Ухвала

від 17.06.2024 по справі 336/2214/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/2214/24

Провадження №: 2/336/1666/2024

Ухвала

іменем України

17 червня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,

розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у цивільній справі № 336/2214/24 (номер провадження 2/336/1666/2024) за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

про стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління будинку, -

встановив:

06 березня 2024 року, представник позивача адвокат Кошліченко Н.В. звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

20 травня 2024 року до суду від ОСОБА_1 , ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачі просять відмовити в задоволенні позовних вимог ОСББ «Лідер Плюс». Відповідачі вважають вимоги позивача необґрунтованими та вважають, що позивач повинен повернути внески сплачені відповідачами в період з 16 грудня 2017 року по 31 травня 2023 року. Протокол № 11 від 14 травня 2023 року відповідачі вважають не належним доказом, оскільки до нього не надано додатків. Рішення прийнято без належного кворуму. Позивачем не доведено належними доказами загальної кількості співвласників будинку та загальної площі співвласників будинку.

ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки він вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підвідомча господарському суду.

ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить прийняти її до розгляду, зобов`язати ОСББ здійснити перерахунок безпідставно нарахованої заборгованості по внескам за період з 01 січня 2022 року по 31 січня 2024 року відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 02 грудня 2022 року у справі № 336/5470/20, скасувати зайві нарахування за весь період, повернути надмірно сплачені кошти та визнати дії голови правління ОСББ протиправними.

Відповідач ОСОБА_1 заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, посилається на рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року щодо невідповідності Конституції України п. 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України. Відповідач вважає, що вказана справа не малозначною.

При вирішенні вказаної заяви суд виходив із наступного.

Відповідно до положень частин 1, 2, 4, 5 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.11.2023 р. N 10-р(II)/2023); 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини шостої статті 19 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.11.2023 р. N 10-р(II)/2023).

Конституційний Суд України у п. 5.9. рішення від 22.11.2023 р. N 10-р(II)/2023) зазначив, що досліджуючи пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу, Конституційний Суд України зауважує, що згідно з Правилами ESCP процедуру розв`язання дрібних позовів застосовують у разі, коли розмір позовних вимог не перевищує 5000 євро (пункт 1 статті 2).

Водночас згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 Кодексу за офіційним курсом Національного банку України ціна позову становить 6801 євро, а відповідно до пункту 5 частини шостої цієї ж статті Кодексу - 17002 євро.

Отже, приписи пунктів 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу визначають грошовий критерій віднесення справ до категорії малозначних у розмірах, що перевищують аналогійний показник, установлений у Правилах ESCP.

Відповідно до п. 5.10. рішення Конституційного Суду України від 22.11.2023 р. N 10-р(II)/2023) сукупність наведених міркувань дає Конституційному Судові України підстави для висновку, що приписи пунктів 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу, у яких визначено розміри ціни позову як критерії для віднесення справи до категорії малозначних, а саме сто (пункт 1) та двісті п`ятдесят (пункт 5) розмірів прожиткових мінімумів, не є належними засобами регулювання процесуальних відносин.

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу суперечать частині першій статті 8 та частині другій статті 24 Конституції України.

Конституційний Суд України визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України.

Пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Верховній Раді України рекомендовано привести нормативне регулювання, установлене пунктами 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.

При постановлені ухвали про відкриття провадження у справі положення п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України були чинними.

Конституційний Суд України зауважує, що згідно з Правилами ESCP процедуру розв`язання дрібних позовів застосовують у разі, коли розмір позовних вимог не перевищує 5000 євро (пункт 1 статті 2).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

У даній справі заборгованість відповідачів по внескам на утримання багатоквартирного будинку становить 9872,72 грн.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 4 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 4 статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Враховуючи наведені вище норми права, дана справа має бути розглянута саме за правилами спрощеного позовного провадження.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження судом досліджувались та враховано обставини, визначені ч. 3 ст. 274, п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом. Судом постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Згідно з частиною 1 статті 191 ЦПК України - у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

Відповідно до вимог частини 4 статті 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

Розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє відповідача подавати докази, відзив та заперечення.

Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому суд дійшов до висновку, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень п. 2 ч. 6 ст.19 ЦПК України даний спір є малозначним в силу своїх властивостей.

Враховуючи предмет позову, ціну дана має бути розглянута лише за правилами спрощеного позовного провадження, заперечення відповідача є необґрунтованими та їх необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 19, 260, 261, 274, 277, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Заперечення відповідача ОСОБА_1 проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - залишити без задоволення.

Копію ухвали надіслати відповідачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.В. Петренко