Рішення

від 05.06.2024 по справі 522/7896/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/7896/22

Провадження №2/522/1364/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючоїсудді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Слободянюк І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісний центр «Парковий» про відшкодування збитків та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

28 червня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісний центр «Парковий» про відшкодування збитків та моральної шкоди, у якій позивач просив:

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 56394,50 гривень та моральну шкоду у розмірі 10000,00 гривень;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 56394,50 гривень та моральну шкоду у розмірі 10000,00 гривень;

- здійснити розподіл судових витрат.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 13 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачеві 10-ти денний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

30 вересня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивачів адвоката Черток Ольги Владиленівни надійшли додаткові пояснення на виконання ухвали суду від 13.09.2022 року.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2022 року провадження у справі відкрито. Встановлено, що розгляд справи здійснюватися в порядку загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання по справі призначено на 08.11.2022 року.

Підготовче засідання по справі, призначене на 08.11.2022 року було відкладено на 13.12.2022 року у зв`язку із перебуванням головуючої на лікарняному.

25 листопада 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

13 грудня 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивачів адвоката Черток Ольги Владиленівни надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання, призначене на 13.12.2022 року було відкладено на 01.02.2023 року у зв`язку із неявкою учасників справи.

01 лютого 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Слободянк Олексія Ігоровича надійшло клопотання про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи.

01 лютого 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивачів адвоката Черток Ольги Владиленівни надійшло клопотання про приєднання доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи скріншоти переписок та фотографії.

Підготовче засідання, призначене на 01.02.2023 року було відкладено на 01.03.2023 року у зв`язку із відсутністю в суді електропостачання та пізніше відкладено на 05.04.2023 року у зв`язку із перебуванням головуючої на лікарняному.

05 квітня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивачів адвоката Черток Ольги Владиленівни надійшли додаткові пояснення по справі.

У підготовче засідання, призначене на 05 квітня 2023 року з`явився представник позивача та представник відповідача. Підготовче засідання відкладено на 11.05.2023 року.

09 травня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивачів адвоката Черток Ольги Владиленівни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання, призначене на 11.05.2023 року було відкладено на 15.06.2023 року у зв`язку із неявкою учасників справи.

15 червня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивачів адвоката Черток Ольги Владиленівни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання строку для вирішення спору позасудовим шляхом.

15 червня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання строку для вирішення спору позасудовим шляхом.

Підготовче засідання, призначене на 15.06.2023 року було відкладено на 11.07.2023 року у зв`язку із неявкою учасників справи, пізніше на 29.08.2023 року.

29 серпня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Слободяника О.І. надійшло клопотання про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі.

У підготовче засідання, призначене на 29 серпня 2023 року з`явився представник позивача та представник відповідача. Судом поставлено питання про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі. Учасники справи проти надання строку для примирення та зупинення провадження у справі не заперечували.

Ухвалою суду від 29 серпня 2023 року клопотання про зупинення провадження задоволено, надано строк для примирення терміном до 29.11.2023 року. Підготовче засідання призначено на 05.12.2023 року.

У підготовче засідання, призначене на 05 грудня 2023 року з`явився представник позивача та представник відповідача. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду на 24.01.2024 року та пізніше відкладено на 06.03.2024 року у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги.

У судове засідання, призначене на 06 березня 2023 року з`явився представник позивача та представник відповідача. Судове засідання було відкладено на 23.04.2024 року у зв`язку із необхідністю забезпечення явки свідка.

У судове засідання, призначене на 23 квітня 2023 року з`явився представник позивача та представник відповідача. Здійснено допит свідка. Засідання по справі відкладено на 05.06.2024 року.

У судове засідання, призначене на 05 червня 2023 року з`явився представник позивача та представник відповідача.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 20.10.2010 року №000272, реєстровий номер 4465 та витягом про державну реєстрацію від 04.11.2010 року №27891569 (а.с.7-8).

20 жовтня 2021 року комісія у складі майстра технічної дільниці ОСОБА_5 голови комісії, (слюсаря електрика) ОСОБА_6 , представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутріщньобудинкові системи опалення та водопостачання склали акт про залиття квартири, з якого вбачається, що 20 жовтня 2021 року в будинку АДРЕСА_2 (третій поверх) трапилося залиття квартири.

При огляді кв.171 (4 поверх) власником якої є ОСОБА_3 , було виявлено протікання води.

В результаті протікання води в кв.171 (4 поверх) вода проникла до приміщення №164 на третьому поверсі.

Наслідками події є:

- сліди намокання та сліди потьоків на стіні кухні;

- сліди намокання та сліди потьоків на стелі кухні;

- намокання меблів, а саме: підвісна шафа, підлогова тумба та елементи вбудованих меблів.

Причина залиття: неналежне встановлення сантехнічної системи власником квартири АДРЕСА_3 .

Видимих ушкоджень внутрішньо будинкової системи холодного водопостачання не виявлено.

Висновки та рекомендації необхідно провести роботи по усуненню протікання води у квартирі АДРЕСА_3 .

Акт підписаний членами комісії та затверджений директором ЖКС «ПАРКОВИЙ».

З актом ознайомлений власник квартири АДРЕСА_1 .

Власник квартири АДРЕСА_4 від підпису відмовилася, що підтверджується записом у акті, зроблений директором ЖКС «ПАРКОВИЙ» (а.с.5-6).

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз`яснено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, системний аналіз норм чинного законодавства щодо відшкодування шкоди свідчить про те, що предметом доказування у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, є обставини щодо факту залиття квартири, особи-завдавача шкоди, причинного зв`язку між діями завдавача та наслідками у виді шкоди, вини завдавача шкоди у завданні збитків, розміру збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт.

Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення.

Дослідивши акт про залиття, який міститься у цій справі як письмовий доказ, суд вважає, що він не містить істотних порушень, які б могли свідчить про його неправомірність або нечинність з огляду на наступне.

Так, у акті зазначена дата його складання «20 жовтня 2021 року».

Акт складений комісією ЖКС «ПАРКОВИЙ» у складі майстра технічної дільниці ОСОБА_5 голови комісії, (слюсаря електрика) ОСОБА_6 які є представниками організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутріщньобудинкові системи опалення та водопостачання та затверджений відповідною посадовою особою головою ЖКС «ПАРКОВИЙ».

У акті міститься посилання на адресу квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття, зокрема, зазначено: «При огляді кв.171 (4 поверх) власником якої є ОСОБА_3 , було виявлено протікання води».

Зі змісту акту вбачається, що була завдана наступна матеріальна шкода та перелік речей, які були залиті, а саме, зазначено, що в результаті протікання води в кв. АДРЕСА_5 на третьому поверсі. Наслідками події є:

- сліди намокання та сліди потьоків на стіні кухні;

- сліди намокання та сліди потьоків на стелі кухні;

- намокання меблів, а саме: підвісна шафа, підлогова тумба та елементи вбудованих меблів.

Причина залиття: неналежне встановлення сантехнічної системи власником квартири АДРЕСА_3 .

Видимих ушкоджень внутрішньо будинкової системи холодного водопостачання не виявлено.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що акт про залиття квартири був складений майже через рік після фактичного залиття квартири. Проте, відповідачка не надала будь-яких доказів того, що залиття відбулося раніше, ніж про це зазначено в акті.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідачка вказує на те, що акт було складено майстром технічної дільниці та слюсарем-електриком за відсутності представників організації, яка обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання. Відповідач також посилається на те, що особа, які склали цей акт не мали належної компетенції та кваліфікації стосовно сантехнічної системи та обладнання.

Суд вважає, що зазначені доводи не заслуговують на увагу, оскільки, майстр технічної дільниці ОСОБА_5 голова комісії, слюсар електрик ОСОБА_6 і є представниками організації, яка обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, що також підтверджується підписом директора ТОВ «ЖКС ПАРКОВИЙ», скріпленим печаткою.

Щодо посиланнявідповідачки навідсутність компетенціїта кваліфікаціїскладу комісії,тоПравила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 не містять будь-яких вимог щодо кваліфікації та компетенції складу комісії, а лише наголошується на тому, що до складу комісії мають входити відповідні спеціалісти виконавця послуг, а тому, суд вважає, що акт складено уповноваженими на те особами.

Також, відповідачка зазначає про те, що акт не містить прізвище, ім`я, по-батькові власника квартири, що зазнала шкоди та форма власності. Суд відхиляє зазначені доводи, оскільки, сам акт містить вказівку на те, що з актом ознайомлений власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та міститься його підпис.

Відповідачка також посилається на те, що акт про залиття квартири складено відсутності зацікавлених осіб з боку винної сторони. Проте, з акту про залиття вбачається, що власник квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_3 відмовилася від підпису, що підтверджується відповідним написом директора ТОВ «ЖКС «ПАРКОВИЙ». Зазначене дає можливість суду зробити висновки, що відповідачка не була зацікавлена у складанні такого акту та забезпечення явки заінтересованих осіб зі своєї сторони.

У відповіді на відзив відповідачка посилається на те, що акт не містить вказівку на те, яка саме із частин сантехнічного обладнання встановлена неналежним чином та на те, що стало причиною протікання води.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. №___ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.».

З зазначеної норми вбачається, що в акті повинна бути зазначена чітка причина залиття. При цьому, Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій не зобов`язують комісію конкретизувати таку причину.

У постанові Одеського апеляційного суду від 02.04.2024 року у справі №509/548/22 розглядав питання про формальний підхід до оцінки актів залиття, та зазначив про те, що реалізуючи будь-який нормативно-правовий акт, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог.

На думку суду, всі ключові вимоги до такого акту - дотримано: вказані дата складання акту, склад комісії працівники ТОВ «ЖКС «ПАРКОВИЙ», об`єкт обстеження - належна позивачам квартира, виявлені пошкодження у вигляді; слідів намокання та сліди потьоків на стіні кухні; слідів намокання та сліди потьоків на стелі кухні; намокання меблів, а саме: підвісна шафа, підлогова тумба та елементи вбудованих меблів, а також чітко зазначено про причину залиття неналежне встановлення сантехнічної системи власником квартири АДРЕСА_3 .

Щодо посилання відповідачки на висновок судового експерта судової будівельно-технічної експертизи №06/22 від 30.01.2023 року де вказано на те, що акт залиття від 20.10.2021 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, а також те, що сантехнічне обладнання знаходиться в належному стані, відсутні будь-які протікання інженерних мереж.

У статті 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд звертає увагу на те, що висновок експерта містить максимально формалістичний підхід до виявлення недоліків акту залиття.

Сам висновок складено майже через 1.5 роки після події залиття квартири, а тому, суд вважає, що за цей період відповідачка могла усунути недоліки у сантехнічному обладнанні.

Тому, оцінивши усі докази в сукупності, суд вважає, що акт відповідає вимогам, встановленим Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій та підтверджують вину ОСОБА_3 у заподінні шкоди, а доводи стосовно нечинності акту зі сторони відповідачки не заслуговують на увагу, та на думку суду спрямовані на ухилення від цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до звіту про визначення ринкової вартості збитків, заподіяних власником внаслідок залиття квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 від 10.06.2022 року, загальний прямий збиток, заподіяний власникам квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття склав 112789,00 гривень.

Для проведення вказаного дослідження експертом було використано акт про залиття квартири від 20.10.2021 року, який на думку суду є належним та допустимим доказом.

У відзиві на позовну заяву відповідачка посилається на те, що звіт складений майже через два роки після фактичного залиття квартири, а розрахунок вартості шкоди відбувся за цінами станом на 10.06.2022 року. Посилається на те, що протягом двох років міг відбутися фізичний знос майна позивачів, погіршення не тільки через залиття квартири.

З приводу цього, суд зазначає, що датою залиття є 20 жовтня 2021 року, що підтверджується актом залиття. Відповідачем не доведено факт того, що залиття відбулося раніше, ніж про це зазначено в акті.

У постанові Одеського апеляційного суду від 21.05.2024 року у справі №522/7376/22 зроблено висновок про те, що доводи суду першої інстанції про те, що Висновок експерта складено 23 вересня 2022 року, тобто через п`ять місяців після залиття квартири позивача, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки при зіставленні пошкоджень квартири, виявлених експертом, та пошкоджень, встановлених Актом про залиття, вбачається їх ідентичність, тобто інших пошкоджень, ані ж встановлених Актом від 23 квітня 2022 року, експертом виявлено не було.

Згідно з пп. 5.1 п. 5 розд. 2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень тільки будівельно-технічна експертиза достовірно, справедливо, достатньо та належно може зазначити, яка шкода була завдана в результаті залиття квартири.

Згідно ст. 76 ЦПК України дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) для вирішення справи, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Згідно ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Враховуючи те, при зіставленні пошкоджень квартири, що встановлені звітом від 10.06.2022 року №2206-10 та встановлених актом про залиття квартири від 20.10.2021 року, вбачається їх ідентичність, тобто інших пошкоджень, ані ж встановлених Актом від 20.10.2021 року, експертом виявлено не було, суд вважає, що звіт від 10.06.2022 року №2206-10 є належним доказом, який підтверджує факт того, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири становить 112789,00 гривень.

Фактично підставою для застосування цивільно-правової відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок, як елемент цивільного право порушення, виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Частиною першою статті 12 ЦПК України закріплений принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 76,80 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, N 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що що вина ОСОБА_3 у вчинення цивільного правопорушення доведена, а розмір шкоди, що був нею завданий підтверджується належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок залиття.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

У постанові КЦС ВС від 08.01.2024 у справі № 454/2855/22, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві моральної шкоди.

При цьому слід ураховувати, що причинний зв`язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

У позовній заяві позивачі зазначають про те, що через залиття квартири та пошкодження майна вони пережили нервовий зрив, змушені дотепер жити у неналежних побутових умовах та відчувають щоденний дискомфорт, оскільки, в квартирі зберігається стійкий запах сирості, а тому, просять стягнути моральну шкоду у розмірі 20000,00 гривень.

Ухвалюючи рішення про відшкодування шкоди, суд має виходити з того, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

При цьому суд має враховувати засади розумності, виваженості та справедливості.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди.

При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 12, 81 ЦПК України. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3, 9) № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Тому, враховуючи характер правопорушення, відсутність глибоких фізичних та душевних страждань, часткове погіршення якості життя позивачів, суд вважає, що 1000,00 гривень для кожного із позивачів є тією сумою, яка у повній відшкодує завдану шкоду, буде розумною, виваженою та справедливою.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісний центр «Парковий» про відшкодування збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , матеріальну шкоду у розмірі 56394 (п`ятдесят шість тисяч дев`яносто чотири) гривень 50 (п`ятдесят) копійок та моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , матеріальну шкоду у розмірі 56394 (п`ятдесят шість тисяч дев`яносто чотири) гривень 50 (п`ятдесят) копійок та моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 червня 2024 року.

Суддя Косіцина В.В.

05.06.2024