Ухвала

від 05.09.2024 по справі 910/6780/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6780/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Трофименко Т.Ю.

від 27.09.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Владимиренко С.В., Демидової А.М., Ходаківської І.П.

від 19.03.2024

у справі за позовом першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області

до 1. Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Сіал Джет Україна"

про визнання недійсним рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору та стягнення 330 444, 00 грн,

за участю:

прокурора: Єреп В.В.,

представників:

від позивача: не з`явилися,

від відповідача-1: Балацький Я.А.,

від відповідача-2: Шибеко Д.В.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (позивач) із позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал Джет Україна» (відповідач 2) про визнання недійсним рішення тендерного комітету Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформленого протоколом засідання від 24.03.2017 про визнання переможцем і акцепт пропозиції відповідача 2 (рішення тендерного комітету), визнання недійсним договору поставки товару від 10.04.2017 №179(2)17УК/53-121-01-17-04803 (договір), укладеного між відповідачами та стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 - 330 444,00 грн, а з відповідача 1, одержані ним за рішенням суду 330 444,00 грн в дохід державного бюджету, та стягнути з відповідача 2 на користь прокурора 10 324,66 грн судового збору.

Вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів, проведених відповідачем 1 з придбання «Манжети ущільнювальні ДК 021:2015-19510000-4-Гумові вироби» (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2017-02-13-000028-b), у зв`язку з чим рішення тендерного комітету Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформлене протоколом його засідання від 24.03.2017 є таким, що суперечить інтересам держави та підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 та ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України, що, в свою чергу, свідчить про незаконність укладеного за підсумками проведення спірної закупівлі договору. При цьому, в якості правових наслідків недійсності договору, укладеного за результатами публічної закупівлі, позивачем зазначено про необхідність повернення відповідачем 2 одержаних ним за вказаним правочином коштів у розмірі 330 444,00 грн відповідачу 1, в той час як отримані відповідачем 1 за рішенням суду кошти у вказаному розмірі підлягають стягненню в дохід держави.

Господарський суд міста Києва рішенням від 27.09.2023 у справі № 910/6780/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024, у задоволенні позову відмовив повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що лише сам факт вчинення ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна» та ТОВ «Гаскет ЛТД» порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням Антимонопольного комітету, не є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними як таких, що вчинені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (частина 3 статті 228 ЦК України).

Спірні правовідносини стосуються господарських відносин з державним підприємством стратегічного значення та важливого для економічної безпеки країни, яке, в свою чергу, перебуває у вкрай небезпечному становищі (окупації ворожими силами), та фактичного порушення його прав та інтересів щодо законності проведення процедури закупівлі.

Прокурором не надано доказів наявності на ринку на час проведення спірної закупівлі більш вигідних для замовника (відповідача-1) цінових пропозицій, як і не надано доказів того, що товар за договором, укладеним за результатами спірних відкритих торгів, було поставлено із завищенням цін або того, що аналогічні товари могли бути поставлені з використанням менших ресурсів.

Прокурор не довів, що рішення тендерного комітету та договір порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним згідно частини 1 статті 228 ЦК України та відповідно до частини 2 статті 228 ЦК України є нікчемним.

Водночас доводи прокурора про вчинення спірного правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до статуту Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є державним комерційним підприємством, що утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1996 р. № 1268 «Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. № 543.

Відповідач 1 за результатами своєї господарської діяльності отримує доходи. Після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, оплати відсотків по кредитах банків, сплати передбачених законодавством України податків та інших платежів до бюджету, у тому числі частини чистого прибутку (доходу), які до державного бюджету України в обов`язковому порядку, щоквартально, державними унітарними підприємствами відраховуються у розмірі 30% у визначеному «Порядком відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та відрахувань у цільові та інші фонди», у повному розпорядженні відповідача 1 залишається чистий прибуток, який використовуються ним відповідно до законодавства України.

Зазначене спростовує доводи прокурора про порушення відповідачем 1 інтересів держави та суспільства при розпорядженні ним коштами, які є частиною чистого прибутку, що залишається у підприємства після сплати до бюджету податків та зборів (обов`язкових платежів), передбачених чинним законодавством України та сплати до державного бюджету України в обов`язковому порядку, щоквартально, 30% частини чистого прибутку (доходу), одержаного ним як державним унітарним підприємствам відповідно до положень статті 11-1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності».

Прокурором не надано суду доказів отримання відповідачем 1 бюджетних коштів для проведення спірної закупівлі, отже при укладенні спірного правочину відповідач 1 розраховувався за рахунок коштів, які йому належать, а не за рахунок бюджетних коштів.

Оскільки прокурор не довів наявності підстав для визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору згідно зі статтею 228 ЦК України відсутні підстави для застосування правових наслідків вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, визначені частиною 3 статті 228 ЦК України, та стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 грошових коштів у розмірі 330 444,00 грн, а з відповідача 1, одержані ним за рішенням суду грошових коштів у розмірі 330 444,00 грн в дохід державного бюджету.

Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №910/6780/23, у якій просив їх скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати недійсним рішення тендерного комітету Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформленого протоколом від 24.03.2017, визнати недійсним договір поставки товару від 10.04.2017 № 179(2)17УК/53-121-01-17-04803, укладений між Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал Джет Україна». Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сіал Джет Україна» на користь Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 330 444,00 грн, а з Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» одержані ним за рішенням суду 330 444,00 грн в дохід держави. Судові витрати, сплачені прокурором у даній справі, покласти на ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна».

Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України прокурором зазначено про те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: ст. ст. 1, 3, 36 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. ст. 4, 6, 10, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. ст. 3, 13, 203, 215, 228 ЦК України у спірних правовідносинах (зокрема, щодо наявності/відсутності порушення державних інтересів внаслідок порушення основоположного принципу публічних закупівель - добросовісної конкуренції серед учасників, та, як наслідок, спотворення торгів, укладення оспорюваного договору про закупівлю у зв`язку із вчиненням антиконкурентних узгоджених дій).

У зв`язку з цим є необхідність надання Верховним Судом правової оцінки і тлумачення особливостей застосування частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України та частини першої статті 208 Господарського кодексу України, як правової підстави визнання недійсним договору про закупівлю, укладеного в порушення вимог статей 3, 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) та такого, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Для правильного вирішення даного спору на думку прокурора підлягає встановленню не факт належного виконання договору про закупівлю або стратегічність значення замовника, а дотримання приписів діючого на час його укладення законодавства, відповідність державним інтересам контракту, підписаного внаслідок спотворення торгів, що полягало у заміні конкуренції на координацію поведінки їх учасників.

Також має бути вирішено питання чи є заходом відповідальності визнання правочину недійсним та чи звільняється від його застосування суб`єкт господарювання, на якого вже накладено штраф за антиконкурентні узгоджені дії.

Зазначив, що встановивши зловмисну домовленість ТОВ «ВКП «Сіал Джет Україна» і ТОВ «Гаскет ЛТД» внаслідок заміни конкуренції на координацію в оспорюваних торгах, з метою отримання у незаконний спосіб права на укладення договору про закупівлю, суди попередніх інстанцій передчасно обмежились лише фактом належного його виконання. Суди поспішно (оцінюючи лише належне виконання оспорюваного договору) стали на сторону відповідача 2, нівелюючи при цьому інтереси держави у забезпеченні її авторитету як ефективного регулятора суспільних відносин, обов`язковості встановлених нею правил поведінки (норм законодавства) та взагалі ефективного функціонування економічної системи через конкуренцію стимулювання підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково - технічного прогресу.

За касаційною скаргою Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 910/6780/23 відкрито касаційне провадження та призначено її до розгляду на 05 вересня 2024 року о 10:00 год у приміщенні Касаційного господарського суду.

Відповідач 1 та відповідач 2 надали відзиви на касаційну скаргу, у яких просили у її задоволенні відмовити, рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що наведені у зверненні прокурора процедури є завершеними, а договори укладеними і виконаними, а тому у нього були відсутні підстави для проведення моніторингу зазначених закупівель.

Під час підготовки справи до розгляду Верховним Судом встановлено, що 02.08.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 918/1043/21, в якій колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказувала на наявність виключної правової проблеми у застосуванні частини 3 статті 228 ЦК України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 ГК України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а також на необхідність відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (ч. 3 ст. 216 ЦК України). Крім цього, в ухвалі про передачу справи № 918/1043/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідна колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначала про необхідність викладення висновку щодо того, хто може звертатися з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається порушення інтересів держави і суспільства, - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а в разі відсутності такого органу - прокурор, чи таке право мають й інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема, обґрунтують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній ухвалі зазначила, що підстава для передання цієї справи, передбачена частиною 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження. Разом з цим Велика Палата Верховного Суду вважала обґрунтованими мотиви колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в частині наявності підстави для передання справи на її розгляд, передбаченої частиною 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2024 повідомлено учасників справи № 918/1043/21, що судове засідання з розгляду касаційної скарги Приватного підприємства «Фірма «ДАН» на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 відбудеться 18.09.2024.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку, згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VII та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи підстави подання позову та касаційного оскарження, доводи прокурора щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах, а саме: статей 3, 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), статей 4, 6, 10, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статей З, 13, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України (щодо наявності/відсутності порушення державних інтересів внаслідок спотворення торгів та укладення спірного договору про закупівлю, у зв`язку із вчиненням антиконкурентних узгоджених дій), з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 (зокрема щодо застосування частини третьої статті 228 ЦК України) може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у цій справі № 910/6780/23, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 910/6780/23, відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №910/6780/23 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова