Рішення

від 12.06.2024 по справі 335/1567/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/1567/24 2/335/1297/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Капто Д.А., розглянувши, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба (відділ) у справах дітей виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2024 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба (відділ) у справах дітей виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В позовній заяві позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_1 та стягнути з неї на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитись неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти, у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 18.01.2021 від відповідача надійшла заява про відмову забрати дитину з пологового будинку КНП «Обласний перинатальний центр» ЗМР. З 24.03.2021 на обліку Служби (відділу) у справах дітей виконавчого комітету Кам?янсько-Дніпровської міської ради перебуває малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розпорядженням голови Василівської райдержадміністрації від 18.03.2021 № 112 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був влаштований до комунальної установи «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради. Наразі, КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» евакуйований до КНП ЛОР «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Мальви».

Крім того, за даними закладу за час перебування ОСОБА_1 по теперішній час, дитину ніхто з батьків, родичів не відвідував, станом здоров`я, умовами виховання, утримання не цікавився. Письмових, усних запитів про дитину на адресу будинку дитини не надходило. Матеріально батьки дитину не підтримували. Станом на сьогодні, ОСОБА_2 до Служби (відділу) у справах дітей виконавчого комітету Кам?янсько-Дніпровської міської ради з приводу повернення дитини на виховання в родину не зверталася.

Вказані факти підтверджують, що мати свідомо нехтує своїми батьківськими обов?язками, не забезпечує належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини та свідомо ухиляється від виконання своїх обов?язків щодо його виховання, тим самими суворо порушує вимоги ст. ст. 150, 155 Сімейного кодексу України. Таке відношення матері негативно позначається на житті і здоров?ї дитини.

Разом з тим, з метою захисту прав та законних інтересів малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчим комітетом Кам?янсько-Дніпровської міської ради 21.02.2022 було подано Позовну заяву до Кам?янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області, єдиний унікальний номер справи 318/341/22, номер провадження 2/318/369/2022. У зв?язку з повномасштабним вторгненням російських військ на територію України, розгляд справи не відбувся. Територія міста Кам?янка-Дніпровська Василівського району тимчасово окупована збройними формуваннями російської федерації. Відповідно листа Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2023 вих. №01-29/1217/2023 вказана цивільна справа ні в паперовому, ні в електронному вигляді не передавалась. Цивільна справа 318/341/22, номер провадження 2/318/369/2022 втрачена.

У зв`язку з викладеним, позивач вважає, що єдиним способом реалізації права на звернення до суду про позбавлення батьківських прав в інтересах дитини ОСОБА_1 є повторна подача позовної заяви.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2024 визначено головуючого суддю Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.03.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 13.05.2024 року, яке було відкладено на 12.06.2024 у зв`язку із першою неявкою відповідача у судове засідання.

Представник позивача у судове засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася судом належним чином на підставі ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки в судове засідання відповідач не повідомила.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності досліджені докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

За положеннями ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Вказане узгоджується із положеннями ч.1 ст. 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що на обліку служби (управління) у справах дітей виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради перебуває малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такий, що опинився в складних життєвих обставинах.

Рішенням виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради від 10.02.2021 № 25 «Про надання ОСОБА_1 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування», надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до інформації КНП «Обласний перинатальний центр» ЗМР 16.01.2021 мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народила хлопчика.

Згідно з актом закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 18.01.2021 ОСОБА_2 подала заяву про відмову забрати дитину з пологового будинку КНП «Обласний перинатальний центр» ЗМР, у зв`язку з скрутним становищем та неможливістю утримувати дитину.

Розпорядженням голови Василівської райдержадміністрації від 18.03.2021 № 112 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був влаштований до комунальної установи «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради та з 11.03.2021 року по теперішній час перебуває на повному державному утриманні.

Згідно з відповіді КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» № 0040 від 12.01.2024 року, ОСОБА_1 евакуйований до КНП ЛОР «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Мальви». Крім того, за даними закладу за час перебування ОСОБА_1 з 11.03.2021 по теперішній час, дитину ніхто з батьків, родичів не відвідував, станом здоров`я, умовами виховання, утримання не цікавився. Письмових, усних запитів про дитину на адресу будинку дитини не надходило. Матеріально батьки дитину не підтримували.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133,135 СК України відомості про батька малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України.

Згідно з висновком Кам`янсько-Дніпровської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області від 28.11.2023 року, № 83, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , комісія з питань захисту прав дитини дійшла висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначений висновок повністю узгоджується з іншими матеріалами справи та наданими суду доказами.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року, зазначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Із змісту ч. 1-3 статті 150 СК України слідує, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про стан її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 1 статті 164 СК України, встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з іншого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно роз`яснень у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008 року по справі «Савіни проти України» зазначається, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність достатніх доказів на підтвердження факту ухилення відповідачем від виконання своїх обов`язків по вихованню свого малолітнього сина.

За викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_1 .

У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно до ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Враховуючи те, що позбавлення батьківських прав не звільняє відповідача від обов`язку утримувати дитину, суд доходить висновку про необхідність стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_1 .

За таких обставин, відповідно до ст.182 СК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитись неповнолітній ОСОБА_1 , аліменти, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 09.02.2024 року (дата подання позову до суду) і до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та стягнення аліментів законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки позивач за даною категорією справ звільнений від сплати судового збору при подачі позову, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 2 422,40 грн. (1 211,20 грн. - за вимогу про стягнення аліментів та 1 211,20 грн. - за вимогу про позбавлення батьківських прав).

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 76, 78, 81, 164, 165, 166 СК України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р., Законом України "Про охорону дитинства", постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба (відділ) у справах дітей виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитись малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 09.02.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в дохід держави в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Заочне рішення складено в повному обсязі 12 червня 2024 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Виконавчий комітет Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області, ЄДРПОУ 04526928, юридична адреса: 71304, Запорізька область, Василівський район, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Каховська, 98, фактична адреса: 69107, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 6, каб. 2.2;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: Служба (відділ) у справах дітей виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 44146910, юридична адреса: 71304, Запорізька область, Василівський район, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Каховська, 92-А, фактична адреса: 69107, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 6, каб. 2.2.

Суддя: Н.І. Рибалко