Ухвала

від 28.05.2024 по справі 201/7661/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/7661/20

Провадження № 2др/201/50/2024

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення

та залишення заяви без розгляду

28 травня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Товстого Костянтина Андрійовича у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житлово будівельного кооперативу «МістоСад Восьмий Будівельний 2а», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним свідоцтво про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя, визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та квартири в частині покупця і визнання покупцями,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2024 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житлово будівельного кооперативу «МістоСад Восьмий Будівельний 2а», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним свідоцтво про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя, визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та квартири в частині покупця і визнання покупцями відмовлено.

Відповідачка ОСОБА_1 після ухвалення судового рішення звернулася до суду з заявою про вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу, на обґрунтування якої вказав, що під час розгляду справи їй надавалися послуги адвокатом Мельниченко А.С. на підставі договору № 1/26/2021 від 26.02.2021, укладеного з Адвокатським об`єднанням «Барген».

Від представника позивачки ОСОБА_4 адвоката Купарєвої О.В. 20.05.2024 надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, у якій представник не погодилася із підставами їх відшкодування. Зазначила, що у заяві ОСОБА_1 вказує, що нею до позовної заяви долучено копію договору про надання правової допомоги, однак ОСОБА_1 не подавала у даній справі позовної заяви. Заява датована 24.12.2021, тобто на три роки раніше постановлення рішення. В акті приймання-передачі від 01.03.2021 зазначено, що виконавцем вивчено матеріали справи № 201/7661/20, вартість 12000 грн., однак не зазначено, як в акті приймання-передачі від 04.03.2021, скільки годин роботи адвоката витрачено та яка вартість однієї години, що вказує на недоведеність суми витрат. Також у відзиві на позовну заяву АО «Барген» не заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, чим порушено процесуальний порядок подання такої заяви. Просила відмовити у задоволенні заяви.

Суд, вивішивши доводи сторін, приходить до такого висновку.

Як видно з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 адвокат Мельниченко А.С. 05.03.2021 надавав відзив на позовну заяву (а.с. 43 - 45 т. 5), діючи на підставі ордеру від 04.03.2021, виданого АЮ «Барген» (а.с. 65 т. 5).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ,4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14- 382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.

Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).

Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 753/7130/20.

При цьому про необхідність дотримання вказаного ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі. Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді апеляційної інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (див. постанову Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).

Протягом розгляду справи попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Барген» в особі адвоката Мельниченко А.С., які сторона відповідача понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи не подавала. До відзиву такої заяви не надано також. З матеріалів справи видно, що стороною відповідача, ні в жодному судовому засіданні, а ні в будь-яких інших поданих заявах та клопотаннях, не робилася заява про відшкодування витрат на правову допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Барген» в особі адвоката Мельниченко А.С., та необхідність подання доказів на підтвердження таких витрат. Таким чином, відповідачем не заявлено про намір подати відповідні докази, які підтверджують витрати понесені відповідачем на професійну правничу допомогу в суді та оплату послуг за професійну правничу допомогу, та не подано відповідної заяви до закінчення судового розгляду у справі, як це передбачено ч. 8 ст.141 ЦПК України та ст. 246 ЦПК України.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви представника відповідача про стягнення судових витрат та наміру подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем за послуги адвоката Мельниченко А.С. в суді, поданої до закінчення розгляду справи, що свідчить про порушення порядку для подання відповідних доказів.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене, заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по даній цивільній справі про стягнення витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Мельниченко А.С. слід залишити без розгляду.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 83, 133. 137, 141, 260, 270, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Товстого Костянтина Андрійовича у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житлово будівельного кооперативу «МістоСад Восьмий Будівельний 2а», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним свідоцтво про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя, визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та квартири в частині покупця і визнання покупцями - відмовити.

Заяву відповідачки ОСОБА_1 про розподіл витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Товстого Костянтина Андрійовича у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житлово будівельного кооперативу «МістоСад Восьмий Будівельний 2а», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним свідоцтво про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності в порядку поділу спільного майна подружжя, визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та квартири в частині покупця і визнання покупцями)залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлений 29 травня 2024 року.

Суддя Наумова О.С.