Рішення

від 12.06.2024 по справі 927/393/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/393/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження, в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави,,

вул. В`ячеслава Чорновола, 50А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500;

в особі позивача 1: Північного офісу Державної аудиторської служби,

вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053,

в особі позивача 2: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради,

вул. Вокзальна, 3, смт Талалаївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17200;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі 365,

проспект Берестейський, 5А, кімната 509, м. Київ, 01135;

предмет спору: про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 57942,69 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача 1: Мойсієнко Н.О. представник, діє в порядку самопредставництва згідно з витягом з ЄДРПОУ;

від позивача 2: не прибув;

від відповідача: Гриценко Б.М. - адвокат, ордер серія ВМ №1047804, виданий 17.04.2024;

від прокуратури: Сидоренко Ю.К. прокурор відділу.

У судовому засіданні 12.06.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

24.04.2024, надійшов позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 Північного офісу Державної аудиторської служби та позивача 2 Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі 365 (далі ТОВ Енерджі 365), з проханням:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 11.08.2022 до договору № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі 365;

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 04.10.2022 до договору № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі 365;

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 01.11.2022 до договору № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі 365;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі 365 на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради кошти в сумі 57942,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням законодавства в сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні зобов`язань за додатковими угодами № 2 від 11.08.2022, № 3 від 04.10.2022 та № 4 від 01.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 24-01/22Е від 27.01.2022, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору: зростання ціни товару, як наслідок, зменшення його обсягу закупівлі), що не відповідає положенням Закону України Про публічні закупівлі та законодавчо визначеним принципам, за якими мають здійснюватися такі закупівлі.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 22.05.2024; установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, про що постановив ухвалу від 29.04.2024.

Ухвала про відкриття провадження в справі від 29.04.2024 доставлена заступнику керівника Прилуцької окружної прокуратури, позивачу 1 та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 30.04.2024 о 01:30 (підтверджується довідками про доставку електронного листа); позивачу 2 направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією (отримана 02.05.2024, що підтверджується трекінгом Укрпошти).

09.05.2024, від позивача 1 надійшли: заява № 262525-17/1652-2024 від 08.05.2024 з проханням провести підготовче засідання без участі його представника; письмові пояснення № 262525-17/1657-2024 від 08.05.2024, вважає, що не є належним позивачем, оскільки Північним офісом Держаудитслужби (Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області) заходи державного фінансового контролю в межах публічної закупівлі (ID: UA-2021-12-15-018406-c) не проводились.

21.05.2024, відповідач, через систему «Електронний суд», надіслав відзив на позов (поданий з порушенням строку) в якому вказує, що чинне законодавство не передбачає переліку документів на підтвердження факту коливання цін та повноважного суб`єкта, який засвідчує такий факт. Зазначає про правомірність правового висновку підняття ціни до 10%. Щодо укладення інших додаткових угод покладається на розсуд суду, оскільки правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. Вважає, що додаткова угода №2 не підлягає скасуванню та просить суд провести перерахунок заявлених вимог з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22. Пропонує укласти мирову угоду за якою зобов?язується повернути Відділу 36777,67 грн, за умови відмови від вимог щодо визнання недійсними додаткових угод № 3, 4 до Договору. У випадку недосягнення домовленостей, просить позов задовольнити частково в сумі стягнення 36777,67 грн, в іншій частині вимог відмовити за необґрунтованістю.

Натоміть, будь-яких заходів направлених на підписання сторонами мирової угоди, на запропонованих вище умовах, в порядку, встановленому нормами ГПК України, не вживав.

22.05.2024, прокурор, через систему «Електронний суд», надіслав відповідь на відзив (подана в належний строк) в якій, спростовуючи доводи відповідача зазначив, що внесення змін до договору є правомірним у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди про зміну (перегляд) ціни. Натомість відповідач належним чином не обґрунтував істотне збільшення ціни на ринку в період між підписанням основного договору та додаткової угоди №2 від 11.08.2022, що укладена з порушенням вимог п. 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Щодо пропозиції на укладення мирової угоди зазначив про відсутність повноважень на вчинення таких дій.

У підготовче засідання 22.05.2024 прибули прокурор та повноважний представник відповідача; позивачі до суду не прибули, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчать наявні матеріали справи.

Суд задовольнив заяву позивача 1 про проведення підготовчого засідання без участі представника, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони.

Суд, на стадії підготовчого провадження, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, дотримання принципу рівності та змагальності сторін, вважає за можливе, на підставі частини 2 статті 119 ГПК України, за власною ініціативою, продовжити відповідачу строк на подання відзиву та залучити його до матеріалів справи.

Письмові пояснення позивача 1 та відповідь на відзив прокурора також залучені до матеріалів справи.

Суд установив, що проєкт мирової угоди, яку пропонує укласти відповідач, ним позивачам не направлявся.

У судовому засіданні 22.05.2024 суд постановив закрити підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті на 12.06.2024, про що позивачі повідомлені ухвалою суду від 22.05.2024, в порядку статей 120, 121 ГПК України.

У судове засідання 12.06.2024 прибули прокурор та повноважний представник відповідача; позивачі до суду не прибули, про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчать наявні матеріали справи.

У судовому засіданні 12.06.2024 суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав прокурора та представника відповідача.

Прокурор позов підтримав у повному обсязі. Представник відповідача вважає, що вимоги прокурора підлягають частовому задоволенню на суму 36777,67 грн, в межах перерахунку вартості товару за ціною, що не перевищує 10% від початкової.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

15.12.2021, Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради на веб-порталі публічних закупівель Prozorro розміщене оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-15-018406-с на закупівлю електричної енергії код ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, обсягом 235710 кіловат-годин, строком поставки до 31 грудня 2022 року за бюджетні кошти очікуваною вартістю 1272900,00 грн з ПДВ (а. с. 56).

За результатами проведених торгів, відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2021-12-15-018406-с, переможцем визнане ТОВ Енерджі 365 (відповідач), яким надана найнижча цінова пропозиція 947554,19 грн з ПДВ (а. с. 57 - 61).

27.01.2022, між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (споживач) та ТОВ Енерджі 365 (постачальник) укладений договір № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір), за п. 1.2. якого умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ).

За пунктами 2.1., 3.1., 3.3., 3.4., 3.5. постачальник зобов?язується поставити споживачу в терміни та на умовах визначених Договором електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія в обсягах і порядку, передбачених Договором, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість за використану електричну енергію в розмірі, строки, порядку та на умовах передбачених Договором.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.

Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, крім передбаченої умовами Договору.

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії 235710 кВт/год.

Строк поставки товарів (постачання електричної енергії) з 01.01.2022 до 31.12.2022.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.4., 5.5. визначено, що ціна Договору становить 947554,19 грн, у т. ч. ПДВ.

Ціна за одиницю товару за 1 кВт/год електричної енергії становить 4,0199999576 грн з ПДВ.

Аналогічна ціна 4,0199999576 грн. з ПДВ за 1 кВт/год електричної енергії закріплена в п. 1 Додатку № 2 «Комерційна пропозиція» до Договору.

Ціна за одиницю товару може змінюватись з дотриманням сторонами норм, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зміну ціни за одиницю товару сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди до Договору, яка набуває чинності з дати її підписання, якщо інше не передбачене додатковою угодою, та є невід?ємною частиною Договору.

Ціна за одиницю товару може збільшуватись протягом дії Договору до 10 % в разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної Договором. Зміна ціни за одиницю товару допускається за умови надання постачальником документального підтвердження факту коливання ціни такого товару на ринку, а саме в торговій зоні «Об`єднані енергетичні мережі України».

Документальним підтвердженням факту коливання ціни товару на ринку може бути інформаційна довідка, висновок або інший документ Торгово-промислової палати України чи територіального відділення, або іншого органу, який надає це підтвердження (та/або дані зі сторінки офіційного сайту НКРЕКП або дані з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua).

Згідно з п.п. 3.5., 13.1. Договір набуває чинності з моменту його укладення уповноваженими представниками сторін, в частині постачання електричної енергії з 01.01.2022 та діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

За приписами п. 13.2. умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язання сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Матеріали справи містять заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу з додатком (додаток 1 до Договору), підписану споживачем та додаток 3 до Договору «Договірні величини споживання електричної енергії».

Джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.

27.01.2022, між ТОВ Енерджі 365 та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою пункти 5.1., 5.2. Договору викладені в наступній редакції: ціна Договору становить 947318,49 грн, в т. ч. ПДВ. Ціна за одиницю товару за 1 кВт/год електричної енергії становить 4,019 грн з ПДВ.

Листом № 2022/07/21/20 від 21.07.2022 ТОВ «Енерджі 365» повідомило Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про те, що середньозважена ціна РДН за 1 декаду липня 2022 року порівняно з 1 декадою червня 2022 року збільшилась на 11,81% і тенденція до зростання продовжується. Зазначеним листом направив додаткову угоду № 2 з роздруківкою з сайту ДП «Оператор ринку» «Порівняльний аналіз роботи ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку за 1 декаду липня 2022 року порівняно з 1 декадою червня 2022 року.

11.08.2022, між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та ТОВ Енерджі 365 укладена додаткова угода № 2 до Договору, яка набрала чинності з 01.07.2022, за умовами якої, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару на 9,3%. Встановили з 01.07.2022 ціну за 1 кВт*год на рівні 4,35637 грн з ПДВ. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 223266 кВт/год. Зменшили суму Договору на 13014,08 грн, виклали п. 5.1. та п. 5.2. Договору в наступній редакції: ціна Договору становить 934304,41 грн, в т. ч. ПДВ. Ціна за одиницю товару за 1 кВт/год електричної енергії становить 4,35637 грн з ПДВ. Внесені зміни до таблиці «Договірні величини споживання електричної енергії», додаток 3 до Договору викладений в новій редакції (а. с. 77 - 78).

Листом № 2022/09/23/14 від 23.09.2022 ТОВ «Енерджі 365» повідомило Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про те, що середньозважена ціна РДН за першу декаду вересня 2022 року в порівняні з першою декадою серпня 2022 року збільшилась на +12,01% у порівняні з і тенденція до зростання продовжується. Зазначеним листом направляє додаткову угоду № 3 та довідку ДП «Держзовнішінформ».

04.10.2022, між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та ТОВ Енерджі 365 укладена додаткова угода № 3 до Договору, що набирала чинності з 01.09.2022, її умовами, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару на 9,9%. Встановили з 01.09.2022 ціну за 1 кВт*год на рівні 4,74654 грн з ПДВ. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 208626,6 кВт/год; п. 5.2. Договору викладений в такій редакції: ціна за одиницю товару за 1 кВт/год електричної енергії становить 4,74654 грн з ПДВ. Ціна Договору становить 934304,41 грн, в т. ч. ПДВ. Внесені зміни до таблиці «Договірні величини споживання електричної енергії», додаток 3 до Договору викладений у новій редакції (а. с. 79).

Листом № 2022/10/28/10 від 28.10.2022 ТОВ «Енерджі 365» повідомило Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про те, що середньозважена ціна РДН за першу декаду жовтня 2022 року в порівнянні з першою декадою вересня 2022 року збільшилась на +6,44% і тенденція до зростання продовжується. Зазначеним листом направило додаткову угоду № 4 та довідку ДП «Держзовнішінформ».

01.11.2022, між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та ТОВ Енерджі 365 укладена додаткова угода № 4 до Договору, що набрала чинності з 01.10.2022, за її умовами, відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару на 6,44%. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 201850,7 кВт/год; п. 5.2. Договору викладений в наступній редакції: ціна за одиницю товару за 1 кВт/год електричної енергії становить 5,02548 грн з ПДВ. Ціна Договору становить 934304,41 грн, в т. ч. ПДВ. Внесені зміни до таблиці «Договірні величини споживання електричної енергії», додаток 3 до Договору викладений в новій редакції (а. с. 81).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, ТОВ Енерджі 365 здійснювало постачання електроенергії Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області по ціні, визначеній в Договорі, що підтверджується Актами прийому-передачі електроенергії № 368 від 31.01.2022 (27816 кВт/год на суму 111792,61 грн); № 773 від 28.02.2022 (23619 кВт/год на суму 94924,86 грн); № 1126 від 31.03.2022 (10481 кВт/год на суму 42123,18 грн); № 1474 від 30.04.2022 (6237 кВт/год на суму 25066,50 грн); № 1705 від 31.05.2022 (3670 кВт/год на суму 14749,73 грн); № 2116 від 30.06.2022 (2503 кВт/год на суму 10059,56 грн).

Всього за вказаний період поставлено позивачу 74326 кВт/год електроенергії на загальну суму 298716,44 грн, яка була сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

У період з липня по грудень 2022 року ТОВ Енерджі 365 поставило Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області електричну енергію обсягом 62883 кВт/год на загальну суму 310732,35 грн, що підтверджується Актами прийому-передачі електроенергії № 2587 від 31.07.2022 (2532 кВт/год на суму 11030,33 грн); № 2932 від 31.08.2022 (2274 кВт/год на суму 9906,39 грн); № 3324 від 30.09.2022 (7418 кВт/год на суму 35209,84 грн); № 3681 від 31.10.2022 (19043 кВт/год на суму 95700,22 грн); № 3987 від 30.11.2022 (11503 кВт/год на суму 57808,09 грн); № 4137 від 22.12.2022 (20113 кВт/год на суму 101077,48 грн).

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області за поставлену, за період з липня по грудень 2022 року, електроенергію у кількості 62883 кВт/год перерахував відповідачу 310732,35 грн, на підтвердження чого надані засвідчені копії платіжних доручень (а. с. 110 - 125).

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказав, що на підставі додаткових угод № 2 від 11.08.2022, № 3 від 04.10.2022, № 4 від 01.11.2022 до Договору № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022, укладених з порушенням вимог п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, вартість 1 кВт/год електроенергії зросла з 4,019 грн до 5,02548 грн (на +25,04%), в той час як замовлений обсяг постачання по указаним додатковим угодам зменшився з 235710 до 201850,7 кВт/год ( 14,36%). Тобто замовник Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, здійснив оплату товару за ціною значно вищою, ніж була визначена тендерною документацією, при цьому обсяг поставленої електроенергії скоротився, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів споживача та нівелює принципи публічної закупівлі. Джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України Про прокуратуру встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення в справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або в випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачена важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено. Положення вказаної норми відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

В основі перших завжди є потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого в статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4, 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даній справі прокурором поданий позов в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради, в зв`язку з невиконанням ним своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби.

Відповідно до статті 1 Закону України Про публічні закупівлі уповноважений орган це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику в сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частини 1, 3 статті 7 Закону України Про публічні закупівлі).

Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 № 43, далі Положення) визначено що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення перевірки, моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю в разі встановлення порушень законодавства, за які передбачена кримінальна відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики в сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладений в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19).

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до Північного офісу Держаудитслужби листом від 07.02.2024 № 54-77-973вих-23, яким повідомив про виявлені порушення законодавства при укладенні між позивачем 2 та відповідачем додаткових угод щодо зміни ціни електричної енергії, а також просив зазначити інформацію щодо проведення моніторингу процедури закупівлі та про звернення до суду із відповідним позовом.

Тобто, прокурор повідомив позивача 1 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

Північний офіс Держаудитслужби листом № 262616-17/1357-2024 від 21.02.2024 повідомив прокурора, що чинним законодавством не передбачено можливості звернення Офісу до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод (у тому числі за результатами процедур закупівель).

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом № 262503-17/660-2024 від 16.02.2024 повідомило прокурора, що заходи державного фінансового контролю в Відділі освіти не проводились, правові підстави для проведення моніторингу зазначеної закупівлі відсутні.

Отже, зі змісту вказаних листів слідує, що позивач 1 не вжив жодних належних та ефективних заходів для усунення порушень, про які повідомив прокурор.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба наділена повноваженням самостійно звертатися до суду в інтересах держави в разі виявлення під час планових перевірок або зі звернень (у тому числі до правоохоронних органів) порушень у сфері закупівель.

Таким чином, посилання Північного офісу Держаудитслужби на відсутність у нього повноважень для звернення до суду з позовом про визнання додаткових угод недійсними свідчать про вияв пасивної поведінки уповноваженого суб`єкта після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 905/1529/20, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зроблений висновок, за яким сам факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, в зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту та звернення до суду з позовом.

Таким чином, незалежно від причин незвернення до суду Північного офісу Держаудитслужби факт цього незвернення свідчить про те, що вказаний орган не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави.

Вказане спростовує заперечення позивача щодо його неналежності.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесене фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (п. 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування).

За п. 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційна-правова форма Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 44055284) орган місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1.1., п. 3.3.39. Положення про Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Талалаївської селищної міської ради (додаток 1 до рішення другої сесії восьмого скликання Талалаївської селищної ради від 03.12.2020 № 23-2/VII (далі Положення), Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (далі Відділ) є виконавчим органом Талалаївської селищної ради Чернігівської області, створюється Талалаївською селищною радою Чернігівської області та підпорядкований Талалаївському селищному голові.

Відділ у межах своїх повноважень виконує такі завдання, зокрема, вносить пропозиції щодо обсягів бюджетного фінансування закладів освіти, які перебувають у комунальній власності, аналізує їх використання.

Відповідно до п. 6.1. п. 6.3. Положення фінансування Відділу здійснюється згідно з бюджетним законодавством.

Кошторис Відділу формується відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, погоджується Талалаївським селищним головою, начальником фінансового відділу Талалаївської селищної ради та затверджується начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради.

Джерелом формування кошторису Відділу є, зокрема, кошти бюджету Талалаївської селищної ради (ОТГ).

Доходи (прибутки) Відділу (неприбуткової організації) використовуються виключно для фінансування видатків на утримання Відділу, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених цим Положенням.

Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки. Відділ є неприбутковою організацією та керується нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність неприбуткових організацій (п. 7.2., п. 7.3. Положення).

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за Договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері та публічних закупівель.

Враховуючи вищевикладене, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади. Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі призвели до безпідставної зміни умов Договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару та слугували нераціональному та неефективному використанню бюджетних коштів.

Як встановив суд, Договір № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022 та додаткові угоди № 2 від 11.08.2022, № 3 від 04.10.2022, № 4 від 01.11.2022 до нього укладені між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та ТОВ Енерджі 365.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини 4 статті 23 Закону Про прокуратуру).

Аналогічний висновок наведений в постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Так, у справі № 927/491/19 прокурор звернувся з позовом від імені Відділу як сторони договору, який судом визнаний недійсним. У позові прокурор просив стягнути кошти на користь Відділу як сторони договору. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати касаційного господарського суду дійшов висновку, що прокурор правильно визначив Відділ (сторону договору) як позивача, враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь Відділу (і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави) (п. 59 постанови від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Прилуцька окружна прокуратура зверталася до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради з листом № 54-77-971вих-24 від 07.02.2024 у якому повідомив, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 частини 5 стаття 41 Закону Про публічні закупівлі, просив надати інформацію про вжиття Відділом заходів щодо усунення вказаних порушень.

Листом від 14.02.2024 № 106 Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради повідомив прокурора про те, що Відділ освіти не звертався та не планує звертатись до суду в найближчий час стосовно зазначених порушень.

Таким чином, Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради особисто підтверджено нездійснення жодних заходів та дій, спрямованих на усунення допущених порушень та звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача 2 у цій справі, оскільки Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, є стороною укладеного Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, та саме на його користь мають бути стягнуті надмірно перераховані кошти.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача 2, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Таким чином, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради, як компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в нього було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте він самостійно не захистив інтереси держави в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор листом № 54-77-2485вих-24, попередньо, до звернення до суду, повідомив Північний офіс Держаудитслужби та Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради про подання позову до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради до ТОВ Енерджі 365 про визнання недійсними додаткових угод до договору № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022 та стягнення коштів у сумі 57942,69 грн.

Суд врахував, що порушення законодавства про публічні закупівлі та збільшення ціни товару після укладення договору про закупівлю створює загрозу економічним інтересам держави в бюджетній сфері, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

За п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлене законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України Про публічні закупівлі.

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі).

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі:

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України Про публічні закупівлі (в редакції діючій на момент укладення Договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема, за п. 2 у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору в частині його ціни за одиницю товару є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін.

Суд установив, що позивач 2 та відповідач уклали договір № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022 за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі. На момент підписання цього Договору сторони погодили всі його істотні умови предмет, ціну, строк виконання зобов`язань, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України Про публічні закупівлі.

Виходячи з умов пунктів 3.4., 5.1., 5.2. Договору та Комерційної пропозиції (додаток 2) очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 235710 кВт/год; ціна Договору становить 947554,19 грн; ціна за 1 кВт/год електричної енергії 4,0199999576 грн з ПДВ.

Згідно з додатковою угодою від 27.01.2022 № 1 ціна за 1 кВт електричної енергії складає 4,019 грн (з ПДВ); ціна Договору - 947318,49 грн (з ПДВ).

Додатковими угодами № 2 від 11.08.2022, № 3 від 04.10.2022, № 4 від 01.11.2022 до Договору № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022 змінені його істотні умови, зокрема за підсумком збільшена ціна за одиницю товару з 4,019 грн з ПДВ до 5,02548 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 1,00648 грн або на 25,04%, в той час як замовлений обсяг електричної енергії суттєво зменшився, порівняно з погодженим з 235710 кВт/год до 201850,7 кВт/год або на 14,36%.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод № 2 від 11.08.2022, № 3 від 04.10.2022, № 4 від 01.11.2022 до Договору № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022 відповідач обґрунтував коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідач посилався на інформацію ДП «Оператор ринку» щодо аналітичних даних роботи ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку: за першу декаду червня 2022 року, першу декаду липня 2022 року, першу вересня 2022 року, першу декаду жовтня 2022 року, де простежується зростання ціни за 1 кВт електричної енергії, на підтвердження надавав роздруківку з сайту ДП «Оператор ринку» «Порівняльний аналіз роботи ринку «на добу наперед» та довідки ДП «Держзовнішінформ» (а. с. 80 зворот, 82 зворот).

З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2022 між позивачем 2 та відповідачем укладена Додаткова угода № 2, якою з 01.07.2022 збільшена ціна електричної енергії за 1кВт/год до 4,35637 грн. Разом з тим, відповідач протягом періоду з 01.07.2022 по 10.08.2022 за Договором постачав, а позивач приймав та споживав електричну енергію. Тобто Додатковою угодою №2 сторони змінили ціну електричної енергії, яка вже була продана позивачу та спожита ним з 01.07.2022. Тобто товар, поставлений відповідачем до 10.08.2022, був не тільки прийнятий позивачем у власність, а й спожитий.

Окрім того, зміна ціни товару за додатковою угодою № 3 від 04.10.2022 впроваджена з 01.09.2022, тобто щодо електричної енергії, яка вже була продана позивачу 2 та спожита ним за період з 01.09.2022 по 03.10.2022.

Так само, зміна ціни товару за додатковою угодою № 4 від 01.11.2022 впроваджена з 01.10.2022, тобто щодо електричної енергії, яка вже була продана позивачу 2 та спожита ним за період з 01.10.2022 по 31.10.2022.

За висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару в власність покупця не допускається, відповідно до частини 3 статті 632 ЦК України.

Відповідно до статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

За п. 6 частини 2 статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій в порядку та спосіб, що визначені процесуальним законом.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, в документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і в бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що в випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Однак постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної в договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (постанова ОП КГС ВС у справі № 927/491/19 від 18.06.2021).

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадку збільшення ціни за одиницю товару в разі коливання ціни такого товару на ринку.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладення договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Відповідно до частин 1, 2 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний ринок "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:

- розрахунковий період мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);

- торги на РДН процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;

- торги на ВДР процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до частин 5, 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення "по заявленій (пропонованій) ціні" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів відповідно до правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

Роздруківка з сайту «Оператор ринку» «Порівняльний аналіз роботи ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку за 1 декаду липня 2022 року порівняно з 1 декадою червня 2022 року, на яку посилається відповідач у листі, як на підставу для укладення додаткової угоди №2, що є офіційним ресурсом, не містить відомостей щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС станом на дату укладання Договору (27.01.2022), а тому не могла підтвердити реальне коливання ціни на електричну енергію між моментом укладення Договору та до моменту укладення Додаткової угоди № 2 (або отримання пропозиції про її укладення).

Довідки ДП «Держзовнішінформ» містять лише інформацію щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України визначаючи наявність коливання ціни на електричну енергію,на конкретні дати. Відповідач використовував лише дані щодо середньозваженої ціни на ці дати, без урахування дати укладення Договору та погодження сторонами його істотних умов (ціни) та без урахування коливання ціни в розрахунковому періоді в цілому, що змінюється щодобово, а тому порівняння таких цін є некоректним, а відтак не може підтвердити реальне коливання ціни на електричну енергію.

За приміткою, довідки ДП «Держзовнішінформ» носять виключно інформативний характер і не враховують умови договорів та контрактів.

Приписи п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачають дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.

За висновком суду, з метою підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку, порівняння ціни має бути проведене обов`язково починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.

Під час укладення зазначених додаткових угод, всупереч положенням п. 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач збільшив ціну електроенергії без належного підтвердження наявності коливання ціни на ринку після укладення договору та кожної попередньої додаткової угоди, якою збільшена ціна. Тобто додаткові угоди укладені з порушенням статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підлягають визнанню недійсними.

Водночас, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак є похідною від попередніх додаткових угод, та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення Договору.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що надані постачальником документи не є належними доказами на підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку в порівняні з моментом укладення Договору (істотні умови якого визначені за фактом проведеної процедури закупівлі) а також у порівняні з моментом введення в дію нових цін (починаючи з 01.07.2022), за підсумком, ціна за одиницю товару зросла на 1,00648 грн або на 25,04%.

Враховуючи, що додатковою угодою № 2 від 11.08.2022 нову ціну впроваджено з 01.07.2022, додатковою угодою № 3 від 04.10.2022 з 01.09.2022, додатковою угодою № 4 від 01.11.2022 з 01.10.2022, постачальником порушені приписи п. 4 частини 3 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 3.2.4. ПРРЕЕ щодо повідомлення споживача про будь-які зміни умов договору не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування.

Виходячи з даних, опублікованих на офіційному сайті ДП Оператор ринку щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України (www.oree.com.ua) дійсно простежується тенденція коливання ціни на ринку, при цьому таке коливання протягом дії Договору мало місце як у сторону зменшення, так і в сторону збільшення (оскільки ціна змінюється щодобово).

Метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення каскадних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України Про публічні закупівлі.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання цін на ринку природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й в зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Також матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що відповідач у спірному періоді дійсно був змушений придбавати електричну енергію для її подальшої реалізації кінцевому споживачу (позивачу 2) за цінами, вказаними в відповідних довідках.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради мав беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1 кВт/год електричної енергії значно збільшилась, а обсяг поставки електроенергії за Договором зменшився.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України Про публічні закупівлі підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

За частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог установлених частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд установив наявність фактичних обставин з якими Закон пов`язує визнання додаткових угод № 2 від 11.08.2022, № 3 від 04.10.2022 та № 4 від 01.11.2022 до Договору № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022 недійсними на момент їх укладення. Дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установленим статтею 5 цього Закону. Відтак наявні підстави для визнання вказаних додаткових угод недійсними, відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 57942,69 грн.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з п. 1 частини 3 даної статті положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути, в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

Відповідно до умов Договору (пунктів 3.4., 5.1., 5.2.) та Комерційної пропозиції (додаток № 2) відповідач повинен був поставити позивачу 235710 кВт/год електричної енергії за ціною 4,0199999576 грн за 1 кВт/год; ціна договору складала 947554,19 грн.

В подальшому, шляхом підписання додаткової угоди від 27.01.2022 № 1, сторони встановили ціну за 1 кВт/год на рівні 4,019 грн (з ПДВ), ціну договору - 947318,49 грн (з ПДВ).

За поставлену за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 року електричну енергію в обсязі 62883 кВт/год, на підставі підписаних сторонами актів прийому-передачі електроенергії, позивач 2 фактично сплатив 310732,35 грн, що підтверджується наданими платіжними дорученнями (наявними в матеріалах справи), тоді як, враховуючи ціну, обумовлену в Договорі (4,019 грн за 1 кВт/год) повинен був сплатити 252726,77 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 58005,58 грн (310732,35 грн 252726,77 грн).

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову, в межах заявлених прокурором вимог, у сумі 57942,69 грн.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

За висновком суду, прокурор, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76 - 79 ГПК України, довів наявність правових підстав для задоволення позову в частині визнання спірних угод недійсними та стягнення 57942,69 грн безпідставно отриманих коштів.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи зміст наведеної норми та задоволення позову в повному обсязі, суд дійшов висновку, що судові витрати в справі, які складаються із сплаченого судового збору, покладаються на відповідача, підлягають стягненню у розмірі на користь Чернігівської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 53, 55, 73 - 80, 86, 126, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити повністю позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури (вул. В`ячеслава Чорновола, 50А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі позивачів 1 та 2 Північного офісу Державної аудиторської служби (вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560) та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради (вул. Вокзальна, 3, смт Талалаївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17200, код ЄДРПОУ 44055284) до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі 365 (проспект Берестейський, 5А, кімната 509, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 41447959) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 57942,69 грн.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 11.08.2022 до договору № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 44055284) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі 365 (код ЄДРПОУ 41447959).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 04.10.2022 до договору № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 44055284) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі 365 (код ЄДРПОУ 41447959).

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 01.11.2022 до договору № 24-01/22Е про постачання електричної енергії споживачу від 27.01.2022, укладену між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 44055284) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі 365 (код ЄДРПОУ 41447959).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365» (проспект Берестейський, 5А, кімната 509, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 41447959) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (вул. Вокзальна, 3, смт Талалаївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17200, код ЄДРПОУ 44055284) безпідставно отримані кошти у розмірі 57942,69 грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365» (проспект Берестейський, 5А, кімната 509, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 41447959) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114) 12112,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Повне судове рішення складене та підписане 17.06.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко