Ухвала

від 13.06.2024 по справі 949/1078/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1078/24

Провадження №1-кс/949/260/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ Відділення поліції№1 ОСОБА_4 , власників майна: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна по матеріалах досудового розслідування №12024181110000232,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань11червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Відділення поліції№1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 , за погодженняміз прокуроромДубровицького відділуСарненської окружноїпрокуратури ОСОБА_7 ,звернувся досуду ізклопотання про накладення арешту із забороною його відчуження, розпорядження та користування на:

- 2 (дві) мотопомпи кустарного виробництва з бирками «Дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ 40 обліковий номер №03 рік виготовлення 2011 р. країна виробництва Україна, 18 (вісімнадцять) пожежних рукавів діаметрами від 77 мм до 150 мм, 5 (п`ять) металевих жердин (тичок) довжиною близько 2 метрів кожна, 1 (один) металевий шрайбер, 2 (два) водозабірних пожежних рукави, які опечатано відповідними бирками та печаткою ВП №1 «Для пакетів №206» та передано на відповідальне зберігання в складське приміщення ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області за адресою: м. Дубровиця вул. Юрія Колесника, 88ж Сарненського району, власником яких являється Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мінерал»;

- каміння бурштину, упаковано до спеціального пакету Національна поліція України RIC2241225 та передано на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області за адресою: м. Дубровиця вул. Воробинська, 25а Сарненського району, будь-яких документів на яке надано не було.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181110000232 від 11 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1КК України

Вказує нате,що в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 11 червня 2024 року до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення начальника СКП ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про те, що спільно із працівниками ВБ ДПСУ поблизу с. Кривиця у лісовому масиві Сарненського лісгоспу було виявлено 2 мотопомпи кустарного виробництва, приладдя для видобутку бурштину та 5 осіб, котрі видобували бурштин.

Слідчий зазначає, що того ж дня, в ході огляду місця події на ділянці місцевості у лісовому масиві поблизу с. Кривиця Сарненського району Рівненської області з координатами 51.5396487, 26.3827959 були виявлені та вилучені знаряддя для видобутку бурштину, а саме:

- 2 (дві) мотопомпи кустарного виробництва з бирками «Дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ 40 обліковий номер №03 рік виготовлення 2011 р. країна виробництва Україна;

- 18 (вісімнадцять) пожежних рукавів діаметрами від 77 мм до 150 мм;

- 5 (п`ять) металевих жердин (тичок) довжиною близько 2-х метрів кожна;

- 1 (один) металевий шрайбер;

- 2 (два) водозабірних пожежних рукави;

- каміння бурштину вагою близько 30-40 грам.

Вилучене знаряддя було опечатано відповідними бирками, а каміння бурштину упаковано до спеціального пакету Національна поліція України RIC2241225.

Також вказує, що проведеними заходами встановлено, що дане знаряддя належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мінерал». На місці незаконного видобутку знаходився ОСОБА_6 заступник директора, який згідно ст. 63 Конституції України від дачі будь-яких пояснень, щодо даного факту відмовився, проте усно повідомив, що у підприємства наявна вся необхідна документація, включаючи документи на знаряддя.

У клопотанні слідчий СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 ставить питання про накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки вилучене майно та засоби можуть місти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та в майбутньому можуть бути використані для доведення вини осіб, які незаконно видобували бурштин.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримав повністю, просив задоволити, оскільки проведення досудового розслідування виправдовує такий засіб забезпечення кримінального провадження.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримала у повному обсязі, зіславшись на обставини, викладені в даному клопотанні та зазначила, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищевказаного вилученого майна, слугуватиме для встановлення істини у кримінальному провадженні, а тому просила його задоволити.

Представник власника вилученого майна, а саме: 2-хмотопомп кустарноговиробництва збирками «Дизельнанасосна установкадля гідромеханізаціїДНУ 40обліковий номер№03рік виготовлення2011р.країна виробництва Україна",18-типожежних рукавівдіаметрами від77мм до150мм,5-тиметалевих жердин(тичок)довжиною близько2-хметрів кожна,1-гометалевого шрайберата 2-хводозабірних пожежнихрукавів - ТОВ «Науково-виробничепідприємство «Мінерал» ОСОБА_5 до початку судового засідання подав письмові заперечення на клопотання про арешт майна з додатками, які підтверджують вказані у запереченні факти та обставини.

У судовому засіданні представник ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» ОСОБА_5 у повному обсязі підтримав подані ним письмові заперечення та детально навів всі аргументи законності своїх дій. Просив у задоволенні клопотання відмовити у повному обсязі.

Представник власника вилученого майна, а саме: каміння бурштину - ТОВ "ВЕРТЕП" ОСОБА_6 просив у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити у зв`язку з його безпідставністю, оскільки роботи по геологічному вивченню бурштиноносних надр, які проводилися 11 червня 2024 року ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ», здійснювалися на законних підставах і сертифікованим обладнанням, що, відповідно виключає наявність у таких діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України.

Слідчий суддя, вислухавши доводи слідчого, прокурора, пояснення представників власників майна, дослідивши надані до клопотання матеріали, якими слідчий та прокурор обґрунтовують його доводи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2024 року за №12024181110000232, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України.

Так, з наявного у матеріалах клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181110000232 вбачається, що 11 червня 2024 року до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення начальника СКП ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про те, що спільно із працівниками ВБ ДПСУ поблизу с. Кривиця у лісовому масиві Сарненського лісгоспу було виявлено 2 мотопомпи кустарного виробництва, приладдя для видобутку бурштину та 5 осіб, котрі видобували бурштин.

З протоколу огляду місця події від 11 червня 2024 року вбачається, що працівниками ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області здійснено огляд ділянки місцевості в лісовому масиві поблизу с. Кривиця, з координатами 51.5396487, 26.3827959. На даній ділянці було виявлено лунку розміром 3 м. х 3 м. внаслідок свіжого розмиву ґрунту водою. На даній лунці наявна піна, що свідчить про її свіже утворення. Біля даної лунки знаходиться обладнання для видобутку бурштину, а саме пожежні рукави, які ведуть далі, шрайбер, 3 металеві тички. Пройшовши далі на 5 м. побачили каністру, яка висіла на дереві. У даній каністрі знаходиться каміння бурштину грам 30-40. Далі, метрів за 50, друга лунка із слідами свіжо розмитого ґрунту з піною розміром 1,5 м. на 2 м. Біля даної лунки наявне обладнання, а саме пожежні рукави, які ведуть далі, 2 тички металеві. Пройшовши вздовж пожежних рукавів, за метрів 150, наявна меліоративна канава, біля якої знаходиться 2 мотопомпи кустарного виробництва, на яких наявні бирки із надписами "Дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ - 40, обліковий номер №03, рік виготовлення 2011, країна виробник - Україна".

Огляд зупинявся для перерахування, складання та вилучення обладнання. Після цього, огляд продовжено та виявлено 2 водозабірних рукави, 18 пожежних рукавів діаметром від 77 до 150 мм., 5 металевих тичок, 1 шрайбер, дві мотопомпи кустарного виробництва. Також спеціалістом була здійснена геодезична зйомка місцевості для визначення точних координат.

Начальником охорони повідомлено, що це територія лісового фонду, а заступником директора ОСОБА_6 повідомлено, що дані помпи мають документи.

У результаті огляду було вилучено каміння бурштину, яке упаковане до спеціального пакету НПУ RІС2241225, 2 мотопомпи кустарного виробництва, 18 пожежних рукавів діаметром від 77 до 150 мм, 1 шрайбер та 5 металевих тичок (жердин), які опечатано відповідними бирками та печаткою ВП №1 "Для пакетів №206".

Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.ст. 170 - 173 КПК України.

Тому, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст. 170 173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Тобто, для можливості застосування у кримінальному провадженні будь-якого заходу забезпечення, обов`язковому доведенню підлягають одночасно всі наведені обставини. При цьому не доведення попередньої обставини виключає необхідність встановлення усіх наступних.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 84 КПК України, речові докази є одним із процесуальних джерел доказів.

Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 від 11 червня 2024 року, 2 (дві) мотопомпи кустарного виробництва з бирками «Дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ 40 обліковий номер №03 рік виготовлення 2011 р. країна виробництва Україна»; 18 (вісімнадцять) пожежних рукавів діаметрами від 77 мм до 150 мм; 5 (п`ять) металевих жердин (тичок) довжиною близько 2-х метрів кожна; 1 (один) металевий шрайбер; 2 (два) водозабірних пожежних рукави, які опечатано відповідними бирками та печаткою ВП №1 «Для пакетів №206» приєднано до матеріалів кримінального провадження №12024181110000232 в якості речових доказів та передано на відповідальне зберігання в складське приміщення ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області за адресою: АДРЕСА_1 , а також приєднано до матеріалів кримінального провадження №12024181110000232 в якості речових доказів каміння бурштину, яке упаковане до спеціального пакету Національна поліція України RIC2241225 та передано на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області за адресою: м. Дубровиця, вул. Воробинська, 25а, Сарненського району.

Зі змісту ч. 7 ст. 237 КПК України вбачається, що вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

До тогож,як визначено у ч. 2 ст. 168 КПК України, під час обшуку, огляду може здійснюватися також тимчасове вилучення майна.

Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Отже, зі змісту клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що необхідність такого арешту обумовлена саме визнанням вищезазначеного майна речовими доказами, оскільки є всі підстави вважати, що вилучене в ході огляду місця події майно, є засобами та предметом вчинення кримінального правопорушення, та в майбутньому буде використано для доведення вини осіб, які причетні до незаконного видобування бурштину, а тому для досягнення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, а також збереження речових доказів, доцільним буде арештувати вилучене майно.

Водночас, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, на підставі наданих ініціатором клопотання матеріалів, повинен з`ясувати обставини, визначені ч. 2 ст. 173 КПК України, тобто обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме слід врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Однак, зазначених вимог закону слідчий, який подав дане клопотання про арешт майна, не дотримався.

До того ж, і в судовому засіданні ні слідчим, ні прокурором, всупереч вказаній нормі закону, так і не обґрунтовано відповідність майна, на яке вони просять накласти арешт, критеріям статті 98 КПК України, а саме не конкретизовано належність майна до даного провадження.

Разом з тим, винесення постанови про визнання вилученого майна речовими доказами, не може слугувати достатньою підставою для накладення арешту, оскільки вказана постанова не мотивована та не звільняє, у даному випадку, слідчого та прокурора від обов`язку доведення підстави та мети накладення арешту.

Слід зауважити, що майно може бути визнано речовим доказом при наявності ознак конкретного кримінального правопорушення, а при їх відсутності це майно, яке належить його власникам.

Проте, вказана постанова слідчого СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 від 11 червня 2024 року про визнання та приєднання речових доказів до кримінального провадження не містить будь-якого обґрунтування належності переліченого у ній майна до критерію речових доказів.

Аналізуючи дану постанову можна ствердно зазначити, що така є формальною, складається із чотирьох абзаців, перші два з яких містять відомості про перебування у провадженні слідчого відділення кримінального провадження №12024181110000232 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України з описом обставин, які послугували внесенню відомостей до ЄРДР, у третьому абзаці зазначається про хід проведення огляду місця події, без будь-якого обґрунтування, що вилучене в ході такого майно має відношення до предмету доказування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України, з приводу якого внесені відомості до ЄРДР та здійснюється досудове розслідування та у четвертому абзаці міститься думка слідчого, що вилучене майно має значення для встановлення фактичних обставин справи.

Таким чином, залишається незрозумілим, яким чином слідчий та прокурор прийшли до висновку, що вилучене майно відповідає критеріям речового доказу, оскільки жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що дане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України як зі змісту клопотання, так і з наданих до нього матеріалів, таких як витягу з ЄРДР, протоколу огляду та постанови про визнання та приєднання речових доказів, слідчий суддя не вбачає.

Тож, зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає, що на підтвердження вказаних у клопотанні обставин, слідчим та прокурором фактично допущено формалізм при складанні клопотання про арешт майна та подачі до нього доказів, зважаючи при цьому, на той перелік документів, які надавали власники майна для підтвердження законності своїх дій.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що сам по собі факт наявності постанови про визнання речовим доказом не є ключовим фактором, адже, якщо виходити із структурного змісту ч. 3 ст. 173 КПК України, то слідує, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України і, у такому разі, висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання майна речовим доказом.

У даномувипадку,варто наголоситина тому,що іслідчий,і прокурорне переконалисяв тому,чи дійсновилучене майно,а саме:2(дві)мотопомпи кустарноговиробництва збирками «Дизельнанасосна установкадля гідромеханізаціїДНУ 40обліковий номер№03рік виготовлення2011р.країна виробництва Україна»;18(вісімнадцять)пожежних рукавівдіаметрами від77мм до150мм;5(п`ять)металевих жердин(тичок)довжиною близько2-хметрів кожна;1(один)металевий шрайбер;2(два)водозабірних пожежнихрукави та каміння бурштину є засобами та предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України, яке передбачає кримінальну відповідальність за незаконне видобування бурштину, а так само збут, придбання, зберігання, передачу, пересилання, перевезення, переробку бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.

Так, диспозиція ст. 240-1 КК має бланкетний характер і передбачає звернення дo нормативно-правових актів, які регламентують використання та охорону бурштину, а також дo дoзвoлів, які видаються упoвнoваженим державним органом конкретним надрoкoристувачам.

Слідчим у клопотанні вказано на таку форму діяння вказаного кримінального правопорушення, як видобування.

Так, об`єктивна сторона аналізованого кримінального правопорушення включає діяння у формі видобування.

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови зазначається, що «видобувати» означає «виймати, витягати, діставати що-небудь звідкись; вибирати з надр землі».

У Малій гірничій енциклопедії зазначається, що видобування (добування) корисних копалин це дія, процес добування корисних копалин з надр, у результаті їхньої розробки: твердих підземним та відкритим способами; рідких та газоподібних фонтануванням і відкачуванням зі свердловин; розсолу та розчинів випаровуванням або іншими методами [6, с. 140]. Отже, «видобування» це вилучення предметів злочину усіма можливими способами із природного середовища.

Кримінальне правопорушення у ч. 1 ст. 240-1 КК має формальний склад і є закінченим з моменту вчинення будь-якого із вищевказаного діяння.

Обов`язковою ознакою такого кримінального правопорушення є непідтвердження відповідними документами законності походження бурштину. Незаконність вказаних дій, яка є обов`язковою умовою визнання проаналізованих дій кримінально караними, означає, що видобування бурштину здійснюється без належним чином оформленого дозволу (акта про надання гірничого відводу або з відхиленням від умов, зазначених у цьому документі, видобування за межами відведеної ділянки надр або з використанням не дозволених для даного родовища методів і засобів видобування бурштину, тощо).

Слід зазначити, що регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян здійснює Кодекс України про надра.

30 травня 2011 року постановою КМ України №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

У даному Порядку зазначається, що його дія поширюється на всі види користування надрами.

Користувачами надр можуть бути особи, визначені ст. 13 Кодексу України про надра, до яких, у відповідності до вказаної статті, відносяться підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно п.п. 2. 3 Порядку, дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених п. 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування надаються Радою міністрів АРК згідно із цим Порядком.

На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин.

У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі та координати кожного виду корисної копалини.

Використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, процедуру продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони визначає Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затверджений постановою КМ України №993 від 23 вересня 2020 року.

Як вказує представник вилученого майна ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» ОСОБА_5 , у відповідності до Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами та Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, Державною службою геології та надр України 21 квітня 2021 року було проведено електронний аукціон №SUD001-UA-20210406-67787 з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ) ділянки «Нечаївська», переможцем якого визнано ТОВ «ВЕРТЕП».

Далі, 21 травня 2021 року між Державною службою геології та надр України та ТОВ «ВЕРТЕП» було укладено договір №1/3-г-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ) ділянки «Нечаївська», яка знаходиться у Сарненському районі Рівненської області.

Надалі, 08 липня 2021 року між Державною службою геології та надр України та ТОВ «ВЕРТЕП» укладено Угоду №5236 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ) ділянка «Нечаївська» (а.с.36-42).

Того ж дня, 08 липня 2021 року, на підставі вищевказаних протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 21 квітня 2021 року №SUD001-UA-20210406-67787 та договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні від 21 квітня 2021 року №1/3-г-21, ТОВ «ВЕРТЕП» Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл на користування надрами №5236 з метою геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, затвердженого запасу ДКЗ України з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ) (а.с.32-33).

У вказаному дозволі назва родовища, що надається у користування значиться ділянка Нечаївська.

Згідно характеристики ділянки Нечаївська (додаток 31 до угоди №5236 від 08 липня 2021 року) (а.с.43-44) вказана ділянка розташована на відстані 2,2 км на південний схід від с. Вільне та за 13 км на південний захід від з.ст. ОСОБА_8 (Сарненського відповідно до постанови ВР України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-ІХ) району Рівненської області.

Дана характеристика містить географічні координати кутових точок ділянки бурштину Нечаївська, зокрема значиться 5 точок із системою координат

ІНФОРМАЦІЯ_1 складає 9,84 га.

Разом з тим, додаток 2 до Угоди №5236 від 08 липня 2021 року містить програму робіт з геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ) ділянка Нечаївська, яка затверджена Державною службою геології та надр України та надрокористувачем ТОВ «ВЕРТЕП», де на строк з ІІІ кв. 2021 року по ІІ кв. 2026 року значаться наступні роботи: складання проектно-кошторисної документації на проведення геологорозвідувальних робіт у відповідності до Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини; проведення комплексу геологорозвідувальних робіт згідно з проектом; складання та затвердження у встановленому порядку проекту дослідно-промислової розробки; проведення дослідно-промислової розробки; камеральні роботи: складання геологічного звіту, підготовка матеріалів і складання ТЕО постійних кондицій; затвердження запасів корисної копалини в Державній комісії України по запасах корисних копалин; проведення оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; видобуток корисної копалини та рекультивація земельної ділянки (а.с.45).

Також п. 5.5.4 Угоди №5236 від 08 липня 2021 року передбачено, що одним із прав, якими наділяється надрокористувач, є те, що при виконанні робіт відповідно до Дозволу та умов цієї Угоди залучати на підрядних умовах виконавців окремих видів робіт, які мають технічні можливості, що відповідають вимогам чинного законодавства.

ТОВ «ВЕРТЕП», як надрокористувач, скористався наданим йому правом та 04 жовтня 2021 року уклав з ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ», як підрядником, договір №2/21 на проведення геологорозвідувальних робіт (а.с.76-83).

Згідно умов вказаного договору №2/21, підрядник бере на себе зобов`язання виконати комплекс робіт з геологічного вивчення бурштину в межах ділянки «Нечаївська» згідно Технічного завдання, що є невід`ємною частиною цього договору.

Підрядник гарантує забезпечення виконання робіт кваліфікованим персоналом, а також забезпечує наявність необхідного обладнання для проведення робіт (в тому числі наявність необхідних дозволів та документації на обладнання).

У Технічному завданні (додаток 1 до договору №2/21 від 04 жовтня 2021 року) (а.с.84-87), значаться наступні відомості, зокрема:

- найменування родовища та його місцезнаходження ділянка бурштину «Нечаївська», розташована на відстані 2,2 км на південний схід від с. Вільне Дубровицького (Сарненського відповідно до постанови ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-ІХ) району Рівненської області, загальна площа 9,84 га;

- геологічна вивченість родовища попередня розвідка не проводилась;

- необхідність виконання розвідки виконання програми робіт відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами №5236 від 08 липня 2021 року;

- підстава для виконання робіт спеціальний дозвіл на користування надрами №5236 від 08 липня 2021 року, Договір на виконання комплексу робіт з геологічного вивчення бурштину в межах ділянки «Нечаївська»;

- характеристика підприємства і його сировинна база родовище не розроблялося, корисна копалина бурштин;

- стадія геологорозвідувальних робіт геологічна розвідка родовища;

- ділянка, на яку складено проект в межах контуру спеціального дозволу на користування надрами;

- особливі умови деталізаційні роботи проводити в межах місць незаконного видобутку бурштину.

При цьому, підрядник забезпечує: кваліфікований персонал для виконання всіх видів робіт; мобілізацію обладнання, матеріалів і персоналу на ділянці робіт; відповідність обладнання неологічним та технологічним умовам; робочий стан обладнання, наявність необхідних документів та сертифікатів.

Крім іншого, підрядник виконує наступні види робіт: перевезення, монтаж і демонтаж бурової установки та (або) дизельних насосних установок для гідромеханізації; проходка розвідувальних шурфів відповідно до технічного проекту з можливим відхиленням не більше 5 градусів за кутом падіння, не більше 15 градусів за азимутом; рядова проба при шурфуванні не менше 0,1 м.куб. при довжині рейсу 0,3-0,5 метрів; шурфування з виходом керну не менше 80% за один рейс; після завершення робіт шурфи підлягають засипці; рекультивація місць шурфування до стану, який забезпечує їх передачу землекористувачу.

09 листопада 2021 року Управлінням Держпраці у Рівненській області видано ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» дозвіл №158.21.56 (а.с.187), яким дозволено експлуатувати устаткування для видобутку, транспортування, сортування та збагачення корисних копалин, в тому числі, дизельну насосну установку для гідромеханізації ДНУ-40, обліковий №01, 2011 року виготовлення, країна виробник Україна; дизельну насосну установку для гідромеханізації ДНУ-40, обліковий №02, 2011 року виготовлення, країна виробник Україна та дизельну насосну установку для гідромеханізації ДНУ-40, обліковий №03, 2011 року виготовлення, країна виробник Україна.

Також, 09 листопада 2021 року Управлінням Держпраці у Рівненській області видано ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» дозвіл №159.21.56 (а.с.188), яким дозволено, серед іншого, виконувати: відкриті гірничі роботи; буріння та експлуатація свердловин під час геологічного вивчення та розробки родовищ корисних копалин; розмивання порід з використанням гідромоніторів та інших засобів гідромеханізації; технічне обслуговування устаткування для видобутку, в тому числі вищевказані дизельні насосні установки.

Як зазначається у характеристиці ділянки надр Нечаївська (а.с.43-44), ділянка Нечаївська розташована на землях, порушених внаслідок незаконного видобутку бурштину.

Представник ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ», у своїх запереченнях вказав, що ділянка, яка розташована на землях порушених внаслідок незаконного видобутку бурштину, є техногенно-зміненою, про що також було зазначено у Проекті на проведення геологорозвідувальних робіт на бурштин в межах ділянки «Нечаївська», який був виготовлений ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» згідно договору №1/21 на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення геологорозвідувальних робіт, укладеним 30 вересня 2021 року між ТОВ «ВЕРТЕП» та ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ».

З наданих представником ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» роз`яснень, техногенно-змінені бурштинові поклади це поклади бурштину, що зазнали пошкодження раніше пройденими гірничими виробками, що унеможливлюють застосування традиційних способів проведення геологорозвідувальних робіт, такі як проходка траншей та буріння свердловин і шурфів.

Встановлено, що для того, щоб отримати дані щодо вмісту бурштину на таких ділянках, ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ», згідно з Технічним завданням ТОВ «ВЕРТЕП» використовувався гідро механізований спосіб проходки шурфів, тобто гідророзмив.

Наразі, варто зупинитися на вказаному способі та зазначити, що видобуток бурштину підземним гідровимиванням це комплекс заходів, націлених на вилучення бурштину з надр за рахунок дезінтеграції і руйнування продуктивної бурштиноносної товщі напірним нисхідним струменем води з наступним винесенням на денну поверхню шматків бурштину. Його суть полягає у вертикальному розмиванні піщанистоглинистих гірських порід напірними водами та піднятті бурштину разом з висхідними потоками пульпи.

Для гідророзмиву використовуються гідропомпові агрегати, що складаються з забірної, подавальної та нагнітальної частин. Забірна частина це пожежний шланг великого діаметра (140 мм), що опускається у водний об`єкт джерело забору води. Подавальна частина являє собою потужний гідронасос на основі двигунів від автомобілів марок BMW, Audi, Mercedes, Volkswagen та пожежний шланг діаметром 100 мм довжиною 20-300 (до 500-800) м з редуктором на кінці. Нагнітальна частина це гумовий шланг малого діаметра (80 мм) з циліндричним стальним наконечником брандспойтом, що на кінці обладнаний міцними гострокутними зубцями. Така конструкція дає змогу створювати на виході з наконечника напір води з витратою у 800-1800 л/хв і розмивати щільні алевритисті та глинисті породи.

Як результат, бурштин виноситься нагору за рахунок створення у свердловині пульпового розчину (перемішаної глинисто-піщаної, дуже водо насиченої суміші), в якому він, завдяки своїй легкості, піднімається до поверхні і виноситься потоком.

Згідно з доданою представником ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» бухгалтерською довідкою №1-06/24 від 13 червня 2024 року (а.с.198), з 07 жовтня 2021 року на балансі ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» дійсно перебуває устаткування: дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ-40, обліковий №01, 2011 року виготовлення, країна виробник Україна; дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ-40, обліковий №02, 2011 року виготовлення, країна виробник Україна та дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ-40, обліковий №03, 2011 року виготовлення, країна виробник Україна.

Під час судового розгляду встановлено, що 11 червня 2024 року, коли здійснювався огляд місця події, ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» по виконанню комплексу робіт з геологічного вивчення бурштину, використовувалися дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ-40, обліковий №01, 2011 року виготовлення, країна виробник Україна та дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ-40, обліковий №03, 2011 року виготовлення, країна виробник Україна.

На кожну із вказаних дизельних насосних установок, наявні висновки експерта №44403851-300/М-21 та №44403851-302/М-21 за результатами експертного обстеження даних установок, що належать ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» (а.с.122-137, 171-186), згідно яких установки знаходяться у справному стані.

Водночас, представником ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» на кожну із вказаних дизельних насосних установок додано журнал нагляду (а.с.88-121, 138-170), де, крім іншого, міститься інформація про стандартну комплектацію кожної з них.

Так, у п. 2.37 зазначено, що до стандартної комплектації входить:

1. установка в зборі,

2. паспорт установки,

3. рукави пожежні:

- діаметр 125, довжина 4 м., з зворотнім клапаном 1 шт.,

- діаметр 150, довжина 20 м. 30 шт.,

- діаметр 100, довжина 20 м. 5 шт.,

- діаметр 77, довжина 20 м. 3 шт.,

4. перехідники на рукави пожежні:

- діаметр 150/100 1 шт.,

- діаметр 100/77 1 шт.,

5. металевий подовжувач з наконечником 2 шт.

Слід відмітити, що вилучене устаткування, яке на думку слідчого використовувалось для незаконного видобутку бурштину, у своїй сукупності повністю відповідає тому устаткуванню та комплектуючим, дозвільні документи на які додані представником ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ».

Отже, законність використання дизельних насосних установок та комплектуючих до них знайшло своє підтвердження в ході розгляду клопотання та не спростоване ні слідчим, ні прокурором.

Статтею 97-1 ЗК України передбачено, що власнику спеціального дозволу на користування бурштиноносними надрами дозволяється використовувати земельну ділянку на підставі угоди про проведення розвідувальних та видобувних робіт, що укладається із власником землі та/або за погодженням із землекористувачем, із обов`язковим затвердженням оцінки запасів у встановленому законодавством порядку після проведення геологічного вивчення на відповідній ділянці бурштиноносних надр.

Так, на виконання вимог Закону, 29 грудня 2021 року між Дубровицькою міською радою, як власником земель комунальної власності, та ТОВ "ВЕРТЕП", як надрокористувачем, укладено Типову Угоду про проведення розвідувальних робіт на ділянках бурштиноносних надр (а.с.46-51).

Предметом вказаної Типової угоди є земельна ділянка з кадастровим номером 5621888200:07:010:0099.

Пунктами 2, 3 Типової Угоди від 29 грудня 2021 року визначено, що вказана земельна ділянка передається на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №5236 від 08 липня 2021 року для геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ).

Місце проведення геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), на земельній ділянці, кадастровий номер 5621888200:07:010:0099, визначається сторонами на підставі матеріалів топографо-геодезичних і картографічних робіт або документів, що посвідчують право власності/користування на земельну ділянку.

ТОВ "ВЕРТЕП", як надрокористувачем, у відповідності до Типової Угоди від 29 грудня 2021 року, має право використовувати земельну ділянку на умовах, передбачених в цій Угоді, з використанням відповідної техніки, машин, устаткування, механізмів відповідно до проекту розробки родовища та залучати до проведення робіт за цією Угодою третіх осіб.

Згідно Акту прийому-передачі земельної ділянки від 29 грудня 2021 року (а.с.52) Дубровицька міська рада передала, а ТОВ "ВЕРТЕП" прийняло земельну ділянку за цільовим призначенням (01.17) земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичними особами) кадастровий номер 5621888200:07:010:0099, площею 6,9406 га, за межами населеного пункту на території Дубровицької міської ради із земель комунальної власності.

Разом з тим, законодавством передбачено право надрокористувача на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, зокрема на розширення меж не більш як на 50 відсотків початково наданої у користування площі (активного об`єму - для спеціальних дозволів на користування надрами, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин), за умови що просторові межі перспективних покладів (активний об`єм), виявлені у процесі геологічного вивчення (дорозвідки), виходять за межі ділянки надр, наданої у користування, та підтверджені відповідними протоколами Державної комісії України по запасах корисних копалин та на суміжній ділянці надр не зареєстровано проведення робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, а також таку суміжну ділянку надр не надано у користування та (або) не виставлено на аукціон (електронні торги) (п. 3 ч. 1 ст. 16-5 Кодексу України про надра).

При цьому, єдину процедуру державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН), з метою запобігання їх дублюванню при подальшому вивченні геологічної будови надр, виявленні та оцінці запасів і якості корисних копалин, дослідженні екологічного стану геологічного середовища, з`ясуванні гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин установлює Порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затверджений Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України 14 червня 2013 року № 263.

Згідно вказано Порядку, державна реєстрація РДГВН це офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.

Як визначено у п. 1.2. Порядку, дія цього Порядку регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Для цілей цього Порядку виконавцями РДГВН вважаються користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра.

Державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом додання електронними засобами інформації, зазначеної у пункті 3.3 розділу III цього Порядку, на переліку об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр (далі - Перелік РДГВН) згідно з додатком до цього Порядку та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (п. 1.3 Порядку).

Так, 06 липня 2023 року Державною службою геології та надр України прийнято від ТОВ "ВЕРТЕП" та зареєстровано за №108 Перелік об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2023-2026 роки (а.с.73-74).

У даному Переліку значиться, що об`єктом робіт є детальна геолого-економічна оцінка запасів бурштину ділянки Нечаївська з метою збільшення площі геологічного вивчення (розширення меж спеціального дозволу) із зазначенням місця розташування об`єкта робіт, яким є географічні координати Спеціального дозволу №5236 від 08 липня 2021 року, площа 9,84 га, з одночасним зазначенням координат ділянки, яка планується до збільшення площі геологічного вивчення (розширення меж спецдозволу), площа 4,87 га і загальною площею 14,71 га.

Разом з тим, 18 вересня 2023 року між Державою Україна в особі Рівненської обласної державної адміністрації та ТОВ "ВЕРТЕП" укладено Угоду №44 про проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках бурштиноносних надр (а.с.62-67), відповідно до умов якої ТОВ "ВЕРТЕП" прийняло у користування земельну ділянку площею 1,34 га відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами ділянки "Нечаївська" від 08 липня 2021 року №5236.

Вказана угода містить відомості щодо земельної ділянки, якою є ділянка "Нечаївська, розташована у Сарненському районі Рівненської області, на відстані 2, 2 км на південний схід від с. Вільне, частина ділянки площею 1,34 га знаходиться на землях лісогосподарського призначення, що перебувають в постійному користуванні ДП "Ліси України", як правонаступника ДП "Сарненське лісове господарство".

Згідно Акту прийому-передачі земельної ділянки від 18 вересня 2023 року (а.с.68) Рівненська обласна державна адміністрація передала, а ТОВ "ВЕРТЕП" прийняло земельну ділянку площею 1,34 га, яка знаходиться: 2,2 км на південний схід від с. Вільне Сарненського району Рівненської області, на землях лісогосподарського призначення, що перебувають в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Географічні координати вказані в спеціальному дозволі на користування надрами від 08 липня 2021 року №5236, який виданий Державною службою геології та надр України за №008130.

До того ж, 29 вересня 2023 року Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" розглянувши лист ТОВ "ВЕРТЕП" від 07 вересня 2023 року №6732/8-2023 надало погодження ТОВ "ВЕРТЕП" на укладення типової угоди, згідно із ст. 97-1 ЗК України із власником землі - Рівненською обласною державною адміністрацією на проведення розвідувальних та видобувних робіт та подальшим проведенням відповідних робіт на підставі цієї угоди у межах дії спеціального дозволу №5236 від 08 липня 2021 року на частині ділянки бурштиноносних надр "Нечаївська" площею 1,3387 га, яка розташована на земельних ділянках із кадастровими номерами 5621888200:07:011:0020 - 0,1458 га та 5621888200:010:0037 - 0,1929 га, що знаходяться у постійному користуванні ДП "Ліси України".

Надалі, 16 січня 2024 року між Дубровицькою міською радою, як власником земель комунальної власності, та ТОВ "ВЕРТЕП", як надрокористувачем, укладено Типову Угоду про проведення розвідувальних робіт на ділянках бурштиноносних надр (а.с.55-60).

Предметом вказаної Типової угоди є земельна ділянка з кадастровим номером 5621888200:07:010:0123.

Пунктами 2, 3 Типової Угоди від 29 грудня 2021 року визначено, що вказана земельна ділянка передається на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №5236 від 08 липня 2021 року для геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ).

Місце проведення геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), на земельній ділянці, кадастровий номер 5621888200:07:010:0123, визначається сторонами на підставі матеріалів топографо-геодезичних і картографічних робіт або документів, що посвідчують право власності/користування на земельну ділянку.

ТОВ "ВЕРТЕП", як надрокористувачем, у відповідності до даної Типової Угоди має право використовувати земельну ділянку на умовах, передбачених в цій Угоді, з використанням відповідної техніки, машин, устаткування, механізмів відповідно до проекту розробки родовища та залучати до проведення робіт за цією Угодою третіх осіб.

Згідно Акту прийому-передачі земельної ділянки від 16 січня 2024 року (а.с.61) Дубровицька міська рада, згідно угоди від 12 грудня 2023 року про проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках бурштиноносних надр, передала, а ТОВ "ВЕРТЕП" прийняло земельну ділянку за цільовим призначенням (01.17) земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичними особами) кадастровий номер 5621888200:07:010:0123, площею 0,5288 га.

Таким чином, надаючи аналіз поданих представником ТОВ "НВП "МІНЕРАЛ" доказів законності проведення геологорозвідувльних робіт бурштиноносних надр, слідчий суддя переконалася в тому, що надрокористувач ТОВ "ВЕРТЕП" та підрядник ТОВ "НВП "МІНЕРАЛ" здійснюють свою діяльність на законних підставах, в межах наданих дозвільних документів та в межах дозволених географічних координат.

Проте, слідчий, кваліфікуючи виявлене ним кримінального правопорушення саме як незаконний видобуток бурштину, в поданому клопотанні не наводить критеріїв, якими він керувався при встановленні ознак незаконності, оскільки наявність у власників вилученого майна ряду дозвільних документів на його використання на земельних ділянках переданих у передбачений законом спосіб, перешкоджає визнанню такого діяння незаконним, що, у свою чергу, піддає сумніву саму ж кваліфікацію кримінального правопорушення.

При цьому, додані в судовому засіданні слідчим інформація Дубровицької міської ради №07-800/03-41/24 від 12 червня 2024 року (а.с.196) та ДП "Ліси України №1400/26.16.3-2024 від 12 червня 2024 року (а.с.197) не спростовує вищевказані обставини, а лише підтверджує доводи власників вилученого майна.

Згідно із ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Також згідно з ч. 2 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Частиною 1 ст. 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Тому, враховуючи принцип диспозитивності, саме на особу, яка звертається до слідчого судді із відповідним клопотанням, покладається обов`язок довести свої вимоги.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків та, в даному випадку, не може збирати/витребовувати докази з власної ініціативи.

Всупереч принципу диспозитивності і обов`язку доводити обставини саме особою, яка ініціює перед слідчим суддею розгляд відповідного клопотання, слідчий свої твердження належними і допустимими доказами не підтвердив.

Як підсумок, такі обставини, які послугували для внесення відомостей до ЄРДР, ставлять під сумнів наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України.

Тому, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не наводить у ньому достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно.

До того ж, як слідує з доданих до клопотання документів та зважаючи на встановлені в ході розгляду клопотання обставини, не знайшли свого підтвердження відомості, про які вказує слідчий у клопотанні та які намагався довести в ході судового розгляду, оскільки будь-яких спростувань тому не надано.

Як підсумок, зазначаючи обставини, якими слідчий обґрунтовує свої доводи, останній не наводить підставу для накладення арешту на вказане ним майно, не наводить достатньо доказів, що таке відповідає критеріям речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України, розумність і співмірність обмеження права власності юридичних осіб, не вказує, чи мають відношення до даного кримінального провадження вилучене майно та особи, які володіють таким майном, чим доводиться обґрунтування необхідності такого арешту, оскільки таке ґрунтується лише на припущенні слідчого про ймовірний незаконний видобуток бурштину, і це при тому, що в ході розгляду клопотання, ні слідчий, ні прокурор не зуміли довести таку необхідність, яка б виправдовувала такі дії.

При цьому, обов`язок подачі таких даних та доведення необхідності арешту покладається саме на уповноважену особу, яка, у відповідності до норм КПК України, наділена повноваженнями звернутися з клопотанням про арешт майна.

Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Перша та найголовніша вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання з боку органу влади у мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого абзацу надає право позбавляти власності лише «на умовах, передбачених законом», при цьому у другому абзаці визнається право держав здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" пункт 58).

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Водночас, як слідує з абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Відтак, у судовому засіданні не встановлено підстав для арешту майна, так як дане клопотання є, крім іншого, передчасним, оскільки на момент його розгляду законність використання вилученого майна не спростована слідчим та прокурором, не встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні певною особою кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, що, у відповідності із ст. 173 КПК України, обумовлює відмову в задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки не доведена необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вилучене майно, яке на праві власності належить ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» та ТОВ «ВЕРТЕП», без достатніх правових передумов для цього є порушенням майнового права особи, в чиєму володінні перебуває вказане майно.

Суд враховує, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

До того ж, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року).

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання у право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як уже зазначалось, у відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»).

Вимога щодо законності, у розумінні Конвенції, вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Відповідно до ст. 29 Загальної декларації прав людини, "кожна людина, здійснюючи свої права і свободи, повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання й поваги прав і свобод інших та з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві". Мета, підстави і межі здійснення прав людини конкретизуються також у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, в Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права, а також в Європейській Конвенції про захист прав особи й основних свобод.

Конституція України також передбачає межі здійснення громадянами своїх прав. Так, згідно зі ст. 64, конституційні права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Аналіз зазначеної статті дозволяє зробити висновок про те, що закріплені в ній критерії (підстави) правомірного обмеження прав і свобод людини та громадянина базуються на принципі співвідношення публічних і приватних інтересів.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи.

Вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

У даному випадку варто зважати на те, що Європейський суд неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь (рішення у справі «Новоселецький проти України» від 22 лютого 2005 року).

Європейський суд вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищенаведеного права (володіння своїм майном), суд повинен перевіряти дії чи бездіяльність держави, з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

На теперішній час слідчим не доведено, що в застосуванні цього заходу є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт зазначеного у клопотанні майна.

Відтак, варто зазначити, що слідчим, як у клопотанні, так і в ході судового розгляду, не наведено обґрунтування належності вилученого майна до засобів та предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України та його відповідність ознакам, визначених даною нормою, що, у сукупності з вищенаведеним, є визначальним для висновку слідчого судді щодо відсутності належних та обґрунтованих підстав для арешту вилученого майна.

Не менш визначальним є і необґрунтовані доводи як слідчого, так і прокурора щодо необхідності накладення арешту з метою збереження речових доказів, що, безумовно, може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, так як відповідність вилученого майна критеріям речового доказу слідчим суддею не встановлена, що, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Частиною 3 ст. 173 КПК України визначено, що відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього вилученого майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Відділення поліції№1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна по матеріалах досудового розслідування №12024181110000232,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань11червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 17 червня 2024 року о 16:00 год.

Слідчий суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Голова Дубровицького

районного суду ОСОБА_1