Ухвала

від 17.06.2024 по справі 440/3468/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 червня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/3468/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши заяву представника відповідача - державного реєстратора приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Лугової Лідії Петрівни про ухвалення додаткового рішення у справі №440/3468/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Лугової Лідії Петрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" з позовною заявою до державного реєстратора приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Лугової Лідії Петрівни, відповідно до якої просить: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Лугової Л.П. щодо здійснення державної реєстрації речового права, проведеної 12.03.2021 о 10:05:14 за індексним номером 41050211 в рамках реєстраційної справи №2315453353101 (дата відкриття розділу 18.03.2021 о 14:37:25) стосовно нерухомого майна гаражу № 24, ряд № НОМЕР_1 , що розташований на території обслуговуючого кооперативу "Надія" автогаражний колектив", який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 у справі №440/3468/24 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Лугової Лідії Петрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

17.05.2024 через "Електронний суд" надійшла заява представника відповідача - державного реєстратора приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Лугової Лідії Петрівни, в якій представник відповідача, посилаючись на частину десяту статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, просить вирішити питання про розподіл судових витрат в сумі 18000,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 заяву представника відповідача - державного реєстратора приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Лугової Лідії Петрівни про ухвалення додаткового рішення у справі №440/3468/24 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Позивач та його представник правом подати заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення не скористалися.

У період з 23.05.2024 по 12.06.2024 включно суддя Костенко Г.В. перебувала у відпустці, внаслідок чого заява розглянута судом 17.06.2024.

Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення у даній справі, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Наведений перелік підстав, за яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.

Згідно зі частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У поданій до суду заяві представник відповідача просить стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Лугової Лідії Петрівни (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 18 000,00 (вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок). В якості підстави звернення посилається на частину десяту статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини десятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Системний аналіз норм процесуального законодавства, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку про те, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити саме з положень саме частини десятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказана норма є спеціальною.

Варто також зазначити, що необхідною умовою для застосування положень частини десятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій, наприклад, завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження тощо.

У той же час заявник у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.

Аналогічних висновків щодо застосування положень КАС України стосовно розподілу судових витрат дійшов Верховний Суд у справі № 815/1486/18 у постанові від 12.08.2021, № 280/5628/18 від 18.03.2020.

При цьому, процесуальне законодавство не визначає чітких ознак, коли дії позивача можуть бути кваліфіковані як необґрунтовані.

Між тим, з огляду на частину восьму статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Положення статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України містить словосполучення «зловживання процесуальними правами», яке вживається, зокрема, у випадку подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Суд зазначає, що в даній справі провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Лугової Лідії Петрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Саме по собі пред`явлення позову до суду у цій справі та закриття провадження у справі не можуть бути достатнім свідченням необґрунтованості дій позивача.

Закриваючи провадження у справі №4403468/24 суд не встановив зловживання процесуальними правами, безпідставності позовних вимог чи неправильних дій позивача, внаслідок яких виник спір.

На підставі викладеного суд доходить висновку про відсутність правових підстав стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу.

Таким чином, заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.

Згідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на дану ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Головуючий суддя Г.В. Костенко