Ухвала

від 04.06.2024 по справі 766/7504/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/7504/24

н/п 1-кс/766/4290/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12024231020000447 від 13.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

встановила:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт на тимчасово вилученого 22.05.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майна, а саме: 7 відрізків кабелів; ножиці по металу; сокиру; металеву фомку; садові ножиці; грошові кошти номіналом по 200 грн 6 купюр, номіналом по 500 грн. 96 купюр, номіналом по 1000 гривень 87 купюр; грошові кошти номіналом 500 грн 30 купюр, номіналом 1000 гривень 1 купюру, номіналом 200 гривень 8 штук, із забороною користування, розпорядження, відчуження вказаного майна.

Обґрунтування клопотання:

Слідчим відділом ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024231020000447 від 13.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме: що ОСОБА_4 в денний час доби, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 таємно, в умовах воєнного стану, через отвір в паркані, проник на територію ПАТ «Херсонський завод «Судмаш», розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Карантинний острів, 1, звідки з виробничих приміщень скоїли крадіжку мідного кабелю, довжиною 94,66 м., загальною ваго. 88,55 кг, на суму 5452 гривні, після чого залишили місце вчинення кримінального правопорушення із викраденим майном.

22.05.2024, в ході проведення санкціонованого обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено: 7 відрізків кабелів, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; ножиці по металу, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; сокиру, яка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; металеву фомку, яка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; садові ножиці, яка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В приміщеннікімнати №1 було виявлено та вилучено грошові кошти номіналом по 200 грн-6 купюр, номіналом по 500 грн. - 96 купюр, номіналом по 1000 гривень - 87 купюр, які належать ОСОБА_4 .

В коридорі, в сумці було виявлено грошові кошти номіналом 500 грн - 30 купюр, номіналом 1000 гривень - 1 купюру, номіналом 200 гривень - 8 штук, належних ОСОБА_5 .

22.05.2024 вилучені в ході проведення обшуку предмети, було визнано речовими доказами.

В ході проведення досудового розслідування із тимчасово вилученим майном, планується проведення ряду слідчих дій, зокрема проведення огляду, проведення судово-трасологічної експертизи.

Також під час проведення досудового розслідування, було встановлено, що ОСОБА_4 разом зі своїм братом ОСОБА_5 неодноразово на своєму автомобілі «Део Ланос» д.н. НОМЕР_1 , неодноразово приїздив на пункт прийому побутового металобрухту ТОВ «Херсон Логістік», де здавав мідні кабелю, грошові кошти виявлені в приміщенні квартири, були здобуті в результаті реалізації викраденого майна, а тому підпадають під критерії ст. 98 ч.1 КПК України де зазначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. В подальшому, під час проведення досудового розслідування потерпілим ПАТ «Херсонський завод «Судмаш», буде заявленоцивільний позов з приводу відшкодування завданих матеріальних збитків, а тому, на підставі ст. 170 ч.2 п. 4 КПК України, необхідно накласти арешт на майно, для забезпечення відшкодування завданих збитків підозрюваними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Приймаючи до уваги, те що вилучене 22.05.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та можуть бути набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, оскільки не накладення ухвалою слідчого судді арешту на вказане майно арешту та відповідно їх подальше повернення володільцю унеможливить подальше проведення слідчих дій та може призвести до їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, та, відповідно, до визнання неналежним та недопустимим речовими доказами при подальшому судовому розгляді вказаного кримінального провадження.

Відповідно до ст. 170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

23.05.2024 до Херсонського міського суду Херсонської області було подано клопотання про арешт вказаного майна, однак ухвалою слідчого судді клопотання було повернуто для усунення наявних недоліків, зі встановленням строку 72 години. Враховуючи те, що вищеперераховане майно має значення для кримінального провадження, та дані слідчі дії були пов`язані з фіксацією відомостей, щодо обставин вчинення злочину, в ході проведеного обшуку та затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, було вилучено речові докази, в інший спосіб їх отримати неможливо, слідчі дії було проведено для запобігання подальшого знищення, пошкодження речових доказів, які в подальшому мають суттєве значення для подальшого досудового розслідування та в інший спосіб їх отримати неможливо.

Доводи сторін у справі.

Слідчий подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Захисник підозрюваних адвокат ОСОБА_6 направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просила відмовити у задоволенні клопотання, вважаючи його безпідставним та не обґрунтованим.

Мотивація суду:

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає конфіскації.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень стаття 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, які належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, якою визначено, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя зазначає, що ухвалою слідчого судді ОСОБА_7 від 30 травня 2024року клопотання про арешт даного майна було повернуто прокурору в порядку ч.3 ст.172КПК України для усунення недоліків. Недоліків слідчий не усунув, а тому клопотання розглядається з урахуванням обгрунтування слідчого та доданих до нього документів.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що повинен врахувати слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024231020000447 від 13.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Обставини правопорушення викладені у клопотанні.

Згідно доданого до клопотання протоколу обшуку від 22.05.2024, було виявлено та вилучено:

1)На балконі в поліетиленовому пакеті на підлозі: 7 відрізків кабелів; ножиці по металу; сокиру; металеву фомку; садові ножиці;

2)в кімнаті №1 грошові кошти номіналом по 200 грн 6 купюр;

3)в кімнаті №2 під диваном виявлено сумку чорного кольору, виявлено грошові кошти номіналом по 500 грн. - 96 купюр, номіналом по 1000 гривень 87 купюр;

4)в коридорі в чорній сумці виявлено грошові кошти номіналом 500 грн 18 штук, номіналом 1000 гривень 1 купюру, номіналом 500 гривень 12 штук; номіналом 200 гривень 8 штук.

Слідчий суддя зазначає, що ухвалою слідчого судді, на підставі якої було проведено обшук, було надано дозвіл тільки на відшукання та вилучення предметів кримінального правопорушення кабелю, та знарядь кримінального правопорушення ножиць, ножів, інших інструментів, за допомогою яких було здійснено вирізання кабелів.

Дозволу на відшукання та вилучення коштів під час обшуку слідчий не отримував, а відповідно відшукання та вилучення грошей під час обшуку було свавіллям. У клопотанні слідчий з прокурором жодним чином не обмовився на підставі чого під час обшуку вилучалися гроші.

Згідно змісту клопотання відрізки кабелю належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Хоч не зрозуміло чому відрізки кабелю належать їм, адже за змістом клопотання та доданих документів кабель ними був викрадений. То невже після викрадення особа, яка вчинила крадіжку стає власником викрадених речей?

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, викладені у клопотанні, то: 7 відрізків кабелів є предметом кримінального правопорушення, а ножиці по металу, сокира, металева фомка, садові ножиці можуть бути знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, а тому можуть зберігати на собі сліди злочину, і на цій підставі вони є речовим доказом.

Є ризик втрати вказаних речей, а тому метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження вищезазначеного майна є необхідність в накладенні арешту з метою збереження речового доказу, запобігання зазначених негативних наслідків.

Разом з цим, слідчий у клопотанні просить накласти арешт на майно: грошові кошти, вилучені у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Як було зазначено вище гроші були вилучені незаконно, без ухвали слідчого судді. Обґрунтування необхідності їх відшукання та вилучення під час обшуку слідчий у клопотанні не надав. У клопотанні слідчим не було обґрунтовано необхідність накладення арешту на грошові кошти відповідно до приписів ст.170 КПК України, а лише зазначено, що «грошові кошти виявлені в приміщенні квартири, були здобуті в результаті реалізації викраденого майна, а тому підпадають під критерії ст. 98 ч.1 КПК України», а отже, за версією слідства, є матеріальним об`єктом, який зберіг на собі сліди злочину та/або є об`єктом кримінально протиправних дій, набутих кримінально протиправним шляхом.

Однак слідчим не обґрунтовано причинно-наслідкового зв`язку між знайденими грошовими коштами та вчиненим правопорушення, а також того, що грошові кошти отримані внаслідок реалізації викраденого майна.

Грошові кошти у даному правопорушенні не можуть виступати знаряддям злочину, зважаючи на кваліфікацію правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, яка передбачає відповідальність за крадіжку, вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Не містить обґрунтування, як речового доказу грошових коштів, також і постанова слідчого від 22.05.2024 про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження. У зазначеній постанові викладені обставин кримінального правопорушення, зазначено які предмети вилучені під час обшуку. Слідчим лише зазначено, що «вказані предмети мають значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, так як містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження». Однак не зазначено взагалі яке значення має вилучене майно для кримінального провадження, як речовий доказ. При цьому не зазначено жодного конкретного факту чи обставини кримінального правопорушення, які можуть бути встановлені за допомогою вилучених грошових коштів у даному кримінальному провадженні.

Отже, вилучені грошові кошти не є ні знаряддям, ні предметом кримінального правопорушення, а також матеріальним об`єктом, який зберіг на собі його сліди.

Слідчим у клопотанні не обґрунтовано необхідність арешту грошових коштів, як речових доказів, які містять на собі сліди злочину та які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх особі, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову з юридичної особи отриманої неправомірної вимоги, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речового доказу), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У клопотанні не наведено критеріїв відповідності грошових коштів речовому доказу. Слідчий жодним чином не довів які слідчі чи процесуальні дії мають бути вчинені з вказаним майном під час досудового розслідування, та його значення для кримінального провадження.

Водночас слідчий зазначив, що до підозрюваних у майбутньому може бути заявлено цивільний позов, а тому необхідно накласти арешт на грошові кошти.

Стаття 170 КПК України не передбачає накладення арешту на майно підозрюваного «авансом», а тільки по факту цивільного позову, а такого на час звернення із клопотанням не заявлено

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе, що майно було вилучено у визначений законом спосіб, необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Оскільки прокурором не було доведено, що арештом грошових коштів може бути виконано якесь завдання у кримінальному провадженні, то слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова в задоволенні або частковому задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Слідчий суддя роз`яснює, що після того, як буде забезпечена мета, для забезпечення якої накладається арешт, сторони мають право у порядку, визначеному ст.174 КПК України, звернутися із клопотанням про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя

постановила:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 22.05.2024 в ході проведення обшуку, а саме: 7 відрізків кабелів; ножиці по металу; сокиру; металеву фомку; садові ножиці.

Відмовити в арешті майна: грошових коштів: номіналом по 200 грн 6 купюр, номіналом по 500 грн. 96 купюр, номіналом по 1000 гривень 87 купюр; номіналом 500 грн 30 купюр, номіналом 1000 гривень 1 купюра, номіналом 200 гривень 8 купюр.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання протягом п`яти днів апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1