Ухвала

від 23.07.2024 по справі 553/1067/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/1067/24

Провадження № 1-кп/553/728/2024

У Х В А Л А

Іменем України

23.07.2024м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про арешт майна обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12023170460000450 від 19.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

На розгляді у Ленінському районному суді м. Полтави перебуває кримінальне провадження №12023170460000450 від 19.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України.

Від представника потерпілого надійшло клопотання про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що потерпілим подано цивільний позов, відповідно до якого ОСОБА_3 просить суд стягнути з ОСОБА_6 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 9311 грн. 40 коп. та моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.

Наявність матеріальної шкоди позивач обґрунтовує тим, що внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, він був вимушений лікуватися та, відповідно, витрачати грошові кошти на лікарські засоби і медичні препарати. Всього було витрачено 9311 грн. 40 коп., що підтверджується копіями відповідної документації. Спричинення моральної шкоди обґрунтовує: фізичними стражданнями при заподіянні тілесних ушкоджень та тривалим періодом відновлення, душевними стражданнями у зв`язку із розумінням, що обвинувачений міг заподіяти тяжких тілесних ушкоджень або навіть вбити, душевними стражданнями через неможливість тривалий час розмовляти, працювати та забезпечувати себе та свою неповнолітню сестру ОСОБА_7 , з якою він проживає, хвилюванням за сестру, яка доглядала за ним і також хвилювалася, душевними стражданням у зв`язку із розумінням самого факту вчинення стосовно нього злочину. Тому, розмір заподіяної моральної шкоди оцінюється у 1 000 000 грн.

21.06.2024 представником потерпілого було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з якої вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_5 належить на праві власності земельна ділянка площею 7, 65 га, кадастровий номер 5324086900:00:004:0012, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину серія та номер: 1-3587, виданого 21.12.2012.

Згідно Витягу Державної служби України з питань геодезії. картографії та кадастру № НВ-9943935362024 нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 290 108 грн. 19 к.

Щодо наявності обставин, які свідчать про те, що у разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову, зазначає, що обвинувачений ОСОБА_5 не працює, тобто стабільних джерел доходу не має. Іншого майна, окрім земельної ділянки, у власності не встановлено.

З метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_3 просить накласти арешт на належну ОСОБА_5 земельну ділянку із забороною розпоряджатися зазначеним майном. Розгляд клопотання просить провести без повідомлення обвинуваченого в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України.

Прокурор Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_8 подала клопотання, в якому просить провести розгляд клопотання про арешт майна обвинуваченого за її відсутності. При розгляді клопотання покладається на розсуд суду.

Від представника потерпілого ОСОБА_4 надійшла заява, в якій він просить провести розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності та відсутності потерпілого ОСОБА_3 , клопотання про арешт майна задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття зазначених осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, суд розглядає клопотання про арешт майна без повідомлення обвинуваченого та його захисника.

Перевіривши матеріали клопотання та судової справи, суд доходить висновку про таке.

Згідно зі ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6, 8 та 11 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації ; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди,повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Суд вважає, що представником потерпілого обґрунтовано та доведено, з урахуванням розміру заявлених позовних вимог, необхідність застосування арешту майна обвинуваченого з метою забезпечення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 .

Враховуючи те, що не застосування арешту може призвести до відчуження майна, щодо якого ставиться питання, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності, суд доходить висновку про задоволення клопотання.

При цьому, суд враховує, що оцінка доказів щодо їх належності та допустимості при обґрунтуванні розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, буде здійснена судом у нарадчій кімнати під час ухвалення рішення у справі.

Керуючись ч. 4 ст. 107, ст. ст. 131, 170-173, 369, 392 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про арешт майна обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12023170460000450 від 19.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України задовольнити.

З метою забезпечення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 , накласти арешт шляхом заборони відчуження на належну обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину серія та номер: 1-3587, виданого 21.12.2012, земельну ділянку, площею 7, 65 га, кадастровий номер 5324086900:00:004:0012, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1ст. 175 КПК Україниухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

Арешт майна може бути скасований в порядку, передбаченомуст. 174 КПК України.

Головуючий ОСОБА_1