Ухвала

від 11.12.2024 по справі 2603/2319/12

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 6/754/201/24

Справа № 2603/2319/12

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2024 представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Таран В.А. звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із заяво про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Подану заяву обґрунтовано тим, що в провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 12.08.2008 між ТОВ «Український промисловий банк» та заявником укладено кредитний договір № 1634-0201037/ФКВ-08. Відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30.06.2010, останній отримав право вимоги до заявника. 27.08.2012 Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення по справі № 2-2767 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до заявника про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто заборгованість у сумі 299708,65 грн. та судовий збір. 20.07.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» укладено договір № 2290/К про відступлення права вимоги, за яким відступлено право вимоги до заявника за кредитним договором № 1634-0201037/ФКВ-08 від 12.08.2008. 07.04.2021 Деснянським районним судом міста Києва постановлено ухвалу, на підставі якої замінено сторону стягувача на ТОВ «Фінансова компанія Інвест -Кредо» у справі № 2-2767 та видано дублікат виконавчого листа. 18.10.2021 приватним виконавецем виконавчого округу міста Києва Іванютою І.М. відкрито виконавче провадження. Враховуючи те, що відсутні підстави для процесуального правонаступництва та як наслідок спливли строки, представник заявника просить визнати виконавчий лист, виданий Деснянським районним судом міста Києва 29.06.2021 у справі № 2603/2319/12 таким , що не підлягає виконанню.

09.04.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву Сергєєвої І.В. передано головуючому судді Сенюті В.О.

На момент надходження заяви ОСОБА_1 , цивільна справа за № 2603/2319/12 перебувала на розгляді в апеляційні інстанції, яка повернута до Деснянського районного суду міста Києва 10.12.2024, відтак розгляд заяви здійснюється суддею відразу після передачі вказаної справи судді.

Дослідивши письмові матеріали заяви та оглянувши справу № 2603/2319/12, суд вважає за необхідне повернути заяву заявнику без розгляду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором 27.08.2012 ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 299708,65 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2997,08 грн.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24.01.2013 рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27.08.2012 залишено без змін.

На виконання вказаного рішення суду 28.02.2013 було видано виконавчий лист.

Постановою старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сазанович Ю.І. від 30.01.2020 у виконавчому провадженні №52471012 було повернуто стягувачу виконавчий лист № 2-2767, виданий Деснянським районним судом м. Києва 28.02.2013 року, з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

29.06.2021 Деснянським районним судом міста Києва видано дублікат виконавчого листа № 2603/2319/12, відповідно до якого стягувачем вказано ПАТ «Дельта Банк», боржник - ОСОБА_1 .

На підтвердження виконання ОСОБА_1 вимог ст. 183 ЦПК України, представником заявника до заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, долучено докази направлення вказаної заяви іншим учасникам, а саме - ТОВ «Фінансова компанія «Інвест - кредо» та приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Іванюті І.М.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VI ЦПК України врегульовує процесуальні питання, пов`язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з абз. 2 ч. 2, 4 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного суду від 05.11.2020 року у справі №591/1581/20.

Так, згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку.

У відповідності до положень пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №914/1955/17).

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані представником заявника докази направлення та відповідно виконання вимог ст. 183 ЦПК України приймає критично, оскільки письмові матеріали заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не містять доказів направлення стугявачу за дублікатом виконавчого листа ПАТ «Дельта Банк» та другому відповідачу ОСОБА_2 , якого було залучено в якості співвідповідача по справі № 2603/2319/12.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що положенням ч. 3 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява №12964/87).

У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

При цьому повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 183, 260, 261, 432 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складено: 11.12.2024.

Суддя В.О.Сенюта