Рішення

від 14.06.2024 по справі 400/2257/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 р. № 400/2257/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовомМиколаївського національного аграрного університету, вул. Георгія Гонгадзе, 9, м. Миколаїв, 54008,

до відповідачаУправління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, вул. Архітектора Нільсена, 26/2, м. Маріуполь, Донецька обл., Маріупольський р-н, 87515,

провизнання протиправним та скасування висновку № UA-2023-11-16-007793-а від 23.02.2024 року,

Миколаївський національний аграрний університет (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від 23.02.2024 р. про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-16-007793-a.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Держаудитслужбою в ході моніторингу встановлено, що Позивачем в електронній системі закупівель оприлюднено протокол засідання уповноваженої особи з питань публічних закупівель від 16.11.2023 року № 16.11.1/23, відповідно до якого підстава щодо укладання договору без використання електронної системи закупівель підпункт 6 пункту 13 Особливостей та Контракт MR-23 від 16.11.2023 року, укладений з «Agro-Land Marek Rozniak» без використання електронної системи закупівель. Отже, Держаудитслужбою було встановлено, що Університетом було проведено відповідну процедуру закупівлі, а саме відкриті торги за ідентифікатором UA-2023-11-06-013533-a. Таким чином, порушення встановлене Держаудитслужбою - «Укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом» не відповідає обставинам встановленим відповідачем при проведенні моніторингу. Отже підстави щодо застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору відсутні а висновки Держаудитслужби є протиправними. Тендерна документація повністю відповідає вимогам законодавства чинним на момент її складання, а тому просять задовольнити позовні вимоги.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Ухвалою суду від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з викликом (повідомленням) учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу від 05.02.2024 р. № 10-з Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області з 06.02.2024 по 28.02.2024 р. проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2023-11-16-007793-a Миколаївського національного аграрного університету за результатами якого складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-16-007793-a, затверджений заступником начальника управління-начальником відділу Бєлкіною Н.В. 23.02.2024 .

Відповідно до Висновку встановлено наявність порушення, а саме укладання договору без застосування електронної системи закупівель із зазначенням порушення частини 10 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон 922) та пункту 5, пп. 6 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (в редакції яка діяла на дату укладання договору) (далі Особливості, Постанова № 1178).

За результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, внесення інформації про закупівлі до річного плану, оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель, наявність підстав укладання договору без застосування електронної системи, дотримання вимог Закону та Особливостей, оприлюднення договору про закупівлю, своєчасності надання пояснень у випадках передбачених законодавством порушень не встановлено.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області зобов`язало Університет здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексів України, надалі не допускати таких порушень, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Щодо встановленого порушення Держаудитслужбою відповідно до оскаржуваного Висновку, а саме укладання договору без застосування електронної системи закупівель.

Держаудитслужбою в ході моніторингу встановлено, що Позивачем в електронній системі закупівель оприлюднено протокол засідання уповноваженої особи з питань публічних закупівель від 16.11.2023 року № 16.11.1/23, відповідно до якого підстава щодо укладання договору без використання електронної системи закупівель підпункт 6 пункту 13 Особливостей та Контракт MR-23 від 16.11.2023 року, укладений з «Agro-Land Marek Rozniak» без використання електронної системи закупівель Підпунктом 6 пункту 13 Особливостей визначено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом.

За інформацією, наведеною у протоколі засідання уповноваженої особи з питань публічних закупівель від 16.11.2023 року № 16.11.1/23 Замовником раніше було проведено відкриті торги з особливостями на придбання Комбайну зернозбирального в комплекті із жниваркою та візком (б/у), за кодом ДК 021:2015:16340000-0: Збиральні та обмолочувальні машини.

Відкриті торги з особливостями (номер закупівлі в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2023-11-06-013533-a), були автоматично відмінено електронною системою закупівель відповідно до п. 51 Особливостей «неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями».

Отже, Держаудитслужбою було встановлено, що Університетом було проведено відповідну процедуру закупівлі, а саме відкриті торги за ідентифікатором UA-2023-11- 06-013533-a.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до частин 1, 4 статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України від 25.12.2015 № 922-VІІІ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VІІІ).

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VІІІ моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Абзацами 1, 2 частини 1 статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 8 Закону № 922-VІІІ рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Частиною 3 статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з частиною 6 статті 8 Закону № 922-VІІІ за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Зважаючи на вищевикладене контрольний захід проведений Управлінням у відповідності до наданих повноважень та у спосіб який визначений законодавством, що і не заперечується позивачем.

Щодо виявлених порушень законодавства про публічні закупівлі, суд зазначає наступне.

Держаудитслужбою було протиправно встановлено порушення укладання договору без застосування електронної системи закупівель, та як наслідок відповідач дійшов до помилкового висновку про укладення позивачем з «Agro-Land Marek Rozniak» нікчемного договору.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону №922).

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922 у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що орган державного фінансового контролю уповноважено здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом здійснення моніторингу процедур публічних закупівель, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, орган державного фінансового контролю у висновку обов`язково зазначає опис такого порушення, а також зобов`язання щодо усунення порушення (порушень).

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання, та визначає порядок (спосіб) усунення такого порушення.

Предметом оскарження є висновок Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі, у якому орган державного фінансового контролю (Держаудитслужба) зазначив про порушення позивачем частини 10 статті 3 Закону 922 та пункту 5, пп. 6 пункту 13 Особливостей та у зв`язку з цим, керуючись статтею 8 Закону №922, зобов`язавши позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Суд погоджується із позицією позивача в частині визначеного відповідачем способу усунення виявлених під час моніторингу порушень (шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору) оскаржуваного Висновку, який є актом індивідуальної дії та породжує обов`язки для позивача, що він не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.

Так, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого відповідачем зроблено не було.

Відповідач обмежився лише зазначенням у констатуючій частині оскаржуваного Висновку про порушення позивачем частини 10 статті 3 Закону 922 та пункту 5, пп. 6 пункту 13 Особливостей та зобов`язав позивача "здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору", однак не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/17797/20 від 30 листопада 2021 року у справі № 420/5590/19, від 4 травня 2023 року у справі № 160/5890/22 де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Відповідно до п. 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та цих особливостей.

Визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень «шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідності до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурівсе, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором.

При цьому, згідно з частиною третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п.21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом5 цих особливостей; 2) укладення договору про закупівлю з порушенням вимог пункту 18 цих особливостей; 3) укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 49 цих особливостей, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статт 18 Закону з урахуванням цих особливостей; 5) коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

Відтак відповідачем Держаудитслужбою, неправомірно сформовано оскаржуваний Висновок від 23.02.2024 р. про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-16-007793-a щодо закупівлі «Комбайну зернозбирального в комплекті із жниваркою та візком» в частині зобов`язання у пункті 3 констатуючої частини здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору.

Висновок Держаудислужби як акт індивідуальної дії не відповідає критеріям, передбаченим частиною 2 статті 2 КАС України, зокрема критерію пропорційності, тому висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Спірні правовідносини врегульовано Законом № 922 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 13 Особливостей 1178, визначено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: 6) відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації;

Пункт 15. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.

Пункт 21. Договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 цих особливостей;

Пункт 23. Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі.

Тому, суд дійшов висновку, що Миколаївським національним аграрним університетом дотримано вимоги ч.10 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 5 пп. 6 п. 13 Особливостей та принципи здійснення закупівель визначених ст.3 Закону у проведені закупівлі UA-2023-11-16-007793-a.

З огляду на викладене, суд вважає оскаржуваний висновок відповідача необґрунтованим і протиправним, що має наслідком задоволення позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Миколаївського національного аграрного університету (вул. Георгія Гонгадзе, 9, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 00497213) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (вул. Архітектора Нільсена, 26/2, м. Маріуполь, Донецька обл., Маріупольський р-н, 87515, код ЄДРПОУ 41127366) про визнання протиправним та скасування висновку № UA-2023-11-16-007793-а від 23.02.2024 року - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (вул. Архітектора Нільсена, 26/2, м. Маріуполь, Донецька обл., Маріупольський р-н, 87515, код ЄДРПОУ 41127366) від 23.02.2024 р. про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-11-16-007793-а.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (вул. Архітектора Нільсена, 26/2, м. Маріуполь, Донецька обл., Маріупольський р-н, 87515, код ЄДРПОУ 41127366) на користь Миколаївського національного аграрного університету (вул. Георгія Гонгадзе, 9, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 00497213) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.(дві тисячі чотириста двадцять двадцять дві гривні 40 коп.) сплачений квитанцією від 08.03.2024 року № 210.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар