УХВАЛА
13 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6780/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Трофименко Т.Ю.,
від 27.09.2023
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Владимиренко С.В., Демидової А.М., Ходаківської І.П.,
від 19.03.2024 (повний текст складено 02.05.2024)
у справі за позовом Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області,
до 1) Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство "Сіал Джет Україна"
про визнання недійсним рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору та стягнення 330 444, 00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про визнання недійсним рішення тендерного комітету Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", оформленого протоколом засідання від 24.03.2017 про визнання переможцем і акцепт пропозиції відповідача 2, визнання недійсним договору поставки товару від 10.04.2017 №179(2)17УК/53-121-01-17-04803 укладеного між відповідачами та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство "Сіал Джет Україна" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - 330 444,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024, у задоволенні позову відмовлено.
24.05.2024 Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2024 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №910/6780/23. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2024 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.).
Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позов у цій справі подано у 2023 році.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року складає 2 684,00 грн.
Позовна заява у цій справі містить дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Отже, за подання вказаної касаційної скарги на судові рішення у цій справі Заступнику керівника Запорізької обласної прокуратури необхідно сплатити 16 519, 46 грн (2 684,00 грн. х 2 х 200% х 0,8) + (330 444, 00 грн х 1,5% х 200 % х 0,8) судового збору.
Проте до матеріалів касаційної скарги Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури додано платіжну інструкцію від 16.05.2024 №1136 про сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі №910/6780/23 у сумі 15 486, 99 грн. Отже скаржником не надано суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, касаційна скарга Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №910/6780/23 має бути залишена без руху.
При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що Заступнику керівника Запорізької обласної прокуратури необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документа, що підтверджує доплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у сумі 1 032,47 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101;
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Наслідком неусунення названих недоліків протягом установленого строку є повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуто судом у разі усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №910/6780/23 залишити без руху.
2. Надати Заступнику керівника Запорізької обласної прокуратури строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Заступнику керівника Запорізької обласної прокуратури усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 032,47 грн. із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач О. Баранець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2024 |
Оприлюднено | 17.06.2024 |
Номер документу | 119741131 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні