Ухвала

від 18.06.2024 по справі 766/7504/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/7504/24

Номер провадження: 11-сс/819/ 115/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року Херсонський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі: ОСОБА_5

за участі:

прокурора: ОСОБА_6

підозрюваного: ОСОБА_7

адвоката: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024231020000447 за апеляційною скаргою прокурора Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 24 травня 2024 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України , в силу ст. 89 КК раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 24 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12024231020000447 та покладено на нього обов`язок носіння електронного засобу контролю.

Встановлено строк дії запобіжного заходу та обов`язків до 19.07.2024 року включно .

Вимоги та узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді від 24.05.2024 року скасувати, постановити нову ухвалу , якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування до 22.07.2024 року.

Вказує, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку, що запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК можна при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою.

Зазначає, що приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд не надав належної оцінки тому, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що дає обґрунтовані підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України , оскільки підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду , розуміючи можливість реального позбавлення волі.

Також судом не враховано наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК та існування ризику , передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК. Підозрюваний проживає в безпосередній близькості до місця вчинення злочину, законного джерела доходів не має, а цілодобовий контроль особи забезпечити неможливо.

Стверджує, що органом досудового розслідування доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК при цьому викладені факти вказують на те, що суд дослідив обставини однобічно та не в повній мірі врахував необхідність запобігання доведеним ризикам шляхом обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Підозрюваний ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_8 заперечили проти задоволення апеляційних вимог прокурора, посилаючись на їх необґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, які надійшли із суду першої інстанції та перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд доходить таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим, на стадії обрання запобіжного заходу враховується і сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, зокрема: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного , дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний.

Застосування запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Оцінюючи кожен факт, викладений на підтвердження заявлених стороною обвинувачення ризиків, суд має оцінювати його у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК.

Як видно із матеріалів провадження 13.05.2024 року до ЄРДР за № 12024231020000447 були внесені відомості за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

22.05.2024 року ОСОБА_7 було затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК.

23.05.2024 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185КК України.

Вбачається, що ОСОБА_7 підозрюєтьcя в тому, що він 22.05.2024 року в денний час доби (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на викрадення чужого майна, таємно, в умовах воєнного стану, через отвір в паркані, проник на територію ПАТ «Херсонський завод «Судмаш» (код ЄРДПОУ: 24944438), розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Карантинний острів, 1, звідки з виробничих приміщень скоїли крадіжку мідного кабелю, довжиною 94,66 м., загальною вагою 88,55 кг, на суму 5452 гривні, після чого залишили місце вчинення кримінального правопорушення із викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши своїми діями матеріальну шкоду потерпілому ПАТ «Херсонський завод «Судмаш» на суму 5452 грн.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб та вчинене в умовах воєнного стану.

Слідчий звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування з визначенням розміру застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, мотивуючи його тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК, і що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя не погодився з доводами клопотання про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю та належним чином свій висновок мотивував.

Слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України , визнав доведеним існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, і дійшов висновку, що запобігти існуючому ризику зможе більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.

Ризик , передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя визнав такими , що не доведені слідчим та прокурором.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт, буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного та запобігатиме встановленому слідчим суддею ризику .

Підставним є висновок слідчого судді про те, що доведено стороною обвинувачення наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.4 ст. 185 КК, та існування ризику , передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК , однак не доведено існування іншого, зазначеного у клопотанні ризику та обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та відомості щодо особи підозрюваного.

Доводи апеляційної скарги такі висновки слідчого судді не спростовують та не доводять існування ризиків , передбачених п.3,5 ч.1 ст. 177 КПК, як на тому наполягає прокурор в апеляційній скарзі.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України підтверджується сукупністю доказів, зібраними на цій стадії досудового розслідування та перевірена слідчим суддею при розгляді клопотання.

На даній стадії кримінального провадження лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу.

Разом із тим, один лише факт наявності обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину не може виправдати застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки необхідно встановлювати законність, виправданість та співмірність запобіжного заходу, запропонованого органом досудового розслідування, із характером протиправних дій, зокрема інкримінованих підозрюваному у кримінальному провадженні, особою підозрюваного, наявністю у нього родини та утриманців, можливими ризиками вчинення підозрюваним протиправної поведінки, що може зашкодити меті досудового розслідування.

При цьому, слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Колегія суддів вважає бездоказовими доводи апеляційної скарги про те, слідчим суддею не було враховано всі відомості про особу підозрюваного та обставини вчинення інкримінованого йому злочину.

Як видно із ухвали слідчий суддя врахував поряд із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , сукупність відомостей про його особу , його соціальні зв`язки , репутацію, зокрема те, що він має постійне, зареєстроване місце проживання та частку у праві власності на квартиру, в силу ст. 89 КК не судимий, підозрюється у вчинені одного епізоду крадіжки зі спричиненням незначної шкоди у розмірі 5452 грн., що дало слідчому судді підстави для висновку про недоведеність існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК і підстави для висновку, що більш м`який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Посилання апелянта на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, враховуючи дані про особу підозрюваного та його поведінку не може бути єдиною підставою для визнання доведеним ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Колегія суддів дійшла висновку , що ні доводи клопотання ні доводи апеляційної скарги не доводять існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не врахував наявність ризику, передбаченого п. 3 ч1.ст. 177 КПК- незаконно впливати на свідків, колегія суддів відхиляє, оскільки у клопотанні слідчого не вказано про встановлення існування органом досудового розслідування такого ризику. Питання щодо обрання запобіжного заходу вирішується слідчим суддею в межах клопотання слідчого.

Будь-які відомості про те, що після повідомлення про підозру ОСОБА_7 порушував покладені на нього обов`язки , або ж іншим чином намагався перешкодити кримінальному провадженню матеріали не містять. Про такі випадки не було зазначено і прокурором під час

апеляційного розгляду.

Колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку доведеності його винуватості, доведеність існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення не може виправдати застосування найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено виправданість та співмірність запобіжного заходу у виді тримання під вартою, запропонованого органом досудового розслідування, враховуючи відомості про особу підозрюваного, який демонструє належну процесуальну поведінку на стадії досудового розслідування.

Слідчим суддею, як видно, були проаналізовані відомості та обставини, на які посилається апелянт у сукупності з фактичними обставинами кримінального провадження, які і дали підстави для висновку про те, що на цій стадії досудового розслідування домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, в т.ч. і носити електронний засіб контролю зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвість кримінального провадження.

Апелянтом не доведено існування обставин, які б свідчили про недостатність застосування цілодобового домашнього арешту для запобігання встановленому ризику.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту, який прирівнюється до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції, з покладенням на підозрюваного певних обов`язків, враховуючи характер інкримінованого йому кримінального правопорушення та сукупність відомостей про особу підозрюваного на думку колегії суддів на даній стадії кримінального провадження взмозі забезпечити запобіганню встановленим ризикам та забезпечити дієвість кримінального провадження.

Апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою , як на тому наполягає апелянт.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422, 376 ч.2 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Залишити без змін ухвалу слідчого Херсонського міського суду Херсонської області від 24 травня 2024 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4