Ухвала

від 17.06.2024 по справі 910/13177/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"17" червня 2024 р. Справа№ 910/13177/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Палія В.В.

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023

у справі № 910/13177/22 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Рух";

2. ОСОБА_1

про солідарне стягнення 35 873,86 швейцарських франків, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/13177/22 позов задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ "Швидкий Рух" та ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість по сумі кредиту у розмірі 33 309,38 шв.фр., прострочену заборгованість по сумі кредиту у розмірі 3 509,94 шв.фр, відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 2 076,48 шв. фр., підвищені відсотки у розмірі 488,00 шв.фр та судовий збір у сумі 20 904,95 грн. Повний текст рішення складений 04 грудня 2023 року.

29.04.2024, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 29.04.2024, в якій просить - скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства "Універсал Банк".

Одночасно, в тексті апеляційної скарги заявлено заяву, в якій апелянт просить визнати поважними причини пропуску подання апеляційної скарги та поновити строк для подання апеляційної скарги.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2024, матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 у судовій справі № 910/13177/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/13177/22.

06.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/13177/22.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.

Згідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" зазначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому, пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви становить 20 904,95 гривні.

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/13177/22 ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 31 357,43 грн = (150% від 20 904,95 00 грн), де 20 904,95 грн - сума що підлягали сплаті при поданні позовної заяви).

Проте, звертаючись з апеляційною скаргою, апелянтом не додано доказів сплати судового збору.

Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, судова колегія зазначає наступне.

Із 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", зокрема щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до абзацу 1 частини п`ятої, частин шостої - восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" та від 19.10.2023 № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи") суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

05.12.2023 електронний примірник рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/13177/22 було доставлено одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою від 10.06.2024 про доставку електронного документа.

Згідно інформації з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", - 06.12.2023 об 11:23 год. Господарським судом міста Києва було отримано повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету ОСОБА_1 .

Тобто, відповідно до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України датою вручення оскаржуваного судового рішення є 06.12.2023, тому передбачений положенням частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк обчислений з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 26.12.2023, у той час як апеляційну скаргу було подано лише 29.04.2024.

Колегія суддів зазначає про те, що встановлені вище обставини, спростовують доводи скаржника щодо не отримання оскаржуваного судового рішення та неможливості, з огляду на це, вчасного подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України - Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до частини 3 статті 2 ГПК України, Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає існування поважних підстав пропуску строку, які об`єктивно унеможливили вчасне звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, оскільки можливість вчасного звернення до суду залежала виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами ГПК.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

У рішенні у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, зокрема, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. ЄСПЛ визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Згідно частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без руху з підстав, передбачених п.п. 2, 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 31 357,43 грн (сума судового збору яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 р. у справі № 910/13177/22)

Платіжні реквізити Північного апеляційного господарського суду для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313121206082026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб) Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Північний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа)).

- заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав пропуску строку з посиланням на відповідні докази

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 31 147, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 29.04.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/13177/22 - залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня доставлення даної ухвали, ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 31 357,43 грн (сума судового збору яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 р. у справі № 910/13177/22),

- заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав пропуску строку з посиланням на відповідні докази

3. Якщо заявник не усуне недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня доставлення даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

4. Електронний примірник даної ухвали направити до електронних кабінетів учасників.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді В.В. Палій

О.М. Сибіга