Постанова

від 05.06.2024 по справі 910/14470/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14470/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою

відповідальністю «Імека-Консалтинг» - Петрика С. А., Матюшенка С. В.,

Товариства з обмеженою

відповідальністю «Київ Апартментс» - Гука О. О.,

Приватного акціонерного

товариства «Укроліяжирпром» - не з`явився,

Товариства з обмеженою

відповідальністю «Смарт Делівері» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 (у складі колегії суддів: Барсук М. А. (головуючий), Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 (суддя Зеленіна Н. І.)

у справі № 910/14470/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Апартментс»</a>,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства «Укроліяжирпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Делівері»,

про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними акту та свідоцтва, витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг» (далі - ТОВ «Імека-Консалтинг») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Апартментс»</a> (далі - ТОВ «Київ Апартментс»), у якому просило суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56761310 від 23.02.2021, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39020150 від 28.12.2017, прийняте Державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації» м. Києва Демченко Мариною Олександрівною;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57466742 від 05.04.2021, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковою Ольгою Леонідівною;

- визнати недійсним акт № 63818418 про передачу об`єкта нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8%, загальною площею 2 675,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єфремова Академіка, 5, стягувачу ТОВ «Київ Апартментс» в рахунок погашення боргу (ВП № НОМЕР_1), складений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лисенком С. О. від 23.12.2020;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8%, загальною площею 2 675,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єфремова Академіка, 5, за ТОВ «Київ Апартментс» серія та номер: 512, видане 23.02.2021, видавник: приватний нотаріус Войтовський В. С., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56761310 від 23.02.2021, приватний нотаріус Войтовський В. С.;

- витребувати з незаконного володіння ТОВ «Київ Апартментс» на користь ТОВ «Імека-Консалтинг» об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8%, загальною площею 2 675,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єфремова Академіка, 5.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником об`єкта незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 5, будівельною готовністю «нульовий цикл» (фундамент), вартістю 4 998 288,40 грн, на підставі рішення суду від 16.07.2009 у справі №6/291, який було відчужено без його згоди як власника майна. Позивач зазначає, що документи, на підставі яких відбувалась державна реєстрація права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва, як і сама державна реєстрація речового права, є незаконними та порушують право позивача на вільне володіння майном.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Укроліяжирпром» (далі - ПрАТ «Укроліяжирпром»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Делівері» (далі - ТОВ «Смарт Делівері»).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, у березні 2024 року ТОВ «Імека-Консалтинг» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами апеляційної та першої інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/14470/22 за касаційною скаргою ТОВ «Імека-Консалтинг» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.05.2024.

ТОВ «Київ Апартментс» у відзиві на касаційну скаргу зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень та правильність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.

29.05.2024 до Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ «Київ Апартментс» адвоката Гука О. О. про відкладення розгляду касаційної скарги, мотивоване тим, що у зв`язку з отриманням повістки зазначений представник 29.05.2024 о 09:00 має з`явитися у ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою звірення даних, проходження медичної комісії, призову за мобілізацією.

29.05.2024 до Верховного Суду також надійшло клопотання представника ТОВ «Імека-Консалтинг» адвоката Петрика С. А. про відкладення розгляду справи, обґрунтоване отриманням останнім повістки, у зв`язку з чим зазначений представник має прибути 29.05.2024 о 08:30 до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2024 відкладено розгляд касаційної ТОВ «Імека-Консалтинг» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/14470/22 на 05.06.2024.

05.10.2024 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення ТОВ «Імека-Консалтинг».

З огляду на зміст зазначених додаткових пояснень, фактично вони є доповненням до касаційної скарги, поданим поза межами строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 298 ГПК України, без клопотання про його поновлення, а тому такі додаткові пояснення залишаються Судом без розгляду на підставі статті 118 ГПК України.

ТОВ «Укроліяжирпром» та ТОВ «Смарт Делівері» у судове засідання 05.06.2024 своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, а також те, що зазначені учасники справи не звертались до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників ТОВ «Імека-Консалтинг» та ТОВ «Київ Апартментс», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 за позовом ТОВ «Імека-Консалтінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд» та Відкритого акціонерного товариства «Укроліяжирпром» визнано право власності за ТОВ «Імека-Консалтінг» на об`єкт незавершеного будівництва адміністративно-офісного центру за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5, будівельною готовністю «нульовий цикл» (фундамент) вартістю 4 998 288,40 грн.

29.12.2012 на підставі зазначеного судового рішення за ТОВ «Імека-Консалтінг» було зареєстровано права власності на об`єкт незавершеного будівництва (реєстраційний номер майна 38912967) за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, буд. 5.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 скасовано; у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 та додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у справі № 6/291 скасовано повністю; апеляційне провадження щодо здійснення перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 припинено.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

28.12.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39020150, за ПрАТ «Укроліяжирпром» було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5, відсоток готовності 4,8%; підставою для державної реєстрації стали: договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 23.12.1998, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.03.1998 № 473, дозвіл на виконання будівельних робіт від 24.05.1999 № 125-Лн, довідка ТОВ «Проекттехсервісбуд» від 26.08.2016, постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 6/291 та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 6/291.

25.01.2018 ТОВ «Імека-Консалтінг» звернулося до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02.08.2018, у задоволенні заяви ТОВ «Імека-Консалтинг» від 25.01.2018 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 відмовлено.

23.12.2020 приватним виконавцем Лисенко С. О. прийнято постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення заборгованості у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, якою постановлено, зокрема, передати стягувачу - ТОВ «Київ Апартментс» в рахунок погашення заборгованості майно - незавершене будівництво, відсоток готовності 4,8%, за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 5, що належить боржнику - ПрАТ «Укроліяжирпром» на підставі договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 23.12.1998, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.03.1998 № 473, дозволу на виконання будівельних робіт від 24.05.1999 №125-Лн, довідки ТОВ «Проекттехсервісбуд» від 26.08.2016, постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291, ухвали Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 6/291 та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 6/291.

23.02.2021 приватним нотаріусом Войтовським В.С. на підставі акту № 63818418 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу (ВП НОМЕР_1), складеного приватним виконавцем Лисенком С. О. 23.12.2020, видано свідоцтво № 512, яким посвідчено, що ТОВ «Київ Апартментс» належить на праві власності майно, що складається з об`єкта незавершеного будівництва, відсоток готовності 4,8%, за адресою: вул. Академіка Єфремова, 5, м. Київ, площею 2 675,4 кв. м, яке передано в рахунок погашення боргу, що раніше належало ПрАТ «Укроліяжирпром».

23.02.2021 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від, індексний номер 56761310, за ТОВ «Київ Апартментс» було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 5, відсоток готовності 4,8%; підставою для державної реєстрації стало свідоцтво від 23.02.2021 № 512, видане приватним нотаріусом Войтовським В. С.

22.02.2021 ТОВ «Імека-Консалтинг» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Імека-Консалтинг» від 22.02.2021 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291.

Постановою Верховного Суду від 14.12.2021 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 6/291 скасовано з передачею справи до Північного апеляційного господарського суду для нового розгляду заяви ТОВ «Імека-Консалтинг» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.09.2022, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 скасовано; апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відплвідальністю «Фірма Т.М.М.» на рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2009 закрито.

ТОВ «Імека-Консалтинг» звернулось до приватного нотаріуса Забавської Н. В. про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Постановою приватного нотаріуса Забавської Н. В. від 05.10.2022 №01-30/199 відмовлено ТОВ «Імека-Консалтинг» у вчиненні реєстраційної дії - державної реєстрації права власності на нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 5, м. Київ, будівельною готовністю «нульовий цикл» (фундамент), вартістю 4 998 288,40 грн.

Предметом розгляду у справі, що розглядається, є позовні вимоги ТОВ «Імека-Консалтинг» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 56761310 від 23.02.2021, індексний номер: 39020150 від 28.12.2017, індексний номер: 57466742 від 05.04.2021; визнання недійсним акту № 63818418 про передачу об`єкта нерухомого майна (незавершеного будівництва); визнання недійсним свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва); витребування з незаконного володіння ТОВ «Київ Апартментс» на користь ТОВ «Імека-Консалтинг» об`єкту нерухомого майна (незавершеного будівництва).

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції погодився з його висновком про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Імека-Консалтинг» у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, оскільки:

на час переходу права власності на спірне нерухоме майно (незавершене будівництво) до ТОВ «Київ Апартментс» було дотримано вимоги законодавства;

на час прийняття відповідачем об`єкту незавершеного будівництва у власність були відсутні відомості щодо обтяжень цього майна у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником майна було зареєстровано ПрАТ «Укроліяжирпром», тобто, відповідач є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна (незавершеного будівництва)

позивачем не доведено, а судом не встановлено, на якій саме підставі відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України позивач просить витребувати зазначене майно;

скасування судового рішення не є доказам того, що майно вибуло із володіння поза волею позивача;

витребування спірного нерухомого майна (незавершеного будівництва) у відповідача як добросовісного набувача покладає на нього індивідуальний, надмірний тягар, та призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанцій про те, що пред`явлення позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не є ефективним способом захисту порушених прав позивача; а позовні вимоги про визнання недійсними акту про передачу об`єкта нерухомого майна (незавершеного будівництва) та свідоцтва на право власності на об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва) є похідними позовними вимогами, тому не підлягають задоволенню.

ТОВ «Імека-Консалтинг», обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 330, 338 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі № 756/15538/15-ц.

За доводами касаційної скарги, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, помилково вважали, що сам факт наявності державної реєстрації права власності на спірне майно за ПрАТ «Укроліяжирпром» є достатнім доказом того, що саме ПрАТ «Укроліяжирпром» був власником майна на момент його відчуження відповідачу; скасування судового рішення не є доказом того, що майно вибуло з володіння позивача поза його волею та не дає позивачу підстав витребувати у добросовісного набувача майно на підставі частини 1 стаття 388 ЦК України, через те що майно вибуло з володіння позивача поза його волею.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Як неодноразова зазначала Велика Палата Верховного Суду (постанова від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13) власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

Статтею 388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина 1).

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина 2).

Отже, право власника згідно зі статтею 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини 1 статті 388 ЦК України).

Як вбачається із змісту позовної заяви, ТОВ «Імека-Консалтинг» у справі № 910/14470/22, що розглядається, звертаючись до суду з позовними вимогами про витребування з незаконного володіння відповідача об`єкту нерухомого майна (незавершеного будівництва), обґрунтував їх вибуттям зазначеного майна з його володіння поза його волею.

Тому висновок суд апеляційної інстанції, що позивачем не наведено, на якій саме з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України, ТОВ «Імека-Консалтинг» просить витребувати у відповідача спірний об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва) суперечить наведеним позивачем у позовній заяві доводам та не ґрунтується на матеріалах справи.

Разом з тим, відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 11.11.2019 у справі № 756/15538/15-ц, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, за змістом статті 388 ЦК України, майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції та суду першої інстанції у справі, що розглядається, про те, що скасування судового рішення не свідчить про вибуття спірного майна з володіння власника поза його волею та не є підставою для витребування цього майна у добросовісного набувача не відповідає наведеному вище висновку об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

За змістом частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що суд витребовує нерухоме майно на користь власника останнього з незаконного володіння того, за ким таке майно зареєстроване саме на праві власності. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовну презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, на яку посилається скаржник у касаційній сказі).

Таким чином, наведені вище висновки суду апеляційної інстанції та суду першої інстанції суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17.

Крім того, вирішуючи спір у справі, що розглядається, та відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій зазначили, що витребування спірного нерухомого майна (незавершеного будівництва) у відповідача як добросовісного набувача покладає на нього індивідуальний, надмірний тягар, та призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд касаційної інстанції зауважує, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямована на захист особи від будь якого посягання держави на право особи мирно володіти своїм майном, а тому до спірних правовідносин про витребування об`єкту нерухомого майна (незавершеного будівництва) із володіння ТОВ «Київ Апартментс» та повернення його у власність ТОВ «Імека-Консалтинг», тобто до правовідносин між двома господарюючими суб`єктами, положення зазначеною статті не підлягають застосуванню.

З огляду на викладене висновки судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості та безпідставності позовних вимог, є передчасним.

Таким чином, при розгляді касаційної скарги ТОВ «Імека-Консалтинг» підтвердилась підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частиною 2 статті 287 ГПК України, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У зв`язку з наведеним, постановлені у справі судові рішення про відмову у задоволенні позову зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна визнати законними і обґрунтованими.

Водночас суд касаційної інстанції згідно з частиною 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Враховуючи, що при розгляді касаційної скарги ТОВ «Імека-Консалтинг» підтвердилась підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частиною 2 статті 287 ГПК України, а також те, що для вирішення спору по суті необхідно встановити обставини та надати оцінку доказам, враховуючи положення пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене, повно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, надати оцінку доводам та запереченням усіх учасників справи, врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у зазначених вище постановах, та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, під час нового розгляду суду необхідно взяти до уваги положення частини 2 статті 388 ЦК України, та вирішити питання щодо наявності/відсутності підстав для її застосування до спірних правовідносин в залежності від встановлених обставин набуття відповідачем права власності на спірний об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва).

За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг» задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/14470/22 скасувати.

3. Справу № 910/14470/22 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко