-БГр-ЧГЗ від 22.10.2021 до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Листопад 2021 складає 31 900,000 тис. м3 Пункт 3 додаткової угоди № 11-БГр-ЧГЗ від 30.11.2021 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Листопад 2021 складає 197248333 грн. 33 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 39 449666 грн. 67 коп., разом 236698000 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3);

22.11.2021 року додаткову угоду № 12-БГр-ЧГЗ (т.с. 1 а.с. 42), якою визначено, що обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Грудень 2021 складає 47 600,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились, на виконання пункту 8Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Грудень 2021 складає 294326 666 грн. 67 коп. без ПДВ, крім того ПДВ, 58 865333 грн. 33 коп., разом 353192000 грн. 00 коп. .(п.п.1,2,3); 31.12.2021 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткової угоди № 12-БГр-ЧГЗ від 22.11.2021 року (т.с. 1 а.с. 43), якою пункт 1 додаткової угоди № 12-БГр-ЧГЗ від 22.11.2021 до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Грудень 2021 складає 46 700,000 тис. м3. Пункт 3 додаткової угоди № 11-БГр-ЧГЗ від 30.11.2021 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Грудень 2021 складає 34514000 грн. 00 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 57 752333 грн. 33 коп., разом 346514000 грн. 00 коп. (п.п.1,2,3);

20.12.2021 року додаткову угоду № 01-БГр-ЧГЗ (т.с. 1 а.с. 44), якою визначено, що обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Січень 2022 складає 65 300,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Січень 2022 складає 403771 666 грн. 67 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 80754 333 грн. 33 коп., разом 484526000 грн. 00 коп. (п.п.1,2,3); 31.01.2022 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткової угоди № 01-БГр-ЧГЗ від 20.12.2021 року (т.с. 1 а.с. 45), якою пункт 1 додаткової угоди № 01-БГр-ЧГЗ від 20.12.2021 до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Січень 2022 складає 51 245,000 тис. м3. Пункт 3 додаткової угоди № 01-БГр-ЧГЗ від 20.12.2021 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Січень 2022 складає 316864 916 грн. 67 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 63372983 грн. 33 коп., разом 380237900 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3);

20.01.2022 року додаткову угоду № 02-БГр-ЧГЗ (т.с. 1 а.с. 46), якою визначено, що обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Лютий 2022 складає 59 500,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Лютий 2022 складає 367908 333 грн. 33 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 73581666 грн. 67 коп., разом 441490000 грн. 00 коп. (п.п.1,2,3); 28.02.2022 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткової угоди № 02-БГр-ЧГЗ від 20.01.2022 року (т.с. 1 а.с. 47), якою пункт 1 додаткової угоди № 02-БГр-ЧГЗ від 20.01.2022 до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Лютий 2022 складає 38 250,000 тис. м3. Пункт 3 додаткової угоди № 02-БГр-ЧГЗ від 20.01.2022 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Лютий 2022 складає 236512500 грн. 00 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 47302500 грн. 00 коп., разом 283815000 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3);

18.02.2022 року додаткову угоду № 03-БГр-ЧГЗ (т.с. 1 а.с. 48), якою визначено, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Березень 2022 складає 62 200,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за-Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Березень 2022 складає 384603 333 грн. 33 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 76920666 грн. 67 коп., разом 461524000 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3); 31.03.2022 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткової угоди № 03-БГр-ЧГЗ від 18.02.2022 року(т.с. 1 а.с. 49), якою пункт 1 додаткової угоди № ОЗ-БГр-ЧГЗ від 18.02.2022 до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Березень 2022 складає 42200,000 тис. м3. Пункт 3 додаткової угоди № ОЗ-БГр-ЧГЗ від 18.02.2022 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Березень 2022 складає 260936666 грн. 67 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 52 187333 грн. 33 коп., разом 313124000 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3);

16.03.2022 року додаткову угоду № 04-БГр-ЧГЗ (т.с. 1 а.с. 50), якою визначено, що обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Квітень 2022 складає 24 200,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Квітень 2022 складає 149636666 грн. 67 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 29927333 грн. 33 коп., разом 179564000 грн. 00 коп. (п.п.1,2,3); 26.04.2022 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткової угоди № 04-БГр-ЧГЗ від 16.03.2022 року(т.с. 1 а.с. 51), якою пункт 1 додаткової угоди № 04-БГр-ЧГЗ від 16.03.2022 року до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Квітень 2022 складає 27 700,000 тис. м3. Пункт 3 додаткової угоди № 04-БГр-ЧГЗ від 16.03.2022 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Квітень 2022 складає 171 278 333 грн. 33 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 34255 666 грн. 67 коп., разом 205534000 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3); 30.04.2022 року додаткову угоду № 2 до додаткової угоди № 04-БГр-ЧГЗ від 16.03.2022 року(т.с. 1 а.с. 52), якою пункт 1 додаткової угоди № 04-БГр-ЧГЗ від 16.03.2022 до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Квітень 2022 складає 24725,000 тис. м3. Пункт 3 додаткової угоди № 04-БГр-ЧГЗ від 16.03.2022 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Квітень 2022 складає 152882916грн.67 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 30576583 грн. 33 коп., разом 183459500 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3).

Із комерційних актів приймання передачі природного газу: № 1_10-БРг-ЧГР від 31.10.2021 року, № 1_11-БРг-ЧГР від 30.11.2021 року, № 1_12-БРг-ЧГР від 31.12.2021 року, № 1_01-БРг-ЧГР від 31.01.2022 року,№ 1_02-БРг-ЧГР від 28.02.2022 року, № 1_03-БРг-ЧГР від 31.03.2022 року, № 1_04-БРг-ЧГР від 30.04.2022 року (т.1 а.с. 53-59), платіжних доручень (т.1 а.с. 119-174), інформації позивача про надходження коштів відповідача на рахунки за період з 11.10.2021 року по 30.06.2022 року (т.1 а.с. 64-72, т.2 а.с. 13-31), довідки Укргазбанку №15932/20276/2022 від12.09.2022 року (т. 1 а.с. 60-61), листів АТ «Ощадбанк» № 16/2-09/1953 від 09.09.2022 року, №16/2-09/2229 від 07.11.2022 року (т.1 а.с. 63, т.2 а.с. 12), операцій по підприємству відповідача за Рамковим договором за період з 01.01.2022 року по 31.10.2022 року, заяв про зарахування зустрічних позовних вимог (т.1 а.с. 73-74) вбачається, що позивач за Рамковим договором поставив, а відповідач, як покупець, прийняв та використав за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року природній газ на загальну суму 1860342400 грн., який відповідач частково оплатив та здійснив зарахування зустрічних однорідних вимога суму 1287635761 грн. 02 коп.

За уточненим розрахунком позивача (т.1 а.с. 4-8) в наслідок порушення відповідачем умов Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, з урахуванням укладеного індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року із змінами, внесеними до нього, борг відповідача, який підтверджено відповідачем становить 572706638 грн. 98 коп., вимога про його стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

Також за порушення строків оплати спожитого природного газу позивач нарахував до стягнення на підставі п. 6.3. Рамкового договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України 133227831 грн. 71 коп. пені, 111 484 418 грн. 73 коп. штрафу 9611839 грн. 30 коп. 3% річних, 57496846 грн. 03 коп. інфляційних втрат.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, з урахуванням укладеного індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року із змінами, внесеними до нього, вимоги позивача та заперечення відповідача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов`язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності. Також перебувають у сфері регулювання Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП України № 2493 від 30.09.2015 (Кодекс ГТС), Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП України № 2494 від 30.09.2015 (Кодекс ГРС), Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП України № 2496 від 30.09.2015 (далі-Правила).

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За вимогам ст. 264 ГК України передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар (енергоносії) приєднаними мережами у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про ринок природного газу розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 5 Правил визначено, що діючий постачальник постачальник природного газу, з яким укладено договір постачання природного газу і який постачає природний газ споживачу; ЕІС-код (Energy Identification Code) персональний код ідентифікації споживача, як суб`єкта ринку природного газу або його вузла обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи); оператор газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою.

Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 року внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до Договору відповідно), згідно з якими з 01.01.2020 року запроваджено новий порядок розрахунків за послуги з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній рік.

Відповідно до п. 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови НКРЕКП від 07.10.2019 року № 2080, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Газовим роком у розумінні положень глави 1 розділу І Кодексу ГРМ є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

За вимогам ст. 264 ГК України передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар (енергоносії) приєднаними мережами у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами укладено Рамковий договір купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, з урахуванням укладеного індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року із змінами, внесеними до нього, який сторонами виконувався. Позивач на виконання вищевказаного договору у період з жовтня 2021 року квітня 2022 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1860342400 грн., який відповідач отримав без зауважень та оплатив частково, з урахуванням зарахування зустрічних позовних вимог з позивачем на суму 12876354761 грн.02 коп., борг становить 572706638 грн. 98 коп., який відповідачем підтверджено наданими суду доказами та фактично визнано.

Отже, наявність і розмір основного боргу в сумі 572706638 грн. 98 коп. позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, відповідачем фактично визнана в уточненому розмірі, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

У зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на підставі п. 6.3. Рамкового договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України 133227831 грн. 71 коп. пені, 111 484 418 грн. 73 коп. штрафу за порушення строків оплати більше ніж на 5 робочих днів у розмірі 10% від суми простроченого платежу, 9611839 грн. 30 коп. 3% річних, 57496846 грн. 03 коп. інфляційних втрат, а саме:

за жовтень 2021 року відсутні нарахування;

за листопад 2021 року відсутні нарахування;

за грудень 2021 року відсутні нарахування;

за січень 2022 року нарахованих за період з 18.03.2022 року по16.05.2022 року 1023066 грн.92 коп. 3% річних, 6820446 грн. 38 коп. пені, 33444568 грн. 73 коп. штрафу, нарахованих за період з січня 2022 року по травень 2022 року - 2683871 грн. 39 коп. інфляційних втрат;

за лютий 2022 року нарахованих за період з 15.04.2022 року по 31.10.2022 року 2159125 грн.66 коп. 3% річних, 23788429 грн. 82 коп. пені, 28381500 грн. штрафу, нарахованих за період з травня 2022 року по жовтень 2022 року -13029612 грн. 47 коп. інфляційних втрат;

за березень 2022 року нарахованих за період з 17.05.2022 року по 31.10.2022 року 4323684 грн.78 коп. 3% річних, 67686256 грн. 29 коп. пені, 31312400 грн. штрафу, нарахованих за період з червня 2022 року по жовтень2022 року -30160106 грн. 75 коп. інфляційних втрат;

за квітень 2022 року нарахованих за період з 15.06.2022 року по 31.10.2022 року 2095961 грн.94 коп. 3% річних, 34932699 грн. 22 коп. пені, 18345950 грн. штрафу, нарахованих за період з липня 2022 року по жовтень 2022 року - 11623255 грн. 42 коп. інфляційних втрат.

Сторони погодили в п. 6.3. Рамкового договору, що за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором та/або індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

Нормами ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами ст. 551 ч. 2 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 231 ч. 4 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат суд керується приписами статей 546-548, 549-552, 610-612, 614, 625 ч. 2 ЦК України ЦК України, статтями 216-218, 229-232, 234 ГК України, роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» N 14 від 17.12.2013 року, умовами п. 6.3 Рамкового договору, їх розрахунок позивачем методологічно і арифметично проведено правильно, тому вимогу позивача щодо стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі, щодо стягнення штрафу такою що підлягала б задоволенню.

Судом враховано, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статі 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Однак, сторони Рамкового договору врегульовуючи між собою правовідносини щодо купівлі-продажу природного газу, досягли згоди щодо його умов, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили умови договору, підписавши його, тож дійшли висновку про можливість стягнення і пені, і штрафу, вказавши про різні види відповідальності, передбачені умовами погодженого договору.

Твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, запереченні щодо безпідставності заявлених позивачем вимог по стягненню пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат суд оцінює критично, оскільки всі вимоги позовної заяви відповідають умовам погодженого та підписаного сторонами Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, з урахуванням укладеного індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року із змінами, внесеними до нього та узгоджуються з нормами діючого законодавства України, тому вказані доводи відповідача з наведених ним підстав суд визнає необґрунтованими і відхиляє.

Щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на введений в Україні 24.02.2022 року воєнний стан, суд зауважує, що сам по собі воєнний стан не є підставою для звільнення від невиконання взятих на себе зобов`язань.

Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними. Однак форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання (суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові від 31.08.2022 року у справі № 910/15264/21).

Разом з тим, суд враховує клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій заявлене у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив, та зауважує, що наявність воєнного стану в Україні має суттєві негативні наслідки для господарюючих суб`єктів, якими є сторони у цій справі.

Згідно зі статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Верховний Суд у постанові від 04.04.2018 року у справі № 367/7401/14-ц дійшов висновку, що у вказаній статті не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність однієї з них.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

Конституцій суд України у рішенні від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. ч. 1, 2 ст. 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що системний аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання господарським судом оцінки поданим учасниками справи доказам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначність прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Приймаючи до уваги наведені вище обставини, фінансовий стан сторін, наслідки спірного порушення зобов`язання для них, відповідно до норм ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 233 ГК України, ст. 529, ч. 3 ст. 551 ЦК України, роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених у постановах від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», суд зменшує розмір штрафу який підлягає до стягнення на 95 %, що становить 5574220 грн. 95 коп.

Щодо клопотання відповідача в частині зменшення заявлених позивачем вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат на 95 % суд зазначає наступне.

Визначене частиною 2 статті 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.

Водночас, згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17). Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Суд враховує постанову Верховного Суду від 18.01.2024 року за № 914/2994/22 та вказує на безпідставність заявленого клопотання відповідача у вказаній частині.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

З урахуванням викладених обставин справи, умов укладеного сторонами Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, з урахуванням укладеного індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року із змінами, внесеними до нього, наведених норм законодавства, суд спірні вимоги позивача вважає обґрунтованими, позов задовольняє в частині вимог про стягнення 572 706 638 грн. 98 коп. боргу, 133 227 831 грн. 71 коп. пені, 5 574 220 грн. 95 коп. штрафу, 9 611 839 грн. 30 коп. 3% річних, 57 496 846 грн. 03 коп. інфляційних втрат, в частині вимог про стягнення 105 910 197 грн. 78 коп. штрафу відмовляє.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати судовий збір в розмірі 868 350 грн., без урахування зменшення розміру задоволених вимог судом.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз збут», ідентифікаційний код юридичної особи 39672471, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Громова, буд. 142 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ідентифікаційний код юридичної особи 42399676, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1 572 706 638 грн. 98 коп. боргу, 133 227 831 грн. 71 коп. пені, 5 574 220 грн. 95 коп. штрафу, 9 611 839 грн. 30 коп. 3% річних, 57 496 846 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 868 350 грн. судових витрат.

У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 105 910 197 грн. 78 коп. штрафу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13.06.2024 року.

Суддя В.М. Грачов