Постанова

від 14.06.2024 по справі 420/5878/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5878/24

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,

повний текст судового рішення

складено 08.04.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Осіпова Ю.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 про зупинення провадження у справі №420/5878/24

У С Т А Н О В И В:

22.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не направлення до військової частини НОМЕР_2 згідно підпункту 2 пункту 225 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, рапорту заступника командира 1-ї гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у запас відповідно до підпункту г) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з самостійним вихованням дитини віком до 18-ти років (зареєстрований у журналі вхідних рапортів військової частини НОМЕР_1 за № 7820 від 08.11.2023), для подальшого його скерування по команді до військової частини НОМЕР_3 для прийняття рішення про звільнення з лав Збройних Сил України;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду скарги заступника командира 1-ї гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_1 від 17.11.2023 на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 на бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду та не вирішення встановленим порядком рапорту заступника командира 1-ї гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_1 за вх. № 7820 від 08.11.2023 про звільнення з лав Збройних Сил України на підставі підпункту г) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (надійшла 20.11.2023) по суті та не вжиття заходів щодо подальшого направлення згідно підпункту 2 пункту 225 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, рапорту заступника командира 1-ї гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у запас відповідно до підпункту г) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з самостійним вихованням дитини віком до 18-ти років (зареєстрований у журналі вхідних рапортів військової частини НОМЕР_1 за № 7820 від 08.11.2023) до військової частини НОМЕР_3 для прийняття рішення про звільнення з лав Збройних Сил України;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо не розгляду скарги заступника командира 1-ї гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_1 від 15.12.2023 на ім`я командира військової частини НОМЕР_3 на бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду та не вирішення встановленим порядком рапорту заступника командира 1-ї гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_1 за вх. № 7820 від 08.11.2023 про звільнення з лав Збройних Сил України на підставі підпункту г) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та бездіяльність службових осіб військової частини НОМЕР_2 з вказаного питання (надійшла 21.12.2023) та не прийняття рішення про звільнення з лав Збройних Сил України заступника командира 1- ї гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_1 на підставі підпункту г) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з самостійним вихованням дитини віком до 18-ти років;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_3 звільнити заступника командира 1-ї гарматної артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з лав Збройних Сил України у запас на підставі підпункту «г» пункту З частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» згідно якої під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, на підставі вищевказаного рапорту та вищезазначених скарг ОСОБА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 зупинено провадження у справі №420/5878/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішення у справі №495/8793/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав.

Приймаючи таку ухвалу окружний адміністративний суд виходив із об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до надрання законної сили рішенням у справі №495/8793/23.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення окружним адміністративним судом норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_3 вказує, що викладені окружним адміністративним судом в оскаржуваній ухвалі мотиви не свідчать про об`єктивну неможливість вирішення даної справи. До того ж, на думку скаржника, наявні в матеріалах справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Крім того, ОСОБА_1 зауважує, що надана військовою частиною ухвала Одеського апеляційного суду від 18.03.2024 у справі №495/8793/23 не засвідчена належним чином. Більше того, як відмічає позивач вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції не зупинено дію рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2023.

В силу приписів частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов`язкове і факультативне. Обов`язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов`язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов`язковими є підстави, передбачені ч.1 ст. 236 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що за наявності іншої пов`язаної справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, суд за відсутності об`єктивної неможливості розгляду судової справи зобов`язаний зупинити провадження у своїй справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.

З урахуванням зазначених вимог процесуального закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, а саме факти, що мають преюдиційне значення.

Колегією суддів установлено, що спірним у даній справі є питання щодо наявності законодавчо передбачених підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Тобто, для правильного вирішення даної справи, у тому числі, слід установити чи виховує військовослужбовець ОСОБА_1 дитину (дітей) віком до 18 років самостійно.

Як установлено апеляційним адміністративним судом, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №495/8793/23 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.

Розірвано шлюб, між ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 05.04.2011 виконавчим комітетом Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , актовий запис №07.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав задоволено.

Позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Колегією суддів з`ясовано, що наразі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №495/8793/23 в апеляційному порядку переглядається Одеським апеляційним судом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлені, у тому числі, в межах розгляду справи №495/8793/23 обставини можуть мати преюдиційне значення для даної справи, оскільки одним із доказів для підтвердження наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є судові рішення у справі №495/8793/23.

До того ж, слід зауважити, що предметом спору даної справи є не лише бездіяльність відповідачів щодо розгляду рапорту та скарг позивача, а й зобов`язання звільнити ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Вищеозначене спростовує доводи скаржника про те, що встановлені у справі №495/8793/23 обставини не є преюдиційними по відношенню до даної справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що наявні у матеріалах справи докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому окружний адміністративний суд цілком правомірно послався на об`єктивну неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішення у справі №495/8793/23.

З урахуванням наведеного, апеляційний адміністративний суд уважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно необхідності зупинення провадження у даній справі, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.236 КАС України, до набрання законної сили рішення у справі №495/8793/23.

При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє сумніви скаржника стосовно автентичності доданої військовою частиною НОМЕР_1 до матеріалів справи ухвали Одеського апеляційного суду від 18.03.2024 у справі №495/8793/23, оскільки її зміст повністю відповідає змісту відповідного судового рішення, розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Не є юридично спроможним також довід скаржника відносно того, що рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №495/8793/23 набрало законної сили, адже така обставина у жодному разі не свідчить, що після його перегляду в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції залишить його без змін.

Установлені у межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи позивача.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення питання щодо зупинення провадження у справі.

Отже, при прийнятті оскаржуваної ухвали окружним адміністративним судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для її скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 про зупинення провадження у справі №420/5878/24 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Ю.В. Осіпов Т.М. Танасогло