Ухвала

від 22.08.2024 по справі 949/1078/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2024 року м. Рівне

Справа № 949/1078/24

Провадження № 11-сс/4815/201/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за апеляційною скаргою прокурора Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 13 червня 2024 року, якою відмовлено у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12024181110000232 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 13 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешту на тимчасово вилучене майно із забороною відчуження, розпорядження та користування на:

- 2 мотопомпи кустарного виробництва з бирками «Дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ 40 обліковий номер №03, рік виготовлення 2011, країна виробництва Україна, 18 пожежних рукавів діаметрами від 77 мм до 150 мм, 5 металевих жердин (тичок) довжиною близько 2 метрів кожна, 1 металевий шрайбер, 2 водозабірних пожежних рукави, власником яких являється Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мінерал»;

- каміння бурштину вагою близько 30-40 грам, будь-яких документів на яке надано не було.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_8 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на тимчасово вилучене майно із забороною відчуження, розпорядження та користування на:

- 2 мотопомпи кустарного виробництва з бирками «Дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ 40 обліковий номер №03, рік виготовлення 2011, країна виробництва Україна, 18 пожежних рукавів діаметрами від 77 мм до 150 мм, 5 металевих жердин (тичок) довжиною близько 2 метрів кожна, 1 металевий шрайбер, 2 водозабірних пожежних рукави, власником яких являється Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мінерал»;

- каміння бурштину, упаковане до спеціального пакету Національна поліція України RIC2241225 та передано на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, будь-яких документів на яке надано не було.

На обґрунтування цих вимог зазначив, що у даному кримінальному провадженні було здійснено тимчасове вилучення майна у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що можуть бути засобами вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди.

Прокурор вважає, що слідчим суддею не було взято до уваги докази, що могли істотно вплинути на його висновки.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, міркування власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про безпідставність апеляційних вимог та законність оскаржуваної ухвали, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.

Згідно з вимогами ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів клопотання, СВ ВП №1 Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024181110000232 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 КК України.

Так за визначенням, яке містить частина 1 статті 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому, частина 1 ст.98 КПК визначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою слідчого СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 від 11 червня 2024 року 2 мотопомпи кустарного виробництва, 18 пожежних рукавів, 5 металевих жердин (тичок), 1 металевий шрайбер, 2 водозабірних пожежних рукави, а також каміння бурштину, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Водночас, ця постанова слідчого не містить жодного обґрунтування з яких підстав вказане майно визнано речовими доказами, не вказано яким ознакам, передбаченим ст.98 КПК, воно відповідає.

Також прокурором не доведена і наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК, стосовно як знаряддя для видобутку бурштину, так і вилученого каміння бурштину, що є однією з обов`язкових умов накладення арешту на майно. Не було встановлено даної обставини і в ході апеляційного розгляду.

Окрім того, як було встановлено слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна, ТОВ «НВП «МІНЕРАЛ» як підрядник на підставі укладеної угоди з надрокористувачем ТОВ «ВЕРТЕП» здійснюють свою діяльність з проведення геологорозвідувальних робіт бурштиноносних надр на законних підставах, у межах наданих їм дозвільних документів та в межах дозволених географічних координат.

Доказів на спростування цих обставин прокурором надано не було та в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Ушаков та Ушакова проти України» зазначав, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Проте, з матеріалів клопотання не убачається беззаперечних доказів, які б підтвердили необхідність накласти арешт як на вказане обладнання для видобування бурштину, так і на каміння бурштину вагою близько 30-40 г.

Так, ч.1 ст.173 КПК встановлює, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При цьому, п.5 ч.2 ст.173 КПК визначає, що слідчий суддя, при вирішенні питання про арешт майна, серед іншого, повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зважаючи на вказане, колегія суддів приходить висновку, що прокурором не доведено необхідність у накладенні арешту на майно у даному кримінальному провадженні, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 13 червня 2024 року, якою відмовлено у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12024181110000232, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 без задоволення.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3