Рішення

від 10.06.2024 по справі 904/6652/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024м. ДніпроСправа № 904/6652/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-бурове обладнання Україна", м. Стрий Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Технологія", м. Дніпро

про стягнення 108 268,80грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: Лобач І.А., адвокат, ордер серії АІ №1539051 від 30.01.2024; Фелді О.В., адвокат, ордер серії АІ № 1513815 від 12.12.2023 (в режимі відеоконференції)

Від відповідача: Ромасько Є.В., адвокат, ордер серії АР №1159666 від 25.01.2024

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діскавері-бурове обладнання Україна" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Технологія" заборгованість у розмірі 108 268,80грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №19/10/22-1 поставки продукції від 19.10.2022 в частині поставки товару належної якості.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що: позивачем не надано доказів на підтвердження того, що поставлений товар є неналежної якості; чинне законодавство не містить обов`язкової вимоги щодо маркування болтів та гайок, це лише право виробника; позивачем не зазначено, яким чином відсутність маркування впливає на якісні властивості поставленого товару та неможливість його подальшого використання у господарській діяльності позивача; що при зверненні з позовом позивач пропустив строк позовної давності, встановлений ч. 8 ст. 269 ГК України.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із викладеними у відзиві запереченнями. Так, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог щодо поставки відповідачем товару неналежної якості. Відсутність маркування на поставленому товарі (болтах та гайках) визнається відповідачем, а тому дана обставина на підлягає доказуванню позивачем.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023 справу №904/6652/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 29.12.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

09 січня 2024 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.

Ухвалою суду від 11.01.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою суду від 11.03.2024 постановлено перейти до розгляду справи №904/6652/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.04.2024.

01 квітня 2024 року від відповідача до господарського суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що сертифікат якості надавався в єдиному екземплярі та відсутній у відповідача, у зв`язку із чим неможливо надати його до суду. Відповідач не був виробником поставленого товару, а замовляв його виготовлення у третьої особи ТОВ "Метиз-Болт" за договором поставки №01/10-2022 від 01.10.2022, яке в свою чергу здійснювало закупівлю металу для виготовлення продукції та замовляло здійснення оцинкування у ФОП Ковальова Іларія Едуардовича, які в свою чергу надавали сертифікати відповідності на метал №0791177 від 23.10.2021 та роботи зі здійснення цинкування №153 від 22.11.2022.

У підготовчому засіданні 02.04.2024 судом оголошено перерву до 07.05.2024.

Ухвалою суду від 07.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 13.05.2024.

У судовому засіданні 13.05.2024 судом оголошено перерву до 03.06.2024.

Ухвалою суду від 03.06.2024 відкладено розгляд справи на 10.06.2024.

03 червня 2024 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про долучення додаткових матеріалів, а саме: роздруківки перекладу стандартів DIN 931 та DIN 934.

10 червня 2024 року від позивача до господарського суду надійшли письмові пояснення. Так, позивач з`ясував чинні в Україні норми, стандарти та технічні умови відносно кріпильних виробів болтів (класу міцності 10,9) та гайок (класу міцності 10,0), замовив у національного органу стандартизації ДП "УкрНДНЦ" їх офіційні редакції, що були чинні станом на дату укладення договору поставки та встановив у них наявність вимог щодо маркування зазначених кріпильних виробів відповідним класом міцності. Відповідач вважає, що погодивши умови специфікації від 19.10.2022, що є додатком № 1 до договору поставки, сторони узгодили поставку товару, який відповідає вимогам стандарту DIN. DIN стандарти Німецького інституту стандартизації. Сертифікація за даними стандартами носить добровільний характер, а тому виробники мають право (а не обов`язок) маркувати свої товари, вказуючи на їх відповідність вимогам стандартів DIN. Тобто, відповідач намагається переконати суд у тому, що умовами специфікації від 19.10.2022 сторони змінили умови договору поставки, які визначали якість товару. Те, що слово "DIN" у назві товару співпадає із абревіатурою стандартів Німецького інституту стандартизації DIN, жодним чином не вказує на те, що сторони договору поставки узгодили поставку товару, якість якого повинна відповідати стандартам Німецького інституту стандартизації. Жодна із умов специфікації від 19.10.2022 не містить положення про те, що сторони узгодили поставку товару, якість якого повинна відповідати стандартам DIN.

Також позивач вважає, що долучені відповідачем письмові докази російськомовні переклади стандартів DIN 931 та DIN 934 не повинні прийматися судом до розгляду на підставі ч. 8 ст. 80 ГПК України. У клопотанні відповідача про долучення додаткових документів російськомовних перекладів стандартів DIN 931 та DIN 934 не зазначено причин неможливості їх подання у встановлений процесуальним законом строк, не порушено питання про визнання причин неподання доказів поважними та поновлення відповідного строку.

Стосовно долучених Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Технологія" додаткових доказів (вх. №26959/24, №27206/24 від 03.06.2024), суд зазначає про наступне.

Порядок подання доказів визначається у ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. 3, 4, 8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, докази, що підтверджують доводи сторони, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена стороною та належним чином обґрунтована. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Таким чином, в силу наведених вище норм, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Технологія" мало подати відповідні докази (роздруківки перекладу стандартів DIN 931 та DIN 934) разом із відзивом на позов.

Будь-яких обґрунтувань щодо неможливості подати відповідні докази до суду у встановлений законом строк відповідачем не викладено.

Надання судом оцінки доказам, які були подані стороною поза межами встановленого законом або судом строку без дослідження об`єктивних обставин (причин), які унеможливили своєчасне вчинення такої процесуальної дії причин неподання цих доказів є порушенням вимог ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, приймаючи до уваги те, що відповідач не дотримався вимог процесуального закону щодо строків подання доказів, суд не приймає відповідні докази до розгляду та вирішує спір без їх врахування.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2024 по справі №922/4078/23.

10 червня 2024 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання, яким просить встановити, що адвокатський запит від 02.11.2023 вих.№0211/23, відповідь на адвокатський запит №8 від 16.11.2023, ДСТУ ISO 898-1:2003 "Механічні властивості кріпильних виробів із вуглецевої і легованої сталі. Частина 1. Болти, гвинти і шпильки" та ДСТУ ISO 898-6:2005 "Механічні властивості кріпильних виробів. Частина 6. Гайки з установленим значенням пробних навантажень. Нарізь з дрібним кроком" неналежними доказами та не брати їх до розгляду, як такі, які не стосуються предмета доказування.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 10.06.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

19 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діскавері - бурове обладнання (Україна)" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-Технологія" укладено договір №19/10/22-1 поставки продукції (а.с. 11-12).

За цим договором постачальник зобов`язаний у порядку та строки, встановлені договором, передати у власність покупця метизні вироби (надалі - товар), асортимент, кількість і ціна якого, вказуються у Специфікації/ях та/або в рахунках-фактурах та накладних, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Постачальник гарантує, що є власником товару, який поставляється за даним договором, і товар будь-яким способом не відчужений, не закладений, не перебуває у спорі та під арештом, прав відносно нього у третіх осіб немає (п. 1.2 договору).

Всі розрахунки за даним договором відбуваються виключно в національній валюті України- гривні. Оплата здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Порядок розрахунків: 60% передплата, кінцевий розрахунок у розмірі 40% сплачується покупцем у день поставки товару (п. 2.1- 2.3 договору).

У розділі 3 договору визначено, що постачальник поставляє покупцю товар окремими партіями. Відвантаження товару за цим договором проводиться продавцем згідно оплаченого рахунка-фактури, що є невід`ємною частиною цього договору, в строк ніж попередньо обговорений з покупцем календарний період після переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Доставка продукції здійснюється самовивозом зі складу постачальника за рахунок покупця або за домовленістю сторін.

Якість товару, що поставляється за цим договором, повинна відповідати встановленим держанням нормам, стандартам та технічним умовам, що діють в Україні. Якість товару, що поставляється за даним договором, повинна відповідати інформації про такий товар, вказаний у супровідних документах (п. 4.1, 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору постачальник несе відповідальність за неякісний товар, якщо покупець доведе, що такі недоліки виникли до передачі товару покупцеві або по причинах, які існували до цього моменту.

Приймання-передача продукції за кількістю та якістю проводиться сторонами відповідно до чинного законодавства (п. 4.5 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 20 жовтня 2023 року (п.7.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

19 жовтня 2023 року сторонами підписано Специфікацію (додаток №1 до договору поставки №19/10/22-1 від 19.10.2022) на товар:

болт DIN931 М56*240 10,9 цинк, код 7318, у кількості 16шт, ціна без ПДВ 1781грн;

болт DIN931 М56*220 10,9 цинк, код 7318, у кількості 16шт, ціна без ПДВ 1658грн;

гайка DIN934 М56 10,0 цинк, код 7318, у кількості 64шт, ціна без ПДВ 550грн;

шайба DIN125 Ф56 оц, код 7318 22 00 90, у кількості 48шт, ціна без ПДВ 62,5грн (а.с. 13-14).

Даною Специфікацією сторони погоджують поставку товару. Товар поставляється автоперевізником, по домовленості сторін, за рахунок покупця (п. 1, 2 Специфікації).

Вартість товару, що поставляється по даній Специфікації, складає 111 868,80грн (сто одинадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 80коп.), в тому числі, сума ПДВ (20%) вісімнадцять тисяч шістсот сорок чотири грн. 80 коп.) (п. 3 Специфікації).

Розрахунок за партію товару покупець здійснює: 60% від вартості товару передоплата у розмірі 67 121,28грн (шістдесят сім тисяч сто двадцять одна гривня 28коп.), після чого постачальник зобов`язується протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів відвантажити товар на склад покупця (п. 4 Специфікації).

Кінцевий розрахунок у розмірі 40% по факту отримання товару на складу ТОВ "Діскавері бурове обладнання (Україна)" у розмірі 44 747,52грн (сорок чотири тисячі сімсот сорок сім грн 52коп.), тобто кінцевий розрахунок у розмірі 40% сплачується покупцем у день доставки товару (п. 5 Специфікації).

Гарантійний строк повинен відповідати вимогам НТД, але в будь якому випадку не повинен бути меншим ніж 12 (дванадцять) місяців від дати поставки товару (п.6 Специфікації).

Порядок передачі товару: разом з товаром виконавець надає замовнику наступні документи: оригінал видаткової накладної на товар; оригінал рахунку-фактури; документи, що підтверджують якість та/або походження товару (сертифікат) (п. 7 Специфікації).

ТОВ "Діскавері - бурове обладнання (Україна)" перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача 67 121,28грн, що підтверджується платіжним дорученням №169 від 21.10.20222 (а.с. 15).

ТОВ "Торговий дім-Технологія" на виконання умов договору та Специфікації поставило позивачу товар на загальну суму 111868,80грн, що підтверджується видатковою накладною №295 від 22.11.2022 (а.с 17). Видаткова накладна не містить підпису з боку покупця.

ТОВ "Діскавері - бурове обладнання (Україна)" перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача 44 747,52грн, що підтверджується платіжним дорученням №36 від 28.11.2022 (а.с. 16).

Отже, узгоджений сторонами товар був поставлений відповідачем та оплачений позивачем у повному обсязі.

Як зазначає позивач, під час прийому товару на території покупця основна його частина, а саме болти та гайки, не пройшла контроль якості, що підтверджується Звітом про невідповідність №005-2022 від 30.11.2022 (а.с. 18-19).

У Звіті №005-2022 від 30.11.2022 зазначено, що при проведенні вхідного контролю метизів, поставлених згідно видаткової накладної № 295 від 22.11.2022, виявлено наступні невідповідності: на болтах та гайках відсутнє маркування класу міцності. У відповідності до міжнародних стандартів (DIN931, DIN267, ISO898) болти і гайки повинні обов`язково мати маркування класу міцності та клеймо заводу виготовлювача, що підтверджувало його характеристики. На головці болтів та на гранях гайок (поверхні під ключ) виявлено дефекти (дефекти зафіксовано на фото).

В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №367 від 02.12.2022 на суму 111 868,80грн, з проханням здійснити безоплатне усунення недоліків, виявлених у метизних виробах згідно Звіту про невідповідність №005-2022 від 30.11.2022, у випадку неможливості виправлення недоліків товару, замінити його на аналогічний товар належної якості, або ж повернути за товар сплачені за товар грошові кошти в сумі 111 868,80грн з подальшим поверненням неякісного

товару постачальнику (а.с. 20-21).

У відповіді на претензію за вих. №001 від 03.01.2023 відповідач зазначив, що умовами укладеного договору встановлено, що якість товару повинна відповідати встановленим державним нормам, стандартам та технічним умовам, що діють в Україні. DIN стандарти Німецького інституту стандартизації. Чинне законодавство не містить обов`язкової вимоги щодо маркування болтів та гайок, тобто вони не повинні обов`язково мати маркування класу міцності та клеймо виготовлювача, це лише право виробника. Окрім того сума претензії у розмірі 111 868,80грн, це сума всієї отриманої продукції за видатковою накладною №295 від 22.11.2022, у той час як Звіт про невідповідність №005-2022 від 30.11.2022 складений лише стосовно частини отриманої продукції. Також зазначено, що за потреби товариство готове здійснити відповідне маркування болтів та гайок, за умови якщо позивач візьме на себе додаткові витрати пов`язані з їх оцинковкою (а.с. 23-24).

Позивач направив на адресу відповідача доповнення до претензії на суму 111 868,80грн за вих. №49 від 30.01.2023 та повідомив про звернення до сертифікованої компанії для надання експертного висновку зі спірного питання щодо якості товару. Усунення недоліків поставленого товару є неможливим, адже цей товар був критичним у виробництві і був замовлений повторно у іншої компанії. Товариство готове повернути товар, а постачальник, в свою чергу, повинен повернути претензійну суму 111 868,80грн на рахунок товариства (а.с. 25-26).

У відповіді на доповнення до претензій за вих. №001/3 від 14.03.2023 відповідач зазначив, що отримані позивачем консультаційні послуги жодним чином не підтверджують, що поставлена продукція є неякісною. Також, незрозуміло у відповідності до яких саме стандартів здійснювалось інспектування, та яким саме стандартам не відповідає поставлена продукція. Зі сторони постачальника виконані усі умови договору та чинного законодавства, а претензійні вимоги позивача є безпідставними (а.с. 27-28).

07.12.2023 позивач направив на електронну пошту відповідача повідомлення про відмову від договору (в частині поставки товару неналежної якості) та вимогу про повернення коштів (отриманих за неякісний товар) (а.с. 29-31).

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині поставки товару відповідної якості стало підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 108 268,80грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України).

Статтею 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 662 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом (ст. 673 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

В силу ст. 674 ЦК України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Господарським судом під час дослідження доказів встановлено, що на виконання умов договору №19/10/22-1 поставки продукції від 19.10.2022 та специфікації до нього ТОВ Торговий дім Технологія" поставило позивачу товар: болт DIN931 М56*240 10,9 цинк, у кількості 16шт, ціна без ПДВ 1781грн; болт DIN931 М56*220 10,9 цинк, у кількості 16шт, ціна без ПДВ 1658грн; гайка DIN934 М56 10,0 цинк, у кількості 64шт, ціна без ПДВ 550грн; шайба DIN125 Ф56 оц, у кількості 48шт, ціна без ПДВ 62,5грн, що підтверджується видатковою накладною №295 від 22.11.2022 (а.с. 17).

В пункті 4.5 договору зазначено, що приймання-передача продукції за кількістю та якістю проводиться сторонами відповідно до чинного законодавства. Якість товару, що поставляється за цим договором, повинна відповідати встановленим державним нормам, стандартам та технічним умовам, що діють в Україні. Якість товару, що поставляється за даним договором, повинна відповідати інформації про такий товар, вказаний у супровідних документах (п. 4.1, 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору постачальник несе відповідальність за неякісний товар, якщо покупець доведе, що такі недоліки виникли до передачі товару покупцеві або по причинах, які існували до цього моменту.

У пункті 7 Специфікації зазначено, що разом з товаром виконавець надає замовнику наступні документи: оригінал видаткової накладної на товар; оригінал рахунку-фактури; документи, що підтверджують якість та/або походження товару (сертифікат).

03.11.2023 адвокатом позивача до Державного підприємства "Український науково дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" направлено адвокатський запит за вих. №0211/23 від 02.11.2023 про надання інформації про те, які державні стандарти (ДСТУ), або інші нормативні документи у сфері стандартизації, визначали вимоги до маркування кріпильних виробів, а саме: болтів (класу міцності 10,9), гайок (класу міцності 10,0) та шайб, станом на 19 жовтня 2022 року, із зазначенням номеру нормативного документу, назви та діючої редакції на вказану дату (а.с. 36-37 том 1).

У відповіді від 16.11.2023 №8 на адвокатський запит повідомлено про те, що:

- вимоги до маркування болтів (класу міцності 10,9) викладені у ДСТУ ISO 898-1:2003 "Механічні властивості кріпильних виробів із вуглецевої сталі й легованої сталі. Частина 1. Болти, гвинти та шпильки" (станом на 19 жовтня 2022 року чинний);

- вимоги до маркування гайок (класу міцності 10,0) викладені у ДСТУ ISO 898-6:2005 "Механічні властивості кріпильних виробів. Частина 6. Гайки з установленими значеннями пробних навантажень. Нарізь з дрібним кроком" (станом на 19 жовтня 2022 року чинний);

- вимоги до маркування шайб, вірогідно, викладені в стандарті EN ISO 898-3:2018 "Механічні властивості кріпильних виробів із вуглецевої та легованої сталі. Частина 3. Плоскі шайби встановлених класів міцності" (станом на 19 жовтня 2022 року та на тепер в Україні не чинний).

У Розділі 9 "Маркування" ДСТУ ISO 898-1:2003 зазначено, що механічні кріпильні вироби, виготовлені відповідно до вимог цього стандарту, повинні бути промарковані відповідно до умов 9.1 9.5 (а.с. 62 том 1).

Ідентифікаційний знак виробника повинен бути нанесений протягом виробничого процесу на всі вироби, що марковані класом міцності. відповідно до цього стандарту посередник здійснює маркування кріпильних виробів своїм спеціальним ідентифікаційним знаком, який передбачено до виробника (п. 9.1 ДСТУ).

Символи маркування для класу міцності наведено у таблиці 14, а саме: 3.6, 4.6, 4.8, 5.6, 5.8, 6.8, 8.8, 9.8, 10.9 та 12 (п. 9.2 ДСТУ).

Отже, болти класу міцності 10,9 згідно вимог ДСТУ ISO 898-1:2003 повинні бути промарковані, а саме містити ідентифікаційний знак виробника та відповідний клас міцності (у даному випадку 10,9).

У Розділі 9 "Марковання" ДСТУ ISO 898-6:2005 зазначено, що шестигранні гайки з наріззю усіх класів міцності повинні мати маркування відповідно до системи познак, описаної у розділі 3. Марковання треба наносити на бічну сторону або опорну поверхню гайки або вибивати на фасці (рисунки 3 і 4). Вибите марковання не повинно виступати над опорною поверхнею гайки (а.с. 81 том 1).

Познаки марковання зображено в таблицях 8 і 9 (п. 9.1 ДСТУ).

Торгова марка (ідентифікаційне марковання) виробника обовязкова на всіх виробах, на які розповсюджені обовязкові вимоги марковання класу міцності, якщо це технічно можливо. Проте марковання на упаковці потрібно ставити у всіх випадках.

Види марковання для гайок із класами міцності відповідно до 3.1 наведено у таблиці 8, а саме: 5,6,8,10,12 (п. 9.5 ДСТУ).

Отже, гайки класу міцності 10,0 згідно вимог ДСТУ ISO 898-6:2005 повинні бути промарковані, а саме містити відповідний клас міцності (у даному випадку 10,0).

Сертифікація за стандартами Німецького інституту стандартизації (DIN) носить добровільний характер, а тому виробники мають право (а не обов`язок) маркувати свої товари, вказуючи на їх відповідність вимогам стандартів DIN.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 671 Цивільного кодексу України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Частиною 1 ст. 672 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 3 ст. 672 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Відтак, право позивача вимагати повернення оплаченої за товар грошової суми ґрунтується на частині 2 статі 678 Цивільного кодексу України та пункті 4.1 договору.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що оскільки продукція, поставлена відповідачем не відповідає умовам договору та вимогам, встановленим ДСТУ, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості неякісної продукції у розмірі 108 268,80 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані на підтвердження заявлених позовних вимог докази є більш вірогідними, ніж відсутність з боку відповідача доказів на їх спростування.

Надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо позовної давності, про застосування якої до спірних правовідносин заявляє відповідач.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу) (ст. 258 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

Установлено, що позивач звернувся з позовом до суду 21.12.2023 про стягнення коштів за поставлений товар неналежної якості за видатковою накладною №295 від 22.11.2022.

Згідно з частиною 8 статті 269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Суд враховує, що 11.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 № 651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України.

Також враховано, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину"; Розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено, зокрема пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

З огляду на те, що строк позовної давності продовжився на період дії карантину та воєнного стану, суд дійшов висновку, що позивач не пропустив строк позовної давності за вимогами про стягнення коштів за поставлений товар неналежної якості.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00грн, що підтверджується квитанцією №0.0.3341732638.1 від 06.12.2023 (а.с. 91). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2684,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-бурове обладнання Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Технологія" про стягнення 108 268,80грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Технологія" (ідентифікаційний номер 37807797; просп. Сергія Нігояна, буд. 62, оф. 204, м. Дніпро, 49064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-бурове обладнання Україна" (ідентифікаційний код 33797665; вул. Дмитра Яворницького, 41, м. Стрий, Львівська обл., 82400) 108 268,80грн (сто вісім тисяч двісті шістдесят вісім гривень 80коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.06.2024.

Суддя Н.М. Євстигнеєва