Справа № 553/1067/24
Провадження № 1-кп/553/728/2024
У Х В А Л А
Іменем України
16.07.2024м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про арешт майна обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12023170460000450 від 19.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України,
в с т а н о в и в:
На розгляді у Ленінському районному суді м. Полтави перебуває кримінальне провадження №12023170460000450 від 19.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України.
Від представника потерпілого надійшло клопотання про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що потерпілим подано цивільний позов, відповідно до якого ОСОБА_3 просить суд стягнути з ОСОБА_6 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 9311 грн. 40 коп. та моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.
Наявність матеріальної шкоди позивач обґрунтовує тим, що внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, він був вимушений лікуватися та, відповідно, витрачати грошові кошти на лікарські засоби і медичні препарати. Всього було витрачено 9311 грн. 40 коп., що підтверджується копіями відповідної документації. Спричинення моральної шкоди обґрунтовує: фізичними стражданнями при заподіянні тілесних ушкоджень та тривалим періодом відновлення, душевними стражданнями у зв`язку із розумінням, що обвинувачений міг заподіяти тяжких тілесних ушкоджень або навіть вбити, душевними стражданнями через неможливість тривалий час розмовляти, працювати та забезпечувати себе та свою неповнолітню сестру ОСОБА_7 , з якою він проживає, хвилюванням за сестру, яка доглядала за ним і також хвилювалася, душевними стражданням у зв`язку із розумінням самого факту вчинення стосовно нього злочину. Тому, розмір заподіяної моральної шкоди оцінюється у 1 000 000 грн.
21.06.2024 представником потерпілого було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з якої вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_5 належить на праві власності земельна ділянка площею 7, 65 га, кадастровий номер 5324086900:00:004:0012, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину серія та номер: 1-3587, виданого 21.12.2012.
З метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_3 просить накласти арешт на належну ОСОБА_5 земельну ділянку із забороною розпоряджатися зазначеним майном. Розгляд клопотання просить провести без повідомлення обвинуваченого в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України. Виконання ухвали доручити прокурору у кримінальному провадженні.
Прокурор Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_8 подала клопотання, в якому просить провести розгляд клопотання про арешт майна обвинуваченого за її відсутності. При розгляді клопотання покладається на розсуд суду.
Від представника потерпілого ОСОБА_4 надійшла заява, в якій він просить провести розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності та відсутності потерпілого ОСОБА_3 , клопотання про арешт майна задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття зазначених осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, суд розглядає клопотання про арешт майна без повідомлення обвинуваченого та його захисника.
Перевіривши матеріали клопотання та судової справи, суд доходить висновку про таке.
Згідно зі ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6, 8 та 11 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном , щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації ; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди,повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
У клопотанні про арешт майна заявник просить накласти арешт на земельну ділянку, яка належить обвинуваченому ОСОБА_5 , при цьому доказів на підтвердження вартості даного майна до клопотання не додано. Таким чином, суд позбавлений можливості визначити співмірність розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, зазначеної у цивільному позові, та вартості майна на яке заявник просить накласти арешт.
Окрім того, розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
У клопотанні не обґрунтовано та не наведено обставин того, що невжиття таких заходів як арешт майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення цивільного позову.
За наведеного, суд доходить висновку про необґрунтованість клопотання та відмову у його задоволенні.
Керуючись ч. 4 ст. 107, ст. ст. 170-173, 369 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про арешт майна обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12023170460000450 від 19.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Суд | Ленінський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2024 |
Оприлюднено | 19.07.2024 |
Номер документу | 120426442 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти життя та здоров'я особи Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження |
Кримінальне
Ленінський районний суд м.Полтави
Подмаркова Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні