Ухвала
від 13.06.2024 по справі 553/1067/24
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/1067/24

Провадження № 1-кс/553/60/2024

У Х В А Л А

Іменем України

13.06.2024м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ленінського районного суду міста Полтави заяву представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави (головуючий - суддя ОСОБА_5 ) знаходиться кримінальне провадження № 12023170460000450 від 19.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України (справа № 553/1067/24).

07.06.2024 до Ленінського районного суду міста Полтави надійшла заява представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 в кримінальному провадженні справа № 553/1067/24 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

В обґрунтування заяви зазначає, що від час підготовчого судового засідання по справі, яке відбулось 15.05.2024 суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 допустила процесуальну поведінку, наслідки якої викликають у представника потерпілого та у потерпілого сумнів у її неупередженості, що в силу п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України є підставою для відводу судді. Так, під час підготовчого судового засідання, в порядку ч. 3 ст. 315 КПК України, представником потерпілого було заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого. Таке право є беззаперечним та прямо передбачене ч. 3 ст. 315 КПК України. Під час підготовчого судового засідання, суддя ОСОБА_5 , запитала чи вважає він, що має право на подачу такого клопотання взагалі. На що він відповів, що так, має беззаперечне право, після чого вона почала листати КПК України, що вже почало викликати сумніви в її неупередженості. Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 від 15.05.2024 р., яка опублікована в ЄДРСР ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), але яка не була направлена йому, як представнику потерпілого, в ЄСІТС, зазначено: «Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Частиною 4 ст. 176 (розділ II) КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора. Зі змісту наведених норм регламентовано звернення учасників судового провадження з клопотанням обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, при цьому, суд зобов`язаний додержуватися правил, передбачених розділом ІІ КПК України, в якому частиною 4 статті 176 передбачено виключно право прокурора звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу. Таким чином, у задоволенні клопотання представника потерпілого про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу належить відмовити».

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями Ленінського районного суду міста Полтави від 07.06.2024 визначено головуючого суддю - ОСОБА_1 .

Відповідно до порядку передбаченого ст. 81 КПК України про судове засідання повідомлені: суддя Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА_5 , прокурор, обвинувачений та його захисник, потерпілий та його представник.

У зв`язку із розглядом заяви про відвід, на запит судді надано матеріали кримінального провадження № 12023170460000450 від 19.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України (справа № 553/1067/24).

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 заяву підтримав, просив задовольнити з наведених у ній підстав.

Прокурор у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій просив залишити заяву без задоволення, як таку, що не відповідає вимогам ст. 75 КПК України та розгляд здійснювати без її участі.

Обвинувачений та його захисник - адвокат ОСОБА_7 надали до суду заяву про розгляд заяви за їх відсутності, заяву про відвід вважають безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Суддя Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА_5 , якій заявлено відвід, для дачі пояснень у судове засідання не прибула.

Суд зазначає, що згідно положень ч. 3 ст. 81 КПК України, не прибуття в судове засідання особи, якій заявлено відвід, не є перешкодою для його вирішення по суті.

З`ясувавши в судовому засідання позицію заявника, перевіривши доводи заяви та оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно положень ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Частиною 1 ст. 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні викладені у статтях 75 КПК України та їх перелік є вичерпним.

Так, нормами статті 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Підставою для відводу судді ОСОБА_5 заявником наголошено наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 конвенції має визначатися згідно з (1) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справах Веттштайн проти Швейцарії та Білуха проти України).

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді. А якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18).

Окрім того, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як зазначив заявник в судовому засіданні, він вбачає упередженість судді, що виразилась в процесуальних діях суду по розгляду клопотання сторони потерпілого в судовому засіданні 15.05.2024.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в судовому засіданні 15.05.2024 клопотання представника потерпілого розглянуто, при цьому з`ясовано думку учасників судового провадження, наведено мотиви з яких суд виходив при вирішенні клопотання, про що постановлено ухвалу від 15.05.2024.

Аналіз змісту доводів, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід, свідчить про його незгоду з процесуальними діями судді ОСОБА_5 під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

При цьому, на переконання суду, обставин, які є підставою для відводу судді та передбачені ст. 75 КПК України, заявником не наведено, обґрунтованих та переконливих даних про існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості судді під час судового розгляду кримінального провадження не встановлено.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_5 за недоведеністю існування обставин, які викликають сумнів у її неупередженості.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.75, 80, 81, 370, 372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023170460000450 від 19.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14.06.2024.

Суддя: ОСОБА_1

СудЛенінський районний суд м.Полтави
Дата ухвалення рішення13.06.2024
Оприлюднено18.06.2024
Номер документу119760609
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗаява про відвід судді

Судовий реєстр по справі —553/1067/24

Ухвала від 08.08.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Полтави

Подмаркова Ю. М.

Ухвала від 08.08.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Полтави

Подмаркова Ю. М.

Ухвала від 08.08.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Полтави

Подмаркова Ю. М.

Ухвала від 23.07.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Полтави

Подмаркова Ю. М.

Ухвала від 16.07.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Полтави

Подмаркова Ю. М.

Ухвала від 19.06.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Полтави

Подмаркова Ю. М.

Ухвала від 13.06.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Полтави

Грошова Н. М.

Ухвала від 13.06.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Полтави

Грошова Н. М.

Ухвала від 12.06.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Полтави

Грошова Н. М.

Ухвала від 15.05.2024

Кримінальне

Ленінський районний суд м.Полтави

Подмаркова Ю. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні