Ухвала

від 17.06.2024 по справі 907/561/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" червня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/561/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» №02-93/6-93 від 14.06.2024

про забезпечення позову

подану разом з позовною заявою у справі №907/561/24

за позовом Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-К», м. Свалява Закарпатської області

про стягнення 77 098,20 євро заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-К» про стягнення 77 098,20 євро заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідача зобов`язань за Договором кредиту № 04-3/3л-1-17 від 27 січня 2017 року (із змінами).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/561/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024 року.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову №02-93/6-93 від 14.06.2024, якою АТ «Комерційний інвестиційний банк» просить:

- накласти арешт у межах ціни позову 77 098,20 євро на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-К», що належать або підлягають передачі або сплаті товариству з обмеженою відповідальністю «Спектр-К» і знаходяться у нього чи в інших осіб;

- накласти арешт на будівлю, сушка; опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 314,2. адреса: Закарпатська обл., Мукачівський р., м. Свалява, вулиця Латорична, будинок 55-А. РНОНМ 2867097421040.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується позивачем неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами Договором кредиту № 04-3/3л-1-17 від 27 січня 2017 року (із змінами) в частині своєчасного повернення тіла кредиту, що встановлено рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.11.2023 у справі №907/354/23, яким звернуто стягнення на предмет забезпечення (іпотеку) виконання зобов`язань за кредитним договором.

Зауважує, що в ході примусового виконання рішення №907/354/23 Банк зіштовхнувся зі значним опором майнового поручителя Кошелі О.І. (який є одночасно єдиним учасником та директором відповідача у даній справі) у примусовому виконанні рішення, що полягає у неодноразовому оскарженню дій приватного виконавця, ініціювання процедури відновлення платоспроможності майнового поручителя, що за позицією позивача свідчить про умисел на уникнення відповідальності по договору кредиту № 04-3/3л-1-17 від 27 січня 2017 року.

Пояснює, що межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 банку стало відомо про те, що 10 лютого 2024 року ТОВ «Спектр-К» став власником нерухомого майна - будівлі, сушки, загальною площею (кв.м): 314,2. адреса: Закарпатська обл., Мукачівський р., м. Свалява, вулиця Латорична, будинок 55-А. РНОНМ 2867097421040, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно №382476996 від 12 червня 2024 року.

Доводить, що у зв`язку із непогашеним боргом перед позивачем і неможливістю реалізувати рішення Господарського суду Закарпатської області по справі №907/354/23 від 29 листопада 2024 року та наявністю нерухомого майна, яке не перебуває в забезпеченні АТ «КОМІНВЕСТБАНК» існує ризик не виконання зобов`язань з боку ТОВ «Спектр-К» без застосування заходів забезпечення позову, а протягом всього періоду наявності заборгованості, відповідач повноцінно здійснює господарську діяльність щодо передачі вищезазначеного приміщення в оренду, що за позицією позивача свідчить про недобросовісність та явний умисел в ухиленні від виконання взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, порушує баланс інтересів сторін, внаслідок чого відповідач отримує безпідставну перевагу в договірних відносинах, а на позивача покладається надмірний й необґрунтований тягар у вигляді тривалого неодержання грошових коштів на які він претендує проте не може розпорядитись.

Резюмуючи викладене, необхідність забезпечення позову позивачем обґрунтовується наявністю у відповідача нерухомого майна, яке може гарантувати поновлення порушеного права позивача у випадку задоволення позову, відсутністю у ТОВ «Спектр-К» будь-якого іншого рухомого майна, відомого позивачу та тією обставиною, що грошові кошти на рахунках відповідача є активом, який легко може зникнути з банківських рахунків.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.06.2024 заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Лучку Р.М.

Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У даному випадку суд не вбачає необхідності здійснення виклику учасників справи для з`ясування додаткових обставин, з огляду на вказані заявником підстави та спосіб забезпечення позову, а також зважаючи на процесуально стислі строки розгляду заяви.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з такого.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у статті 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що:

- позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини 1);

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Водночас частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Предметом позовних вимог у справі №907/561/24 є вимога Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» майнового характеру про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 77 098,20 євро.

Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про стягнення 77 098,20 євро у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем в частині накладення арешту на грошові кошти, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, суд вважає, що пропоновані заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові Верховного суду від 09.06.2023 у справі №37з-23).

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Наведене, з урахуванням приписів ст. ст. 136, 137 ГПК України, дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заяви позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Спектр-К» в межах суми позову 77 098,20 євро, що в гривневому еквіваленті на час подання заяви (14.06.2024) становить 3 383 454,51 грн.

Водночас, звернення стягнення на грошові кошти, що належать боржнику від інших осіб є компетенцією виконавця при виконанні рішень майнового характеру відповідно до ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак, без подання заявником доказів існування таких грошових коштів у відповідача, які знаходяться в інших осіб, - задоволення заяви в цій частині не є можливим.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України). Співмірність, зокрема передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Таким чином, з огляду на обставини справи, суд враховує, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

За таких обставин, беручи до уваги, що предмет позову в даній справі не пов`язаний зі зверненням стягнення на належне відповідачу майно (рухоме або нерухоме), предметом стягнення є грошові кошти (підставність забезпечення позову щодо накладення арешту на які обґрунтована судом вище), а відтак, суд дійшов висновку про відмову в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно (будівлю: сушка; опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 314,2. адреса: Закарпатська обл., Мукачівський р., м. Свалява, вулиця Латорична, будинок 55-А. РНОНМ 2867097421040), позаяк пропоновані позивачем заходи забезпечення позову в цій частині не є адекватними та співмірними заявленим вимогам, а обґрунтування позивача щодо обставин примусового виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.11.2023 у справі №907/354/23 про звернення стягнення на предмет іпотеки не можуть слугувати аргументацією необхідності вжиття заходів забезпечення позову в даній справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що не є предметом забезпечення належного виконання зобов`язань за укладеним між сторонами кредитним договором.

Частиною 6 ст.140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до змісту ч.ч. 1-4 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

При вирішенні питання зустрічного, з метою забезпечення збалансованості інтересів учасників спору, суд вважає за доцільне застосувати захід зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі наближеному до 5% гривневого еквіваленту ціни позову та розміру накладеного арешту на грошові кошти відповідача в сумі 170 000,00 грн, що є пропорційним застосованим судом заходам забезпечення позову та ймовірним, у зв`язку з цим, негативним наслідкам для відповідача (відповідачів) у даній справі чи інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.

Слід також звернути увагу заявника, що відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 141 ГПК України особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 74, 86, 136-140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» №02-93/6-93 від 14.06.2024 про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Спектр-К» (89300, м. Свалява Закарпатської області, вул. Латорична, буд. 55/4, код ЄДРПОУ 36144966) в межах суми позову 77 098,20 євро (сімдесят сім тисяч дев`яносто вісім євро 20 євроцентів), що в гривневому еквіваленті становить 3 383 454,51 грн (три мільйони триста вісімдесят три тисячі чотириста п`ятдесят чотири гривні 51 копійку).

3. У решті вимог заяви відмовити.

4. Застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання Акціонерне товариство Комерційний інвестиційний банк (88000, м. Ужгород, вул. Юрія Гойди, 10, код ЄДРПОУ 19355562) внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03499922; рахунок в форматі IBAN UA868201720355209001000018459; ДКСУ м. Київ; МФО 820172) грошові кошти в сумі 170 000,00 грн (сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок) у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

Стягувач: Акціонерне товариство Комерційний інвестиційний банк (88000, м. Ужгород, вул. Юрія Гойди, 10, код ЄДРПОУ 19355562).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр-К» (89300, м. Свалява Закарпатської області, вул. Латорична, буд. 55/4, код ЄДРПОУ 36144966).

Ця ухвала набирає законної сили з 17.06.2024, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 17.06.2027.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 17 червня 2024 року.

Суддя Р.М. Лучко