Постанова

від 05.06.2024 по справі 2603/2319/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер 2603/2319/12 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10176/2024Головуючий у суді першої інстанції - Лісовська О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Ламбуцька Т.О.,

за участю:

представника боржника Тарана В.А. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Тараном Владиславом Анатолійовичем, на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 07 квітня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" звернулося до Деснянського районного суду м. Києва з заявою, в якій просило:

- замінити стягувача у виконавчому листі по справі № 2-2767 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 з ПАТ "Дельта Банк" на ТОВ "ФК Інвест-Кредо", щодо виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.08.2012 року по справі № 2-2767;

- видати дублікат виконавчого листа на примусове виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.08.2012 року по справі № 2-2767.

Заяву обгрунтовано тим, що 27.08.2012 року Деснянським районним судом м. Києва ухвалено рішення по справі № 2-2767 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість в сумі 299 708 грн. 65 коп.

20.07.2020 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" було укладено Договір № 2290/К про відступлення прав вимоги, за яким відступлено шляхом продажу ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 1634-0201037/ФКВ-08 від 12.08.2008 року.

Відповідно до договору № 2290/К про відступлення прав вимоги ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" отримало право вимоги до ОСОБА_2 , що виникла згідно рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.08.2012 року по справі № 2-2767.

На виконання вищезазначеного рішення суду було видано виконавчий лист, проте після ознайомлення із матеріалами, що були передані ТОВ "ФК "Інвест-Кредо", виявилося, що виконавче провадження щодо боржника є завершеним.

За інформацією, наданою банком, виконавчі листи по справі № 2-2767 щодо ОСОБА_2 на адресу ПАТ "Дельта Банк" не надходили.

На підставі викладеного, заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та видати дублікат виконавчого листа №2-2767/2012.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.04.2021 року заяву задоволено. Замінено сторону у виконавчому листі по виконанню рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.08.2012 року по цивільній справі №2-2767/2012 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме у виконавчому листі №2-2767/2012 замінити стягувача з ПАТ "Дельта-Банк" на ТОВ "ФК "Інвест-Кредо". Видано дублікат виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 по цивільній справі № 2-2767/2012 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.м 134-137).

В апеляційній скарзі боржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Так, в обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги зазначає, що відступлення права вимоги відбулося з порушенням законодавства та без відповідних доказів, які б могли підтвердити його, зокрема: відсутні акт приймання-передачі документів та докази сплати ціни договору про відступлення права вимоги, не надано доказів повідомлення боржника щодо переходу права вимоги.

При цьому, зазначає, що заявником не доведено належними та допустимими доказами факту втрати оригіналу виконавчого листа.

Крім того, вказує, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 147-160).

Представник боржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника боржника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, постановляючи оскаржувану ухвалу про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується як факт відступлення ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ "Інвест-Кредо", так і факт втрати виконавчого листа при пересилці документів.

При цьому, при вирішенні питання щодо розгляду справи за відсутності учасників справи суд першої інстанції керувався тим, що про день, час та місце розгляду справи вони повідомлені належним чином, а їх неявка у судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Разом з тим, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

У п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 3 ст 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, а у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 13.12.2011 року у справі "Trudov v. Russia", принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів про направлення чи отримання повісток про виклик до суду учасників справи, у тому числі боржника ОСОБА_2 .

Так, у матеріалах справи міститься довідка суду від 23.03.2021 про те, що у зв`язку із критичною ситуацією, що сталася із фінансовим забезпеченням діяльності суду, зокрема в частині відсутності поштових марок (Лист ДСА України №15-21163/20 від 19.11.2020) судом з 01.12.2020 зупинено відправлення поштової кореспонденції, якою здійснюється повідомлення учасників справ про судові засідання (судових повісток, копій процесуальних документів тощо) до відновлення належного забезпечення фінансування діяльності суду.

Разом з тим, недостатнє фінансування судової системи не дає підстав суду для невиконання своїх обов'язків, передбачених цивільним процесуальним законодавством України, зокрема здійснення належного повідомлення учасників про розгляд справи.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31.01.2021 року у справі № 693/812/21.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 18.04.2022 року у справі № 522/18010/18 від 18.04.2022 року, обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник обгрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що розглянувши справу за відсутності ОСОБА_2 , щодо якої відсутні докази повідомлення належним чином про дату, час і місце розгляду справи, суд першої інстанції порушив її право на участь у судовому розгляді, не забезпечив можливості обґрунтувати свої заперечення щодо заяви і, таким чином, не взяв до уваги вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.

Отже ухвала першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті вимог заяви.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.08.2012 з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 299708,65 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2997,08 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.01.2013 рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.08.2012 залишено без змін.

На виконання вказаного рішення суду 28.02.2013 року було видано виконавчий лист.

Постановою старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сазанович Ю.І. від 30.01.2020 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2 було повернуто стягувачу виконавчий лист № 2-2767, виданий Деснянським районним судом м. Києва 28.02.2013 року, з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

20.07.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 2290/К, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступає, а ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» набуває право вимоги, зокрема за кредитним договором №1634-0201037/ФКВ-08 від 12.08.2008 року.

Згідно з листом ПАТ "Дельта Банк" від 24.08.2020 року за вих. №02.2.3-867, всі наявні у АТ "Дельта-Банк" матеріали виконавчого провадження за кредитними договорами, право вимоги за якими перейшло до ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" відповідно до Договорів про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, були передані згідно актів прийому-передачі кредитних справ. За результатами додаткової перевірки: постанова про повернення виконавчих документів стягувачеві з виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.08.2012 року по справі № 2-2767 та оригінал виконавчого листа № 2-2767, виданого 28.02.2013 року, не надходили та у АТ "Дельта Банк" відсутні. У разі виявлення в АТ "Дельта Банк" запитуваних документів виконавчого провадження, вони будуть направлені на адресу ТОВ "ФК Інвест-Кредо".

Звертаючись до суду з заявою, заявник, як на підставу для її задоволення, вказував, серед іншого, на те, що оскільки він є новим кредитором ОСОБА_2 , відповідно до договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 20.07.2020 року за № 68/03-2008-29, наявні всі підстави для заміни стягувача у виконавчому листі по справі № 2-2767 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 з ПАТ "Дельта Банк" на ТОВ "ФК Інвест-Кредо" щодо виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.08.2012 року по справі № 2-2767

Так, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як передбачено ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, положеннями ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

При цьому, вищенаведені положення кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Однак, всупереч вищенаведених положень законодавства, заявником не доведено належними та допустимими доказами факту переходу від ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "ФК Інвест-Кредо" права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №1634-0201037/ФКВ-08 від 12.08.2008 року.

Так, згідно з п. 5 Договору № 2290/К про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року наявні у банку документи, що підтверджують права вимоги до боржників, передаються банком новому кредиту за відповідним актом не пізніше п'ятиднів із дати укладення цього Договору.

Відповідно до п. 2 договору № 2290/К за цим договором новий кредитор в день укладення договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору набуває усі права кредитора за основними зобов'язаннями.

Як передбачено п. 4 Договору № 2290/К, сторони домовилися, що за відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 12 714 632,07 грн., надалі за текстом - "Ціна договору". Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Разом з тим, під час розгляду справи судом першої інстанції заявником не було додано до матеріалів справи ані Акту приймання-передачі документів від ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "ФК Інвест-Кредо", що стосуються боргу по кредитному договору від 12.08.2008 року, ані доказів сплати ціни договору № 2290/К про відступлення прав вимоги.

При цьому, оскільки заявник, долучаючи до відзиву копію платіжного доручення про сплату ціни договору № 2290/К, тобто новий доказ, який не був досліджений судом першої інстанції, жодним чином не обґрунтував неможливість подання цих доказів до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає дану справу за наявними в ній доказами, що відповідає положенням ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

У свою чергу, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 20.02.2019 року у справі № 910/16109/14, відсутність у заявника доказів на підтвердження здійснення повної оплати банку за договором відступлення права вимоги (доказів на підтвердження належності виконання зобов'язань за договором) є самостійною достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви товариства про заміну сторони стягувача за наказом.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що заявником не доведено належними та допустимими доказами факту переходу від ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "ФК Інвест-Кредо" права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №1634-0201037/ФКВ-08 від 12.08.2008 року, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність достатніх обгрунтованих підстав для заміни стягувача у виконавчому листі з ПАТ "Дельта Банк" на ТОВ "ФК Інвест-Кредо".

Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа, з огляду на наступне.

Звертаючись з суду з заявою, заявник, як на підставу для її задоволення в частині видачі дубліката виконавчого листа, посилався на втрату виконавчого листа, що, у свою чергу, унеможливлює звернення судового рішення у даній справі до належного виконання.

Так, відповідно до п. 17.4 розділу XIII ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29.08.2023 року по справі №750/13697/21, аналіз пункту 17.4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Однак, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу втрати оригіналу виконавчого листа, зокрема доказів того, що ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" чи ПАТ "Дельта Банк" зверталися до державного виконавця Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) із заявою про місцезнаходження виконавчого листа.

Також, заявником не надано доказів на підтвердження того, що оригінал виконавчого листа не надходив на адресу ПАТ "Дельта Банк".

Отже, з огляду на викладене, у суду першої інстанції були відсутні достатні процесуальні підстави для висновку про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Таким чином, постановлена судом ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні в повному обсязі.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що він не позбавлений права повторно звернутися до суду першої інстанції з аналогічною заявою та надати, при цьому, всі належні документи, які б дозволили суду обгрунтовано вирішити вказані питання.

Також, оскільки колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та ухвалює нове судове рішення і відмовляє у задоволенні вимог заяви, з заявника на користь боржника підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 605 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Тараном Владиславом Анатолійовичем, - задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 07 квітня 2021 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" (код ЄДРПОУ 39761587, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2Б) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 10 червня 2024 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова