Рішення

від 13.06.2024 по справі 524/2853/23

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/62/2024

Справа № 524/2853/23

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.06.2024 у м. Кременчуці Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Фадєєвої С.О. з участі секретаря судових засідань Супруненко О.О., представників позивача Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Костик А.О., Галченко М.В., представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Костянецького А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу № 524/2853/23 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , де просила стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у сумі 167870,51 грн. В обґрунтування позову представник позивача вказала, що рішенням міської ради кооперативу «Нептун» передано у оренду терміном на п`ятнадцять років земельну ділянку площею 1641 кв.м. за кадастровим номером 5310436500:08:003:0010 для експлуатації та обслуговування човнової станції та приміщення кафе «Нептун» по АДРЕСА_1 . 01.12.2009 між сторонами укладено договір оренди землі. Як стало відомо Кременчуцькій міській раді новим власником об`єкту нерухомості приміщення кафе, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 5310436500:08:003:0010 став відповідач ОСОБА_1 . Вважає, що у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 повинен був у 30 денний термін з дня реєстрації права власності звернутися до виконавчого комітету з клопотанням про передачу йому у власність або у користування земельної ділянки, належної Кременчуцькій міській раді, на якій розміщено кафе. Оскільки відповідач проігнорував вимогу закону, у період з 18.11.2022 по 30.04.2023 використовував ділянку площею 6141 кв.м. без правовстановлюючого документу, орендну плату не сплачував, це призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати за землю, який рада отримала б у разі оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку відповідно до ст.. 125, 126 ЗК України. Вважає, що відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави. Відсутність договору оренди землі позбавляє позивача, як орендодавця, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати, яка за період з 18.11.2022 по 30.04.2023 становить 167870,51 грн. та розрахована, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 6141 кв.м. Просила суд стягнути з відповідача вказані кошти на користь позивача на підставі ст.. 1212-1214 ЦК України.

У подальшому представником позивача подано до суду уточнену позовну заяву, яка по суті є заявою про зменшення позовних вимог, де з тих же підстав просила стягнути з відповідача на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на підставі ст. 1212-1214 ЦК України безпідставно збережені кошти у сумі 126866,55 грн., виходячи не із загальної площі земельної ділянки у розмірі 6141 кв.м., а з площі земельної ділянки, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 пропорційно до його частки у праві власності на будівлю розміром 514,7 кв.м.

Представник відповідача ОСОБА_1 подав до суду відзив, де вказав, що у власності відповідача з 2022 року перебуває приміщення кафе за адресою: АДРЕСА_2 площею 98,7 м.кв., а не 514,7 м.кв., як зазначає представник позивача. Виходячи із фактичної площі приміщення, яке перебуває у власності ОСОБА_1 , пропорційна частка земельної ділянки, яка припадає на відповідача складає 889,12 м.кв., а не 4641 м.кв., а тому розрахунки, наведені позивачем, є неправильними. При цьому вказав, що земельна ділянка загальною площею 6141 м.кв. включає землі різного призначення: землі транспорту та землі іншого комерційного використання. Кафе розташоване саме на землях комерційного використання. Вважає, що договір оренди земельної ділянки, укладений між Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області та кооперативом «Нептун», де зазначено у тому числі розмір земельної ділянки по угіддях, окремо розмір земель комерційного та іншого використання (667 кв.м.) та розмір земель транспорту і зв`язку (5474 м.кв.), є діючим та розповсюджується на ОСОБА_1 відповідно до його частки у праві власності, оскільки право оренди є чинним. Виходячи з того, що можливо встановити, яка частина земельної ділянки призначена саме для обслуговування кафе, що належить ОСОБА_1 , вважає найбільш логічним та розумним покладення обов`язку на ОСОБА_1 сплачувати за землю, на якій фактично розташована будівля та яка призначається для такої мети. Зазначив, що умовами договору оренди землі не передбачена обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки, індексувати потрібно лише орендну плату, а тому за період з 18.11.2022 по 30.04.2023 ОСОБА_1 повинен був сплатити 12136,95 грн. При цьому вважає, що оскільки ОСОБА_1 набув у власність лише частину приміщень, розташованих на переданій в оренду кооперативу «Нептун» земельній ділянці, а решта приміщень залишилася у володінні орендаря, то відповідно до положень ч.6 ст. 120 ЗК України саме кооперативу «Нептун» належить право звернення з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 компенсації сплаченої орендної плати. Вважає, що орендодавець, Кременчуцька міська рада, не має права вимагати від відповідача сплати орендної плати за користування землею.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області безпідставно збережені кошти у сумі 126866,55 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення з підстав, що вказані у відзиві.

Третя особа до судового засідання свого представника повторно не направила, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, будь-яких заяв та клопотань не надала.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до наступних висновків.

Згідно із статтями 12, 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів. Відповідно до вимог статей 76-79ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 28 липня 2009 року «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці» затверджено кооперативу «Нептун» технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди землі для експлуатації та обслуговування човнової станції та приміщення кафе «Нептун» по вул. 50-річчя СРСР, 14, постановлено передати кооперативу «Нептун» за умови виконання п.1.1. цього рішення в оренду терміном на 15 років земельну ділянку площею 6141 кв.м., в тому числі по угіддях: графа 42 - землі комерційного та іншого використання 667 кв.м., та графа 49 - інші землі транспорту та зв`язку 5474 кв.м.

01.12.2009 між Кременчуцькою міською радою, як орендодавцем, та кооперативом «Нептун», як орендарем, укладено договір оренди землі, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5310436500:08:003:0010 для експлуатації та обслуговування човнової станції та приміщення кафе «Нептун» по АДРЕСА_1 . В оренду за договором передана земельна ділянка загальною площею 6141 кв.м., у тому числі по угіддях: землі комерційного та іншого використання 667 кв.м., інші землі транспорту та зв`язку 5474 кв.м. Договором визначена нормативна грошова оцінка земельних ділянок станом на 01.12.2009 окремо по угіддях: 121313,96 грн. площею 667 кв.м. та 398233,50 площею 5474 кв.м. Договір укладено терміном на 15 років, тобто до 30.11.2024. Договором передбачена у тому числі орендна плата, умови використання земельної ділянки, умови повернення, обмеження щодо використання, права та обов`язки сторін, порядок зміни умов договору і припинення його дії, відповідальність сторін. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п.34 договору). Невід`ємними частинами договору є у тому числі схема земельної ділянки, кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі та інші, вказані у договорі документи.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 (після перейменування вул. Велика набережна) є сформованою, має кадастровий номер, право власності на цю землю зареєстроване за Кременчуцькою міською радою відповідно до рішення органу місцевого самоврядування від 28.07.2009, відомості про право оренди кооперативу «Нептун» є зареєстрованими з 25.01.2010, строк дії речового права 15 років.

Відповідно до копії нотаріально посвідченого свідоцтва від 18.11.2022 ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з приміщення кафе «Нептун», розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 98,7 кв.м., на земельній ділянці комунальної власності площею 0,6141 га, кадастровий номер 5310436500:08:003:0010. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на приміщення кафе площею 98,7 кв.м., розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,6141 га, кадастровий номер 5310436500:08:003:0010 належним чином зареєстроване 18.11.2022. Право власності за вказаною адресою кооперативу «Нептун» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстроване, з матеріалів справи (договору оренди, копії технічного паспорту, витягів з рішень, відомостей про державну реєстрацію обтяжень) вбачається, що за вказаною адресою розташоване також майно кооперативу «Нептун»: будівля контори, човнова станція, майстерня, будівлі убиральні.

З копії технічного паспорту, виготовленого станом на травень 2009 року, вбачається, що загальна площа приміщення кафе «Нептун» становила 514,7 кв.м.

Згідно з ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 ЗК України. Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Частиною 4 ст. 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Частиною шостою ст. 120 ЗК України, на яку посилається відповідач, регулюється перехід права власності на земельну ділянку у разі набуття права власності на частку у спільному майні. Так, у разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, якщо такий об`єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов`язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об`єкт. Якщо сторони не досягли згоди щодо внесення зазначених змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію, договір про внесення таких змін визнається укладеним за рішенням суду за позовом набувача. Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

В силу ч.7 ст. 120 ЗК України у випадках та порядку, визначених у тому числі частиною четвертою цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Аналогічні положення містяться і у ст. 7 Закону «Про оренду землі».

Таким чином чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах Великої Палати від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

За загальним правилом право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже оскільки у продавця будівлі кафе кооперативу «Нептун» на момент її відчуження було зареєстроване право оренди земельної ділянки, на якій розташована ця будівля, відбувся перехід такого права оренди до покупця будівлі відповідача у справі ОСОБА_1 у обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника об`єкта, тобто на умовах договору оренди від 01.12.2009, строк дії якого триває і на час прийняття рішення судом. Волевиявлення орендодавця, власника земельної ділянки, Кременчуцької міської ради, а також відчужувача, попереднього власника кооперативу «Нептун», та набувача ОСОБА_1 та внесення змін до договору оренди землі законом не вимагається.

Суд вважає помилковими твердження представника позивача, що ОСОБА_1 , як новий власник нерухомого майна, був зобов`язаний у відповідності до ч.11 ст. 120 ЗК України (у позові помилково зазначена ч.9 цієї статті) протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності звернутися до позивача з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу. Частина 11 ст. 120 ЗК України встановлює обов`язок власника звернутися до органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування з таким клопотанням виключно у випадку, якщо об`єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні будь-якої особи.

У даній ситуації земельна ділянка вже перебувала у користуванні кооперативу «Нептун» за договором оренди землі від 01.12.2009 року, а до укладення договору орган місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень вже передав земельну ділянку у користування набувачу кооперативу «Нептун» у порядку, встановленому Земельним Кодексом України, що діяв у відповідній редакції, а тому підстав для застосування ч.11 ст. 120 ЗК України немає. Отже відносини між сторонами виникли саме на підставі договору оренди землі від 01.12.2009.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

В силу частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Принцип диспозитивності цивільного судочинства, закріплений у статті 13 ЦПК України, передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Саме позивачу належить право самостійно визначати у позові, яке право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як неодноразово зазначав у своїх постановах Верховний Суд позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Отже, правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Суд не може вийти за межі позовних вимог та усупереч принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанови Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року у справах № 464/4574/15-ц, № 756/17180/147-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову, який подано у порядку ст.. 1212-1214 КЦ України, оскільки відносини у справі виникли з договору оренди земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 2,4,12,76-81,89,263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Кременчуцької міськоїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті до ОСОБА_1 простягнення безпідставнозбережених коштів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С.О.Фадєєва

Повний текст рішення складено 14.06.2024