Рішення

від 14.06.2024 по справі 465/5936/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/5936/23

2/465/122/24

РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - Мартьянової С.М.

при секретарі судового засідання Козьмук Д.Б.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Львівської міської ради, співвідповідача Юридичного департаменту Львівської міської ради, за участю третіх осіб Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» про усунення перешкод у користуванні житлом,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, в особі свого представника, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Львівської міської ради, треті особи: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, Комунальна установа «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» про усунення перешкод у користуванні житлом, в якому просить усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 житлом, квартирою АДРЕСА_1 , шляхом відновлення становища що існувало до порушення, а саме визнати незаконним та скасувати наказ директора юридичного департаменту Львівської міської ради від 25.10.2022 року № 201-Ж-Ф та видане на його підставі свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, видане Юридичним департаментом Львівської міської ради 25.10.2022 року та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , кімната б/н, що проведена на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, видане Юридичним департаментом Львівської міської ради 25.10.2022 року, на підставі рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 65686634 від 06.12.2022 14:34:12, ОСОБА_5 . Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Львівської обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666583446060.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_1 , яка перебуває в державній власності. Зі слів ОСОБА_2 позивачці стало відомо, що останній здійснив приватизацію частки квартири.

Згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 08.11.2022 року державним реєстратором було зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на кімнату б/н в квартирі АДРЕСА_1 , де серед документів, поданих для державної реєстрації вказано свідоцтво про право власності серія та номер: б/н, видане 25.10.2022р. Юридичним департаментом Львівської міської ради.

Так, наказом Юридичного департаменту Львівської міської ради № 201-Ж-Ф від 25.10.2022 року «Про передачу кімнати у квартирі у власність громадян» було передано у приватну власність ОСОБА_2 кімнату площею 12,0 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 , а також зазначено загальну площу квартири 23,6 кв.м.

Натомість, згідно відомостей технічного паспорту квартира має такі характеристики: приміщення 1 житлова кімната, житловою площею 12,0 кв.м., приміщення 2 житлова кімната, площею 15,7 кв.м., приміщення І-коридор 10,4 кв.м., приміщення ІІ-ванна 3,5 кв.м., приміщення ІІІ-кухня 10,3 кв.м., приміщення ІV-балкон 1,1 кв.м., приміщення V?вбиральня 1,4 кв.м., приміщення коридору, ванни, кухні, балкону, вбиральні у спільному користуванні з кімнатою 155-2. Відтак, незрозумілим формулювання «загальна площа кімнати у квартирі 23,6 кв.м.», які вжиті в наказі № 201-Ж-Ф від 25.10.2022 року, а тому цей наказ містить протиріччя щодо площі квартири, що передавалась відповідачу в приватну власність.

При цьому, під час процедури приватизації нерухомого майна позивачкою не надавалась згода на таку приватизацію.

Серед наданих на адвокатський запит документів Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» наявна заява ОСОБА_2 , яка містить дописи та неузгодженості, оскільки квартира не має статусу комунальної і згідно з технічними характеристиками з технічного паспорту відсутня кімната площею 23,6 кв.м. Вказівка заявника ОСОБА_2 , що до вказаної площі 23,6 кв.м. включено житлову площу і спільне користування є порушенням норм приватизації, в наслідок чого відповідачем умисно заявлено про намір приватизувати не лише житлову кімнату, але й приміщення спільного користування, що було зазначено в спірному наказі № 201-Ж-Ф від 25.10.2022 року.

Також, серед наданих документів відсутня згода всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у спірній квартирі. Оскільки даний наказ став підставою видання Юридичним департаментом Львівської міської ради свідоцтво про право власності, то позивач вважає таке свідоцтво незаконним.

Також позивач зазначає, що в порушення ЗУ«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в державному реєстрі відсутній розділ, відкритий на об`єкт нерухомого майна як квартира АДРЕСА_3 .

Отже, право позивачки на користування житлом буде відновлено шляхом усунення перешкод, які на даний час існують, зокрема про неможливість користування приміщеннями квартири, які входять у площу 23,6 кв.м. і які були зареєстровані за відповідачем.

За наведених обставин, просить позов задовольнити.

У зв`язку з вище викладеним позивач і була змушена звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 10.10.2023 року прийнято позовну заяву. З метою виконання вимог ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.12.2023 року в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху відмовлено.

Ухвалою суду від 01.12.2023 року в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

Ухвалою суду від 01.12.2023 року задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у цивільну справу в якості співвідповідача Юридичний департамент Львівської міської ради.

Ухвалою суду від 24.04.2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів безпідставності.

Представник третьої особи - Франківської районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність, проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи - Комунальна установа «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд вказаної справи без її участі. Щодо прийняття судом рішення, поклався на розсуд суду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце повідомлялись належним чином, про причини не явки суд не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.129Конституції Українисудочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.3ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормамист.13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 02 лютого 2001 року ОСОБА_6 видано виконавчим комітетом Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради народних депутатів ордер на житлове приміщення №002199, а саме на право зайняття житлового приміщення житловою площею 27,7 кв.м. яка складається з двох кімнат за адресою: АДРЕСА_2 . Підстава видачі ордера: розпорядження районної адміністрації №89 від 01 лютого 2001 року. (а.с.10)

Відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської рали №89 від 01.02.2001 «Про оформлення ордерів черговикам підприємств та організацій Залізничного району» встановлено: оформити ордери таким громадянам: ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 , що складається із 2-х кімнат житловою пл. 27,7 м2, кухні та комунальних вигод, заг. пл. 54,4 м2. (а.с.11)

Згідно довідки з місця проживання про склад сім`ї та реєстрації від 08.07.2021 року власник ОСОБА_4 (ордер №2199 від 02.02.2001 р.). Квартира окрема, державна загальною площею 54,4 кв.м. і складається з 2 кімнат житловою площею 27,7 кв.м. Також вказано, що в квартирі зареєстровано 2 особи: ОСОБА_4 (власник), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 (колишній чоловік) ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12)

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13.06.2023 року встановлено, що 08.11.2022 року державним реєстратором Стихар М.І. було зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на кімнату б/н у квартирі АДРЕСА_1 , на підставі: свідоцтво про право власності серія та номер: б/н, видане 25.10.2022, видавник: Юридичний департамент Львівської міської ради. (а.с.13-14)

В Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13.06.2023 року відсутні відомості щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1 . (а.с.15)

Наказом Юридичного департаменту Львівської міської ради № 201-Ж-Ф від 25.10.2022 року «Про передачу кімнати у квартирі у власність громадян» передано у приватну власність ОСОБА_2 кімнату площею 12,0 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 . Загальна площа кімнати у квартирі 23,6 кв.м., відновна вартість квартири 4 грн. 25 коп. згідно з технічним паспортом. Комунальній установі «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» оформити та видати свідоцтво про право власності відповідно до даного наказу. (а.с.17)

Згідно відомостей технічного паспорта, виготовленого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» станом на 29.08.2022 року, інвентаризаційна справа №1257, квартира АДРЕСА_1 має такі характеристики: приміщення 1 житлова кімната, житловою площею 12,0 кв.м., приміщення 2 житлова кімната, площею 15,7 кв.м., приміщення І-коридор 10,4 кв.м., приміщення ІІ-ванна 3,5 кв.м., приміщення ІІІ-кухня 10,3 кв.м., приміщення ІV-балкон 1,1 кв.м., приміщення V?вбиральня 1,4 кв.м., приміщення коридору, ванни, кухні, балкону, вбиральні у спільному користуванні з кімнатою 155-2. (а.с.20-22)

Відповідно дост.47 Конституції Україникожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно зіст.345 Цивільного кодексу Українифізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Згідно з вимогамист.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо право власності на майно оспорюється або не визнається іншою особою, власник майна, керуючись вимогамистатті 392 ЦК Україниможе пред`явити позов про визнання його права власності.

Відповідно дост.345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Згідно ч.2,4,5,10ст.8Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно достатті 5цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до Положення про передачу квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом 16.12.2009 № 396, передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника.

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Громадянин подає до органів приватизації такі документи, зокрема заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 щодо оформлення передачі у приватну власність кімнати в квартирі АДРЕСА_1 . (а.с. 19)

З даної заяви вбачається, що ОСОБА_2 просив оформити кімнату у комунальній квартирі площею 23, 6 кв.м. (включено житлову площу і спільне користування).

Проте, як вбачається з технічного паспорту від 19.08.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 відсутня кімната площею 23,6 кв.м.

Будь-якої згоди позивач на приватизацію кімнати не давала.

Відсутність згоди всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у квартирі суперечить нормам чинного законодавства.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що квартира є комунальною.

Також, не є зрозумілим формулювання «загальна площа кімнати у квартирі 23,6 кв.м.», які вжиті в наказі № 201-Ж-Ф від 25.10.2022 року, а тому цей наказ містить протиріччя щодо площі квартири, що передавалась відповідачу в приватну власність.

З ЄДРСР вбачається, що Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28.02.13, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.03.2014 , встановлено порядок користування даною квартирою та ОСОБА_2 залишено у користуванні кімнату, площею 12 кв.м, а ОСОБА_4 - кімнату, площею 15,7кв.м,решта приміщень залишена у спільному користуванні.

Згідно рішення Франківського районного суду м. Львова від 03.06.2016 (справа № 465/6428/15-ц) вирішено змінити договір житлового найму квартири та зобов`язано Франківську районну адміністрацію укласти з ОСОБА_2 окремий договір житлового найму на кімнату, площею 12 кв.м, допоміжні приміщення залишити у спільному користуванні. Дане рішення залишено без змін постановою Верховного Суду від 06.03.2019.

Також, Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 22.12.2021 року (справа №465/29/20) позов задоволено частково.

Визнано незаконними дії КУ «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» щодо неможливості розгляду питання приватизації без надання розпорядження Франківської районної адміністрації про присвоєння окремого квартирного номера приміщенню, площею 12 кв.м у квартирі АДРЕСА_4 .

В задоволенні решти позовних вимог- відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30.05.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 , залишено без задоволення, а рішення Франківського районного суду міста Львова від 22 грудня 2021 року - без змін.

Даним рішенням суду задоволено позовні вимоги в визнання незаконними дій КУ «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» щодо неможливості розгляду питання приватизації без надання розпорядження про присвоєння окремого квартирного номера кімнаті, площею 12 кв.м., та відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання юридичного департаменту Львівської міської ради здійснити приватизацію за ОСОБА_2 вказаної кімнати.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, в вище вказаній справі розглядалось питання щодо приватизації кімнати в спірній квартирі саме площею 12 кв.м.

Таким чином наказ директора Юридичного департаменту Львівської міської ради від 25.10.2022 року за №201-Ж-Ф порушує норми законодавства України про приватизацію державного житлового фонду.

У зв`язку з цим, свідоцтво про право власності, яке видано Юридичним департаментом Львівської міської ради ОСОБА_2 , серія та номер: б/н, виданого 25.10.2022 року на 1/1 частку кімнати у квартирі АДРЕСА_5 , кімната б/н, також є незаконним.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

П.1ч.1ст.346ЦПК Українивстановлено,що правовласності припиняєтьсяу разі: відчуження власником свого майна.

Отже, видача наказу директора Юридичного департаменту Львівської міської ради від 25.10.2022 року за №201-Ж-Ф та на його підставі свідоцтва про право власності яке видано Юридичним департаментом Львівської міської ради ОСОБА_2 , серія та номер: б/н, виданого 25.10.2022 року на 1/1 частку кімнати у квартирі АДРЕСА_5 , кімната б/н суперечить нормам цивільного законодавства про власність, внаслідок чого порушені житлові права позивача на доступ до її житла та на користування нею приміщення спільного користування у спірній квартирі.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. (ч.1 ст. 316 ЦК України)

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. (ч.1 ст. 317 ЦК України)

Згідно ч. 1 ст . 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Статтею 179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190 України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 183 ЦК України встановлено, що подільною єріч,яку можнаподілити безвтрати їїцільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.(стаття 187 ЦК України)

Таким чином квартира є нерухомим майном, а отже є неподільною річчю. Кімната в квартирі є її невід`ємною складовою частиною і не є окремим об`єктом права власності.

В Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13.06.2023 року відсутні відомості щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Проте, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, індексний номер 335463423 від 13.06.2023 року, вказано, що реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2666583446060; Тип об`єкта: кімната у квартирі АДРЕСА_5 , кімната б/н.; Актуальна інформація про речове право - 1/1.

Таким чином відповідачем було отримано в приватну власність шляхом приватизації 1/1 частку в праві власності нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 ,

Проте, не є тотожними поняття «частка у праві власності» та «частина речі», в цьому випадку - «частина кварти як об`єкта нерухомого майна».

Аналіз глави 26 ЦК України дозволяє зробити висновок, що частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не є конкретною часткою майна. Тобто, частка в праві спільної часткової власності та жиле приміщення є окремим об`єктом цивільних прав. (Постанова ОП КЦС ВС від 10.10.2019 в справі №295/4514/16-ц)

Відповідно до ч.1,2,4 ст. 182 ЦК Право власностіта іншіречові правана нерухоміречі,обтяження цихправ,їх виникнення,перехід іприпинення підлягаютьдержавній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленомузаконом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Так, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно доЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно їх обтяжень», затвердженого Постановою КМУ №1127 від 25.112015 року.

Відповідно до п.1 ч.1ст.2ЗУ «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» (далі Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.1ст.3 вказаного Закону, загальними засадами державної реєстрації прав є:

1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав;

3) публічність державної реєстрації прав;

4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Частиною 1 статті 5 Закону визначено, що в Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону, Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Згідно ч. 1, 2 ст. 13 Закону, Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

На кожний об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше та на кожний об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості під час проведення державної реєстрації спеціального майнового права на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об`єкту.

Проте, в порушення вищевказаної вимоги Закону, в Державному реєстрі прав відсутні відомості, а саме відсутній розділ, відкритий на такий об`єкт нерухомого майна, як квартира АДРЕСА_6 .

Згідно п.5 ч.1 ст.27 Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершенного будівництва, проводиться зокрема, на підставі свідоцтва про право власності, виданного органом приватизації наймачам житлових приміщеньу джержавному та коммунальному житловому фонді, чий ого дубліката.

Відповідно до ч.5 ст.24 Закону, відмова в державній реєстрації прав з підстав, непередбачених ч.1 ст.24 Законузаборонена, а повноваження державного реєстратора щодо перевірки поданих для проведення державної реєстрації документів обмежені встановленням відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявниками та вже зареєстрованими правами.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, державна реєстрація права власності, проведена на підставі вищевказаного свідоцтва про право власності, здійснена на підставі документів, виданих з порушенням норм чинного законодавства, та як наслідок призвело до порушення житлових прав позивача, яка позбавлена на теперішній час можливості повноцінно користуватися своїм житлом.

За приписами частини 1статті 21 Цивільного кодексу Українисуд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. (стаття 16 ЦК України)

Свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто, оскаржуване свідоцтво про право власності не породжує виникнення у відповідача відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

Таким чином, підставою для визнання недійсним свідоцтва про право власності на приватизоване майно має бути визнано і недійсним рішення органу приватизації на підставі якого було видано вказане свідоцтво (розпорядження).

Вказане кореспондується з правовим висновком Верховного Суду, викладеного у постанові №925/797/17 від 27.07.2018.

Відповідно до ч.3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбаченихпунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно допункту 1частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Відповідно достатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності призводить до відновлення порушених прав особи (ВП ВС №914/2350/18 від 21.12.2022)

Таким чином, державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , кімната б/н була проведена в супереч нормам ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно їх обтяжень», затвердженого Постановою КМУ №1127 від 25.112015 року.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях12і13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.77, ч. 2 ст.78, ч. 1 ст.80 ЦПК України, належними докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Таким чином, позивачем доведено обставини, на які вона посилалася, натомість відповідачем жодних доказів протилежного суду надано не було, а тому враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні житлом слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2,10,12,13,15,76-81,89,258,263,264,265,273,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Львівської міської ради, співвідповідача Юридичного департаменту Львівської міської ради, за участю третіх осіб Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» про усунення перешкод у користуванні житлом задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 квартирою АДРЕСА_1 , шляхом відновлення становища, що існувало до порушення, а саме:

-визнати незаконним та скасувати наказ директора юридичного департаменту Львівської міської ради від 25.10.2022 року № 201-Ж-Ф «Про передачу кімнати у квартирі у власність громадян».

-визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, видане Юридичним департаментом Львівської міської ради 25.10.2022 року.

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , кімната б/н, що проведена на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, видане Юридичним департаментом Львівської міської ради 25.10.2022 року, на підставі рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 65686634 від 06.12.2022 14:34:12, ОСОБА_5 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Львівської обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666583446060.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін та учасників справи:

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Львівська міська рада, ЄДРПОУ 04055896, місцезнаходження за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1.

Співвідповідач: Юридичний департамент Львівської міської ради, ЄДРПОУ 26360701, місцезнаходження за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1.

Третя особа: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, ЄДРПОУ 04056121, місцезнаходження за адресою: 79057, м. Львів, вул. Генерала Т. Чупринки, 85.

Третя особа: Комунальна установа «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду», ЄДРПОУ 40223032, місцезнаходження за адресою: 79005, м. Львів, вул. Грушевського, 16.

Повний текст рішення складено 17.06.2024.

Суддя Мартьянова С.М.