Ухвала
від 17.06.2024 по справі 759/13185/19
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/83/24

ун. № 759/13185/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Отрощенко Юлія Миколаївна про забезпечення позову по цивільній справі № 759\13185\19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, суд -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Марко Я.Р. від 01.08.2019 року відкрито провадження у порядку загального позовного провадження (т. 1 а.с. 30).

На підставі розпорядження керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва від 03.04.2020 року № 187 було проведено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із закінченням повноважень судді Марко Я.Р. як судді Святошинського районного суду м. Києва, та визначено суддю Кириленко Т.В.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В. від 07.04.2020 року вказану справу було прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 232).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В. від 03.09.2020 року провадження по справі було зупинено до набрання законної сили рішенням в іншій цивільній справі (т. 2 а.с. 21-22).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В. від 14.06.2021 року провадження по справі було поновлено (т. 2 а.с. 48).

Відповідно до Розпорядження Святошинського районного суду м. Києва № 83 від 06.06.2023 р., у зв`язку зі звільненням ОСОБА_5 з посади судді, зазначене вище цивільне провадження шляхом повторного автоматичного розподілу було передано у моє провадження.

Ухвалою суду від 07.06.2023 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 30.11.2023 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового засідання.

12.06.2024 13.07.2021 року від представника позивача ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Отрощенко Юлія Миколаївна надійшло клопотання про забезпечення позову по справі №759\13185\19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, а саме: накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області 24 серпня 1995 року; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), та/або ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області 02 червня 2000 року; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) і знаходяться на усіх їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах ціни позову 15 591 302 (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот дев`яносто одна тисяча триста дві) гривні 17 копійок.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та надані документи, суд приходить до висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Судом встановлено, що 07 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською 0.0 за реєстровим № 1280 був посвідчений Договір позики між Позивачем (Позикодавцем) та Відповідачем (Позичальником) (надалі - Договір). Відповідно п. 1.1. Договору позики, Позикодавець передав у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього Договору (надалі іменується «позика»), а Позичальник зобов`язався повернути позику у визначений цим Договором строк.

П. 2.1. Договору передбачено, що розмір позики становить 317 400 (триста сімнадцять тисяч чотириста) доларів США, що на день укладення Договору становило еквівалент 7 887 390 (семи мільйонів вісімсот вісімдесяти семи тисяч трьохсот дев`яноста) гривень 00 копійок, за курсом міжбанківського валютного курсу продажу Долара США, визначеного на ресурсі http://minfin.com.ua/currency/mb, встановленим на 07 липня 2016 року. Факт передачі Позикодавцем Позичальнику суми позики в повному обсязі підтверджується п. 3.1. Договору та Заявою про підтвердження отримання грошових коштів, підписаною Відповідачем, справжність підпису якого на заяві засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською О.О. 07.07.2016р., та зареєстрована в реєстрі за № 1279.

У відповідності до п. 5.1. Договору, Позичальник зобов`язався повернути Позикодавцю позику (грошові кошти) в Національній валюті України - гривні, що на момент повернення будуть становити еквівалент в сумі 317 400 (триста сімнадцяти тисяч чотириста) доларів США, за курсом міжбанківського валютного курсу продажу Долара США, визначеного на ресурсі http://minfin.com.ua/currency/mb, але не менше ніж 24,85 грн. за 1 (один) долар СІЛА до 08 жовтня 2029 року. Крім того, Сторони в Договорі передбачили графік, який визначає розмір та періодичність повернення позики.

Відповідач, починаючи з 07 серпня 2016 року (дата першого платежу за графіком) і до 02 листопада 2017 року не виконував свої зобов`язання за Договором і не здійснив жодного платежу, передбаченого графіком.

02 листопада 2017 року Відповідачем була сплачена Позивачу, в якості повернення позики, сума в Національній валюті України - гривні, що на момент оплати становила еквівалент в сумі 62 118 (шістдесят дві тисячі сто вісімнадцять) доларів США, за курсом міжбанківського валютного курсу продажу Долара США, визначеного на ресурсі http://minfin.com.ua/currency/mb. Про факт отримання коштів Позивачем Відповідачу була надана відповідна заява, справжність підпису Позивача на якій була засвідчена нотаріально. Оригінал даної заяви знаходиться у Відповідача та, за необхідності, може бути витребуваний у нього судом.

Одночасно, за погодженням Позивача та Відповідача, 02 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Приятельчук В.А. за реєстровим № 2378, був посвідчений Договір про внесення змін до Договору позики, яким були внесені зміни до п. 5.1. Договору, а саме: Позичальник зобов`язався повернути Позикодавцю позику (грошові кошти) в Національній валюті України - гривні, що на момент повернення будуть становити еквівалент в сумі 317 400 (триста сімнадцяти тисяч чотириста) доларів США, за курсом міжбанківського валютного курсу продажу Долара США, визначеного на ресурсі http://minfin.com.ua/currency/mb, але не менше ніж 24,85 грн. за 1 (один) долар США до 31 липня 2018 року. Крім того, Сторони передбачили інший графік, який визначає розмір та періодичність повернення позики.

Але, всупереч умовам Договору та вимогам законодавства, починаючи з 30 листопада 2017 року Відповідач не здійснює повернення позики, згідно визначеного в Договорі графіку.

09 січня 2018 року Позивачем була направлена Відповідачу заява з вимогою про виконання зобов`язань за договором позики та попередження про звернення стягнення на майно, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською О.О. за реєстровим № 31.

Відповідачем вимога не була виконана, а порушення його зобов`язань за Договором не були усунуті в повній мірі. Ним було лише здійснено в березні дві оплати в якості повернення позики, сума в Національній валюті України - гривні, що на момент оплати становила еквівалент в сумі З 000 (три тисячі) доларів США, за курсом міжбанківського валютного курсу продажу Долара США, визначеного на ресурсі http://minfm.com.ua/currency/mb, та сума в Національній валюті України - гривні, що на момент оплати становила еквівалент в сумі 7 000 (сім тисяч) доларів США, за курсом міжбанківського валютного курсу продажу Долара США, визначеного на ресурсі http ://minfin. com, иа/currency/mb. Про факт отримання коштів Позивачем Відповідачу були надані відповідні заяви, справжність підпису Позивача на яких була засвідчена нотаріально. Оригінали даних заяв знаходиться у Відповідача та, за необхідності, можуть бути витребуваний у нього судом.

19 березня 2018 року Позивачем була повторно направлена Відповідачу заява з вимогою про виконання зобов`язань за договором позики та попередження про звернення стягнення на майно, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською О.О. за реєстровим № 522.

Відповідачем вимога також не була виконана, а порушення його зобов`язань за Договором не були усунуті, жодних платежів здійснено не було.

У зв`язку з цим, 07 травня 2018 року Позивачем була направлена Відповідачу третя заява з вимогою про виконання зобов`язань за договором позики та попередження про звернення стягнення на майно, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською 0.0 за реєстровим № 829, за якою Позивач вимагає повернення всієї несплаченої частини позики, а також сплати штрафу і пені, передбачених умовами Договору, у строк до 20 травня 2018 року.

Зважаючи на наведені вище обставини та умови Договору, сума основного боргу Відповідача перед Позивачем становить: 245 282 долари США 03 центи.

Станом на дату подання уточненої позовної заяви - 24 січня 2022 року на 10 годину 00 хвилин - час відкриття торгів на ресурсі http://minfin.com.ua/currency/mb, курс продажу Долара США становить - 28,31 гривень за 1 долар США (надалі - курс Долара).

Отже сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить: 245 282 долари США 03 центи х 28,31 гривень (курс Долара), а загалом - 6 943 934 (шість мільйонів дев`ятсот сорок три тисячі дев`ятсот тридцять чотири) гривні 27 копійок.

П. 5.1. Договору передбачено (в редакції Договору про внесення змін), що за несвоєчасне повернення позики Позичальник сплачує штраф на користь Позикодавця у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний місяць прострочення.

За період з 17 липня 2018 року по 17 січня 2022 року розмір штрафу становить: 2 916 452 (два мільйони дев`ятсот шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві) гривні 32 копійки (розрахунок додається).

Згідно п. 6.6. Договору, за несвоєчасне повернення позики Позичальник сплачує на користь Позикодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

За період з 17 липня 2018 року по 24 січня 2022 року розмір пені становить 5 730 915 (п`ять мільйонів сімсот тридцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 58 копійок (розрахунок додається).

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем з урахуванням штрафу та пені становить: 6 943 934,27 + 2 916 452,32 + 5 730 915,58 = 15 591 302 (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот дев`яносто одна тисяча триста дві) гривні 17 копійок.

Договір позики був укладений за згодою Відповідача 2 - дружини Відповідача 1, про що нею була надана нотаріусу відповідна письмова заява, справжність підпису на якій було засвідчено 07 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською О.О., зареєстрована в реєстрі за № 1279. Посилання на дану заяву міститься в п. 8.3. Договору позики.

Підписанням даної Заяви Відповідач 2 засвідчила надання своєї згоди на отримання Відповідачем 1 грошових коштів у позику, а також те, що даний договір укладався в інтересах сім`ї, на умовах, які визначені ними спільно, та його укладення відповідає їхньому спільному волевиявленні. А також їй було роз`яснено зміст ст.ст. 65, 73 Сімейного кодексу України (надалі СК - України).

Договір про внесення змін до Договору позики був укладений також за згодою Відповідача 2 - на час підписання вже колишньої дружини Відповідача 1, про що нею була надана нотаріусу відповідна письмова заява, справжність підпису на якій було засвідчено 02 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Приятельчук В.А. за реєстровим №2375. Посилання на дану заяву міститься в п. 3. Договору про внесення змін.

Згідно ч. 4 ст. 65 СК України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Нормами ЦК України та СК України прямо не врегульовано питання поділу боргового зобов`язання між колишнім подружжям.

Відповідно до ч. З ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ч. 1 ст. 21 СК України визначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до ч. 1 ст. 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв`язку, і характер такого зв`язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім`ї. Саме тому, законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї.

Так, положення ст. 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено ст. 61 СК України, згідно із ч. З якої, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма ч. З ст. 61 СК України кореспондує ч. 4 ст. 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

захисту, суд дійшов висновку про наявність обставин для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом. Так, відповідно до ч. З ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладення арешту.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками накладення арешту.

Позивач зазначає, що в даному випадку існує гостра необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів та грошові кошти.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у даному випадку наявні підстави для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В своїй заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду ті здійснити ефективний захист його порушених прав.

У відповідності з п. п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Ознайомившись з наданими суду матеріалами справи, виходячи із заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що обраний заявником спосіб забезпечення є співмірним з позовними вимогами, що є обов`язковою ознакою для вирішення даного питання.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованих ризиків невиконання рішення суду, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Отрощенко Юлія Миколаївна про забезпечення позову по цивільній справі № 759\13185\19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що належать ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області 24 серпня 1995 року; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), та/або ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області 02 червня 2000 року; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) у межах ціни позову 15 591 302 (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот дев`яносто одна тисяча триста дві) гривні 17 копійок, а саме на :суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Отрощенко Юлія Миколаївна про забезпечення позову по цивільній справі № 759\13185\19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, суд -